Справа № 405/271/24
провадження № 1-кс/405/406/24
15.02.2024 м. Кропивницький
Ленінський районний суд м. Кіровограда у складі:
слідчого судді ОСОБА_1 ,
при секретарі судового засідання ОСОБА_2 ,
з участю прокурора ОСОБА_3 ,
підозрюваного ОСОБА_4 ,
захисника ОСОБА_5 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні клопотання слідчого ВРЗЗС СУ ГУНП в Кіровоградській області ОСОБА_6 , яке погоджено прокурором відділу Кіровоградської обласної прокуратури ОСОБА_7 , про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженцю м. Долинська Кіровоградської області, громадянину України, не працюючому, неодруженому, з середньою освітою, зареєстрованому та фактично проживаючому за адресою: АДРЕСА_1 , раніше судимому вироком Долинського районного суду Кіровоградської області від 22.03.2023 та звільнений від відбуття покарання з іспитовим строком на 2 роки, підозрюваному у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 246 КК України, у кримінальному провадженні, відомості про які внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань № 12023120000000998 від 21.09.2023,
12.02.2024 до Ленінського районного суду м. Кіровограда від слідчого ВРЗЗС СУ ГУНП в Кіровоградській області ОСОБА_6 надійшло клопотання, у якому слідчий просить застосувати до підозрюваного ОСОБА_4 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою.
Обґрунтовуючи клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий зазначив, що ОСОБА_4 обґрунтовано підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 246 КК України, наявність ризиків, які передбачені п.п. 1, 3, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, та неможливість їх запобігання в разі застосування менш суворого запобіжного заходу.
Прокурор в судовому засіданні підтримала клопотання про застосування до ОСОБА_4 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою за обставин, які викладені в клопотанні. Окрім цього зазначив, що підозрюваний вчинив нове кримінальне правопорушення у період іспитового строку.
Захисник заперечував відносно задоволення клопотання про застосування до ОСОБА_4 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, в обґрунтування чого вказав, що заявлені стороною обвинувачення ризики є недоведеними; його підзахисний раніше судимий, але до всіх фігурантів у кримінальному провадженні застосовано запобіжний захід у вигляді домашнього арешту; в розрізі КПК України не можна розглядати питання про застосування найтяжчого запобіжного заходу; ОСОБА_4 з'явився до суду, не переховується, буде сприяти розкриттю кримінального правопорушення; за місцем проживання його підзахисного проведено обшук, все вилучено; латентність до злочинної діяльності припинена. За вказаних обставин просив застосувати менш суворий запобіжний захід - домашній арешт, перебуваючи під домашнім арештом не буде спілкуватись з іншими підозрюваними.
Підозрюваний не згоден з клопотанням про застосування до нього виключного запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, просить застосувати менш суворий у вигляді домашнього арешту.
Слідчий суддя, заслухавши доводи прокурора, думку підозрюваного, захисника, дослідивши клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою та матеріали, якими воно обґрунтовується, дійшов до наступних висновків.
Слідчий суддею встановлено, що слідчими ВРЗЗС СУ ГУНП в Кіровоградській області здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні, відомості про яке внесені 21.09.2023 до Єдиного реєстру досудових розслідувань 12023120000000998, за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4 ст. 246 КК України.
