Справа № 362/1900/23
Провадження № 2-ві/362/3/24
23.02.2024 року Васильківський міськрайонний суд Київської області в складі:
головуючого судді Лебідь-Гавенко Г.М.,
за участю секретаря Тельнової О.О.,
без виклику сторін
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Василькові Київської області заяву ОСОБА_1 про відвід судді Васильківського міськрайонного суду Київської області Ковбеля Максима Миколайовича, у об'єднаній цивільній справі за первісним позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про поділ житлового будинку в натурі та зустрічним позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про відшкодування моральної шкоди,
14.02.2024 року до суду від ОСОБА_1 надійшла заява про відвід головуючого судді Васильківського міськрайонного суду Київської області Ковбеля М.М. у вище вказаній цивільній справі.
Заява мотивована тим, що є обставини, що викликають сумнів в неупередженості або об'єктивності судді, а саме винесенні ухвали суду по двох цивільних справах за №362/1900/23, 362/1933/23 від 18.09.2023 року та від 09.11.2023 року головуючим у справах суддею Ковбелем М.М. та затверджені його підписом по текстах яких вказується неправдиві свідчення, щодо розгляду вказаних цивільних справ, проводились засідання, яких не було (а.с.101-104).
Статтею 40 ЦПК України, визначено порядок вирішення заявленого відводу та самовідводу.
Відповідно до ч. 7 ст. 40 ЦПК України питання про відвід судді має бути розглянуто не пізніше двох днів із дня надходження заяви про відвід судді, а у випадку розгляду заяви про відвід суддею іншого суду - не пізніше десяти днів з дня надходження заяви про відвід судді.
Частиною 8 ст. 40 ЦПК України передбачено, що суд вирішує питання про відвід судді без повідомлення учасників справи.
Сторони враховуючи стислі строки розгляду заяви в судове засідання відповідно до ч. 8 ст. 40 ЦПК України, не викликалися.
Згідно ч. 2 ст. 247 ЦПК України фіксування судового засідання технічним засобом здійснює секретар судового засідання. У разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Отже, оскільки сторони не викликалися в судове засідання, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.
Вивчивши подану заяву та долучені до неї документи, суд приходить до наступного висновку.
Виходячи з положень частини другої ст. 39 ЦПК України з підстав, зазначених у статтях 36, 37 і 38 цього Кодексу, судді, секретарю судового засідання, експерту, спеціалісту, перекладачу може бути заявлено відвід учасниками справи.
Відвід (самовідвід) повинен бути вмотивованим і заявленим до початку з'ясування обставин у справі та перевірки їх доказами. Заявляти відвід (самовідвід) після цього дозволяється лише у випадках, коли про підставу відводу (самовідводу) стало відомо після початку з'ясування обставин у справі та перевірки їх доказами.
Стаття 36 ЦПК України визначає підстави для відводу (самовідводу) судді, а саме: він є членом сім'ї або близьким родичем (чоловік, дружина, батько, мати, вітчим, мачуха, син, дочка, пасинок, падчерка, брат, сестра, дід, баба, внук, внучка, усиновлювач чи усиновлений, опікун чи піклувальник, член сім'ї або близький родич цих осіб) сторони або інших учасників судового процесу, або осіб, які надавали стороні або іншим учасникам справи правничу допомогу у цій справі, або іншого судді, який входить до складу суду, що розглядає чи розглядав справу; він брав участь у справі як свідок, експерт, спеціаліст, перекладач, представник, адвокат, секретар судового засідання або надавав стороні чи іншим учасникам справи правничу допомогу в цій чи іншій справі; він прямо чи побічно заінтересований у результаті розгляду справи; було порушено порядок визначення судді для розгляду справи; є інші обставини, що викликають сумнів в неупередженості або об'єктивності судді.
Стаття 36 ЦПК України містить в собі вичерпний перелік підстав для відводу (самовідводу) судді.
Крім того, відповідно до вимог ч. 4 ст. 36 ЦПК України незгода сторони з процесуальними рішеннями судді, рішення або окрема думка судді в інших справах, висловлена публічно думка судді щодо того чи іншого юридичного питання, не може бути підставою для відводу.
