Справа № 404/1554/24
Номер провадження 1-кс/404/602/24
26 лютого 2024 року м. Кропивницький
Слідчий суддя Кіровського районного суду м. Кіровограда ОСОБА_1 при секретарі ОСОБА_2 , за участю прокурора ОСОБА_3 , захисника ОСОБА_4 , підозрюваного ОСОБА_5 розглянувши у відкритому судовому засіданні клопотання, внесене у кримінальному провадженні № 12024121010000539, про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою стосовно підозрюваного:
ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Войнівка, Новоукраїнського району Кіровоградської області, маючий середню-спеціальну освіту, офіційно не працевлаштованого, одруженого, зареєстрованого АДРЕСА_1 , фактично проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 , зі слів раніше судимого, останній раз у 2004 році за ч.3 ст.185, ч.4 ст.185 КК України,
у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.194 КК України,
Слідчий СВ Кропивницького РУП Головного управління Національної поліції в Кіровоградській області старший лейтенант поліції ОСОБА_6 звернулась до суду із клопотанням у вказаному кримінальному провадженні, яке погоджено керівником Кропивницької окружної прокуратури ОСОБА_3 про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою стосовно підозрюваного ОСОБА_7 .
На обґрунтування клопотання слідчий зазначила, що нею здійснюється досудове розслідування у вказаному кримінальному провадженні, яке внесене 23.02.2024 року до Єдиного реєстру досудових розслідувань, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.194 КК України, за фактом умисного пошкодження чужого майна, вчинене шляхом підпалу.
Досудовим розслідуванням встановлено, що 23.02.2024 року, більш точний час досудовим розслідуванням не встановлено у ОСОБА_5 на ґрунті раніше виниклого конфлікту зі своєю дружиною ОСОБА_8 , виник злочинний умисел, спрямований на умисне пошкодження чужого майна шляхом підпалу, а саме житлового будинку, який розташований за адресою: АДРЕСА_2 , та автомобіля «Audi A6» синього кольору, державний реєстраційний номер НОМЕР_1 , які на праві власності належить ОСОБА_8 ..
В подальшому, з метою реалізації свого злочинного умислу ОСОБА_5 заздалегідь підготувавши невстановлений в ході досудового розслідування предмет із вогненебезпечними властивостями для здійснення підпалу житлового будинку та автомобіля, реалізуючи злочинний умисел, направлений на умисне пошкодження чужого майна шляхом підпалу, останній 23.02.2024 року близько 00 год. 35 хв. знаходячись на території домоволодіння за адресою: АДРЕСА_2 , а саме в гаражному приміщенні, усвідомлюючи суспільно-небезпечний характер своїх діянь, передбачаючи суспільно-небезпечні наслідки та бажаючи їх настання, шляхом піднесення джерела відкритого вогню здійснив підпал автомобіля «Audi A6» синього кольору, державний реєстраційний номер НОМЕР_1 після чого вирушив до однієї з кімнат будинку, що знаходить за вищевказаною адресою, де вчинив ті самі дії та після розповсюдження вогню вибігши з будинку зник з місця вчинення злочину, спричинивши потерпілій ОСОБА_8 матеріальну шкоду, яка з її слів становить близько 700 000 грн.
ОСОБА_5 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.194 КК України, встановлено наявність ризиків, передбачених ч.1 ст.177 КПК України, а тому слідчий просить застосувати до підозрюваного запобіжний захід у виді тримання під вартою.
Прокурор підтримав клопотання та просив його задовольнити, посилаючись на обставини викладені в ньому.
Підозрюваний проти задоволення клопотання заперечив, пояснив, що 23.02.2024 р. він зі своєю дружиною, після святкування дня народження дитини, перебуваючи за кермом автомобіля, в стані алкогольного сп'яніння, потрапили в дорожньо-транспортну пригоду. Після якої, дружина залишила місце ДТП та зникла в невідомому для нього напрямку. Він повернувшись додому підпалив будинок та автомобіль належний його дружині. Просив суд, застосувати більш м'який запобіжний захід, не пов'язаний з триманням під вартою.
