Справа №461/6422/22
20 лютого 2024 року м.Львів.
Галицький районний суд м. Львова
в складі:
головуючого судді Юрківа О.Р.,
за участі:
секретаря судового засідання Пахолко Д.О.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду у м. Львові цивільну справу за позовом Акціонерного товариства «Ідея Банк» до ОСОБА_1 про стягнення боргу за кредитним договором та зустрічним позовом ОСОБА_1 до Акціонерного товариства «Ідея Банк» про визнання недійсними положень договору та здійснення перерахунку, -
Позивач звернувся до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення боргу за кредитним договором. Свої вимоги мотивує тим, що 29.01.2020 року між Акціонерним товариством «Ідея Банк» та ОСОБА_1 укладено генеральний кредитний договір №ГКД-379124.1.
Згідно кредитного договору його сторони погодили, що банк зобов'язується відкрити позичальнику відновлювальну кредитну лінію, в межах котрої надавати йому кредити (Транші) на споживчі потреби у розмірі та на умовах, визначених цим договором, та діючими тарифами банку.
Максимальна сума заборгованості позичальника за наданими банком траншами становить 300000,00 грн., включаючи витрати на страхові платежі (у разі наявності). Рішення щодо надання кредитних коштів банком приймається за кожним траншем окремо та зобов'язання банку щодо надання траншів в рамках цього договору є відкличними.
Строк дії кредитної лінії становить 120 місяців з дати її відкриття, строк дії окремого траншу, який надається клієнту в рамках кредитної лінії, становить 60 місяців (п. 1.2. кредитного договору).
У відповідності до п. 1.4. кредитного договору за користування траншем позичальник сплачує річну змінювану процентну ставку в розмірі, що визначається як змінна частина ставки, збільшена на маржу банку (15%), що на момент підписання кредитного договору становить 19,5% річних, а також плату за обслуговування кредитної заборгованості щомісячно в терміни визначені згідно з актуальним графіком щомісячних платежів в розмірі 2,5% річних від початкової суми кожного траншу, що буде відображена в графіку платежів у конкретному цифровому виразі.
09.04.2021 року в рамках кредитного договору було видано транш за номером №G02.10701.007863855 у розмірі 139638, 00.Одночасно з видачею траншу відповідачу було надіслано графік щомісячних платежів за траншем.
Відповідач скористалася кредитними коштами, проте зобов'язання за договором належним чином не виконала, а саме заборгувала позивачеві кошти у загальному розмірі 174856 грн. 18 коп., що складається з основного боргу - 116398 грн. 21 коп.; простроченого боргу - 9948 грн. 18 коп.; прострочених процентів - 12341 грн. 80 коп.; строкових процентів - 5680 грн. 36 коп.; нарахованої плати за обслуговування кредиту - 10472 грн. 78 коп.; простроченої плати за обслуговування кредиту - 20014 грн. 78 коп. Просить суд стягнути з відповідача заборгованість за кредитом та понесені судові витрати.
Відповідачка ОСОБА_1 звернулася до суду із зустрічним позовом до Акціонерного товариства «Ідея Банк» про визнання недійсними положень договору та здійснення перерахунку. Свої вимоги мотивує тим, що 29.01.2020 року між Акціонерним товариством «Ідея Банк» та ОСОБА_1 укладено генеральний кредитний договір №ГКД-379124.1. 09.04.2021 року в рамках кредитного договору було видано транш за номером №002.10701.007863855 у розмірі 139638, 00. Одночасно з видачею траншу відповідачу було надіслано графік щомісячних платежів за траншем. Згідно з пунктом 1.4.2. Генерального кредитного договору №ГКД-379124.1 від 29.01.2020 року, за обслуговування кредитної заборгованості банком позичальник сплачує плату за обслуговування кредитної заборгованості щомісячно в терміни визначені згідно з актуальним графіком щомісячних платежів в розмірі 2,5% річних від початкової суми кожного траншу, що буде відображатись у графіку платежів у конкретному цифровому виразі. Плата за обслуговування кредитної заборгованості сплачується позичальником за отримання наступних послуг, які вчиняються банком на користь позичальника з метою сприяння останньому у виконанні ним своїх зобов'язань за договором - надання інформації по рахункам позичальника з використанням телефонних каналів зв'язку, а саме зі стаціонарних телефонів по Україні, в Контакт-центрі, шляхом направлень смс-повідомлень щодо суми платежу за цим договором, опрацювання запитів позичальника, що направлені Банку Позичальником із використанням різних каналів зв'язку тощо. Згідно графіку щомісячних платежів за кредитним договором плата за обслуговування починаючи з 09.05.2021 року становить 3490,95 грн. (колонка 5 графіку). Загальна вартість плати за обслуговування починаючи з 02.09.2019 року по 02.08.2023 рік становить 209457,00 грн.