Пунктом 5 постанови Пленуму Верховного Суду України №8 від 13 червня 2007 року «Про незалежність судової влади» визначено, що відповідно до закону суддя не може брати участь у розгляді справи і підлягає відводу (самовідводу), якщо він заінтересований у результаті розгляду справи або є інші обставини, які викликають сумнів в об'єктивності та неупередженості судді.
За приписами п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав і основоположних свобод передбачено, що кожен має право на справедливий розгляд його справи незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характер або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.
У відповідності до практики Європейського суду з прав людини, при оцінці безсторонності суду слід розмежовувати суб'єктивний та об'єктивний аспект. Так у справі «Гаусшильдт проти Данії», «Мироненко і Мартиненко проти України» зазначається, що наявність безсторонності, для цілей пункту 1 статті 6 Конвенції, має визначатися за допомогою суб'єктивного та об'єктивного критеріїв. Щодо суб'єктивної складової даного поняття, то у справі «Гаусшильдт проти Данії» вказано, що потрібні докази фактичної наявності упередженості судді для відсторонення його від справи. Причому суддя вважається безстороннім, якщо тільки не з'являються докази протилежного. Таким чином, існує презумпція неупередженості судді, а якщо з'являються сумніви щодо цього, то для його відводу в ході об'єктивної перевірки має бути встановлена наявність певної особистої заінтересованості судді, певних його прихильностей, уподобань стосовно однієї зі сторін у справі.
У кожній окремій справі слід визначити, чи мають стосунки, що розглядаються, таку природу та ступінь, що свідчать про те, що суд не є безстороннім (рішення у справі «Мироненко і Мартиненко проти України»). Зазначену позицію Європейського суду підтримав і Верховний Суд України у справі.
У справі "П'єрсак проти Бельгії" Європейський суд з прав людини висловив позицію, згідно з якою, незважаючи на той факт, що безсторонність зазвичай означає відсутність упередженості, або, навпаки, її наявність може бути перевірено різноманітними способами провів розмежування між суб'єктивним підходом, який відображає особисте переконання громадянина у конкретній справі, та об'єктивним підходом, який визначає, чи були достатні гарантії, щоб виключити будь-які сумніви з цього приводу. Таким чином, на основі вищезазначеного, слід зробити висновок, що при оцінці безсторонності суду слід розмежовувати суб'єктивний та об'єктивний аспект.
Щодо суб'єктивної складової даного поняття, то у справі "Хаушильд проти Данії" зазначається, що Європейському суду з прав людини не потрібні докази фактичної наявності упередженості судді для відсторонення його від справи. Суддя вважається безстороннім, якщо тільки не з'являються докази протилежного.
Між тим дослідивши підстави для відводу головуючого судді, заявлені відповідачем за первісним позовом та позивачем за зустрічним позовом, що заявлений відвід ґрунтується виключно із незгодою відповідача за первісним позовом та позивача за зустрічним позовом ОСОБА_1 щодо постановлення ухвал суду, а тому суд вбачає, що останні не знайшли свого належного підтвердження, а незгода з процесуальними рішеннями судді не може бути підставою для відводу, відповідно до вимог ч. 4 ст. 36 ЦПК України.
З огляду на викладене та враховуючи викладені підстави відводу у поданій заяві, суд приходить до висновку, що заява відповідача за первісним позовом та позивача за зустрічним позовом ОСОБА_1 про відвід головуючого судді Ковбеля М.М. є необґрунтованою, оскільки не містить визначених процесуальним законодавством підстав для відводу судді.
На підставі викладеного, керуючись статтями 36-40 ЦПК України, суд,
У задоволенні заяви ОСОБА_1 про відвід судді Васильківського міськрайонного суду Київської області Ковбеля Максима Миколайовича, у об'єднаній цивільній справі за первісним позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про поділ житлового будинку в натурі та зустрічним позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про відшкодування моральної шкоди - відмовити.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Текст ухвали виготовлено 23.02.2024 року.
Суддя Г.М. Лебідь-Гавенко