Захисник ОСОБА_4 проти задоволення клопотання заперечила, підтримала позицію підозрюваного, просила застосувати до ОСОБА_5 нічний домашній арешт, за місцем проживання його брата ОСОБА_5 , посилаючись на те, що підозрюваний ОСОБА_5 працює не офіційно та отримує заробітну плату, яка дозволить йому відшкодувати заподіяні ним збитки.
Заслухавши прокурора, підозрюваного та його захисника, дослідивши надані докази, слідчий суддя приходить до таких висновків.
Внесене слідчим клопотання відповідає вимогам ст.184 КПК України, матеріали клопотання: витяг з Єдиного реєстру досудових розслідувань, заявою про вчинення злочину від ОСОБА_8 від 23.02.2024;Протоколом оглядом місця події від 23.02.2024; протоколом допиту потерпілого ОСОБА_8 від 23.02.2024; Протоколом затримання особи, підозрюваної у вчиненні злочину від 23.02.2024; протоколом допиту свідка ОСОБА_5 від 23.02.2024; протоколом допиту свідка ОСОБА_9 від 23.02.2024; звітом про причини виникнення пожежі 23.02.2024, містять достатні дані про наявність обґрунтованої підозри ОСОБА_5 у вчиненні раніше зазначеного кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.194 КК України та прямі відомості, які підтверджують твердження, вказані у повідомленні про підозру.
Згідно з п.175 рішення Європейського суду з прав людини у справі «Нечипорук і Йонкало проти України» від 21.04.2011 року термін «обґрунтована підозра» означає, що існують факти або інформація, які можуть переконати об'єктивного спостерігача в тому, що особа про яку йдеться мова, могла вчинити правопорушення.
Таким чином вимога обґрунтованої підозри передбачає наявність доказів, які об'єктивно пов'язують підозрюваного з певним кримінальним правопорушенням, і вони не повинні бути достатніми, щоб забезпечити засудження, але мають бути достатніми, щоб виправдати подальше розслідування або висунення обвинувачення.
Раніше перелічені докази, серед яких протоколи допиту свідків та долучені документи на переконання слідчого судді підтверджують обґрунтованість висунутої підозри.
При цьому, слідчий суддя враховує, що практика Європейського суду з прав людини не вимагає, щоб на момент обрання запобіжного заходу у органу досудового розслідування були чіткі докази винуватості особи, яку повідомлено про підозру. Так, у справі «Феррарі-Браво проти Італії» від 14.03.1984 року Європейський суд з прав людини вказав, що комісія наголошує, що питання про те, що арешт або тримання під вартою до суду є виправданими тільки тоді, коли доведено факт вчинення та характер інкримінованих правопорушень, ставити не можна, оскільки це є завданням попереднього розслідування, сприяти якому має й тримання під вартою.
За таких обставин слідчий суддя не бере до уваги твердження сторони захисту щодо не доведення стороною обвинувачення під час розгляду клопотання обґрунтованості висунутої підозри ОСОБА_5 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.194 КК України, як такі, що не знайшли свого підтвердження та спростовані дослідженими доказами.
Положеннями ч.1 ст.183 КПК України передбачено, що тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що кожен із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим ст.177 КПК України, крім випадків, передбачених ч.5 ст.176 КПК України.
Відповідно до п.4 ч.2 ст.183 КПК України запобіжний захід у вигляді тримання під вартою може бути застосований до раніше не судимої особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад п'ять років.
Згідно з вимогами ст.178 КПК України слідчий суддя враховує, що ОСОБА_5 обґрунтовано підозрюється у вчиненні тяжкого злочину, за який передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк від трьох до десяти років.
Зважаючи на вказані обставини та те, що санкція ч.2 ст.194 КК України передбачає позбавлення волі строком до десяти років, то у разі не застосування щодо ОСОБА_5 запобіжного заходу у виді тримання під вартою, той може переховуватися від органів досудового розслідування та суду, незаконно впливати на свідків, а також перешкоджати розслідуванню кримінального провадження.
