Справа № 361/10708/23
Провадження № 3/361/458/24
14.02.2024
13 лютого 2024 року м. Бровари
Суддя Броварського міськрайонного суду Київської області Мохов Є.І., за участю адвоката Герасименка Р.І., розглянувши матеріали справи, які надійшли від інспектора сектору адміністративної практики Броварського районного управління Головного управління Національної поліції України в Київській області про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який проживає за адресою: АДРЕСА_1 ,
- за вчинення правопорушень, передбачених частиною першою статті 130, статтею 124, статтею 122-4 Кодексу України про адміністративні правопорушення (далі КУпАП),-
29 листопада 2023 року до Броварського міськрайонного суду Київської області надійшли справи про адміністративні правопорушення, передбачені частиною першою статті 130, статтею 124, статтею 122-4 КУпАП відносно ОСОБА_1 .
Вивчивши матеріали вищезазначених справ про притягнення до адміністративної відповідальності, з урахуванням положень статті 36 КУпАП, суддя вважає за доцільне об'єднати справи в одне провадження з метою їх об'єктивного і повного розгляду. Справи про адміністративні правопорушення, передбачені частиною першою статті 130, статтею 124, статтею 122-4 КУпАП відносно ОСОБА_1 , справу № 361/10708/23 провадження № 3/361/458/24, справу № 361/10711/23 провадження № 3/361/460/24, справу № 361/10712/23 провадження № 3/361/461/24 об'єднати та присвоїти їм загальний номер справи № 361/10708/23 провадження № 3/361/458/24.
Відповідно до протоколу про адміністративне правопорушення серії ААД № 274708 від
15 листопада 2023 року, ОСОБА_1 14 листопада 2023 року о 23 годині 30 хвилин по вулиці Шкільній, 31 в селі Шевченкове Броварського району Київської області, керував автомобілем марки «Камаз 5320», н.з. НОМЕР_1 з причепом марки «СЗАП», н.з. НОМЕР_2 , при виникненні небезпеки для руху, не вжив заходів для зменшення швидкості руху, аж до повної зупинки транспортного засобу, в результаті чого допустив наїзд на перешкоду у вигляді металевих воріт. Внаслідок ДТП автомобіль та металеві ворота зазнали механічних пошкоджень. Вказаними діями ОСОБА_1 порушив вимоги п. 12.3 ПДР України, за що передбачена відповідальність за статтею 124 КУпАП.
Відповідно до протоколу про адміністративне правопорушення серії ААД № 274709 від
15 листопада 2023 року, ОСОБА_1 14 листопада 2023 року о 23 годині 30 хвилин по вулиці Шкільній, 31 в селі Шевченкове Броварського району Київської області, керуючи автомобілем марки «Камаз 5320», н.з. НОМЕР_1 з причепом марки «СЗАП», н.з. НОМЕР_2 , будучи причетним до ДТП, не зупинив транспортний засіб та залишив місце ДТП. Вказаними діями ОСОБА_1 порушив вимоги п. 2.10 А ПДР України, за що передбачена відповідальність за статтею 124 КУпАП.
Відповідно до протоколу про адміністративне правопорушення серії ААД № 274714 від
15 листопада 2023 року, ОСОБА_1 14 листопада 2023 року о 23 годині 30 хвилин по вулиці Шкільній, 32 в селі Шевченкове Броварського району Київської області, керував автомобілем марки «Камаз 5320», н.з. НОМЕР_1 у стані алкогольного сп'яніння. Огляд на стан алкогольного сп'яніння у встановленому законом порядку проводився в КНП Броварська БКЛ БРР БМР у лікаря-нарколога. Вказаними діями ОСОБА_1 порушив вимоги п. 2.9 А ПДР України, за що передбачена відповідальність за частиною першою статті 130 КУпАП.
До суду ОСОБА_1 не з'явився, про час та місце розгляду справи повідомлявся належним чином. Захист ОСОБА_1 в судовому засіданні здійснювався адвокатом Герасименком Р.І. За вказаних обставин, вважаю за можливе провести розгляд справи у відсутність особи, щодо якої розглядається справа про адміністративні правопорушення.
