справа № 361/9348/21
провадження № 2/361/684/23
24.05.2023
Іменем України
24 травня 2023 року м. Бровари
Броварський міськрайонний суд Київської області у складі:
головуючого-судді Дутчака І.М.,
за участю секретаря Лебідя В.Ю.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю “Фінансова компанія “Онлайн Фінанс”, третя особа: приватний нотаріус Києво-Святошинського районного нотаріального округу Київської області Грисюк Олена Василівна, приватний виконавець виконавчого округу м. Києва Дорошкевич Віра Леонідівна про визнання виконавчого напису нотаріуса таким, що не підлягає виконанню,
У жовтні 2021 року ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом, у якому просила визнати таким, що не підлягає виконанню, виконавчий напис, який вчинений 17 травня 2021 року приватним нотаріусом Києво-Святошинського районного нотаріального округу Київської області Грисюк О.В., зареєстрований в реєстрі за № 11735, про стягнення з неї на користь Товариства з обмеженою відповідальністю “Фінансова компанія “Онлайн Фінанс” (далі - ТОВ “ФК “Онлайн Фінанс”) суми заборгованості за кредитним договором № 232392972 від 08 грудня 2019 року в загальному розмірі 44576 грн. 24 коп. та витрат за вчинення нотаріусом виконавчого напису в розмірі 1200 грн.
В обґрунтування позову зазначала, що 17 травня 2021 року приватним нотаріусом Грисюк О.В. було вчинено виконавчий напис, який зареєстрований в реєстрі за № 11735, про стягнення з неї на користь ТОВ “ФК “Онлайн Фінанс” заборгованості за кредитним договором № 232392972 від 08 грудня 2019 року за період з 09 квітня по 07 травня 2021 року в розмірі 44576 грн. 24 коп. та витрат за вчинення нотаріусом виконавчого напису в розмірі 1200 грн.
Позивач вважає, що цей виконавчий напис вчинений нотаріусом з порушенням вимог законодавства, зокрема, зазначена у виконавчому написі нотаріуса сума заборгованості є необґрунтованою та безпідставною, її розмір нею не визнається та є спірним, нотаріусом при його видачі не дотримано встановлених чинним законодавством України вимог, яке регулює порядок вчинення виконавчих написів нотаріусами, жодної письмової вимоги (повідомлення) від кредитора вона не отримувала, тому була позбавлена можливості бути проінформованою вчасно про наявність суми заборгованості та можливості оспорити пред'явлені до неї вимоги.
Позивач ОСОБА_1 у судове засідання не з'явилася, подала до суду заяву, у якій зазначала, що позов підтримує, просила суд розглянути справу за її відсутності та задовольнити позовні вимоги повністю. Проти заочного розгляду справи та ухвалення у справі заочного рішення не заперечувала.
Відповідач ТОВ “ФК “Онлайн Фінанс” повторно у судове засідання не з'явилося, про дату, час і місце розгляду справи повідомлялося належним чином за його місцезнаходженням, про причини неявки суд не повідомило, відзив на позов до суду не подавало.
Третя особа приватний нотаріус Києво-Святошинського районного нотаріального округу Київської області Грисюк О.В. у судове засідання не з'явилася, про дату, час і місце розгляду справи повідомлялася належним чином, про причини неявки суд вона не повідомила, пояснення на позов до суду не подавала, витребувані судом документи не надала.
Третя особа приватний виконавець Дорошкевич В.Л., будучи повідомленою про дату, час і місце розгляду справи, у судове засідання не з'явилася, про причини неявки суд вона не повідомила, пояснення на позов не подавала. Надала суду витребуванні документи, зокрема, копію заяви про примусове виконання виконавчого напису, вчиненого 17 травня 2021 року приватним нотаріусом Києво-Святошинського районного нотаріального округу Київської області Грисюк О.В., зареєстрованого в реєстрі за № 11735; подану 20 липня 2021 року ТОВ “ФК “Онлайн Фінанс” копію договору № 232392972, укладеного 08 грудня 2019 року між Товариством з обмеженою відповідальністю “Манівео швидка фінансова допомога” (далі - ТОВ “Манівео швидка фінансова допомога”) та ОСОБА_1 ; копію графіку платежів до цього договору; копію оспорюваного виконавчого напису приватного нотаріуса.
