21 лютого 2024 року № 640/5043/21
Київський окружний адміністративний суд у складі судді Колеснікової І.С., розглянувши у порядку спрощеного провадження адміністративну справу за позовом фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до Департаменту з питань державного архітектурно-будівельного органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) про скасування рішень, -
Фізична особа-підприємець ОСОБА_1 (далі також - ФОП ОСОБА_1 , позивач) звернувся до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовом до Департаменту з питань державного архітектурно-будівельного органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) (далі також - Департамент, відповідач) про скасування постанови № 03/21/073-1172 від 11 лютого 2021 року та скасування припису від 02 лютого 2021 року.
Окружним адміністративним судом міста Києва відкрито провадження в адміністративній справі та вирішено здійснювати розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження (у письмовому провадженні) без повідомлення учасників справи.
На підставі вимог Закону України «Про ліквідацію Окружного адміністративного суду міста Києва та утворення Київського міського окружного адміністративного суду» дану справу передано для розгляду Київському окружному адміністративному суду.
Ухвалою суду від 03 липня 2023 року справу прийнято до провадження та вирішено здійснювати її розгляд за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін за наявними у справі матеріалами.
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що висновки акту перевірки, на підставі якого прийнято оскаржувані рішення, не відповідають дійсним обставинам справи та нормам чинного законодавства і тому позивач вважає спірні рішення протиправним та такими, що підлягають скасуванню.
Також позивач наполягає на порушення порядки прийняття оскаржуваних ним рішень.
Заперечуючи проти заявлених позовних вимог відповідач, у наданому суду відзиві, наголошує, що оскаржувані рішення прийняті ним відповідно до вимог чинного законодавства, посилаючись на обставини, викладені в акті перевірки та наданому суду відзиві.
Такі доводи були заперечені позивачем у наданій суду відповіді на відзив.
Оцінивши належність, допустимість і достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок наявних у матеріалах справи доказів у їх сукупності, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні, суд встановив таке.
Як вбачається з матеріалів справи, на підставі необхідності проведення перевірки достовірності даних, наведених у декларації про готовність об'єкта до експлуатації від 09 листопада 2020 року № KB 101201102410 та направлення для проведення планового (позапланового) заходу від 13 січня 2021 року, посадовою особою Департаменту 14 січня 2021 року здійснено виїзд на об'єкт будівництва «Реконструкція двокімнатної квартири АДРЕСА_1 під нежитлове приміщення (з влаштуванням окремої вхідної групи)».
Під час виїзду посадової особи Департаменту на місце уповноважені особи суб'єктів містобудування були відсутні, доступу до об'єкта будівництва не було.
На письмове запрошення до Департаменту 22 січня 2021 року прибула уповноважена особа замовника будівництва, ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_1 , ОСОБА_4 .
За результатами проведеної перевірки та відповідно до пунктів 16, 17 Порядку здійснення державного архітектурно-будівельного контролю, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 23 травня 2011 року № 553, посадовою особою Департаменту складено акт перевірки від 02 лютого 2021 року, в якому зазначені виявлені в ході перевірки порушення та видано ФОП ОСОБА_1 обов'язковий до виконання припис про усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил від 02 лютого 2021 року з вимогою у термін до 02 березня 2021 року, усунути виявлені порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності у відповідності до вимог законодавства.
Крім того, за вчинене правопорушення, на підставі поданих документів і матеріалів, складених під час здійснення позапланової перевірки, посадовою особою Департаменту позивача притягнуто до встановленої Законом України «Про відповідальність за правопорушення у сфері містобудівної діяльності» відповідальності, із накладенням стягнення у виді штрафу - постанова про накладення штрафу за правопорушення у сфері містобудівної діяльності від 11 лютого 2021 року № 03/21/073-1173.
Не погоджуючись із вищевказаними приписом та штрафом, позивач звернувся до суду з даним позовом.
