№566/512/23
19 лютого 2024 року селище Млинів, Рівненської області
Суддя Млинівського районного суду Рівненської області Бандура А.П. розглянувши матеріали, які надійшли від відділення поліції №1 Дубенського районного відділу поліції Головного управління Національної поліції в Рівненській області
про притягнення до адміністративної відповідальності
ОСОБА_1
ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянки України,
жительки АДРЕСА_1 ,
місце роботи, посада: Новоселівський ліцей, вчитель
документ, що засвідчує особу: паспорт громадянина України серії НОМЕР_1 , виданий Рівненським МУ УМВС України 19 січня 1998 року
за ч.1 ст.173-4 Кодексу України про адміністративні правопорушення.
З протоколу про адміністративне правопорушення серії ВАБ №941434 від 11 травня 2023 року вбачається, що ОСОБА_2 , з квітня 2023 року, вчиняла булінг психологічного характеру стосовно ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , у навчальному закладі Новоселівському ліцеї, який полягав у тому, що вона виганяла ОСОБА_3 з уроків
В судовому засіданні ОСОБА_2 своєї вини у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 173-4КУпАП не визнала та пояснила, що вона не виганяла учня ОСОБА_3 з класу. Він, ОСОБА_3 , покидав приміщення класу самостійно, після того як вона його запитувала про те чому він прийшов на урок без опікунів, так він постійно порушував дисципліну на її уроках.
10 квітня 2023 року, ОСОБА_4 образив її, ОСОБА_2 , в присутності інших учнів, звернувшись зі до неї словами «Дура, закрий рота», після того як вона зробила йому зауваження з приводу привітання. Вона зайшла в клас і привіталась з учнями. Учні відповіли на привітання, а ОСОБА_4 привітався словами «Слава Ісусу Христу». Вона, як вчитель, роз'яснила йому, що таке привітання недоречне в закладі освіти. ОСОБА_4 тоді сказав: «То давайте, я Вам погадаю». Вона, ОСОБА_2 , пояснила, що це також недоречно робити в закладі освіти. Після чого він відповів « ОСОБА_5 , закрий рота». Після цих його слів, вона відвела його до директора, так як ОСОБА_4 неодноразово «зривав» вже її уроки.
Вона сказала: «Ідемо до директора». ОСОБА_4 неодноразово порушував дисципліну на її уроках і відмовлявся робити завдання на уроці. В нього ніколи не було зошита.
З уроків вона, особисто, його не виганяла.
Після конфлікту з ОСОБА_6 на уроці 10 квітня 2023 року вона, ОСОБА_2 , сказала ОСОБА_7 , щоб він прийшов з батьками, тобто з опікунами на урок.
ОСОБА_4 реально не давав їй проводити уроки.
Опікуни жодного разу не прийшли на урок.
Це було у вівторок, 11 квітня 2023 року. ОСОБА_4 прийшов в клас без опікуна і вона, ОСОБА_2 , сказала йому зателефонувати батькам, на що ОСОБА_3 сказав, що телефону в нього немає.
В четвер, 13 квітня 2023 року, ОСОБА_8 знову прийшов без опікуна, вона, ОСОБА_2 , запитала: «Де твій опікун?» і ОСОБА_8 відповів, що немає, а далі почав сперечатись і сказав: «В мене є батько, це у Вас опікун». В цей час біля кабінету інформатики проходила завуч ОСОБА_9 , яка забрала ОСОБА_3 до себе в кабінет на виховну бесіду.
Допитаний в судовому засіданні, в присутності законного представника ОСОБА_10 , представника - адвоката Шевчука В.М., представника органу опіки та піклування Млинівської селищної ради Зух Н.В. потерпілий ОСОБА_3 дав пояснення про те, що він привітався до ОСОБА_11 «Слава Ісусу Христу», але вона зробила йому за це зауваження, внаслідок чого у них виник конфлікт. На наступний день він, потерпілий, сидів в класі. ОСОБА_12 і сказала: «Чого ти тут сидиш?» і запитала «Де твої опікуни?» на що він, ОСОБА_3 відповів, що вони вдома. ОСОБА_13 сказала у відповідь, що на її уроках він не буде присутнім, якщо до школи не прийдуть його опікуни. Наскільки він пам'ятає, вчителька сказала, що вона покличе завуча ОСОБА_14 і з нею «вирішуватимуть ситуацію, яка склалась». Після чого, вони з вчителькою вийшли на коридор. ОСОБА_15 і «забрала» його, ОСОБА_3 , до себе в кабінет, де він пробув весь урок, поки не почалась повітряна тривога. ОСОБА_16 проводила з ним роз'яснювальну роботу і говорила, щоб він помирився з ОСОБА_17 . Він, ОСОБА_3 , відповів, що, можливо, він теж не правий, але його образило, що його батьків назвали опікунами, поскільки батьки проявляють стосовно нього батьківську опіку та турботу.