Таким чином, сукупність раніше викладених і встановлених обставин, зважаючи на обґрунтованість підозри у вчиненні тяжкого злочину підозрюваним, та на доведення перед судом стороною обвинувачення обставин, передбачених ч.1 ст.194 КПК України, вказує на те, що на вказаній початковій стадії досудового розслідування застосування стосовно підозрюваного більш м'якого запобіжного заходу буде недостатнім для запобігання доведеним перед слідчим суддею ризикам.
Відтак, зважаючи на раніше викладене, зберігаючи об'єктивність та безсторонність, з метою досягнення завдань кримінального провадження та мети застосування запобіжних заходів, суд вважає доцільним застосування відносно підозрюваного запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою в межах строку досудового розслідування, кримінального провадження, які становлять два місця з моменту повідомлення про підозру ОСОБА_5 тобто з 23.02.2024 року.
Разом з тим, згідно з положеннями ч.5 ст.182, ч.ч.3-4 ст.183 КПК України суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою вважає за можливе визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання обвинуваченим обов'язків, передбачених цим Кодексом. При цьому, беручи до уваги обставини кримінального провадження, суспільну небезпеку злочину, в скоєнні якого підозрюється підозрюваний його особу, майновий стан, суд приходить до висновку щодо визначення застави у межах, визначених Законом, у розмірі 242 240 грн., що становить 80 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб та відповідає вимогам ст.182 КПК України.
Керуючись положеннями ч.3 ст.183 КПК України, слідчий суддя вбачає за необхідне зазначити, що в разі внесення застави на підозрюваного будуть покладені обов'язки, доцільність застосування яких випливає з положень ст.194 КПК України.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст.131, 132, 176-178, 183, 193, 194, 196, 197, 205, 309, 369-372 КПК України, слідчий суддя,
Клопотання про застосування запобіжного заходу задовольнити.
Застосувати до підозрюваного ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у виді тримання під вартою в межах строку досудового розслідування.
Строк дії ухвали та тримання під вартою підозрюваного ОСОБА_5 визначити до 11 год. 20 хв. 22.04.2024 року.
Підозрюваного ОСОБА_5 взяти під варту негайно у залі суду.
Визначити заставу у розмірі 80 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, тобто в сумі 242 240 грн., яка може бути внесена на рахунок отримувача №UA458201720355279001000002505, отримувач коштів ТУ ДСА України в Кіровоградській області, ЄДРПОУ 26241445, банк отримувача ДКСУ м. Київ, призначення платежу: застава за ОСОБА_5 .
При внесенні визначеної суми застави ОСОБА_5 з-під варти звільнити.
У разі внесення заставодавцем визначеної в ухвалі суми застави, зобов'язати підозрюваного ОСОБА_5 до 11 год.20хв. 22.04.2024 року виконувати наступні обов'язки:
-прибувати за викликом до слідчого, прокурора або суду;
-повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання;
-утримуватися від спілкування із свідками у кримінальному провадженн.
Роз'яснити ОСОБА_5 , що відповідно до ч.ч.8, 10 ст.182 КПК України, за умови сплати застави, у разі невиконання покладених на нього цією ухвалою обов'язків, застава буде звернена в дохід держави, а слідчим суддею, судом буде вирішено питання про застосування запобіжного заходу у вигляді застави в більшому розмірі або іншого запобіжного заходу.
Ухвала підлягає негайному виконанню після її проголошення.
Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Кропивницького апеляційного суду протягом 5 днів з дня її проголошення, а підозрюваним, який тримається під вартою, у цей же строк з моменту отримання копії ухвали.
Ухвала набирає законної сили після закінчення строку на подачу апеляційної скарги за відсутності такої скарги, а при оскарженні ухвали після постановлення ухвали апеляційним судом при відхиленні апеляції.
Слідчий суддя Кіровського
районного суду м. Кіровограда ОСОБА_1