Оцінюючи подані сторонами докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, суд дійшов висновку про необґрунтованість позовних вимог виходячи з такого.
Відповідно до статті 34 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» (далі також - Закон) замовник має право виконувати будівельні роботи після, зокрема, подання замовником повідомлення про початок виконання будівельних робіт відповідному органу державного архітектурно-будівельного контролю - щодо об'єктів будівництва, які за класом наслідків (відповідальності) належать до об'єктів з незначними наслідками (СС1), та щодо об'єктів, будівництво яких здійснюється на підставі будівельного паспорта та які не потребують отримання дозволу на виконання будівельних робіт згідно з переліком об'єктів будівництва, затвердженим Кабінетом Міністрів України. Форма повідомлення про початок виконання будівельних робіт та порядок його подання визначаються Кабінетом Міністрів України.
Механізм набуття права на виконання підготовчих та будівельних робіт визначає Порядок виконання підготовчих та будівельних робіт, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 13 квітня 2011 року № 466 (далі - Порядок № 466).
Відповідно до пункту 13 Порядку № 466 повідомлення про початок виконання підготовчих робіт, повідомлення про початок виконання будівельних робіт щодо об'єктів, будівництво яких здійснюється на підставі будівельного паспорта, та повідомлення про початок виконання будівельних робіт щодо об'єктів, що за класом наслідків (відповідальності) належать до об'єктів з незначними наслідками (СС1) (далі - повідомлення), повідомлення про зміну даних у зазначених повідомленнях за формою згідно з додатками 1, 2 і 2-1 до цього Порядку подається замовником го уповноваженою особою) до відповідного органу державного архітектурно-будівельного контролю через центр надання адміністративних послуг або через електронний кабінет шляхом подання засобами програмного забезпечення Єдиного державного веб-порталу електронних послуг або заповнюється та надсилається рекомендованим листом з описом вкладення до центру надання адміністративних послуг.
Орган державного архітектурно-будівельного контролю протягом п'яти робочих днів з дня надходження повідомлення забезпечує внесення інформації, зазначеної у повідомленні, до реєстру згідно з цим Порядком. У разі подання повідомлення через електронний кабінет внесення до реєстру інформації, зазначеної у повідомленні, здійснюється в день його надходження автоматично за допомогою програмних засобів ведення реєстру.
Згідно пункту 11 Порядку № 466 замовник несе відповідальність за повноту та достовірність даних, зазначених у поданому ним повідомленні, за виконання будівельних робіт без подання повідомлення та за порушення вимог, визначених цим Порядком, відповідно до Закону України «Про відповідальність за правопорушення у сфері містобудівної діяльності» та Кодексу України про адміністративні правопорушення.
Як вбачається з матеріалів справи, Департамент, керуючись Законом та Порядком №466, зареєстрував подане замовником будівництва - ОСОБА_2 , повідомлення про початок виконання будівельних робіт щодо об'єктів, що за класом наслідків (відповідальності) належать до об'єктів з незначними наслідками (СС1) «Реконструкція двокімнатної квартири АДРЕСА_1 під нежитлове офісне приміщення (з влаштуванням окремої вхідної групи)» від 22 червня 2020 року № KB 061201740063.
Механізм прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об'єктів визначає Порядок прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об'єктів, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 13 квітня 2011 року № 461 (далі - Порядок №461).
Відповідно до пункту 17 Порядку № 461 замовник (його уповноважена особа) заповнює і подає до відповідного органу державного архітектурно- будівельного контролю через центр надання адміністративних послуг чи через електронний кабінет шляхом подання засобами програмного забезпечення Єдиного державного веб-порталу електронних послуг або заповнює та надсилає рекомендованим листом з описом вкладення до центру надання адміністративних послуг один примірник декларації, зокрема, щодо об'єктів, що за класом наслідків (відповідальності) належать до об'єктів з незначними наслідками (СС1), за формою, наведеною у додатку 3 до цього Порядку.