ОСОБА_1 зазначає що положення договору про встановлення плати за обслуговування кредитної заборгованості за генеральним кредитним договором №ГКД-379124.1 від 29.01.2020 року є несправедливим та підлягає визнанню недійсним, тому виникає об'єктивна необхідність зобов'язати Акціонерне товариство "Ідея Банк" здійснити перерахунок заборгованості за кредитом №002.10701.007863855 від 09.04.2021 року, зарахувати вже сплачені ОСОБА_1 кошти за обслуговування кредиту в рахунок погашення основного боргу (кредиту) за кредитом №002.10701.007863855 від 09.04.2021 року, а залишок - повернути позичальнику. Тому ОСОБА_1 просить позовні вимоги задовольнити.
Ухвалою Галицького районного суду м. Львова від 05.12.2022 року відкрито спрощене позовне провадження.
Заочним рішенням Галицького районного суду м. Львова від 23.12.2022 року позов позовом Акціонерного товариства «Ідея Банк» до ОСОБА_1 про стягнення боргу за кредитним договором задоволено частково. Стягнуто з ОСОБА_1 на користь Акціонерного товариства «Ідея Банк» суму боргу за кредитним договором у розмірі 144368 грн. 55 коп. Стягнуто з ОСОБА_1 на користь Акціонерного товариства «Ідея Банк» - 2165,53 грн. сплаченого судового збору.
05.05.2023 року відповідачка ОСОБА_1 подала до суду заяву про перегляд заочного рішення суду від 23.12.2022 року.
24.05.2023 року представник позивача подав до суду заперечення на заяву про перегляд заочного рішення суду.
Ухвалою Галицького районного суду м. Львова від 15.06.2023 року поновлено строк ОСОБА_1 на подання заяви про перегляд заочного рішення Галицького районного суду м. Львова від 23.12.2022 року у справі №461/6422/22. Заяву ОСОБА_1 про перегляд заочного рішення від 23.12.2023 року у справі за позовом Акціонерного товариства «Ідея Банк» до ОСОБА_1 про стягнення боргу за кредитним договором - задоволено. Скасовано заочне рішення Галицького районного суду м. Львова від 23.12.2023 року винесене у справі за позовом Акціонерного товариства «Ідея Банк» до ОСОБА_1 про стягнення боргу за кредитним договором та призначено справу до судового розгляду.
03.07.2023 року ОСОБА_1 до суду подала відзив на позовну заяву.
20.07.2023 року представник позивача подав до суду відповідь на відзив.
03.07.2023 року ОСОБА_1 подала до суду зустрічну позовну заяву до Акціонерного товариства «Ідея Банк» про визнання недійсними положень договору та здійснення перерахунку.
08.11.2023 року представник Акціонерного товариства «Ідея Банк» подав до суду відзив на зустрічну позовну заяву.
Ухвалою Галицького районного суду м. Львова від 09.01.2024 року закрито підготовче судове засідання та справу призначено до судового розгляду.
