Справа №293/205/24
Провадження № 3/293/199/2024
26 лютого 2024 рокусмт Черняхів
Черняхівський районний суд Житомирської області у складі судді Збаражського О.М.,
розглянув адміністративні матеріали про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянки України, проживаючої за адресою: АДРЕСА_1 , зареєстрованої за адресою: АДРЕСА_2 , непрацюючої,
за ч. 2 ст.184 Кодексу України про адміністративні правопорушення
08.02.2024 до Черняхівського районного суду Житомирської області надійшов протокол про адміністративне правопорушення серії ВАВ №130391 від 04.02.2024 з доданими матеріалами відносно ОСОБА_1 про вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 184 КУпАП.
Відповідно до протоколу про адміністративне правопорушення серії ВАВ №130391 від 04.02.2024, 01.02.2024 близько 13:00 ОСОБА_1 ухилялась від виконання своїх батьківських обов'язків відносно своїх малолітніх дітей, а саме не приймає участі у їх вихованні, чим вчинила адміністративне правопорушення, передбачене ч. 2 ст. 184 КУпАП.
Перед початком розгляду справи про адміністративне правопорушення суд роз'яснив особі, яка притягається до адміністративної відповідальності права та обов'язки, передбачені ст.63 Конституції України та ст. 268 КУпАП.
У судовому засіданні ОСОБА_1 вину у вчиненому правопорушенні визнала, щиро розкаялася.
Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, суд дійшов наступного висновку.
Відповідно до вимог ст.245 КУпАП завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності законом.
Відповідно до вимог ст. 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинене правопорушення, чи винна особа у його вчиненні, чи підлягає вона відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують чи обтяжують відповідальність, чи заподіяно матеріальну шкоду, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Відповідно до ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, свідків, речовими доказами тощо.
Згідно зі ст. 252 КУпАП, орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.
Обов'язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 цього Кодексу.
Диспозиція ч. 2 ст. 184 КУпАП передбачає ухилення батьків або осіб, які їх замінюють, від виконання передбачених законодавством обов'язків щодо забезпечення необхідних умов життя, навчання та виховання неповнолітніх дітей, вчинені повторно протягом року після накладення адміністративного стягнення.
Відповідно до диспозиції ч. 1 ст. 184 КУпАП адміністративним правопорушенням є ухилення батьків або осіб, які їх замінюють, від виконання передбачених законодавством обов'язків щодо забезпечення необхідних умов життя, навчання та виховання неповнолітніх дітей.
Вина ОСОБА_1 у вчиненому правопорушенні доведена протоколом серії ВАВ №130391 від 04.02.2024 (а.с. 2), постановою Черняхівського районного суду Житомирської області від 16.10.2023 про визнання ОСОБА_1 винною у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 184 КУпАП (а.с. 8); рапортом інспектора сектору ювенальної превенції відділу превенції Житомирського РУП ГУНП в Житомирській області від 06.02.2024 ( а.с. 3), поясненнями ОСОБА_2 , ОСОБА_3 від 01.02.2024 на (а.с. 5,6), актом обстеження умов проживання від 01.02.2024 (а.с.7), свідоцтвом про народження ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , (а.с. 11), свідоцтвом про народження ОСОБА_4 ІНФОРМАЦІЯ_3 , ( а.с. 10) та свідоцтвом про народження ОСОБА_5 ІНФОРМАЦІЯ_4 , ( а.с. 12), згідно даних свідоцтв про народження зазначено матір'ю ОСОБА_1 .
Доказів, які б спростовували наведені в протоколі обставини, суду не надано, тому вищевикладені докази суд вважає належними та допустимими, та в своїй сукупності достатніми.
Частиною 2 статті 27 Конвенції ООН про права дитини від 20.11.1989 року, яку ратифіковано Постановою Верховної Ради України від 27.02.1991року, №789 встановлено, що батьки або інші особи, які виховують дитину, несуть основну відповідальність за забезпечення в межах своїх здібностей і фінансових можливостей умов життя, необхідних для розвитку дитини.