Згідно з пунктом 18 Порядку № 461 орган державного архітектурно-будівельного контролю протягом десяти робочих днів з дня надходження декларації перевіряє повноту даних, зазначених у декларації, та забезпечує внесення інформації, зазначеної у декларації, до реєстру. У разі подання декларації через електронний кабінет перевірка повноти даних, зазначених у декларації, здійснюється автоматично за допомогою програмних засобів ведення реєстру під час її заповнення замовником. У випадках, встановлених У Порядку ведення першої черги Єдиної державної електронної системи у сфері будівництва під час реалізації експериментального проекту, затвердженому постановою Кабінету Міністрів України від 01 липня 2020 року № 559, реєстрація декларації шляхом внесення до реєстру даних, зазначених у декларації, здійснюється автоматично у день її надходження.
При цьому, згідно з пунктом 16 Порядку № 461 замовник несе відповідальність за повноту та достовірність даних, зазначених у поданій ним декларації чи акті готовності об'єкта до експлуатації, за експлуатацію об'єкта без зареєстрованої декларації або сертифіката.
Враховуючи викладене, подання замовником будівництва інших документів, окрім примірника документа, відповідної форми, законодавством у сфері містобудівної діяльності не передбачено.
Механізми функціонування першої черги Єдиної державної електронної системи у сфері будівництва з метою забезпечення створення, перегляду, надіслання, прийняття, збирання, внесення, накопичення, обробки, використання, розгляду, зберігання, захисту, обліку та надання інформації у сфері будівництва, а також механізм електронної взаємодії між фізичними та юридичними особами, державними органами, органами місцевого самоврядування з метою отримання визначених цим Порядком послуг у сфері будівництва на період реалізації експериментального проекту щодо запровадження першої черги Єдиної державної електронної системи у сфері будівництва визначено Порядком проведення експериментального проекту щодо запровадження першої черги Єдиної державної електронної системи у сфері будівництва (далі - експериментальний проект), затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 01 липня 2020 року № 559, яка набрала чинності 04 липня 2020 року.
Як вбачається з матеріалів справи, керуючись Законом та Порядком № 461, Департамент зареєстрував подану замовником будівництва - ОСОБА_2 , декларацію про готовність до експлуатації об'єкта, що за класом наслідків (відповідальності) належить до об'єктів з незначними наслідками (СС1) «Реконструкція двокімнатної квартири АДРЕСА_1 під нежитлове офісне приміщення (з влаштуванням окремої вхідної групи)» від 09 листопада 2020 року № KB 101201102410.
Статтею 41 Закону визначено, що державний архітектурно-будівельний контроль - це сукупність заходів, спрямованих на дотримання замовниками, проектувальниками, підрядниками та експертними організаціями вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм і правил під час виконання підготовчих та будівельних робіт.
Процедуру здійснення заходів, спрямованих на дотримання замовниками, проектувальниками, підрядниками, сертифікованими відповідальними виконавцями робіт, підприємствами, що надають технічні умови щодо інженерного забезпечення об'єкта будівництва, та експертними організаціями вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил під час виконання підготовчих та будівельних робіт визначає Порядок здійснення державного архітектурно-будівельного контролю, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 23 травня 2011 року №553 (далі - Порядок № 553).
Державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється у порядку проведення планових та позапланових перевірок за територіальним принципом.
Позаплановою перевіркою вважається перевірка, що не передбачене планом роботи органу державного архітектурно-будівельного контролю.
Пунктом 7 Порядку № 553 визначено підстави для проведення позапланової перевірки, зокрема необхідність проведення перевірні: достовірності даних, наведених у повідомленні про початок виконання підготовчих робіт, повідомленні про початок виконання будівельних робіт, декларації про готовність об'єкта до експлуатації, протягом трьох місяців з дня подання зазначених документів.