Представник позивача у судове засідання не з'явився, однак у позовній заяві зазначив, що просить розгляд справи здійснювати у його відсутності, первісний позов підтримує та просить задовольнити. Щодо задоволення зустрічної позовної заяви заперечує, просить відмовити в задоволенні позову, оскільки вважає, що позовні вимоги про визнання недійсними положень пунктів кредитного договору не підлягають задоволенню саме у зв'язку із обранням неналежного способу захисту порушеного права. Якщо сторона правочину вважає його нікчемним, то така сторона за загальним правилом може звернутися до суду не з вимогою про визнання нікчемного правочину недійсним, а за застосуванням наслідків виконання недійсного правочину (наприклад, з вимогою про повернення одержаного на виконання такого правочину), обґрунтовуючи свої вимоги нікчемністю правочину. Чинне законодавство дозволяє застосовувати наслідки нікчемності без окремого позову, а тому необхідності в окремому позові відповідача потреби не було.
Відповідачка у судове засідання не з'явилася, хоча булла повідомлена належним чином про дату, час та місце розгляду справи, про причини неявки суд не повідомила, клопотань про відкладення судового засідання не надходило. До суду надійшов відзив на позовну заяву з якого вбачається, що відповідачка заперечує позовні вимоги, просить відмовити в задоволенні позовних вимог, оскільки позивачем неправомірно встановлено плату за обслуговування кредиту. Також зазначає, що розрахунок заборгованості долучений позивачем до позовної заяви є неправильним, оскільки в такий включено плату за обслуговування кредиту. Однак просить задовольнити вимоги зустрічного позову та визнати недійсними положення генерального кредитного договору №ГКД- 379124.1 від 29.01.2020 року, укладеного між ОСОБА_1 та Акціонерним товариством «Ідея Банк» щодо обов'язку позичальника сплачувати плату за обслуговування кредитної заборгованості щомісячно в термін та у розмірах визначених графіком щомісячних платежів за кредитним договором та зобов'язати Акціонерне товариство "Ідея Банк" здійснити перерахунок платежів здійснених ОСОБА_1 за Кредитом №G02.10701.007863855 від 09.04.2021 року, та зарахувати вже сплачені ОСОБА_1 кошти за обслуговування кредиту в рахунок погашення основного боргу (кредиту) за кредитом № G02.10701.007863855 від 09.04.2021 року, а залишок - повернути позичальнику.
Згідно з ч. 1 ст. 223 ЦПК України неявка осіб, належним чином повідомлених про час та місце засідання, не перешкоджає розгляду заяви, тому за таких обставин суд вважає за можливе розглянути заяву у їх відсутність оскільки у матеріалах справи є достатньо необхідних доказів про права та обов'язки сторін, їх взаємовідносини для постановлення судом законного та об'єктивного рішення.
Дослідивши матеріали справи, суд вважає, що первісний та зустрічний позови підлягають до часткового задоволення.
29.01.2020 року між Акціонерним товариством «Ідея Банк» та ОСОБА_1 укладено генеральний кредитний договір №ГКД-379124.1.
Згідно кредитного договору його сторони погодили, що банк зобов'язується відкрити позичальнику відновлювальну кредитну лінію, в межах котрої надавати йому кредити (Транші) на споживчі потреби у розмірі та на умовах, визначених цим договором, та діючими тарифами банку.
Максимальна сума заборгованості позичальника за наданими банком траншами становить 300000,00 грн., включаючи витрати на страхові платежі (у разі наявності). Рішення щодо надання кредитних коштів банком приймається за кожним траншем окремо та зобов'язання банку щодо надання траншів в рамках цього договору є відкличними.
Строк дії кредитної лінії становить 120 місяців з дати її відкриття, строк дії окремого траншу, який надається клієнту в рамках кредитної лінії, становить 60 місяців (п. 1.2. кредитного договору).