Адвокат Герасименко Р.І. у судовому засіданні просив закрити провадження у справі про притягнення до адміністративної відповідальності за частиною першою статті 130, статтею 124, статтею 122-4 КУпАП відносно ОСОБА_1 за відсутністю в його діях складу адміністративних правопорушень. В обґрунтування таких вимог зазначав, що в матеріалах справи відсутні належні та допустимі докази, передбачені статтею 251 КУпАП, на підтвердження вини ОСОБА_1 у вчиненні правопорушень, у вчиненні яких останній обвинувачується.
Суддя, дослідивши матеріали даної справи, оцінивши докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин цієї справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю, дійшов такого висновку.
Так, адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність (стаття 9 КУпАП). Тобто адміністративне правопорушення - це вчинок, який має форму або дії, або бездіяльності. Проте, щоб вчинок можна було кваліфікувати як адміністративне правопорушення, він повинен мати сукупність юридичних ознак, що визначають склад правопорушення, а саме: об'єктивну сторону, об'єкт, суб'єктивну сторону (внутрішня сторона діяння, елементами якої є вина, мотив і мета) і суб'єкт. Наявність усіх ознак правопорушення є єдиною підставою для притягнення правопорушника до відповідальності. Якщо відсутня хоча б одна з ознак правопорушення, особа не може бути притягнута до відповідальності.
Згідно з вимогами статті 245 КУпАП, серед ряду завдань провадження у справах про адміністративні правопорушення є: всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи та вирішення її у точній відповідності з законом.
У відповідності з положеннями статті 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Пунктом 11 частини першої статті 23 Закону України «Про Національну поліцію» визначено, що поліція відповідно до покладених на неї завдань регулює дорожній рух та здійснює контроль за дотриманням Правил дорожнього руху його учасниками та за правомірністю експлуатації транспортних засобів на вулично-дорожній мережі.
Порядок дорожнього руху на території України відповідно до Закону України «Про дорожній рух», встановлюють Правила дорожнього руху, затверджені постановою Кабінету Міністрів України від 10 жовтня 2001 року за № 1306 «Про правила дорожнього руху».
Пунктами 1.3 та 1.9. Правил дорожнього руху встановлено, що учасники дорожнього руху зобов'язані знати й неухильно виконувати вимоги цих Правил, а також бути взаємно ввічливими. Особи, які їх порушують, несуть відповідальність згідно із законодавством.
Відповідно до диспозиції статті 124 КУпАП відповідальність передбачена нею настає за порушення учасниками дорожнього руху правил дорожнього руху, що спричинило пошкодження транспортних засобів, вантажу, автомобільних доріг, вулиць, залізничних переїздів, дорожніх споруд чи іншого майна.
Згідно з диспозицією статті 122-4 КУпАП відповідальність настає за залишення водіями транспортних засобів, іншими учасниками дорожнього руху на порушення встановлених правил місця дорожньо-транспортної пригоди, до якої вони причетні.
Відповідно до диспозиції частини першої статті 130 КУпАП відповідальність передбачена нею настає за керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також передача керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп'яніння чи під впливом таких лікарських препаратів, а так само відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Об'єктом вказаних правопорушень є суспільні відносини у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху.
З об'єктивної сторони правопорушення, передбачене частиною першою статті 130 КУпАП, полягає в тому числі у керуванні транспортним засобом в стані алкогольного сп'яніння. З об'єктивної сторони правопорушення, передбачене статтею 124 КУпАП, полягає в порушенні правил дорожнього руху, що спричинило механічні пошкодження майна, внаслідок чого завдано матеріальні збитки, а правопорушення, передбаченого частиною першою статті 122-4 КУпАП полягає у залишенні місця дорожньо-транспортної пригоди, до якої причетний учасник.
Суб'єктивна сторона даних правопорушень характеризується наявністю вини у формі умислу та визначається ставленням до наслідків.
Суб'єктом вказаних правопорушень є спеціальний суб'єкт - водій транспортного засобу.