Строк проведення позапланової перевірки не може перевищувати десяти робочих днів, а у разі потреби може бути одноразово продовжений за письмовим рішенням керівника відповідного органу державного архітектурно- будівельного контролю чи його заступника не більше ніж на два робочих дні.
Під час проведення позапланової перевірки посадова особа органу державного архітектурно-будівельного контролю зобов'язана пред'явити службове посвідчення та надати копію направлення для проведення позапланової перевірки.
За результатами державного архітектурно-будівельного контролю посадовою особою органу державного архітектурно-будівельного контролю складається акт перевірки відповідно до вимог, установлених цим Порядком.
У разі виявлення порушень вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил, крім акта перевірки, складається протокол, видається припис про усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил або припис про зупинення підготовчих та/або будівельних робіт.
Як вже зазначалось, у зв'язку з необхідністю проведення перевірки достовірності даних, наведених у декларації про готовність об'єкта до експлуатації від 09 листопада 2020 року № KB 101201102410 та направлення для проведення планового (позапланового) заходу від 13 січня 2021 року, посадовою особою Департаменту 14 січня 2021 року здійснено виїзд на об'єкт будівництва «Реконструкція двокімнатної квартири АДРЕСА_1 під нежитлове приміщення (з влаштуванням окремої вхідної групи)».
Під час виїзду посадової особи Департаменту на місце уповноважені особи суб'єктів містобудування були відсутні, доступу до об'єкта будівництва не було.
На письмове запрошення до Департаменту 22 січня 2021 року прибула уповноважена особа замовника будівництва, ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_1 , ОСОБА_4 .
Зазначені особи отримали копію направлення для проведення планового (позапланового) заходу від 13 січня 2021 року № б/н, про що свідчать їх підписи із зазначенням дати на вказаному документі.
Під час перевірки надані наступні документи, зокрема:
містобудівні умови та обмеження;
проект «Реконструкція двокімнатної квартири АДРЕСА_1 під нежитлове офісне приміщення (з влаштуванням окремої вхідної групи)», розроблений ФОП ОСОБА_1 ;
договір № 02/20-01 на виготовлення проектної документації (стадія «Проект») на вказаний вище об'єкт;
наказ замовника будівництва від 11 березня 2020 року № 1 про затвердження проекту на вказаний вище об'єкт;
наказ ФОП ОСОБА_1 від 25 лютого 2020 року № 28/03 про призначення ОСОБА_5 відповідальною особою за проведення авторського нагляду;
наказ ФОП ОСОБА_4 від 03 березня 2019 року № 313 на призначення ОСОБА_4 відповідальною особою за проведення технічного нагляду;
журнал загальних робіт та журнал авторського нагляду.
Крім того, ОСОБА_1 було пред'явлено паспорт.
У зв'язку із тим, що уповноваженою особою замовника будівництва ОСОБА_3 документи необхідні для здійснення заходів державного архітектурно-будівельного контролю були надані в останній день перевірки згідно направлення для проведення планового (позапланового) заходу від 13 січня 2021 року, виникла необхідність продовження проведення перевірки на два робочі дні відповідно до пункту 7 Порядку 553.
При цьому, від отримання копії направлення для проведення планового (позапланового) заходу від 26 січня 2021 року № б/н уповноважені особи суб'єктів містобудування відмовились.
За результатами перевірки посадовою особою Департаменту встановлено, зокрема, що проектом «Реконструкція двокімнатної квартири АДРЕСА_1 під нежитлове офісне приміщення (з влаштуванням вхідної групи)» розробленим ФОП ОСОБА_1 передбачено влаштування площадки та сходів шириною 1 м., що не відповідає п. 5.2.1 ДБН В.2.2-40:2018 «Інклюзивність будівель і споруд. Основні положення».
Згідно з пунктом 6 містобудівних умов та обмежень, замовникові будівництва, у відділі з питань проектування інженерних мереж і споруд та забезпечення геолого-геодезичних робіт Департаменту містобудування та архітектури до початку проектування необхідно отримати інформацію щодо раніше запроектованих мереж в районі об'єкта.