09.02.2024 ОСОБА_4 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 246 КК України, відповідно до змісту якої: протягом вересня місяця 2023 року, точного часу органом досудового розслідування не встановлено, ОСОБА_4 , ОСОБА_8 та ОСОБА_9 , порушуючи встановлений порядок охорони, раціонального використання та відтворення захисних лісових насаджень, усвідомлюючи протиправний і суспільно небезпечний характер своїх дій, передбачаючи шкідливі наслідки та свідомо бажаючи їх настання, діючи за попередньою змовою групою осіб, з корисливих мотивів, за допомогою заздалегідь підготовлених ручних бензопил, самовільно, без передбаченого законом дозволу на проведення порубки та у порушення ст.69 Лісового Кодексу України, ст.ст.12, 40 Закону України «Про охорону навколишнього природного середовища», п.п.2, 4 Порядку видачі спеціальних дозволів на використання лісових ресурсів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України №761 від 23.05.2007, перебуваючи на території полезахисної лісової смуги, що розташована на території Долинської територіальної громади Кіровоградської області, а саме Першотравневого старостинського округу в між землями сільськогосподарського призначення з кадастровими номерами 3521987400:02:000:0381, 3521987400:02:000:0391, 3521987400:02:000:0398 поблизу населених пунктів с. Мирне та с. Першотравневе, яка перебуває у комунальній власності Долинської міської територіальної громади в особі Долинської міської ради Кропивницького району Кіровоградської області як полезахисна смуга, шляхом відокремлення дерева від кореня, вчинили незаконну порубку дерев різних порід до ступеня припинення росту: 28 живоростучих (сироростучих) дерев породи ясен, 21 живоростучих (сироростучих) дерев породи дуб, 1 живоростучого (сироростучого) дерева породи акація.
Своїми злочинними діями ОСОБА_4 , ОСОБА_8 та ОСОБА_9 спричинили довкіллю і охоронюваним законом державним інтересам майнову шкоду (збитки) державі в особі Долинська міська рада Кропивницького району Кіровоградської області згідно із висновком судової інженерно-екологічної експертизи №3426/23-27 від 19.10.2023, на суму 514877,68 грн., яка більше як у двадцять п'ять разів перевищує неоподатковуваний мінімум доходів громадян, що згідно примітки до статті 246 КК України є тяжкими наслідками та після чого розпорядилися спиляними деревами на власний розсуд.
Крім того, у жовтні 2023, точного часу органом досудового розслідування не встановлено, ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , за попередньою змовою з ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_2 та ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , повторно порушуючи встановлений порядок охорони, раціонального використання та відтворення захисних лісових насаджень, усвідомлюючи протиправний і суспільно небезпечний характер своїх дій, передбачаючи шкідливі наслідки та свідомо бажаючи їх настання, діючи за попередньою змовою групою осіб, з корисливих мотивів, за допомогою заздалегідь підготовлених ручних бензопил, самовільно, без передбаченого законом дозволу на проведення порубки та у порушення ст.69 Лісового Кодексу України, ст.ст.12, 40 Закону України «Про охорону навколишнього природного середовища», п.п.2, 4 Порядку видачі спеціальних дозволів на використання лісових ресурсів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України №761 від 23.05.2007, перебуваючи полезахисної лісової смуги, що розташована на території Богданівського старостинського округу Долинської територіальної громади Кропивницького району Кіровоградської області в лісосмугі між землями сільськогосподарського призначення з кадастровими номерами 3521987400:02:000:0315, 3521987400:02:000:1802, поблизу населених пункту с. Новоданилівка, шляхом відокремлення дерева від кореня, вчинили незаконну порубку дерев породи дуб до ступеня припинення росту: 34 живоростучих (сироростучих) дерев породи дуб та 4 живоростучих (сироростучих) дерев породи дуб не до ступеня припинення росту.
Своїми злочинними діями ОСОБА_4 , ОСОБА_8 та ОСОБА_9 спричинили довкіллю і охоронюваним законом державним інтересам майнову шкоду (збитки) державі в особі Долинська міська рада Кропивницького району Кіровоградської області згідно із висновком судової інженерно-екологічної експертизи №3798/23-27 від 26.12.2023, на суму 295716,99 грн., яка більше як у двадцять п'ять разів перевищує неоподатковуваний мінімум доходів громадян, що згідно примітки до статті 246 КК України є тяжкими наслідками та після чого розпорядилися спиляними деревами на власний розсуд.
Крім того, 23.11.2023 ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , за попередньою змовою з ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_3 та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 за грошові кошти в сумі 7000 гривень здійснили збут незаконно зрубаних дерев.