У відповідності до п. 1.4. кредитного договору за користування траншем позичальник сплачує річну змінювану процентну ставку в розмірі, що визначається як змінна частина ставки, збільшена на маржу банку (15%), що на момент підписання кредитного договору становить 19,5% річних, а також плату за обслуговування кредитної заборгованості щомісячно в терміни визначені згідно з актуальним графіком щомісячних платежів в розмірі 2,5% річних від початкової суми кожного траншу, що буде відображена в графіку платежів у конкретному цифровому виразі.
09.04.2021 року в рамках кредитного договору було видано транш за номером №G02.10701.007863855 у розмірі 139638, 00.Одночасно з видачею траншу відповідачу було надіслано графік щомісячних платежів за траншем.
Позивачем 05.10.2022 року відповідачу направлено вимогу про усунення порушення кредитних зобов'язань. Згідної даної вимоги АТ «Ідея Банк» вимагало терміново, протягом 30 календарних днів з дня направлення вимоги виконати зобов'язання по кредитному договору. Також відповідачу було повідомлено, що у випадку непогашення заборгованості будуть здійсненні заходи щодо примусового стягнення із відповідача заборгованості за кредитним договором на власний вибір кредитора.
Відповідач своїх договірних зобов'язань за кредитним договором не виконала. Відповідно до розрахунку суми боргу за кредитом, наданого позивачем, борг ОСОБА_1 становить у загальному розмірі 174856 грн. 18 коп., що складається з основного боргу - 116398 грн. 21 коп.; простроченого боргу - 9948 грн. 18 коп.; прострочених процентів - 12341 грн. 80 коп.; строкових процентів - 5680 грн. 36 коп.; нарахованої плати за обслуговування кредиту - 10472 грн. 78 коп.; простроченої плати за обслуговування кредиту - 20014 грн. 78 коп.
Згідно з положеннями ст. 509 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України), зобов'язанням є правовідносини, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Статтею 526 ЦК України встановлено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог ЦК України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Порушенням зобов'язання, згідно зі ст. ст. 610, 611 ЦК України, є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання), правовими наслідками, зокрема, є відшкодування збитків та моральної шкоди.
Згідно з ч.2 ст.1050 ЦК України передбачено, що якщо договором встановлений обов'язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього Кодексу.
За приписами ст. 1054 ЦК України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
Відповідно до ч. ч. 1, 3 ст.549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Кредитним договором між банком та позичальником чітко визначені умови відповідальності за повне або часткове невиконання сторонами умов договору.
Згідно з ч. 3 ст. 1 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
У відповідності до вимог ст. 76, 77, ЦПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.
Згідно з ч. 1 ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Судом встановлено, що між позивачем та відповідачем фактично було укладено кредитний договір, згідно з яким банк надав клієнту грошові кошти у кредит. Відповідач скористалася кредитними коштами, але свої зобов'язання за договором виконала не у повному обсязі.
Однак позивачем, в розмір заборгованості, заявленої у позові, нараховану плату за обслуговування кредиту - 10472,85 грн. та прострочену плату за обслуговування кредиту - 20014,18 грн.
Відповідно до частини четвертої статті 263 ЦПК України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
Відповідно до ч.2 ст. 11 Закону України «Про споживче кредитування» після укладення договору про споживчий кредит кредитодавець на вимогу споживача, але не частіше одного разу на місяць, у порядку та на умовах, передбачених договором про споживчий кредит, безоплатно повідомляє йому інформацію про поточний розмір його заборгованості, розмір суми кредиту, повернутої кредитодавцю, надає виписку з рахунків щодо погашення заборгованості, зокрема інформацію про платежі за цим договором, які сплачені, які належить сплатити, дати сплати або періоди у часі та умови сплати таких сум, а також іншу інформацію, надання якої передбачено цим Законом, іншими актами законодавства, а також договором про споживчий кредит.