За змістом ч. 4 ст. 223, ч. 1 ст. 280 ЦПК України суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів, якщо відповідач, будучи належним чином повідомленим про дату, час і місце розгляду справи та через оголошення на офіційному веб-сайті судової влади України, повторно у судове засідання не з'явився без поважних причин або без повідомлення причин неявки та не подав відзив на позов.
Провівши заочний розгляд справи, з'ясувавши позицію позивача, дослідивши матеріали справи, суд встановив такі факти і відповідні їм правовідносини та дійшов наступних висновків.
Суд встановив, що 17 травня 2021 року приватним нотаріусом Києво-Святошинського районного нотаріального округу Київської області Грисюк О.В. вчинено виконавчий напис, який зареєстрований в реєстрі за № 11735, про стягнення з позивача ОСОБА_1 на користь відповідача ТОВ “ФК “Онлайн Фінанс” заборгованості за кредитним договором № 232392972, укладеним 08 грудня 2019 року ОСОБА_1 із Товариством з обмеженою відповідальністю “Манівео швидка фінансова допомога” (далі - ТОВ “Манівео швидка фінансова допомога”).
Зі змісту цього виконавчого напису вбачається, що приватним нотаріусом пропонується стягнути з ОСОБА_1 грошові кошти на користь ТОВ “ФК “Онлайн Фінанс”, якому ТОВ “Таліон Плюс” на підставі договору відступлення прав вимоги за кредитними договорами 05/0820-01 від 05 серпня 2020 року, якому у свою чергу на підставі на підставі договору відступлення прав вимоги за кредитними договорами 87 від 03 листопада 2020 року відступило право вимоги за кредитним договором № 232392972, укладеним 08 грудня 2019 року між ТОВ “Манівео швидка фінансова допомога” і ОСОБА_1 , у загальному розмірі 44576 грн. 24 коп. та плату за вчинення нотаріусом цього виконавчого напису в розмірі 1200 грн.
Позивач ОСОБА_1 , звертаючись до суду з позовом, вважає, що вказаний виконавчий напис нотаріуса від 17 травня 2021 року за № 11735 є незаконним та таким, що не підлягає виконанню, оскільки він вчинений з грубим порушенням вимог законодавства.
Правовідносини, що виникли між сторонами, регулюються ЦК України, Законом України “Про нотаріат” від 02 вересня 1993 року № 3425-XII (далі - Закон № 3425-XII), Порядком вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженим наказом Міністерства юстиції України від 22 лютого 2012 року № 296/5 (далі - Порядок № 296/5), Переліком документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 29 червня 1999 року № 1172 (далі - Перелік № 1172).
За змістом ч. 1 ст. 15, ч. 1 ст. 16 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.
Відповідно до ст. 18 ЦК України нотаріус здійснює захист цивільних прав шляхом вчинення виконавчого напису на борговому документі у випадках і в порядку, встановлених законом.
Згідно із ч. 1 ст. 1 Закону № 3425-XII нотаріат в Україні - це система органів і посадових осіб, на які покладено обов'язок посвідчувати права, а також факти, що мають юридичне значення, та вчиняти інші нотаріальні дії, передбачені цим Законом, з метою надання їм юридичної вірогідності.
За змістом п. 19 ч. 1 ст. 34 цього ж Закону виконавчий напис є нотаріальною дією, що вчиняють нотаріуси.
Вчинення нотаріусом виконавчого напису - це нотаріальна дія, яка полягає в посвідченні права стягувача на стягнення грошових сум або витребування від боржника майна.
У ч. 1 ст. 87 Закону України “Про нотаріат”, п. 1.1 глави 16 розділу ІІ Порядку № 296/5 передбачено, що для стягнення грошових сум або витребування від боржника майна нотаріуси вчиняють виконавчі написи на документах, що встановлюють заборгованість.
Згідно із ч. 2 ст. 87 Закону України “Про нотаріат”, п. 1.2 глави 16 розділу ІІ Порядку № 296/5 перелік документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів, встановлюється Кабінетом Міністрів України.
Відповідно до ч. 1 ст. 88 Закону України “Про нотаріат” нотаріус вчиняє виконавчі написи, якщо подані документи підтверджують безспірність заборгованості або іншої відповідальності боржника перед стягувачем та за умови, що з дня виникнення права вимоги минуло не більше трьох років.
Порядок вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затверджений наказом Міністерства юстиції України від 22 лютого 2012 року № 296/5, містить такі ж самі правила та умови вчинення нотаріусами виконавчих написів (п. п. 1, 3 Глави 16 розділу II цього Порядку).