Відповідно до п. 1.10 ПДР водій -це особа, яка керує транспортним засобом і має посвідчення водія (посвідчення тракториста-машиніста, тимчасовий дозвіл на право керування транспортним засобом, тимчасовий талон на право керування транспортним засобом) відповідної категорії. Водієм також є особа, яка навчає керуванню транспортним засобом, перебуваючи безпосередньо в транспортному засобі.
Правопорушення, які інкримінуються ОСОБА_1 , вважаються закінченим з моменту, коли транспортний засіб почав рухатися унаслідок запуску двигуна чи буксирування транспортного засобу.
Згідно зі статтею 251КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Наявні у справі докази мають випливати зі співіснування достатньо переконливих, чітких і узгоджених між собою висновків чи схожих неспростовних презумпцій факту (рішення Європейського суду з прав людини, справа «Коробов проти України» № 39598/03 від 21.07.2011 року), тобто бути такими, що не залишать місце сумнівам, оскільки, наявність останніх не узгоджується із стандартом доказування поза розумним сумнівом (рішення від 18 січня 1978 року у справі Ірландія проти Сполученого Королівства (Ireland v. theUnitedKingdom), п. 161, Series A заява № 25).
Так, як стаття 62 Конституції України зазначає, що вина особи, яка притягується до відповідальності, має бути доведена належним чином, а не ґрунтуватися на припущеннях.
Суддя зазначає, що протоколи про адміністративні правопорушення не є самостійними беззаперечними доказами, а обставини, викладені в протолах про адміністративні правопорушення, повинні бути перевірені за допомогою інших доказів, які б підтверджували вину особи, яка притягується до адміністративної відповідальності і не викликали сумніви у суду.
Крім того, протоколи про адміністративні правопорушення, що містяться в матеріалах справи, не відповідають вимогам статті 256 КУпАП. В протоколах від 15 листопада 2023 року серії ААД № 274708, серії ААД №274709 та серії ААД № 274714 не конкретизовано об'єктивну сторону вчинених правопорушень. Так, не конкретизовано механізм дорожньо-транспортної пригоди, у вчиненні якої обвинувачується ОСОБА_1 , при опису обставин залишення місця дорожньо-транспортної пригоди, не зазначено якої саме дорожньо-транспортної пригоди місце якої водій залишив, при обвинуваченні у керуванні водія у стані алкогольного сп'яніння, не зазначено який саме результат, з вказівкою цифрових значень, виражених в проміле, проведеного огляду.
Також, матеріали справи містять суперечливу інформацію щодо місця вчинення правопорушення, так дорожня-транспортна пригода та залишення дорожньо-транспортної пригоди, згідно з протоколами відбулося за однією адресою - по вулиці Шкільній, 31 в селі Шевченкове, місцем складання протоколів зазначено такаж адреса, що робить незрозумілим, в чому полягало залишення місця дорожньо-транспортної пригоди. Разом з тим, місцем вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого частиною першою статті 130 КУпАП, зазначено вже інша адреса, вулиця Шкільна, 32, хоча час вчинення правопорушень зазначений в протоколах однаковий 23 година 30 хвилин 14 листопада 2023 року.
Крім того, в протоколі серії ААД № 274714 від 15 листопада 2023 року вказано транспортний засіб, яким керувала особа, відносно якої складено протокол транспортний засіб без причепу, натомість згідно з іншими протоколами, за таких же умов - час та дата вчинення правопорушень, передбачених статтею 124, 122-4 КУпАП, ОСОБА_1 керував автомобілем з причепом.
При цьому, матеріали справи не містять належних та допустимих доказів вини
ОСОБА_1 у вчиненні правопорушень, які йому інкримінуються. Не конкретизовано механічні пошкодження, завдані внаслідок дружньо-транспортної пригоди, доказів залишення місця дорожньо-транспортної пригоди матеріали справи взагалі не містять, на підтвердження керування транспортним засобом в стані алкогольного сп'яніння не долучено відповідного висновку закладу охорони здоров'я.