За практикою Європейського суду з прав людини розумна підозра у вчиненні кримінального правопорушення, про яку йдеться у статті 5 (підпункт «с» пункту 1) Конвенції, передбачає наявність обставин або відомостей, які переконали б неупередженого спостерігача, що ця особа, можливо, вчинила злочин. Також ЄСПЛ у своїй практиці неодноразово зазначав, що факти, які є причиною виникнення підозри, не повинні бути такими ж переконливими, як ті, що є необхідними для обґрунтування обвинувального вироку чи висунення обвинувачення.
Вимога розумної підозри передбачає наявність доказів, які об'єктивно зв'язують підозрюваного з певним злочином і вони не повинні бути достатніми, щоб забезпечити засудження, але мають бути достатніми, щоб виправдати подальше розслідування або висунення обвинувачення, відповідно обставини здійснення підозрюваним конкретних дій та доведеність його вини потребують перевірки та оцінки у сукупності з іншими доказами у кримінальному провадженні під час подальшого досудового розслідування.
Термін «обґрунтована підозра», згідно практики ЄСПЛ у справі «Нечипорук і Йонкало проти України» від 21.04.2011 року, означає, що існують факти або інформація, які можуть переконати об'єктивного спостерігача в тому, що особа про яку йдеться мова, могла вчинити правопорушення.
Для цілей повідомлення особі про підозру стандарт «достатніх підстав (доказів)» передбачає наявність доказів, які лише об'єктивно пов'язують підозрюваного з певним кримінальним правопорушенням (демонструють причетність до його вчинення) і є достатніми, щоб виправдати подальше розслідування для висунення обвинувачення або спростування такої підозри (рішення ЄСПЛ у справах «Джон Мюррей проти Сполученого Королівства» від 28.10.1994 та «Фокс, Кемпбелл і Гартлі проти Сполученого Королівства» від 30.08.1990).
Надані слідчим докази, а саме: протокол огляду місця події від 03.10.2023, протокол допиту представника потерпілого від 03.10.2023, висновок експерта від 26.12.2023 №СЕ-19/112-23/12678-ТР, протокол про результати проведення НСрД - спостереження за річчю від 03.01.2024, протокол про результати проведення НСрД - візуальне спостереження за особою з використанням відеозапису, фотографування, спеціальних технічних записів від 03.01.2024 відносно ОСОБА_8 , протокол про результати проведення НСрД - зняття інформації з електронних телекомунікаційних мереж від 28.11.2023 відносно ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , протокол огляду місця події від 09.02.2024, протоколи обшуку від 09.02.2024, у сукупності свідчать про обґрунтованість пред'явленої ОСОБА_4 підозри у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 246 КК України.
Оскільки на даному етапі кримінального провадження на стадії вирішення питання про застосування запобіжного заходу не допускається вирішення тих питань, які повинен вирішувати суд під час розгляду по суті, а саме питань, пов'язаних з оцінкою доказів з точки зору їх достатності і допустимості для визнання особи винуватою чи невинуватою у вчиненні злочину, слідчий суддя на підставі розумної оцінки сукупності отриманих доказів лише визначив про причетність ОСОБА_4 до вчинення злочину, в якому він підозрюється, а пред'явлена підозра, є вірогідною та достатньою для застосування щодо нього запобіжного заходу.
Слідчим суддею звертається увага на те, що ризики, які дають достатні підстави слідчому судді вважати, що підозрюваний може здійснити спробу протидії кримінальному провадженню у формах, що передбачені ч.1 ст.177 КПК України, слід вважати наявними за умови встановлення обґрунтованої ймовірності можливості здійснення підозрюваним зазначених дій.
При цьому, КПК України не вимагає доказів того, що підозрюваний обов'язково (поза всяким сумнівом) здійснюватиме відповідні дії, однак вимагає доказів того, що він має реальну можливість їх здійснити у конкретному кримінальному провадженні в майбутньому, оскільки під поняттям «ризик» - слід розуміти обґрунтовану ймовірність протидії підозрюваного кримінальному провадженню у формах, передбачених ч.1 ст.177 КПК України.