13 квітня 2023 року він також не був на уроці інформатики. Коли прийшов до кабінету, зайшов в клас і привітався з вчителькою, однак спізнився на декілька хвилин, бо його затримав класний керівник, ОСОБА_13 , запитала його про те, чи він прийшов з опікунами. На що він, потерпілий, відповів, що ні. ОСОБА_2 йому сказала, що він в такому разу не буде присутній на її уроці. Він, потерпілий, пішов в кабінет фізики, де пробув до кінця уроку.
У понеділок він не був на уроці, а у вівторок був з ОСОБА_18 .
На даний час він з ОСОБА_2 помирився і попросив у неї вибачення, можливо, у тій ситуації він частково був не правий.
Законний представник ОСОБА_3 - ОСОБА_10 в судовому засіданні пояснив, що про конфліктну ситуацію між ОСОБА_7 і ОСОБА_17 він дізнався від ОСОБА_7 , ніхто з вчителів та дирекції школи його про це не повідомив. Про те, що на уроки до ОСОБА_11 має приходити з батьками, йому теж не було відомо, бо навіть в щоденнику ОСОБА_7 про це вчителі не писали. Погоджується, що конфлікт можна було вирішити мирним шляхом, якби вчителі «йшли» з ним на розмову.
Суд, вивчивши матеріали справи, дослідивши докази, зібрані в ході судового розгляду, заслухавши свідків та їх пояснення, оцінивши всі докази, що ґрунтуються на всебічному, повному та об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю, у відповідності до ст. 252 КУпАП, вважає, що вина ОСОБА_2 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.173-4 КУпАП не знайшла свого підтвердження в ході судового розгляду.
Так, відповідно до показань свідка ОСОБА_19 , яка працює директором Новоселівського ліцею, встановлено, що 10 квітня 2023 року ОСОБА_2 прийшла з ОСОБА_6 до неї в кабінет і пояснила, що ОСОБА_4 , в присутності інших учнів класу, обізвав її та створював своєю поведінкою такі умови, що вона, ОСОБА_2 , не могла провести, належним чином, урок. Вислухавши ОСОБА_2 і ОСОБА_3 вона, як директор, пояснила ОСОБА_7 , що йому треба вибачитись перед вчителькою за свою поведінку. Конфлікт між ОСОБА_2 та ОСОБА_3 «загострився» після того, як ОСОБА_2 написала доповідну записку, бо ОСОБА_4 неодноразово «зривав» уроки. 26 квітня 2023 року, під час розмови з батьками, адміністрація школи «намагалась врегулювати» ситуацію між учнем, вчителькою та батьками в позасудовому порядку.
Неповнолітній свідок ОСОБА_20 , допитаний в судовому засіданні в присутності законного представника ОСОБА_21 та представника органу опіки та піклування Млинівської селищної ради ОСОБА_22 дав показання про те, що ОСОБА_4 не ходив на уроки інформатики днів два. В день, коли між вчителькою і ОСОБА_7 стався конфлікт, ОСОБА_13 запропонувала ОСОБА_7 піти до директора. Не пам'ятає, чи добровільно йшов ОСОБА_7 до директора.
Він не пригадує, щоб ОСОБА_7 некоректно ставився до інших вчителів.
Він не бачив і не чув, щоб вчителька ОСОБА_2 не пускала ОСОБА_7 на урок
ОСОБА_23 не виганяла ОСОБА_7 з уроку, він сидів в кабінеті фізики і коли до нього підходили однокласники, то він мовчав.
Через 3-4 дні він прийшов на уроки.
Допитана в судовому засіданні в присутності законного представника ОСОБА_24 та представника органу опіки та піклування Млинівської селищної ради Зух Н.В., неповнолітня свідок ОСОБА_25 пояснила, що ОСОБА_13 є доброю вчителькою. Був урок інформатики і на початку уроку ОСОБА_7 сказав «Слава Ісусу Христу». ОСОБА_13 роз'яснила, що таке вітання доречне лише в церкві. ОСОБА_7 запропонував «погадати» їй на картах. ОСОБА_13 сказала, що «йде» урок і тоді ОСОБА_7 звернувся до неї зі словами: «Закрий рот, дура».
Вважає, що ОСОБА_7 вчинив некоректно.
ОСОБА_13 не виганяла ОСОБА_7 з уроку, але казала, що хоче бачити його на своїх уроках з опікунами. Це було на наступний день.
Вона не пам'ятає скільки раз ОСОБА_7 не був на уроках.
ОСОБА_13 запропонувала ОСОБА_7 піти до директора і він пішов з нею добровільно.
Неповнолітня свідок ОСОБА_26 , допитана в судовому засіданні в присутності законного представника ОСОБА_27 та представника органу опіки та піклування Млинівської селищної ради ОСОБА_22 пояснила, що вона навчається в одному класі з ОСОБА_6 . Вважає, вчительку ОСОБА_2 доброю. Конфлікт між ОСОБА_6 та ОСОБА_2 виник через те, що ОСОБА_8 не реагував на зауваження вчителя та кричав на уроці. Вчителька робила зауваження, коли ОСОБА_7 пропонував їй «погадати». ОСОБА_7 висловлювався нецензурною лайкою на адресу вчительки. Вона не пам'ятає, що точно ОСОБА_7 говорив до вчительки. ОСОБА_23 запропонувала ОСОБА_7 піти до директора.
