печерський районний суд міста києва
Справа № 757/23317/23-п
13 лютого 2024 року суддя Печерського районного суду м. Києва Шапутько С. В., розглянувши матеріали, які надійшли з Управління патрульної поліції у м. Києві, про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, що проживає за адресою АДРЕСА_1 ,
- за ч. 1 ст. 130 КУпАП,
26.05.2023 о 20 год. 30 хв. в м. Київ по вул. Михайла Омельяновича-Павленка,9, водій ОСОБА_1 , керував автомобілем КІА, державний номерний знак НОМЕР_1 , з ознаками наркотичного сп'яніння, а саме: тремтіння пальців рук, зіниці очей не реагують на світло. Від проходження огляду на стан наркотичного сп'яніння у встановленому законом порядку водій відмовився, чим порушив вимоги п. 2.5 ПДР, за що відповідальність передбачена ч. 1 ст. 130 КУпАП.
В судове засідання особа, яка притягається до адміністративної відповідальності, ОСОБА_1 та його захисник - адвокат Сіренко М. Ю. не з'явились, будучи належним чином повідомленими про місце, дату та час розгляду справи.
Вирішуючи питання про розгляд справи у відсутність ОСОБА_1 та його захисника - адвоката Сіренка М. Ю., суддя виходить з наступного.
Адміністративний протокол про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності, передбаченої ч. 1 ст. 130 КУпАП, надійшов на адресу суду 07.06.2023.
Розгляд справи призначено на 27.09.2023, про що ОСОБА_1 повідомлено завчасно та належним чином.
27.09.2023 на адресу суду надійшло клопотання захисника - адвоката Сіренка М. Ю. про відкладення розгляду справи для ознайомлення із матеріалами справи.
Засідання відкладено на 21.11.2023.
21.11.2023 на адресу суду надійшло клопотання захисника - адвоката Сіренка М. Ю. про відкладення розгляду справи через його перебування на лікуванні у Катеринопільській ЦРЛ Черкаської області. Зазначив, що ОСОБА_1 також не має змоги прибути у судове засідання, оскільки не перебуває у м. Києві через події у країні.
Засідання відкладено на 13.02.2024.
13.02.2024 від захисника - адвоката Сіренка М. Ю. до суду надійшло клопотання, відповідно до якого просив закрити провадження у справі за відсутністю у діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 130 КУпАП. Зазначив, що жодних, із зазначених у протоколі про адміністративне правопорушення підстав, а саме ознак наркотичного сп'яніння, які зазначені у протоколі, в ОСОБА_1 виявлено не було, тобто підстав для направлення водія до медичного закладу у працівників поліції не було. Крім того, є недопустимими з боку працівників поліції пропонувати особі відмовитись від проходження огляду, оскільки це є волевиявлення особи, а такі дії працівників поліції порушують сам порядок огляду водіїв на стан наркотичного сп'яніння та мають розцінюватися як схилення до вчинення правопорушення, тобто очевидною провокацією. ОСОБА_1 не умисно відмовився від проходження огляду, а вибрав для себе більш зручний варіант з запропонованих, будучи цілком впевненим, що такі дії не є протиправними і водій діє в рамках закону. Матеріалами справи не доведено належними та допустимими доказами факту порушення ОСОБА_1 таких положень ПДР, які б відповідали до ст. 35 Закону України «Про Національну поліцію» давали право працівникам поліції здійснити законну зупинку транспортного засобу. Крім того, доказів про те, що ОСОБА_1 керував транспортним засобом в стані наркотичного сп'яніння та автомобіль взагалі рухався, в справі відсутні, а тому і відсутній склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 130 КУпАП.
В судове засідання 13.02.2024 особа, яка притягається до адміністративної відповідальності, ОСОБА_1 та його захисник - адвокат Сіренко М. Ю. не з'явились.