Перелік документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 29 червня 1999 року № 1172.
При вчиненні виконавчого напису про стягнення суми заборгованості нотаріус повинен перевірити, чи подано на обґрунтування стягнення документи, зазначені у Переліку № 1172. При цьому, даний Перелік не передбачає інших умов вчинення виконавчих написів нотаріусами ніж ті, які зазначені у Законі № 3425-XII та Порядку № 296/5.
26 листопада 2014 року Кабінетом Міністрів України було прийнято постанову за № 662 “Про внесення змін до переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів”.
Зазначеною постановою до вказаного Переліку внесені зміни, після розділу “Стягнення заборгованості за нотаріально посвідченими договорами”, Перелік доповнено новим розділом такого змісту: “Стягнення заборгованості з підстав, що випливають з кредитних відносин, згідно із яким для одержання виконавчого напису додаються: а) оригінал кредитного договору; б) засвідчена стягувачем виписка з рахунка боржника із зазначенням суми заборгованості та строків її погашення з відміткою стягувача про непогашення заборгованості.
Внесеними до вказаного вище Переліку змінами нотаріусам було надано право вчиняти виконавчі написи на кредитних договорах, укладених у простій формі, тобто які нотаріально посвідченні не були.
Постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 22 лютого 2017 року у справі № 826/20084/14 визнано незаконною та нечинною постанову Кабінету Міністрів України від 26 листопада 2014 року за № 662 “Про внесення змін до переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів”, зокрема, у частині доповнення Переліку новим розділом “Стягнення заборгованості з підстав, що випливають з кредитних відносин”.
Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 01 листопада 2017 року вказану постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 22 лютого 2017 року у справі № 826/20084/14 залишено без змін та вона набрала законної сили.
Пленум Вищого адміністративного суду України у п. 10.2 постанови № 7 від 20 травня 2013 року “Про судове рішення в адміністративній справі” роз'яснив, що визнання акта суб'єкта владних повноважень нечинним означає втрату чинності таким актом з моменту набрання чинності відповідним судовим рішенням або з іншого визначеного судом моменту після прийняття такого акта. Рішення суб'єкта владних повноважень є нечинним, тобто втрачає чинність з певного моменту лише на майбутнє, якщо на підставі цього рішення виникли правовідносини, які доцільно зберегти.
Оспорюваний ОСОБА_1 виконавчий напис приватний нотаріус вчинила 17 травня 2021 року, тобто тоді коли уже діяла нова редакція Переліку № 1172, яка передбачала вчинення виконавчого напису нотаріусом лише на підставі оригіналу нотаріально посвідченого договору.
Згідно із вимогами підпункту 3.5 п. 3 глави 16 розділу ІІ Порядку № 296/5 при вчиненні виконавчого напису нотаріус повинен перевірити, чи подано на обґрунтування стягнення документи, зазначені у Переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів, затвердженому постановою Кабінету Міністрів України від 29 червня 1999 року № 1172.
Велика Палата Верховного Суду у постанові від 27 березня 2019 року у цивільній справі № 137/1666/16-ц виклала правовий висновок і роз'яснила, що вчинення нотаріусом виконавчого напису - це нотаріальна дія, яка полягає в посвідченні права стягувача на стягнення грошових сум або витребування від боржника майна. При цьому нотаріус здійснює свою діяльність у сфері безспірної юрисдикції і не встановлює прав або обов'язків учасників правовідносин, не визнає і не змінює їх, не вирішує по суті питань права. Тому вчинений нотаріусом виконавчий напис не породжує права стягувача на стягнення грошових сум або витребування від боржника майна, а підтверджує, що таке право виникло в стягувача раніше. Мета вчинення виконавчого напису - надання стягувачу можливості в позасудовому порядку реалізувати його право на примусове виконання зобов'язання боржником.
Отже, відповідне право стягувача, за захистом якого він звернувся до нотаріуса, повинно існувати на момент звернення. Так само, на момент звернення стягувача до нотаріуса із заявою про вчинення виконавчого напису, повинна існувати й, крім того, також бути безспірною, заборгованість або інша відповідальність боржника перед стягувачем.
Безспірність заборгованості чи іншої відповідальності боржника - це обов'язкова умова вчинення нотаріусом виконавчого напису (ч. 1 ст. 88 Закону України “Про нотаріат”). Однак, характер правового регулювання цього питання дає підстави для висновку про те, що безспірність заборгованості чи іншої відповідальності боржника для нотаріуса підтверджується формальними ознаками - наданими стягувачем документами згідно з Переліком документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів.