Департамент містобудування та архітектури листом від 22 січня 2021 року № 055-645 повідомив, що заявка на проведення вибірки по вищезазначеному об'єкту не реєструвалась, вибірка не проводилась.
Враховуючи викладене, ФОП ОСОБА_1 передано, замовникові будівництва, проектну документацію розроблену з порушенням вимог законодавства, містобудівної документації, вихідних даних для проектування об'єктів містобудування, а саме: порушено пункт 6 містобудівних умов та обмежень та пункт 5.2.1 ДБН В.2.2-40:2018 «Інклюзивність будівель і споруд. Основні положення», чим порушено статтю 23 Закону України «Про архітектурну діяльність», статтю 26, абзац 1 частини 1 статті 31 Закону.
У зв'язку з викладеним вище, замовником будівництва наведено недостовірні дані у повідомленні про початок виконання будівельних робіт від 22 червня 2020 року № KB 061201740063 та у декларації про готовність об'єкта до експлуатації від 09 листопада 2020 року № KB 101201102410 в частині належно розробленої та затвердженої проектної документації на об'єкт будівництва, використання земельної ділянки без документа, що засвідчує право власності та/або користування цією земельною ділянкою та щодо готовності об'єкта до експлуатації, а саме: не змонтований підйомник для людей з обмеженими можливостями, що передбачено проектом, чим порушено частину 8 статті 36, частину 10 статті 39 Закону.
Відповідно до пункту 5.2.1 ДБН В.2.2-40:2018 «Інклюзивність будівель і споруд. Основні положення» сходи повинні бути рівними, суцільними, з присхідцями (лицьова вертикальна частина сходинки), із шорсткуватою поверхнею. Ширину маршів зовнішніх сходів слід планувати та приймати не менше ніж 1,35 м- ширину сходинок -- не менше ніж - 0,4 м, висоту підйомів сходинок - не більше ніж 0,12 м.
Суд звертає увага на те, що у позовній заяві позивач жодним чином не висловлює свою незгоду з суттю визначеного йому відповідачем порушення вимог законодавства у сфері будівельно-архітектурної діяльності.
Статтею 31 Закону визначено, що проектна документація на будівництво об'єктів розробляється у порядку, встановленому центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері містобудування, з урахуванням вимог містобудівної документації та вихідних даних і дотриманням вимог законодавства, будівельних норм і правил та затверджується замовником.
Статтею 9 Закону України «Про архітектурну діяльність» визначено, що будівництво (нове будівництво, реконструкція, реставрація, капітальний ремонт) об'єкта архітектури здійснюється відповідно до затвердженої проектної документації, державних стандартів, норм і правил у порядку, визначеному Законом.
Згідно зі змістом статті 1 Закону України «Про архітектурну діяльність» проект - документація для будівництва об'єктів архітектури, що складається з креслень, графічних і текстових матеріалів, інженерних і кошторисних розрахунків, які визначають містобудівні, об'ємно-планувальні, архітектурні, конструктивні, технічні та технологічні рішення, вартісні показники конкретного об'єкта архітектури, та відповідає вимогам державних стандартів, будівельних норм і правил.
Відповідно до абзацу 3 статті 23 Закону України «Про архітектурну діяльність» замовники на проектування і будівництво об'єктів архітектури мають право, зокрема затверджувати проект, якщо він не суперечить законодавству, містобудівним умовам та обмеженням забудови земельної ділянки.
З наведеного вбачається, що стадії виконання будівельних робіт на підставі зареєстрованих повідомлення/декларації передують стадії, зокрема, розроблення та затвердження проектної документації, яка має відповідати вимогам містобудівної документації та вихідним даним з дотриманням вимог законодавства, будівельних норм і правил.
Проект може вважатися юридично значимим документом, який має юридичну силу та створює правові наслідки, за умови його відповідності встановленим вимогам і лише у разі дотримання таких вимог проект може бути затверджений замовником.