На наступний день ОСОБА_7 в клас на урок ОСОБА_28 не заходив.
В наступні дні ОСОБА_7 вона, свідок, не бачила на уроці інформатики, приблизно три уроки.
На уроки ОСОБА_7 приходив, а на інформатику не приходив.
ОСОБА_29 казала ОСОБА_7 , щоб на інформатику він приходив з батьками.
Допитана в судовому засіданні неповнолітня свідок ОСОБА_30 , в присутності законного представника ОСОБА_31 та представника органу опіки та піклування Млинівської селищної ради ОСОБА_22 , пояснила, що навчається в одному класі з ОСОБА_7 . В день, коли був урок інформатики, ОСОБА_7 трохи запізнився на урок і, зайшовши в клас, привітався зі словами «Слава Ісусу Христу» і звернувся до вчительки ОСОБА_2 зі словами: « ОСОБА_32 , я ОСОБА_33 погадаю. ОСОБА_13 відповіла: « ОСОБА_34 , ОСОБА_7 не треба, сідай на місце!» ОСОБА_35 зробила йому зауваження і сказала: « ОСОБА_7 , як ти можеш себе так вести, тебе батьки взяли в опіку, а ти так себе поводиш». Після цих слів ОСОБА_7 сказав: «Закрий рот, дура».
ОСОБА_4 два дні не ходив на уроки.
Коли на наступний день ОСОБА_4 прийшов на уроки, він хотів зайти, то ОСОБА_13 сказала, що вона не хоче бачит ОСОБА_7 на своїх уроках без опікунів.
Через декілька днів ОСОБА_7 прийшов до ОСОБА_11 і вибачився перед нею та сказав, що він хоче бути на уроках і «буде сидіти тихо».
Законний представник ОСОБА_31 в судовому засіданні пояснила, що після конфлікту ОСОБА_10 та його дружина приїжджали, з її дозволу, до них додому і питали, що сталося в класі і ОСОБА_36 сказала все те, що і в суді.
Неповнолітній свідок ОСОБА_37 , допитаний в судовому засіданні в присутності законного представника ОСОБА_38 та представника органу опіки та піклування Млинівської селищної ради ОСОБА_22 пояснив, що коли ОСОБА_7 зайшов в клас, то привітався словами: «Слава Ісусу Христу». ОСОБА_4 сів за парту та запропонував вчительці «погадати». ОСОБА_35 зробила зауваження і пояснила зараз йде урок інформатики. Він, свідок, точно не пам'ятає, «але слово за словом» і між ними почався конфлікт, що стосується української і російської церкви і ОСОБА_7 сказав: «Ти на Україні живеш, дура, то українська церква». Після цього вони пішли до директора. ОСОБА_7 потім повернувся до уроків. На наступний день ОСОБА_7 також був в школі, але він, свідок, не пам'ятає чи був він на уроці ОСОБА_11 .
Коли ОСОБА_7 на наступний день прийшов на урок, то вчителька сказала, щоб він приходив до неї на урок з опікунами або завучем і він вийшов з класу.
На тиждень у них три уроки з ОСОБА_17 - інформатика, образотворче мистецтво та медіаграмотність. ОСОБА_7 на цих уроках не був, а потім на ці уроки, до кінця навчального року, приходила завуч.
ОСОБА_13 вела себе коректно по відношенню до ОСОБА_7 , не обзивала, не принижувала, намагалась врегулювати конфлікт.
На зауваження ОСОБА_11 не реагував, а далі намагався продовжити розмову про церкву.
До ОСОБА_39 не застосовувала.
Свідок ОСОБА_40 , класний керівник ОСОБА_3 , в судовому засіданні пояснив, що очевидцем конфлікту він не був, але про нього знає. Йому відомо, що вчителька ОСОБА_13 сказала, щоб ОСОБА_7 приходив на її уроки з батьками. ОСОБА_7 сидів у нього, свідка, в кабінеті фізики.
Допитана в судовому засіданні свідок ОСОБА_9 , заступник директора Новоселівського ліцею з навчально-виховної робити, пояснила, що в квітні 2023 року на уроці медіаграмотності стався ситуативний конфлікт між учнем та вчителем. Вчитель звернулась до директора. Конфлікт відбувся через те, що вітання учня було в спосіб, як прийнято вітатись на релігійних зібраннях чи в церкві, а вчитель зробила коректне зауваження з приводу такого вітання. На наступний день після конфлікту, вона «забрала» ОСОБА_41 , щоб з ним поговорити.
Після цього вона, до кінця навчального року, була присутня на уроках вчителя ОСОБА_2 в класі, де навчається ОСОБА_4 .