Згідно з ст.12 Закону України «Про охорону дитинства», батьки або особи, які їх замінюють, несуть відповідальність за порушення прав і обмеження законних інтересів дитини на охорону здоров'я, фізичний і духовний розвиток, навчання, невиконання та ухилення від виконання батьківських обов'язків відповідно до закону.
За таких обставин, дії ОСОБА_1 правильно кваліфіковані за ч. 2 ст. 184 КУпАП, як ухилення матері від виконання передбачених законодавством обов'язків щодо забезпечення необхідних умов життя та виховання неповнолітніх дітей.
Таким чином, суд дійшов висновку про доведеність факту вчинення ОСОБА_1 правопорушення, відповідальність за яке передбачено ч. 2 ст. 184 КУпАП, що стало результатом неналежного виконання ОСОБА_1 передбачених законодавством обов'язків щодо виховання її малолітніх дітей повторно протягом року після накладення адміністративного стягнення.
Разом з тим, суд бере до уваги, що адміністративне стягнення є мірою відповідальності та застосовується з метою виховання особи, що вчинила адміністративне правопорушення, у дусі точного і неухильного додержання Конституції і законів України, поваги до прав, честі і гідності інших громадян, до правил співжиття, запобігання вчинення нових правопорушень як самим правопорушником, так і іншими особами.
Згідно зі ст. 22 КУпАП при малозначності вчиненого адміністративного правопорушення орган (посадова особа), уповноважений розглядати справу, може звільнити порушника від адміністративної відповідальності і обмежитись усним зауваженням.
Враховуючи характер вчиненого правопорушення, особу порушника, відсутність тяжких наслідків від вчиненого правопорушення, зважаючи на щире розкаяння правопорушника у вчиненому правопорушенні, суд уважає за можливе звільнити ОСОБА_1 від адміністративної відповідальності за малозначністю вчиненого правопорушення, обмежившись усним зауваженням, відповідно до ст. 22 КУпАП.
Згідно ч. 2 ст. 284 КУпАП при оголошенні усного зауваження виноситься постанова про закриття провадження у справі про адміністративне правопорушення.
На підставі вищевикладеного, суддя дійшов висновку про звільнення ОСОБА_1 від адміністративної відповідальності за ч.2 ст. 184 КУпАП за малозначністю, обмежившись усним зауваженням, а провадження у справі закрити.
Згідно ст.40-1 КУпАП судовий збір по справі про адміністративне правопорушення у разі винесення судом (суддею) постанови про накладення адміністративного стягнення сплачується особою, на яку накладено таке стягнення.
Оскільки суд дійшов висновку про звільнення ОСОБА_1 від адміністративної відповідальності за ч.2 ст. 184 КУпАП за малозначністю та закриття провадження у справі, судовий збір не підлягає стягненню з правопорушника.
Керуючись ст.ст.283,285 Кодексу України про адміністративні правопорушення,
1. ОСОБА_1 визнати винною у вчиненні адміністративного правопорушення передбаченого ч.2 ст. 184 КУпАП .
2. Звільнити ОСОБА_1 від адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 184 КУпАП за малозначністю, обмежившись усним зауваженням.
3. Провадження у справі про адміністративне правопорушення, передбачене ч.2 ст. 184 КУпАП відносно ОСОБА_1 закрити на підставі ч. 2 ст. 284 КУпАП.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.
Постанова може бути оскаржена особою, щодо якої її винесено, її захисником, потерпілим, його представником, а також прокурором у випадках передбачених ч. 5 ст. 7 КУпАП, протягом десяти днів з дня винесення постанови.
Апеляційна скарга подається до Житомирського апеляційного суду через Черняхівський районний суд Житомирської області.
Суддя Олег ЗБАРАЖСЬКИЙ