Такий висновок викладений, зокрема у постанові Верховного Суду від 25 квітня 2018 року по справі № 815/5987/16.
Згідно зі статтею 26 Закону України «Про архітектурну діяльність» архітектор, інші проектувальники, які здійснюють роботи по створенню об'єктів архітектури, зобов'язані, зокрема, додержуватися норм і правил, вимог вихідних даних на проектування.
Проектна організація, яка розробляла проектну документацію, а також головний архітектор та головний інженер проекту несуть відповідальність за відповідність проектної документації вихідним даним на проектування, вимогам норм і правил.
Згідно пунктів 16-17 Порядку № 553 за результатами державного архітектурно-будівельного контролю посадовою особою органу державного архітектурно-будівельного контролю складається акт перевірки відповідно до вимог, установлених цим Порядком.
У разі виявлення порушень вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил, крім акта перевірки, складається протокол, видається припис про усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил або припис про зупинення підготовчих та/або будівельних робіт.
Відповідно до пункту 21 Порядку № 553 у разі відмови суб'єкта містобудування, щодо якого здійснюється державний архітектурно-будівельний контроль, підписати акт перевірки та припису, посадова особа органу державного архітектурно-будівельного контролю робить у акті відповідний запис.
У разі відмови суб'єкта містобудування, щодо якого здійснюється державний архітектурно-будівельний контроль, від отримання акта та припису, вони надсилаються йому рекомендованим листом з повідомленням.
Як вбачається з матеріалів справи, у зв'язку із відмовою суб'єкта містобудування від отримання складених за результатами перевірки документів, посадовою особою Департаменту було зроблено відповідний запис в них, та 04 лютого 2021 року направлено зазначені документи супровідним листом № 073-957 із зазначенням місця і часу розгляду справи про правопорушення у сфері містобудівної діяльності, рекомендованим з повідомленням листом на адресу позивача.
Відповідно до абзацу 6 пункту 3 Порядку накладення штрафів за правопорушення у сфері містобудівної діяльності, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України 06 квітня 1995 року № 244 (далі - Порядок № 244) надіслання рекомендованим листом з повідомленням документів, які є підставою для притягнення до відповідальності, за адресою місцезнаходження (місця проживання) суб'єкта містобудування, що зазначена в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань, вважається належним врученням зазначених документів незалежно від факту їх отримання суб'єктом містобудування.
Згідно з пунктом 17 Порядку № 244 неприбуття суб'єкта містобудування у визначений час і місце не перешкоджає розгляду справи про правопорушення у сфері містобудівної діяльності.
Відповідно до абзацу 2 частини 1 статті 2 Закону України «Про відповідальність за правопорушення у сфері містобудівної діяльності» суб'єкти містобудування, які здійснюють проектування об'єктів, експертизу проектів будівництва, несуть відповідальність у вигляді штрафу за передачу замовнику проектної документації для виконання будівельних робіт на об'єкті будівництва, розробленої з порушенням вимог законодавства, містобудівної документації, вихідних даних для проектування об'єктів містобудування, будівельних норм, державних стандартів і правил, у тому числі за нестворення безперешкодного життєвого середовища для осіб з обмеженими фізичними можливостями та інших маломобільних груп населення, незабезпечення приладами обліку води і теплової енергії, а також за заниження класу наслідків (відповідальності) об'єкта будівництва: проектна організація - у розмірі дев'яноста прожиткових мінімумів для працездатних осіб.
Позивач зазначає, що посадова особа Департаменту здійснювала заходи державного архітектурно-будівельного контролю без отримання кваліфікаційного сертифікату, як це передбачено Порядком проведення професійної атестації відповідальних виконавців окремих видів робіт (послуг), пов'язаних із створенням об'єктів архітектури, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 23 травня 2011 року № 533, що є грубим порушенням вимог законодавства.