Запобіжний захід застосовується з метою попередження ризиків здійснення такої поведінки підозрюваного та, як наслідок, унеможливлення здійснення негативного впливу на хід та результати кримінального провадження. Тобто, в даному випадку, слідчий, прокурор, слідчий суддя чи суд мають зробити висновки прогностичного характеру, коли доказування спрямоване не на подію, яка відбулася в минулому, а на встановлення фактичних даних, які дозволять стверджувати про подію, яка може статися з достатньою долею ймовірності у майбутньому.
Слідчий суддя також вважає, що прокурором та слідчим обґрунтовано наведений перелік ризиків, що передбачений п.п. 1, 3, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме те, що підозрюваний може переховуватись від органів досудового розслідування та/або суду, оскільки обґрунтовано підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, який відповідно до ст. 12 КК України, відноситься до тяжкого злочину, який вчинено умисно, а тому ризик втечі для підозрюваного у цьому випадку може бути визнаним як менш небезпечним, ніж покарання та процедура його відбування. Такий висновок слідчого судді узгоджується із позицією ЄСПЛ у справі Ilijkov v. Bulgaria від 26.06.2001 (§ 80, заява № 33977/96), за якою суворість можливого вироку є відповідним елементом в оцінці ризику ухилення, а погляд на серйозність обвинувачення проти заявника давав уповноваженим органам можливість обґрунтовано вважати, що такий початковий ризик був встановлений.
Має під собою підґрунтя й зазначений прокурором та слідчим ризик того, що підозрюваний ОСОБА_4 може незаконно прямо чи через третіх осіб впливати на інших підозрюваних у цьому кримінальному провадженні з метою уникнення від кримінальної відповідальності.
Також є обґрунтованим твердження слідчого та прокурора у щодо наявність ризику передбаченого п. 5 ч.1 ст. 177 КПК України, оскільки підозрюваний будучи засудженим за вчинення умисного, корисливого злочину на шлях виправлення не став та підозрюється у вчиненні нового кримінального правопорушення під час перебування на іспитовому строці.
Під час вирішення про достатній та необхідний запобіжний захід, що може забезпечити належну процесуальну поведінку та запобігти встановленим ризикам, слідчий суддя враховує, що підозрюваний ОСОБА_4 не працює, не одружений, не має на утриманні малолітніх чи неповнолітніх дітей, раніше судимий, обґрунтовано підозрюється у вчиненні тяжкого кримінального правопорушення, має постійне місце проживання, відомостей про стан здоров'я та характеризуючих відомостей не надано, наявні вагомі докази про вчинення ним кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 246 КК України, та тяжкість покарання, що загрожує підозрюваному у разі визнання його винуватим у вчиненні злочину, у вчиненні якого він підозрюється.
Відповідно до вимог ст. 183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо жоден із більш м'яких запобіжних заходів не може запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 КПК Кодексу.
Згідно ч. 4 ст. 194 КПК України якщо при розгляді клопотання про обрання запобіжного заходу прокурор доведе обставини, передбачені пунктами 1 та 2 частини першої цієї статті (наявність обґрунтованої підозри у вчиненні кримінального правопорушення та наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених ст. 177 цього Кодексу, на які вказує слідчий, прокурор), але не доведе обставини, передбачені пунктом 3 частини першої цієї статті (недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні), слідчий суддя, суд має право застосувати більш м'який запобіжний захід ніж той, який зазначений у клопотанні.
При вирішенні клопотання суд враховує, що тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 КПК України.
Європейським судом з прав людини у рішенні по справі «Белчев проти Болгарії» наголошено на тому, що обґрунтування будь-якого періоду позбавлення свободи повинно бути переконливо доведено державними органами.
Кримінальний процесуальний закон покладає аналогічний обов'язок на сторону обвинувачення, зазначаючи, що остання має довести суду, крім обґрунтованості підозри та наявності ризиків не процесуальної поведінки особи, ще й неможливість застосування більш м'якого запобіжного заходу.