Як вбачається з протоколу про адміністративне правопорушення серії ВАБ №941434 від 11 травня 2023 року, що з квітня 2023 року ОСОБА_2 , вчиняла булінг психологічного характеру стосовно ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , у навчальному закладі Новоселівському ліцеї, який полягав у тому, що остання виганяла ОСОБА_3 з уроків.
(а.с.4)
З копії заяви від 24 квітня 2023 року вбачається, що до директора Новоселівського ліцею Мдинівської селищної ради Дубенського району Рівненської області ОСОБА_19 звернувся із заявою ОСОБА_10 , як опікун ОСОБА_3 , що ОСОБА_3 ображає вчитель ОСОБА_2 , яка вчиняє по відношенню до нього «психологічне насильство щодо релігійної приналежності». Вона, як вчитель, принижувала його в присутності учнів класу, де навчається ОСОБА_7 , називаючи його «дитдомовцем», виганяючи та не допускаючи його до уроків, починаючи з квітня 2023 року це носить, майже, систематичний характер.
(а.с.7)
З пояснювальних записок вчителя ОСОБА_2 від 08 травня 2023 року вбачається, що урок 10 квітня 2023 року розпочався з традиційного її вітання до дітей: «Добрий день», на що учень ОСОБА_4 викрикнув «Слава Ісусу Христу». Вона, як вчитель, толерантно пояснила про недоцільність такого вітання у навчальному закладі, але на цьому учень не заспокоївся, він почав пропонувати «погадати» їй, ОСОБА_2 , на картах. Вона відмовилась і знову пояснила, що гадання на картах несумісне з його християнською позицією, яку він продемонстрував своїм же вітанням на початку уроку. Очевидно, що її пояснення учня не задовольнили, на що він вигукнув при всьому класі: «Дура, закрий рота!». На той момент, перебуваючи у стані сильного емоційного потрясіння, вона не бачила іншого виходу з цієї ситуації, як піти з учнем до директора і повідомити про інцидент. В кабінеті директора учень поводився зухвало, намагався звинуватити її в провокації. А так, як це був непоодинокий випадок порушення цим учнем дисципліни на її уроках, то дана ситуація стала «останньою краплею», що спонукала її написати доповідну записку на ім'я директора ліцею, в якій вона вказала на усі порушення поведінки ОСОБА_3 , які систематично відбуваються на її уроках і заважають якісно виконувати посадові обов'язки вчителя.
Щодо звинувачення у систематичному недопуску ОСОБА_3 до уроків, то вона, ОСОБА_2 пояснила, що ОСОБА_4 був відсутній всього на двох її уроках (не враховуючи дні, коли його не було в закладі): 11 квітня 2023 року - на наступний день після інцинденту, вона, ОСОБА_2 його відправила до класного керівника, щоб той викликав опікунів, так як за такої поведінки ОСОБА_3 вона не вбачала можливості проведення нормального уроку і 13 квітня 2023 - коли ОСОБА_4 перебував на індивідуальній бесіді з заступником директора з навчально-виховної роботи ОСОБА_9 . ОСОБА_42 її уроків проводились за присутності заступника директора з навчально-виховної роботи і ОСОБА_4 на них був.
Поведінка ОСОБА_3 не характеризує жодну з ознак жертви булінгу. Натомість учень часто перебуває у піднесеному настрої, активно спілкується з певним колом своїх однокласників, де він є явним лідером, загалом поводить себе досить зухвало і зверхньо.
(а.с.8-10)
З листа-відповіді №82 від 11 травня 2023 року директора Новоселівського ліцею ОСОБА_19 на заяву ОСОБА_2 від 10 квітня 2023 року, зареєстрованої 10 квітня 2023 року вбачається, що у ході роботи комісії було встановлено, що «психічного насилля» до ОСОБА_3 зі сторони вчителя ОСОБА_2 не було. Конфлікт на уроці мультимедійної грамотності 10 квітня 2023 року свідомо спровокував учень 7-го класу ОСОБА_4 .
Інших словесних образ, зазначених опікунами у заяві, по факту не було виявлено.
Щодо фрази «виганяючи та не допускаючи його до уроків», то факт не підтвердився, оскільки не був зафіксований, так як учень перебував у приміщенні закладу освіти.
На запитання члена комісії (09 травня 2023 року) до ОСОБА_3 : - «Чи є на даний момент у нього претензії до вчителя інформатики ОСОБА_2 .?». Учень у присутності членів комісії та опікунів, запевнив, що відносини з учителем ОСОБА_2 на уроках нормальні, учитель при потребі підходить, за зверненням надає йому необхідну допомогу при виконанні завдання.
ОСОБА_4 , учень 7-го класу, систематично проявляє неготовність до проведення уроків, інформатики, мультимедійної грамотності зокрема, відмовляється працювати над поставленими навчальними завданнями, користується мобільним телефоном, розважається, ведучи прямі етери у соціальних мережах та не звертаючи абсолютно ніякої уваги на зауваження та прохання вчителів. Постійно використовує у розмовах з однокласниками ненормативну, образливу лексику стосовно однолітків та, траплялося, що й учителів.