У контексті наведеного суд звертає увагу на те, що постановою Кабінету Міністрів України від 13 березня 2020 року № 219 внесено зміни до постанов Кабінету Міністрів України, зокрема у постанові Кабінету Міністрів України від 23 травня 2011 року № 554 «Деякі питання професійної атестації відповідальних виконавців окремих видів робіт (послуг), пов'язаних із створенням об'єктів архітектури»:
1) абзац 2 пункту 2 Порядку проведення професійної атестації відповідальних виконавців окремих видів робіт (послуг), пов'язаних із створенням об'єктів архітектури, затвердженого зазначеною постановою, після слів «та експерт,» доповнити словами «виконавець робіт, головний державний інспектор, головний інспектор будівельного нагляду та інші посадові особи, які виконують функції із здійснення державного архітектурно-будівельного контролю,»;
2) перелік видів робіт (послуг), пов'язаних із створенням об'єктів архітектури, відповідальні виконавці яких проходять професійну атестацію, затверджений зазначеною постановою, доповнити пунктами 6 і 7 такого змісту:
« 6. Будівництво об'єктів, що за класом наслідків (відповідальності) належать до об'єктів із середніми (СС2) та значними (ССЗ) наслідками.
7. Здійснення державного архітектурно-будівельного контролю та державного архітектурно-будівельного нагляду.».
Професійну атестація виконавців робіт (послуг), пов'язаних із створенням об'єктів архітектури регулює стаття 17 Закону України «Про архітектурну діяльність».
Відповідні зміни до статті 17 Закону України «Про архітектурну діяльність» Верховною Радою України не вносилися.
На виконання статті 17 Закону України «Про архітектурну діяльність» та статті 31 Закону, постановою Кабінету Міністрів України від 23 травня 2011 року № 554 затверджено Порядок проведення професійної атестації відповідальних виконавців окремих видів робіт (послуг), пов'язаних із створенням об'єктів архітектури, який визначає процедуру проведення професійної атестації відповідальних виконавців окремих видів робіт (послуг), пов'язаних із створенням об'єктів архітектури.
Наказом Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово- комунального господарства України (далі також - Мінрегіон) від 14 жовтня 2011 року № 236 «Про Атестаційну архітектурно-будівельну комісію» утворено Атестаційну архітектурно-будівельну комісію у складі, згідно з додатком.
Порядок організації діяльності Атестаційної архітектурно-будівельної комісії визначає Положення про Атестаційну архітектурно-будівельну комісію, затверджене наказом Мінрегіону від 25 червня 2011 року № 93, зареєстроване в Міністерстві юстиції України 15 липня 2011 року за № 878/19616.
При цьому додатком до наказу Мінрегіону від 14 жовтня 2011 року № 236 затверджено персональний склад Атестаційної архітектурно-будівельної комісії.
Атестаційна архітектурно-будівельна комісія поділяється на секцію з професійної атестації архітекторів; секцію з професійної атестації експертів; секцію з професійної атестації інженерів-проєктувальників; секцію з професійної атестації інженерів технічного нагляду.
Атестація належить до компетенції Міністерства розвитку громад та територій України, проте останній не здійснює атестації самостійно.
Головні державні інспектори, які здійснюють державний архітектурно-будівельний контроль не належать до відповідальних виконавців окремих видів робіт (послуг), пов'язаних із створенням об'єктів архітектури, а навпаки здійснюють державний архітектурно-будівельний контроль щодо створених/побудованих об'єктів архітектури відповідно до статті 41 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності».
При цьому, державний архітектурно-будівельний контроль регулюється виключно статтею 41 Закону, Порядком № 553 та окремими нормами Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності».
Крім того, безпідставним є посилання позивача на абзац 1 пункту 3 розділу II «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо підтримки платників податків на період здійснення заходів, спрямованих на запобігання виникненню і поширенню корона вірусної хвороби (COVID-19)» від 17 березня 2020 року № 533, оскільки нормами даного Закону заборонено проведення органами державного нагляду (контролю) виключно планових заходів із здійснення державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності.