Згідно п.1.4.2 договору кредиту №ГКД-379124.1 від 29.01.2020 року та згідно із договором за обслуговування кредитної заборгованості банком позичальник сплачує плату за обслуговування кредитної заборгованості щомісячно в терміни згідно визначені згідно з актуальним графіком щомісячних платежів в розмірі 2,5% річних від початкової суми кожного траншу, що буде відображена в графіку платежів у конкретному цифровому виразі. Плата за обслуговування кредитної заборгованості сплачується позичальником за отримання наступних послуг , які вчиняються банком на користь позичальника з метою сприяння останньому у виконанні ним своїх зобов'язань за договором: - надання інформації за рахунками позичальника з використання телефонних каналів зв'язку, а саме стаціонарних телефонів по Україні, в Контакт-центрі, шляхом направлення СМС-повідомлень щодо суми платежу за цим договором; опрацювання запитів позичальника, що направлені банку позичальником із застосування різних каналів зв'язку тощо.
Однак, всупереч до ч.1 ст. 11 Закону України «Про споживче кредитування», згідно з якою надання інформації щодо кредиту відповідача має бути безоплатна, позивачем було встановлено плату за надання такої інформації.
Надання грошових коштів за укладеним кредитним договором відповідно до ч.1 ст. 1054 ЦК України є обов'язком банку, виконання такого обов'язку не може обумовлюватись будь - якою зустрічною оплатою збоку позичальника. Оскільки надання кредиту - це обов'язок банку за кредитним договором, то така дія як надання фінансового інструменту чи моніторинг заборгованості по кредиту не є самостійною послугою, що замовляється та підлягає оплаті позичальником на користь банку. Оскільки надання фінансового інструменту є фактично надання кредиту позичальнику, така операція, як і моніторинг заборгованості по кредиту, відповідає економічним потребам лише самого банку та здійснюються при реалізації прав та обов'язків за кредитним договором , тому такі дії банку не є послугами, що об'єктивно надаються клієнту - позивальнику.
Враховуючи наведене, Акціонерне товариство «Ідея Банк» не мало права встановлювати такий платіж у кредитному договорі, за дії, які банківська установа вчиняє на власну користь, тому що отримує прибуток у вигляді відсотків за користування кредитними коштами.
Така умова договору є нікчемною та не потребує визнання недійсною.
Відповідно до частину 2 статті 215 ЦК України, недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається.
Відповідно до частини 2 статті 10 ЦПК України, суд розглядає справи відповідно до Конституції України, законів України, міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України.
Суд, здійснюючи правосуддя, захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором ( стаття 5 ЦПК України).
Зі змісту вказаної норми убачається, що суд вирішуючи спір, не вправі допускати неправильного застосування норм матеріального права - незалежно від того, чи міститься посилання на таке неправильне застосування норм матеріального права в доводах сторін спору. Це не суперечить засадам змагальності сторін, оскільки даний принцип полягає у прояві в змагальності формі ініціативи та активності осіб, які беруть участь у справі , та забезпечує повноту досліджень обставин справи.
Правова позиція про те, що умова кредитного договору в частині встановлення платежу за дії, які банківська установа вчиняє на власну користь, тому що отримує прибуток у вигляді відсотків за користування кредитними коштами - є нікчемною та не потребує визнанню недійсною , викладена у постанові Верховного Суду від 11 березня 2020 року у справі № 708/195/19 (провадження № 61-1789св19) та 01 квітня 2020 р. у справі №583/3343/19 ( провадження №61-22778св 19), а у постанові Верховного Суду від 13.07.2022 року у справі №496/3134/19.
Враховуючи наведені правові висновки, позовна вимога АТ «Ідея Банк» про стягнення з відповідачки заборгованості зі сплати платежів за обслуговування кредиту, є необґрунтованою і в цій частині позов задоволенню не підлягає.
З урахуванням викладеного, суд вважає позов АТ «Ідея Банк» підставним та підлягає до задоволення в частині стягнення основного та простроченого боргу, строкових та прострочених відсотків та пені за несвоєчасне погашення платежів у загальній сумі у розмірі, та водночас відмовляє у задоволенні частини вимог, що стосується стягнення плати за обслуговування кредиту.