Недостатній виховний впливу опікунів на формування адекватної соціальної поведінки, поведінки в освітньому закладі ОСОБА_3 . Опікуни не налаштовані на позитивне вирішення конфліктної ситуації, пошук спільних з учителями шляхів виховного впливу на учня.
(а.с.25-28)
На лист Млинівського районного суду від 14 вересня 2023 року № 566/512/23/1915/2023 Управління державної служби якості освіти у Рівненській області 04 жовтня 2023 року повідомило наступне.
Відповідно до п.1 Постанови КМУ від 13 березня 2022 року №303 «Про припинення заходів державного нагляду (контролю) і державного ринкового нагляду в умовах воєнного стану» припинено проведення планових та позапланових заходів державного нагляду (контролю) на період воєнного стану, введеного Указом Президента України від 24 лютого 2022 року № 64 «Про введення воєнного стану в Україні», що унеможливлює проведення перевірки закладу освіти.
Разом з тим, зважаючи на важливість порушеного питання, управлінням Державної служби якості освіти у Рівненській області було здійснено вивчення діяльності вчителя Новоселівського ліцею Млинівської селищної ради Дубенського району Рівненської області (далі - Ліцей) ОСОБА_2 (далі - вчитель) шляхом аналізу відповідних документів та проведення інтерв'ю з директором, заступником директора з навчальної роботи та заступником директора з виховної роботи Ліцею.
За результатами розгляду з'ясовано наступне.
Відповідно до частини четвертої статті 54 Закону України «Про освіту» педагогічні працівники підлягають атестації. За результатами атестації визначаються відповідність працівника займаній посаді, рівень його кваліфікації, присвоюються категорії, педагогічні звання.
Атестацію ОСОБА_2 проходила у 2021/2022 навчальному році. Атестаційною комісією закладу освіти у складі 7 (семи) висококваліфікованих фахівців вивчалася педагогічна діяльність ОСОБА_2 шляхом відвідування занять, вивчення рівня навчальних досягнень учнів, ознайомлення з документацією щодо виконання вчителем своїх посадових обов'язків, його участі у роботі методичних об'єднань, фахових конкурсах та інших заходах, пов'язаних із організацією освітнього процесу тощо.
За результатами атестації 23 квітня 2022 року прийнято рішення порушити клопотання перед атестаційною комісією управління освіти, культури, туризму, молоді та спорту Млинівської селищної ради Рівненської області про відповідність ОСОБА_2 раніше присвоєній кваліфікаційній категорії «спеціаліст вищої категорії» та раніше присвоєному педагогічному званню «старший учитель». При ухваленні рішення враховувалась і думка батьків.
Атестаційна комісія управління освіти, культури, туризму, молоді та спорту Млинівської селищної ради Рівненської області (П рівня) 08 квітня 2022 року у складі 17 (сімнадцяти) осіб прийняла таке рішення: « ОСОБА_2 відповідає раніше присвоєній кваліфікаційній категорії «спеціаліст вищої категорії» ті присвоєному педагогічному званню «старший учитель».
За роки роботи вчитель отримала сім відзнак, зокрема: грамоту відділу Млинівської РДА за перемогу в конкурсі «Вчитель року 2009» у номінації «Інформатика» (наказ від 11 грудня 2008 року № 314); грамоту відділу освіти Млинівської РДА за перемогу в конкурсі «Вчитель року 2011» у номінації «Образотворче мистецтво» (наказ від 16 грудня 2010 року № 930-о); почесну грамоту Млинівської селищної ради Рівненської області за сумлінну працю, високий професіоналізм, вагомий внесок у розвиток освіти (розпорядження Млинівського селищного голови від 22 вересня 2011 року); грамоти управління освіти і науки Рівненської облдержадміністрації (2010, 2011, 2013 роки); почесну грамоту Рівненської ОДА управління освіти і науки за сумлінну працю, високий професіоналізм, вагомий внесок у розвиток освіти Рівненщини (наказ від 20 серпня 2012 року № 257).
Окрім того, на виконання розпорядження Млинівського селищного голови від 22 вересня 2022 року № 292 та з нагоди Дня працівника освіти ОСОБА_2 , вчителя інформатики Новоселівського ліцею, було премійовано в межах фонду оплати праці (наказ «Про преміювання ОСОБА_2 » від 23 вересня 2022 року № 55-к), що свідчить про належний рівень виконання вчителем посадових обов'язків.
За інформацією керівника ліцею (в ході інтерв'ю) з'ясовано, що відповідально і добросовісно ставиться до виконання своїх посадових об'овязків, користується авторитетом серед колег, учнів та їхніх батьків. За весь час своєї педагогічної діяльності у закладі освіти вчитель не мала будь-яких стягнень
Зі слів заступника директора з навчальної роботи ліцею, ОСОБА_2 вдало організовує роботу шкільного методичного об'єднання, передає свій педагогічний досвід колегам через проведення відкритих уроків, семінарів, вносить пропозиції щодо вдосконалення освітнього процесу. На її уроках панує атмосфера довіри, доброзичливості, взаємної підтримки та співпраці.