В той же час, посадовою особою Департаменту на об'єкті будівництва «Реконструкція двокімнатної квартири № 2 розташованої в будинку № 19 по бульвару Ігоря Шамо у Дніпровському районі м. Києва під нежитлове приміщення (з влаштуванням окремої вхідної групи)» проводилась позапланова перевірка.
Разом з тим, суд звертає увагу на те, що формальні недоліки не спростовують встановлені під час перевірки правопорушення та не можуть слугувати самостійною підставою для скасування результатів перевірки в цілому.
Даний висновок узгоджується з правовою позицією, що міститься, зокрема, у постановах Верховного Суду від 25 січня 2019 року у справі № 826/382/18, від 15 січня 2020 року у справі № 818/1617/16 та від 20 травня 2020 року № 809/1031/16.
При цьому, як вже зазначалось вище, позивачем не оскаржується по суті визначене йому відповідачем порушення вимог архітектурно-будівельного законодавства.
Беручи до уваги зазначене суд вважає, що відповідачем, за час розгляду справи, на виконання вимог частини 2 статті 77 КАС України доведено правомірність прийнятих ним оскаржуваних рішень.
Таким чином, за наслідком аналізу наведених позивачем доводів, які спростовуються наведеним вище, суд вважає позовні вимоги необґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню.
Суд зазначає, що у викладі підстав для прийняття рішення суду необхідно дати відповідь на доречні аргументи та доводи сторін, здатні вплинути на вирішення спору; виклад підстав для прийняття рішення не повинен неодмінно бути довгим, оскільки необхідно знайти належний баланс між стислістю та правильним розумінням ухваленого рішення; обов'язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент заявника на підтримку кожної підстави; обсяг цього обов'язку суду може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах.
Аналізуючи питання обсягу дослідження доводів учасників справи та їх відображення у судовому рішенні, суд першої інстанції спирається на висновки, що зробив Європейський суд з прав людини від 18 липня 2006 року у справі «Проніна проти України», в якому Європейський суд з прав людини зазначив, що п. 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов'язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень.
У рішенні Європейського суду з прав людини «Серявін та інші проти України» вказано, що усталеною практикою Європейського суду з прав людини, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пунктом 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі «Руїс Торіха проти Іспанії» (RuizTorija v. Spain) від 09 грудня 1994 року, серія A, № 303-A, пункт 29).
З огляду на встановлені фактичні обставини справи, суд зазначає, що решта доводів та тверджень учасників справи, у контексті наведених правових вимог, не впливають на висновки суду за наслідком розгляду даної справи.
Відповідно до положень частин 1 та 2 статті 72 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.
Згідно положень статті 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
Відповідно до частини 2 статті 2 КАС України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони:
1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України;
2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано;
3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії);
4) безсторонньо (неупереджено);
5) добросовісно;
6) розсудливо;
7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації;
8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія);
9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення;
10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.
За наслідком здійснення аналізу оскаржуваних рішень на відповідність наведеним вище критеріям, суд, виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень наведеного законодавства України, матеріалів справи, приходить до висновку про те, що заявлені позовні вимоги не підлягають задоволенню, оскільки оскаржувані рішення відповідають наведеним у частині 2 статті 2 КАС України критеріям.
На підставі викладеного, керуючись статтями 2, 5-11, 19, 72-77, 90, 241-246, 250, 263 КАС України суд, -
У задоволенні адміністративного позову фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 ( АДРЕСА_2 ; РНОКПП НОМЕР_1 до Департаменту з питань державного архітектурно-будівельного органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) (01001, місто Київ, вулиця Хрещатик, будинок 32-А; код ЄДРПОУ 40224921) про скасування рішень - відмовити.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
У разі оголошення судом лише вступної та резолютивної частини рішення, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення.
Суддя Колеснікова І.С.