Таким чином, вчинення нотаріусом виконавчого напису відбувається за фактом подання стягувачем документів, які згідно із Переліком № 1172 є підтвердженням безспірності суми заборгованості або іншої відповідальності боржника перед стягувачем. Однак сам по собі цей факт, зокрема, подання стягувачем відповідних документів приватному нотаріусу, не свідчить про відсутність спору стосовно суми заборгованості як такого.
З огляду на наведене та з урахуванням приписів ст. ст. 15, 16, 18 ЦК України, ст. ст. 50, 87, 88 Закону України “Про нотаріат”, захист цивільних прав шляхом вчинення нотаріусом виконавчого напису полягає в тому, що нотаріус підтверджує наявне у стягувача право на стягнення грошових сум або витребування від боржника майна. Це право існує доти, поки суд не встановить зворотного. Тобто боржник, який так само має право на захист свого цивільного права, та може оспорювати у судовому порядку вчинений нотаріусом виконавчий напис: як з підстав порушення нотаріусом процедури вчинення виконавчого напису, так і з підстав неправомірності вимог стягувача (повністю чи в частині розміру заборгованості або спливу строків давності за вимогами в повному обсязі чи їх частині), з якими той звернувся до нотаріуса для вчинення виконавчого напису.
Підставами оскарження виконавчого напису нотаріуса може бути як порушення нотаріусом процедури вчинення напису, так і необґрунтованість вимог стягувача до боржника.
Суд при вирішенні спору про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню, не повинен обмежуватися лише перевіркою додержання нотаріусом формальних процедур і факту подання стягувачем документів на підтвердження безспірної заборгованості боржника згідно із переліком документів. Для правильного застосування положень ст. ст. 87, 88 Закону України “Про нотаріат” у такому спорі суд повинен перевірити доводи боржника в повному обсязі й установити та зазначити в рішенні, чи справді на момент вчинення нотаріусом виконавчого напису боржник мав безспірну заборгованість перед стягувачем, тобто чи існувала заборгованість взагалі, чи була заборгованість саме такого розміру, як зазначено у виконавчому написі, та чи не було невирішених по суті спорів щодо заборгованості або її розміру станом на час вчинення нотаріусом виконавчого напису.
Разом з тим, законодавством не визначений виключний перелік обставин, які свідчать про наявність спору щодо заборгованості. Ці обставини встановлюються судом відповідно до загальних правил цивільного процесу за наслідками перевірки доводів боржника та оцінки наданих ним доказів.
За змістом ч. ч. 1, 3 ст. 12, ч. ч. 1, 5, 6 ст. 81 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
Відповідач ТОВ “ФК “Онлайн Фінанс” своїм правом на спростування позовних вимог ОСОБА_1 не скористалося, відзив на позов та докази на спростування заявлених позовних вимог, зокрема, копії документів, на підставі, яких вчинений виконавчий напис, нотаріально посвідчений кредитний договір № 232392972 від 08 грудня 2019 року, який став підставою для вчинення нотаріусом виконавчого напису, виписки по рахунку, розрахунок суми заборгованості ОСОБА_1 не подавало, що позбавляє суд можливості встановити відповідність поданих нотаріусу Грисюк О.В. документів для вчинення нею виконавчого напису, відповідність суми заборгованості тій, що зазначена у виконавчому написі, та перевірити дотримання строку для її стягнення, враховуючи, що позивач ОСОБА_1 категорично заперечує розмір заборгованості за вказаним кредитним договором.
Відповідачем ТОВ “ФК “Онлайн Фінанс” не було надано належних і допустимих доказів на обґрунтування того, що приватному нотаріусу Грисюк О.В. були надані відомості про безспірність заборгованості за кредитним договором № 232392972 від 08 грудня 2019 року, доказів надсилання ОСОБА_1 досудових вимог про виконання нею своїх зобов'язань за кредитним договором, що позбавило позивача процесуальної можливості реалізувати свої права щодо вирішення спору в добровільному порядку чи оскарження такої заборгованості, у зв'язку з чим у суду відсутні підстави вважати, що розмір суми заборгованості позивача ОСОБА_1 , зазначений у виконавчому написі нотаріуса, перед відповідачем ТОВ “ФК “Онлайн Фінанс”, є безспірним.