У ході інтерв'ю із заступником директора з виховної роботи ліцею, з'ясовано, що ОСОБА_2 є класним керівником упродовж багатьох років, який вміло налагоджує роботу з батьками, про що свідчать їх схвальні відгуки. За весь час своєї педагогічної діяльності у закладі освіти претензій зі сторони батьків до роботи вчителя не було, конфліктних ситуацій не виникало.
Аналіз інформації, отриманої у ході вивчення, дає підставу зробити висновок, що ОСОБА_2 , вчитель Новоселівського ліцею Млинівської селищної ради Дубенського району Рівненської області, добросовісно і у повному обсязі виконує посадові обов'язки, дотримуючись нормативно-правових вимог.
(а.с.122)
Відповідно до вимог ч. 1 КУпАП, завданням Кодексу України про адміністративні правопорушення є охорона прав і свобод громадян, власності, конституційного ладу України, прав і законних інтересів підприємств, установ і організацій, встановленого правопорядку, зміцнення законності, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі точного і неухильного додержання Конституції і законів України, поваги до прав, честі і гідності інших громадян, до правил співжиття, сумлінного виконання своїх обов'язків, відповідальності перед суспільством.
Згідно з вимогами ч. ч. 1, 2 ст. 7 КУпАП ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності.
В силу вимог ст. 9 КУпАП, адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Згідно з вимогами статті 251 КУпАП, доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, а також іншими документами.
Положеннями ст. 252 КУпАП встановлено, що орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.
Згідно з диспозицією ч. 1 ст. 173-4 КУпАП булінг (цькування), це діяння учасників освітнього процесу, які полягають у психологічному, фізичному, економічному, сексуальному насильстві, у тому числі із застосуванням засобів електронних комунікацій, що вчиняються стосовно малолітньої чи неповнолітньої особи або такою особою стосовно інших учасників освітнього процесу, внаслідок чого могла бути чи була заподіяна шкода психічному або фізичному здоров'ю потерпілого.
При цьому диспозиція визначає і два альтернативних безпосередніх об'єкта посягання: охоронювані права малолітньої чи неповнолітньої особи при умові вчинення булінгу будь-яким з учасників освітнього процесу або охоронювані права учасників процесу від дій малолітньої чи неповнолітньої особи.
Для визначення поняття учасника освітнього процесу, який за диспозицією ч. 1 ст. 173-4КУпАП може бути або суб'єктом злочину або безпосереднім предметом посягання, судом використано визначення надане ч.1 ст. 19 Закону України «Про повну загальну середню освіту» згідно із яким учасниками освітнього процесу в закладах освіти є: учні, педагогічні працівники, інші працівники закладу освіти, батьки учнів, асистенти дітей (у разі їх допуску відповідно до вимог частини сьомої статті 26 цього Закону).
Підставою притягнення особи до адміністративної відповідальності, є наявність в діях особи складу адміністративного правопорушення - сукупності юридичних ознак (об'єктивних і суб'єктивних), що визначають вчинене протиправне діяння як конкретне адміністративне правопорушення.
Об'єктом зазначеного адміністративного правопорушення є суспільні відносини у сфері громадського (публічного) порядку під час здійснення освітнього процесу (громадський порядок та громадська безпека в освітньому середовищі). Додатковими об'єктами цього правопорушення є: психічне здоров'я, фізичне здоров'я, психологічна, фізична, економічна, сексуальна недоторканість малолітньої чи неповнолітньої особи; інших учасників освітнього процесу (якщо відносно них булінг вчиняється малолітньою чи неповнолітньою особою).
Об'єктивна сторона правопорушення, передбаченого ч.1 ст.173-4 КУпАП, виражається у формі психологічного, фізичного, економічного, сексуального насильства, у тому числі із застосуванням засобів електронних комунікацій; наслідки у вигляді шкоди психічному або фізичному здоров'ю потерпілого (яка могла бути чи була заподіяна); причинний зв'язок між діянням та наслідками.
Суб'єкт адміністративного правопорушення може бути як загальний, так і спеціальний (булінг стосовно малолітньої чи неповнолітньої особи може бути вчинено будь-якою особою (загальний суб'єкт), а стосовно «інших учасників освітнього процесу» - лише малолітньою або неповнолітньою особою (спеціальний суб'єкт)).
Суб'єктивна сторона правопорушення визначається у формі прямого умислу. Кривдник усвідомлює протиправний характер свого діяння, передбачає його шкідливі наслідки та бажає настання цих наслідків.
Типовими ознаками булінгу (цькування) є: систематичність (повторюваність) діяння; наявність сторін - кривдник (булер), потерпілий (жертва булінгу), спостерігачі (за наявності); дії або бездіяльність кривдника, наслідком яких є заподіяння психічної та/або фізичної шкоди, приниження, страх, тривога, підпорядкування потерпілого інтересам кривдника, та/або спричинення соціальної ізоляції потерпілого.