Виходячи із положень ст. 268 КУпАП участь особи, що притягається до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 130 КУпАП, в розгляді протоколу не є обов'язковою. Стороні захисту надавалось достатньо часу та можливостей для підготовки захисту, з'явлення до суду та висловлення своїх пояснень безпосередньо в ході розгляду справи.
За таких обставин суддя не знаходить підстав для подальшого відкладення розгляду за клопотаннями сторони захисту, та вважає можливим розглянути справу у відсутність ОСОБА_1 та його захисника - адвоката Сіренка М. Ю.
Дослідивши матеріали справи про адміністративне правопорушення, надходжу наступних висновків.
У ході здійснення судом провадження у справі про адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 130 КУпАП, яке проявилось у відмові від проходження огляду на стан сп'яніння, підлягає доведенню факт керування особою транспортним засобом, наявність ознак такого сп'яніння, пропозиція/вимога пройти огляд на стан сп'яніння та факт відмови водія від проходження зазначеного огляду.
Під відмовою від проходження огляду на стан сп'яніння необхідно розуміти свідоме і категоричне не бажання особи пройти відповідний огляд, яке базується на його внутрішньому переконанні про відсутність необхідності проходити цей огляд в силу існування певних мотивів, відомих цій особі, і може проявлятися як у активній, так і у пасивній формі.
Відповідно до п.2.5 Правил дорожнього руху водій повинен на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Таким чином норми ПДР встановлюють обов'язок водія, а не право, пройти огляд на визначення стану сп'яніння і жодних винятків для цього (втома, брак часу, небажання водія, тощо) - ПДР не містять.
В ході розгляду суддею досліджено відеозапис з портативного відеореєстратора поліцейського № 473602, 473415, на якому зафіксовано, що під час патрулювання працівниками поліції був зупинений автомобіль КІА, державний номерний знак НОМЕР_1 , за кермом якого перебував ОСОБА_1 . В ході розмови у поліцейського виникли підозри, що водій ОСОБА_1 перебуває у стані наркотичного сп'яніння та запропонували останньому пройти огляд на стан наркотичного сп'яніння у медичному закладі у лікаря-нарколога, на що водій відмовився (фактичний час 20 год. 47 хв. 18 сек. - 20 год. 51 хв. 59 сек.).
За таких умов, поліцейським було правильно надано оцінку поведінці ОСОБА_1 як відмова від проходження огляду на стан наркотичного сп'яніння у лікаря нарколога, що зафіксовано належним чином на відеозаписі та відображено у протоколі про адміністративне правопорушення.
Щодо тверджень захисника про відсутність доказів керування автомобілем ОСОБА_1 , суддя зазначає наступне.
На відеозаписі чітко видно, що під час патрулювання працівниками поліції був зупинений автомобіль КІА, державний номерний знак НОМЕР_1 , за кермом якого перебував ОСОБА_1 , автомобіль знаходився на проїзній частині, сам факт свого керування транспортним засобом практично протягом всього спілкування з працівниками патрульної поліції ОСОБА_1 не заперечував.
Відеозаписом також зафіксовано, що на запитання працівника поліції, куди та звідки прямує ОСОБА_1 , останній пояснив, що вони з друзями їдуть з госпіталю, де здають аналізи.
Таким чином, суд вважає беззаперечно доведеним, що саме ОСОБА_1 є водієм транспортного засобу марки КІА, державний номерний знак НОМЕР_1 , і керував ним.
Доводи сторони захисту про те, що матеріали справи не містять доказів, які б давали працівникам поліції здійснити законну зупинку транспортного засобу, є безпідставними, оскільки предметом доказування є фактичні дані щодо відмови особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан наркотичного сп'яніння.
Крім того, з огляду на правовий аналіз норм Правил дорожнього руху, незгода водія із причинами зупинки, або його необізнаність про це, не позбавляє його обов'язку на вимогу працівників поліції пройти огляд на стан наркотичного сп'яніння, і такий обов'язок не впливає на причину зупинки.