Натомість, за клопотанням адвоката Герасименка Р.І. до матеріалів справи долучено інформаційний лист директора ТОВ «Компанія Укрбакалія» ОСОБА_2 , у якому зазначено, що в результаті з'ясування обставин, які мали місце 14 листопада 2023 року, жодних матеріальних збитків товариству не завдано, зокрема, пошкодження металевих воріт за адресою розташування товариства: по АДРЕСА_2 , відсутні.
Відеозапис, що міститься в матеріалах справи не можна вважати належним та допустимим доказом, оскільки відсутнє посилання на даний запис у протоколі, не зазначено технічний засіб за допомогою якого здійснювався відеозапис, а також, даний відеозапис не містить повної інформації щодо обставин правопорушень, у вчиненні яких ОСОБА_1 обвинувачується. Відеозапис не відповідає вимогам безперервності в порушення вимог п. 5 розділу ІІ Інструкції із застосування органами та підрозділами поліції технічних приладів і технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, затвердженої наказом Міністерства внутрішніх справ України 18.12.2018 № 1026, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 11.01.2019 № 28/32999, згідно з яким, включення портативного відеореєстратора відбувається з моменту початку виконання службових обов'язків та/або спеціальної поліцейської операції, а відеозйомка ведеться безперервно до її завершення, крім випадків, пов'язаних з виникненням у поліцейського особистого приватного становища (відвідування вбиральні, перерви для приймання їжі тощо). У процесі включення портативного відеореєстратора поліцейський переконується в точності встановлених на пристрої дати та часу.
Відсутність постійної безперервної відеофіксації з міста події унеможливлює повно та всебічно суду дослідити усі обставини справи та надати їм вірну оцінку.
При цьому, ОСОБА_3 факт керування транспортним засобом за обставин, вказаних у протоколах про адміністративні правопорушення заперечувався, наголошувалося на конфліктній ситуації з працівником ТОВ «Компанія Укрбакалія» ОСОБА_4 , письмові пояснення якого містять матеріали справи.
Згідно з Порядком направлення водіїв транспортних засобів для проведення огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 1103 від 17 грудня 2008 року та Інструкцією про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженою Наказом Міністерства внутрішніх справ України, Міністерства охорони здоров'я України № 1452/735 від 09 листопада 2015 року, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України № 1413/27858 від 11 листопада 2015 року, огляду підлягають водії транспортних засобів, щодо яких у поліцейського є підстави вважати, що вони перебувають у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, згідно з ознаками такого стану, установленими МОЗ і МВС. Огляд проводиться: поліцейським на місці зупинки транспортного засобу з використанням спеціальних технічних засобів (законодавчо регульованих засобів вимірювальної техніки, які відповідають вимогам законодавства про метрологію та метрологічну діяльність; лікарем закладу охорони здоров'я. Результати огляду, проведеного поліцейським на місці зупинки транспортного засобу зазначаються в акті огляду, форма якого затверджується МОЗ за погодженням з МВС. Огляд водія транспортного засобу в закладі охорони здоров'я проводиться в будь-який час доби із застосуванням спеціальних технічних засобів (законодавчо регульованих засобів вимірювальної техніки, які відповідають вимогам законодавства про метрологію та метрологічну діяльність). Лікар, що проводив у закладі охорони здоров'я огляд водія транспортного засобу, складає за його результатами висновок за формою, яка затверджується МОЗ. Висновок складається в трьох примірниках: по одному - для поліцейського та водія транспортного засобу, а третій залишається в закладі охорони здоров'я. Висновки щодо результатів медичного огляду осіб на стан сп'яніння, складені з порушенням вимог Інструкції, вважаються недійсними.
Проте, в матеріалах справи такий висновок відсутній, а акт огляду, що міститься в матеріалах справи, вважати допустимим та належним доказом неможливо, скільки огляд проводився в закладі охорони здоров'я, а не співробітником поліції на місці зупинки.
Також положеннями статті 266 КУпАП встановлено, що огляд особи на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують її увагу та швидкість реакції, проведений з порушенням вимог цієї статті, вважається недійсним.