Сама по собі тяжкість злочину, у вчиненні якого підозрюється особа не може бути безумовною підставою для обрання щодо цієї особи запобіжного заходу у вигляді взяття під варту (рішення у справі «Ніколова проти Болгарії»). Відповідно до рішення Європейського суду з прав людини по справі «Ноймайстер проти Австрії» позбавлення волі особи (тримання під вартою) не повинно перетворюватися на своєрідну прелюдію до завчасного відбування можливого у майбутньому вироку про позбавлення волі.
Отже, прокурором під час розгляду клопотання доведено наявність обґрунтованої підозри та ризиків, передбачених п. 1, 3, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, проте, не доведені обставини, передбачені п. 3 ч. 1 ст. 194 КПК України, а саме недостатності застосування більш м'якого запобіжного заходу ніж тримання під вартою для запобігання встановленим ризикам, які б давали змогу об'єктивному спостерігачу переконатись в тому, що запобігти вказаним ризикам можливо виключно застосувавши запобіжний захід у вигляді тримання під вартою.
На переконання слідчого судді достатнім запобіжним заходом, який забезпечить належну процесуальну поведінку підозрюваного, за вказаного вище обґрунтування, є домашній арешт з покладенням обов'язків, передбачених ч. 5 ст. 194 КПК України, зокрема цілодобово не залишати житло, який дасть змогу уникнення встановленим ризикам.
На підставі викладеного, слідчий суддя прийшов до висновку про часткове задоволення клопотання слідчого та застосування до підозрюваного ОСОБА_4 запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту, який в сукупності із встановленими конкретними обставинами кримінального провадження в повній мірі відповідає практиці Європейського суду з прав людини та статті 5 Конвенції, положення якої вказують, що кожен має право на свободу та особисту недоторканність, нікого не може бути позбавлено свободи, крім таких випадків і відповідно до процедури, встановленої законом.
На підставі викладеного, керуючись вимогами статей 40, 131, 132, 176-178, 182-184, 194, 196 - 197, 309, 395 КПК України, -
Клопотання слідчого ВРЗЗС СУ ГУНП в Кіровоградській області ОСОБА_6 про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою до ОСОБА_4 - задовольнити частково.
Застосувати до підозрюваного ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у вигляді домашнього арешту з 15.02.2024 по 09.04.2024 включно, в межах строку досудового розслідування.
Покласти на ОСОБА_4 наступні обов'язки:
- цілодобово заборонити залишати житло за адресою: АДРЕСА_1 , без дозволу слідчого, прокурора чи суду;
- прибувати до слідчого, прокурора або суду за кожною вимогою;
- не відлучатись із населеного пункту, в якому він проживає, без дозволу слідчого, прокурора чи суду;
- повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну місця свого проживання та/або місця роботи;
- утримуватися від спілкування з іншими підозрюваними у кримінальному провадженні;
- здати на зберігання до Центрально-південного міжрегіонального управління Державної міграційної служби паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в'їзд в Україну.
В іншій частині вимог клопотання - відмовити.
Роз'яснити підозрюваному ОСОБА_4 , що відповідно до ч. 5 ст. 181 КПК України працівники органу Національної поліції з метою контролю за поведінкою підозрюваного, який перебуває під домашнім арештом, мають право з'являтися в житло цієї особи, вимагати надати усні чи письмові пояснення з питань, пов'язаних із виконанням покладених на нього зобов'язань.
Контроль за виконанням ОСОБА_4 покладених на нього обов'язків покласти на ГУНП в Кіровоградській області.
Вручити копію цієї ухвали прокурору, підозрюваному, захиснику негайно після її оголошення.
Ухвала підлягає негайному виконанню після її оголошення.
Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Кропивницького апеляційного суду протягом п'яти днів з дня її оголошення.
Слідчий суддя ОСОБА_10