Неправомірна зупинка працівниками поліції транспортного засобу, за певних обставин, може бути підставою притягнення таких працівників до відповідальності. Проте, якщо при цьому з'ясувалось, що водій перебував з ознаками сп'яніння чи в іншому неадекватному стані, то факт неправомірної зупинки його працівниками поліції, не звільняє водія від обов'язку виконання вимог п. 2.9а ПДР України.
Правомірність дій поліцейських щодо зупинки транспортного засобу не знаходиться у причинному зв'язку з обов'язком водія транспортного засобу пройти відповідний медичний огляд з метою встановлення стану наркотичного сп'яніння.
Право органів Національної поліції вимагати пройти у встановленому порядку медичний огляд відповідно до п.2.5 ПДР України кореспондується із обов'язком водія не керувати транспортним засобом у стані наркотичного сп'яніння.
Водночас керування транспортним засобом водієм, який підозрюється в тому, що перебуває у стані наркотичного сп'яніння, створює реальну небезпеку, яка може призвести до тяжких наслідків.
Відповідно до п. 2 Інструкції огляду на стан сп'яніння підлягають водії транспортних засобів, щодо яких у поліцейського уповноваженого підрозділу Національної поліції України є підстави вважати, що вони перебувають у стані сп'яніння згідно з ознаками такого стану.
Зі змісту протоколу про адміністративне правопорушення серії ААД №264676 вбачається, що встановленими працівниками патрульної поліції ознаками наркотичного сп'яніння у ОСОБА_1 були: тремтіння пальців рук, зіниці очей не реагують на світло, - що у сукупності відповідає ознакам такого сп'яніння, визначеним п. 4 розділу І Інструкції та що спростовує доводи сторони захисту, що таких ознак у ОСОБА_1 виявлено не було та підстав для направлення водія до медичного закладу у працівників поліції також не було.
Посилання сторони захисту про те, що працівники поліції схиляли ОСОБА_1 на вчинення правопорушення шляхом пропозиції відмовитись від проходження огляду на стан наркотичного сп'яніння, є безпідставними, оскільки відеозаписом зафіксовано, що ОСОБА_1 самостійно та свідомо прийняв рішення відмовитись від проходження огляду на стан наркотичного сп'яніння у медичному закладі у лікаря-нарколога.
З урахуванням викладеного, вважаю, що вина ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, безсумнівно доведена доказами, а саме даними, що містять в протоколі про адміністративне правопорушення серії ААД №264676, відеозаписі з портативного відеореєстратора поліцейського № 473602, 473415.
Дії ОСОБА_1 суддя кваліфікує за ч. 1 ст. 130 КУпАП, як відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан наркотичного сп'яніння.
При призначенні стягнення правопорушнику суддя, відповідно до ст. 33 КУпАП, враховує характер вчиненого правопорушення, особу правопорушника, ступінь його вини, майновий стан, обставини, що обтяжують і пом'якшують відповідальність.
Враховуючи викладене, суддя вважає необхідним накласти на ОСОБА_1 адміністративне стягнення відповідно до санкції ч. 1 ст. 130 КУпАП.
Керуючись, ст. ст. 130, 221, 275-280, 283-287 КУпАП, суддя, -
Визнати ОСОБА_1 винним у вчиненні правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, і піддати його адміністративному стягненню у виді штрафу в розмірі 1000 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17000 (сімнадцять тисяч) грн., з позбавлення права керування транспортними засобами на строк 1 (один) рік.
У разі несплати правопорушником штрафу у п'ятнадцятиденний термін з дня вручення йому постанови, постанова надсилається для примусового виконання до відділу державної виконавчої служби.
У порядку примусового виконання постанови з правопорушника стягується подвійний розмір штрафу.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь держави судовий збір у розмірі 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 605 (шістсот п'ять) грн. 60 коп.
Постанова може бути оскаржена до Київського апеляційного суду через Печерський районний суд міста Києва особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її законним представником, захисником, потерпілим, його представником протягом 10 днів з дня її винесення.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку на подачу апеляційної скарги.
Суддя С. В. Шапутько