Відповідно до п.3-1 ч.1ст.1 Закону України «Про освіту» від 5 вересня 2017 року № 2145-VIII булінг (цькування) діяння (дії або бездіяльність) учасників освітнього процесу, які полягають у психологічному, фізичному, економічному, сексуальному насильстві, у тому числі із застосуванням засобів електронних комунікацій, що вчиняються стосовно малолітньої чи неповнолітньої особи та (або) такою особою стосовно інших учасників освітнього процесу, внаслідок чого могла бути чи була заподіяна шкода психічному або фізичному здоров'ю потерпілого.
Типовими ознаками булінгу (цькування) є:
- систематичність (повторюваність) діяння;
- наявність сторін - кривдник (булер), потерпілий (жертва булінгу), спостерігачі (за наявності);
- дії або бездіяльність кривдника, наслідком яких є заподіяння психічної та/або фізичної шкоди, приниження, страх, тривога, підпорядкування потерпілого інтересам кривдника, та/або спричинення соціальної ізоляції потерпілого.
У постанові Верховного Суду від 25 лютого 2021 року у справі № 583/3295/19 зазначено, що словосполучення систематичне вчинення фізичного, психологічного або економічного насильства описує діяння. Закінченим кримінальне правопорушення вважається з моменту вчинення хоча б однієї із трьох форм насильства (фізичного, психологічного чи економічного) втретє, у результаті чого настав хоча б один із вказаних в законі наслідків.
Тобто, систематичність як ознаку насильства можна визначити як вчинення трьох або більше діянь, які пов'язані однаковими або подібними об'єктами, вчиняються в межах однієї й тієї самої форми вини та спрямовані на досягнення загального результату.
З аналізу протоколу про адміністративне правопорушення серії ВАБ №941434 від 11 травня 2023 року вбачається, що суть адміністративного правопорушення викладена без конкретизації об'єктивних ознак складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.173-4 КУпАП, зокрема, в протоколі не зазначено, які саме протиправні дії були вчинені ОСОБА_2 по відношенню до потерпілого ОСОБА_3 з конкретизацією кожного випадку та часу його вчинення, які наслідки викликали вказані дії у потерпілого, чи мало діяння систематичний характер.
Важливими елементами складу правопорушення, передбаченого ч.1 ст.173-4 КУпАП, є саме вчинення насильства у будь-якій формі його прояву та наслідок його застосування, який виражається у заподіянні шкоди психічному або фізичному здоров'ю потерпілого, або можливого його заподіяння яке могло настати та не настало незалежно від волі особи, яка притягується до адміністративної відповідальності.
В даному випадку в протоколі про адміністративне правопорушення не зазначені відомості про негативні наслідки, нібито, протиправних дій ОСОБА_2 у вигляді шкоди психічному або фізичному здоров'ю конкретного потерпілого за кожним конкретним епізодом насильницьких дій, які в сукупності підпадали би під ознаки булінгу.
Також суд зазначає, що в матеріалах справи відсутні будь-які висновки про проведення психологічного дослідження щодо повідомлення про вчинення боулінгу, будь які протоколи психо-консультаційного дослідження стосовно дитини, протоколу проведення професійної бесіди психолога (щодо контролю за поведінкою вчителя), тощо.
У відповідності до вимог ст. 256 КУпАП у протоколі про адміністративне правопорушення зазначаються: дата і місце його складання, посада, прізвище, ім'я, по-батькові особи, яка склала протокол, відомості про особу, яка притягується до адміністративної відповідальності (у разі її виявлення); місце, час вчинення і суть адміністративного правопорушення; нормативний акт, який передбачає відповідальність за дане правопорушення; прізвище, адреса свідків і потерпілих, якщо вони є; пояснення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності; інші відомості, необхідні для вирішення справи.
Однак, в протоколі про адміністративне правопорушення серії ВАБ №941434 від 11 травня 2023 року не вказано конкретно коли саме (дата, час), було вчинено адміністративне правопорушення, передбачене ч.1 ст. 173-4 КУпАП ОСОБА_2 , що є істотним порушенням вимог ст. 256 КУпАП.
Крім цього, не зазначено в протоколі і основної складової ознаки булінгу (цькування) -- «систематичність».
Відповідно до практики ЄСПЛ суд не вправі самостійно змінювати на шкоду особі фабулу, викладену у протоколі про адміністративне правопорушення, яка, по суті, становить виклад обвинувачення у вчиненні певного правопорушення, винуватість у скоєнні якого певною особою має доводитися в суді. Суд також не має права самостійно відшукувати докази винуватості особи у вчиненні правопорушення. Адже, діючи таким чином, суд неминуче перебиратиме на себе функції обвинувача, позбавляючись статусу незалежного органу правосуддя, що є порушенням ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.
Відповідно до ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі та в межах повноважень у спосіб, що передбачений як Конституцією, так і Законами України.
Конституційний Суд України в своєму рішення від 22 грудня 2010 року по справі №23-рп/2010 вказав на те, що адміністративна відповідальність в Україні та процедура притягнення до неї грунтується на конституційних принципах, в тому числі, і закріплених в статті 62 Конституції України презумпції невинуватості.