Отже, суддя погоджується з доводами захисника Герасименка Р.І., наведеними у клопотаннях про закриття справи про адміністративні правопорушення, які підтверджують відсутність складу адміністративних правопорушень, передбачених частиною першою статті 130 статтею 124, статтею 122-4 КУпАП.
Таким чином, суддя, при встановлених у судовому засіданні усіх обставинах даної справи про адміністративні правопорушення, у їх сукупності, дійшов висновку, що направлені до Броварського міськрайонного суду Київської області адміністративні матеріали відносно
ОСОБА_1 за частиною першою статті 130, статтею 124, статтею 122-4КУпАП та їх аргументація у цілому не підтверджують наявність у його діях складу наведених адміністративних правопорушень, а відтак є сумнівними.
У свою чергу, наявність сумнівів не узгоджується із стандартом доказування «поза розумним сумнівом», про котрий наголошує Європейський Суд з прав людини у своєму рішенні від 18 січня 1978 року у справі «Ірландія проти Сполученого Королівства» («Ireland v. The United Kingdom», заява № 5310/71), та котрий застосовується при оцінці доказів, а такі докази можуть «випливати зі співіснування достатньо переконливих, чітких і узгоджених між собою висновків чи схожих неспростовних презумпцій факту», на чому, власне, наголошується Європейським Судом з прав людини у його рішенні від 21 липня 2011 року у справі «Коробов проти України» («Korobov v. Ukraine»,заява № 39598/03).
Крім того, Конституційний Суд України у своєму рішенні від 26.02.2019 року № 1-р/2019 вказав, що елементом принципу презумпції невинуватості є принцип indubio proreo, згідно з яким при оцінюванні доказів усі сумніви щодо вини особи тлумачаться на користь її невинуватості. Презумпція невинуватості особи передбачає, що обов'язок доведення вини особи покладається на державу.
Відповідно до постанови Касаційного адміністративного суду ВС від 08 липня 2020 року у справі №463/1352/16-а у силу принципу презумпції невинуватості, що підлягає застосуванню у справах про адміністративні правопорушення, всі сумніви щодо події порушення та винності особи, що притягується до відповідальності, тлумачаться на її користь. Недоведені подія та вина особи мають бути прирівняні до доведеної невинуватості цієї особи.
Згідно з положеннями статті 7 КУпАП, ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності. Застосування уповноваженими на те органами і посадовими особами заходів адміністративного впливу провадиться в межах їх компетенції, у точній відповідності з законом.
За таких обставин, вважаю, що направлені до суду матеріали та їх аргументація є сумнівними, відповідно наявність останніх (сумнівів) не узгоджується із стандартом доказування «поза розумним сумнівом».
Відповідно до пункту 1 частини першої статті 247 Кодексу України про адміністративні правопорушення провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочате, а розпочате підлягає закриттю за обставин, зокрема відсутності події і складу адміністративного правопорушення.
Враховуючи наведене, приходжу до висновку про необхідність закриття провадження в даній справі, оскільки в матеріалах справи, немає належних та допустимих доказів вчинення ОСОБА_1 адміністративних правопорушень, відповідальність за які передбачена частиною першою статті 130, статтею 124 та статтею 122-4 КУпАП.
Керуючись статтею 36, частиною першою статті 247, частиною першою статті 256, статтями 283-285 КУпАП, суддя,-
Об'єднати справи про адміністративні правопорушення, справу № 361/10708/23 провадження
№ 3/361/458/24, справу № 361/10711/23 провадження № 3/361/460/24, справу
№ 361/10712/23 провадження № 3/361/461/24 об'єднати та присвоїти їм загальний номер справи
№ 361/10708/23 провадження № 3/361/458/24.
Провадження у справі про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за частиною 1 статті 130, статтею 124, статтею 122-4 КУпАП закрити на підставі пункту 1 частини 1 статті 247 КУпАП за відсутністю складу адміністративних правопорушень.
Постанова може бути оскаржена до Київського апеляційного суду протягом 10 днів з дня її винесення.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги, постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.
Суддя Є.І.Мохов