Також суд вважає, що зустрічний позов підлягає до часткового задоволення.
Таким чином суд приходить до висновку, що у задоволенні позовної вимоги ОСОБА_1 про визнання недійними положень генерального кредитного договору №ГКД-379124.1 від 29.01.2020 року, оскільки умови договору щодо стягнення плати за обслуговування кредиту є нікчемними, що вбачається із законодавства та позиції Верховного суду, тому не потребують визнання їх недійсними.
Однак з урахуванням нікчемності умов кредитного договору про внесення плати за обслуговування кредитної заборгованості та з урахуванням проведених позичальником платежів, які неправомірно зараховано як плату за обслуговування кредитної заборгованості, суд приходить до висновку, що позовну вимогу ОСОБА_1 щодо здійснення перерахунку платежів здійснених ОСОБА_1 за кредитом №G02.10701.007863855 від 09.04.2021 року та зарахування вже сплачених ОСОБА_1 коштів за обслуговування кредиту в рахунок погашення основного боргу (кредиту) за кредитом № G02.10701.007863855 від 09.04.2021 року слід задовольнити. Оскільки такі вимоги знайшли своє ствердження в судовому засіданні та підтвердженні належними та допустимими доказами.
При вирішенні питання про розподіл судових витрат суд виходить з положень ч. 1 ст. 141 ЦПК України та вважає за необхідне стягнути з відповідача пропорційну задоволеним вимогам суму сплаченого АТ «Ідея Банк» судового збору в розмірі 1259,66 грн.
Відповідно до ч.3 ст.22 Закону України «Про захист прав споживачів» позивач звільнений від сплати судового збору.
Тому судовий збір за подання ОСОБА_1 зустрічного позову на користь держави підлягає стягненню з АТ «Ідея Банк» у розмірі 1073 грн. 60 коп. пропорційно до розміру задоволених вимог.
Керуючись ст.ст. 5, 12, 19, 81, 141, 258-259, 263-265 ЦПК України, ст.ст. 215, 509, 549, 610, 611, 1054 ЦК України суд -
Позов Акціонерного товариства «Ідея Банк» до ОСОБА_1 про стягнення боргу за кредитним договором, задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 , адреса проживання: АДРЕСА_1 ) на користь Акціонерного товариства «Ідея Банк» (місцезнаходження: 79008, м. Львів, вул. Валова, 11, код ЄДРПОУ 19390819) суму боргу за кредитним договором - 144368 грн. 55 коп.
Стягнути з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 , адреса проживання: АДРЕСА_1 ) на користь Акціонерного товариства «Ідея Банк» (місцезнаходження: 79008, м. Львів, вул. Валова, 11, код ЄДРПОУ 19390819) - 2165,53 грн. сплаченого судового збору.
У задоволенні решти вимог первісного позову відмовити за безпідставністю.
Зустрічний позов ОСОБА_1 до Акціонерного товариства «Ідея Банк» про визнання недійсними положень договору та здійснення перерахунку - задовольнити частково.
Зобов'язати Акціонерне товариство «Ідея Банк» здійснити перерахунок платежів здійснених ОСОБА_1 за кредитом №G02.10701.007863855 від 09.04.2021 року та зарахувати вже сплачені ОСОБА_1 кошти за обслуговування кредиту в рахунок погашення основного боргу (кредиту) за кредитом № G02.10701.007863855 від 09.04.2021 року
Стягнути з Акціонерного товариства «Ідея Банк» на користь держави судовий збір в розмірі 1073 гривень 60 копійок.
У задоволенні решти вимог зустрічного позову відмовити за безпідставністю.
Повний текст рішення складено 20.02.2024 року.
Рішення може бути повністю або частково оскаржено в апеляційному порядку учасниками справи, а також особами, які не брали участь у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов'язки до Львівського апеляційного суду через Галицький районний суд м. Львова. Апеляційна скарга подається протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Суддя О.Р. Юрків.