Оцінивши досліджені у судовому засіданні докази в їх сукупності, суд дійшов висновку, що вчинений 17 травня 2021 року приватним нотаріусом Грисюк О.В. виконавчий напис за реєстровим № 11735 про стягнення з ОСОБА_1 на користь ТОВ “ФК “Онлайн Фінанс” заборгованості за кредитним договором № 232392972 від 08 грудня 2019 року, за період із 09 квітня по 07 травня 2021 року в загальному розмірі 44576 грн. 24 коп. та плати за вчинення нотаріусом цього виконавчого напису в розмірі 1200 грн. не відповідає вимогам закону, тому цей виконавчий напис нотаріуса суд визнає таким, що не підлягає виконанню.
Вирішуючи питання про розподіл, заявлених позивачем ОСОБА_1 , судових витрат, суд дійшов наступних висновків.
За змістом ч. ч 1, 3 ст. 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи. До витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать, зокрема, витрати на професійну правничу допомогу.
Згідно із ч. ч. 1, 2 ст. 134 ЦПК України разом з першою заявою по суті спору кожна сторона подає до суду попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які вона понесла і які очікує понести в зв'язку із розглядом справи. У разі неподання стороною попереднього розрахунку суми судових витрат суд може відмовити їй у відшкодуванні відповідних судових витрат, за винятком суми сплаченого нею судового збору.
За правилами п. 1 ч. 2, ч. 12 ст. 141 ЦПК України судові витрати, пов'язані з розглядом справи, крім судового збору, покладаються у разі задоволення позову на відповідача, у разі відмови в позові на позивача, у разі часткового задоволення позову на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Згідно із ч. 3 ст. 141 ЦПК України, при вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує: чи пов'язані ці витрати з розглядом справи; чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо; дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялися.
Відповідно до ч. 8 ст. 141 ЦПК України розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).
На підтвердження понесених судових витрат позивач ОСОБА_1 подала до суду договір про надання правової допомоги, укладений 22 вересня 2021 року між нею та адвокатом Боденком Д.О., за умовами якого сторони погодили, що за послуги з надання правової допомоги ОСОБА_1 сплачує адвокату гонорар у розмірі 5000 грн., детальний опис виконаних адвокатом робіт на виконання умов вказаного договору від 23 вересня 2021 року, зокрема, усна консультація, складання позовної заяви, клопотання про витребування доказів, заяви про забезпечення позову на загальну вартість 5000 грн., які позивачем ОСОБА_1 сплачені адвокату Боденку Д.О., що підтверджується квитанціями від 23 вересня 2021 року та від 25 січня 2022 року, тому суд вважає, що з відповідача ТОВ “ФК “Онлайн Фінанс” на користь позивача ОСОБА_1 підлягають стягненню понесені нею витрати на професійну правничу допомогу адвоката в розмірі 5000 грн.
Також відповідно до вимог ч. 1 ст. 141 ЦПК України з відповідача на користь позивача підлягає стягненню сплачений при подачі позову (908 грн.) та заяви про забезпечення позову (454 грн.) судовий збір у загальному розмірі 1362 грн.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 5, 12, 13, 49, 76, 77, 79, 81, 89, 133, 134, 141, 259, 263 - 265, 280 - 282 ЦПК України, суд
Позов задовольнити.
Визнати виконавчий напис, вчинений 17 травня 2021 року приватним нотаріусом Києво-Святошинського районного нотаріального округу Київської області Грисюк Оленою Василівною, зареєстрований в реєстрі за № 11735, про стягнення з ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , на користь Товариства з обмеженою відповідальністю “Фінансова компанія “Онлайн Фінанс”, код ЄДРПОУ 42254696, заборгованості за кредитним договором № 232392972 від 08 грудня 2019 року у розмірі 44576 (сорок чотири тисячі п'ятсот сімдесят шість) грн. 24 коп. та витрат за вчинення нотаріусом виконавчого напису в розмірі 1200 (одна тисяча двісті) грн. таким, що не підлягає виконанню.
Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю “Фінансова компанія “Онлайн Фінанс”, код ЄДРПОУ 42254696, на користь ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , витрати на професійну правничу допомогу адвоката в розмірі 5000 (п'ять тисяч) грн. та судовий збір у розмірі 1362 (одна триста шістдесят дві).
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом двадцяти днів з дня вручення йому копії цього рішення.
Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених ЦПК України, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.
Позивачем апеляційна скарга на заочне рішення суду може бути подана до Київського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Суддя Дутчак І. М.