У відповідності до ст. 7 КУпАП, ст. 62 Конституції України, ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку встановлених законом. Особа вважається невинуватою у вчиненні правопорушення і не може бути притягнута до відповідальності, доки її вину не буде доведено в законному порядку. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.
Із практики Європейського суду з прав людини вбачається, що принцип презумпції невинуватості вимагає, зокрема, щоб при виконанні своїх обов'язків судді не починали розгляду справи з упередженням щодо вчинення підсудним правопорушення, у вчиненні якого він обвинувачується; тягар доведення лежить на стороні обвинувачення, і будь-який сумнів тлумачиться на користь обвинуваченого; сторона обвинувачення має повідомити підсудного про висунуте проти нього обвинувачення (для того, щоб він міг підготувати і представити свій захист відповідно) та надати суду докази, достатні для його засудження (пункт 77 рішення у справі „Барбера, Мессеге і Хабар до проти Іспанії (Barb era, Messegue and Jabardo v. Spain) від 6 грудня 1988 року, пункт 97 рішення у справі „Яношевич проти Швеції (Janosevic V. Sweden) від 23 липня 2002 року).
Також в даному випадку суд вважає за необхідне застосувати і рішення ЄСПЛ у справі «Малофєєв проти Росії та Карелін проти Росії», у яких суд зазначив, що у випадку, коли викладена в протоколі фабула адміністративного правопорушення не відображає всіх істотних ознак складу правопорушення, суд не має права самостійно редагувати її, а так само не може відшукувати докази на користь обвинувачення, оскільки це становитиме порушення права на захист (особа не може належним чином підготуватися до захисту) та принципу рівності сторін процесу (оскільки особа має захищатися від обвинувачення, яке підтримується не стороною обвинувачення, а фактично судом).
У рішенні від 21 липня 2011 року у справі «Коробов проти України» ЄСПЛ висловив свою позиція, що суд має право обґрунтувати свої висновки лише доказами, що випливають зі співіснування достатньо переконливих, чітких і узгоджених між собою висновків чи схожих неспростовних презумпція факту. Тобто таких, які не залишають місця сумнівам, оскільки наявність останніх не узгоджується зі стандартом доведення «поза розумним сумнівом».
Таким чином, з урахуванням фактичних обставин та зібраних у справі доказів, суд вважає, що в діях ОСОБА_2 відсутні як об'єктивна, так і суб'єктивна сторони правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 173-4 КУпАП, зокрема відсутня систематичність, як ознака булінгу, а також наслідки у вигляді заподіяння чи можливості заподіяння шкоди психічному або фізичному здоров'ю потерпілого та відповідно не встановлений причинний зв'язок між конкретними діяннями та наслідками.
Також, судом не встановлено доказів того, що ОСОБА_2 діяла умисно, з метою заподіяння психологічної чи психічної шкоди неповнолітньому ОСОБА_43 , його приниження, підпорядкування своїм інтересам чи спричинення соціальної ізоляції останнього з мотивів особистої неприязні до неповнолітнього чи бажання самоутвердитися, тощо.
Згідно з п. 1 ч. 1 ст.247 КУпАП розпочате провадження в справі про адміністративне правопорушення підлягає закриттю у разі відсутності події і складу адміністративного правопорушення.
Склад правопорушення - це сукупність об'єктивних та суб'єктивних ознак, за наявності яких діяння вважається адміністративним правопорушенням. Відсутність хоча б однієї з ознак означає відсутність складу загалом.
Оцінивши усі наявні у справі докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю, суд приходить до висновку що в судовому засіданні не знайшло підтвердження вчинення ОСОБА_2 правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 173-4 КУпАП, оскільки не надано допустимих та належних доказів її вини в скоєнні адміністративного правопорушення, а тому справа про притягнення останньої до адміністративної відповідальності за ч.1 ст.173-4 КУпАП підлягає закриттю за відсутністю в її діях складу адміністративного правопорушення відповідно до п. 1 ч. 1 ст.247 КУпАП.
На підставі наведеного,
керуючись ст.ст.33-35, 247, 283-284 КУпАП, суд, -
Закрити провадження в справі про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності, передбаченої ч.1 ст.173-4 КУпАП у зв'язку із відсутністю в її діях складу адміністративного правопорушення.
Звільнити ОСОБА_44 від адміністративної відповідальності, передбаченої ч.1 ст.173-4 КУпАП у зв'язку з відсутністю в її діях складу адміністративного правопорушення.
Повний текст постанови складений 23 лютого 2024 року.
Постанова судді у справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржена особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її законним представником, захисником, потерпілим, його представником або на неї може бути внесено протест прокурора протягом десяти днів з дня винесення постанови.
Апеляційна скарга, протест прокурора подаються до Рівненського апеляційного суду через Млинівський районний суд Рівненської області, який виніс постанову.
Суддя: А.П. Бандура