23 лютого 2024 року м. Житомир справа № 240/33850/23
категорія 105000000
Житомирський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді Шуляк Л.А.,
розглянувши у письмовому провадженні адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Відділу примусового виконання рішень управління забезпечення примусового виконання рішень у Житомирській області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Київ) про визнання дій протиправними, зобов'язання вчинити дії,
встановив:
ОСОБА_1 звернулась до Житомирського окружного адміністративного суду із позовом, в якому просить:
- визнати протиправною бездіяльність виконавця Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Житомирській області у виконавчому провадженні №69810858 з примусового виконання виконавчого листа Житомирського окружного адміністративного суду виданого у справі №240/43842/21 виражену у невжитті всіх передбачених законодавством заходів забезпечення його примусового виконання;
- зобов'язати виконавця Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Житомирській області у виконавчому провадженні №69810858 з примусового виконання виконавчого листа Житомирського окружного адміністративного суду виданого у справі №240/43842/21 вжити передбачених законодавством заходів забезпечення його примусового виконання.
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що державним виконавцем допущено протиправну бездіяльність з приводу вчинення дій у межах виконавчого провадження №69810858, а тому судове рішення, в частині виплати перерахованої доплати до її пенсії, передбаченої ст.39 Законом України "Про статус та соціальний захист населення громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" (далі - Закон № 796-ХІІ), залишається невиконаним, чим порушено права позивача. У зв'язку із вказаним, позивач 21.11.2023 звернулась із скаргою, однак, як зазначено позивачем, вказана скарга відповідачем проігнорована.
Через відділ документального забезпечення суду 20.02.2024 від представника відповідача надійшов до суду відзив на позовну заяву, в якому останній просить відмовити у задоволенні позовних вимог. Наголошує, що державним виконавцем, у межах виконавчого провадження №69378453 вжиті всі необхідні заходи щодо примусового виконання рішення Житомирського окружного адміністративного суду у справі №240/43842/21. Також наголошено, що на скаргу позивача від 21.11.2023 винесено постанову про перевірку виконавчого провадження №69810858 від 13.09.2022, якою визнано дії старшого державного виконавця відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Житомирській області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Київ) Сладь Т.П., такими, що відповідають вимогам Закону України "Про виконавче провадження". Зазначена постанова надіслана ОСОБА_1 11.12.2023. А тому відсутні підстави для задоволення позовних вимог.
У відповідності до положень ч.5 ст.262, ч.1 ст.263 КАС України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у письмовому провадженні) за наявними у справі матеріалами із прийняттям рішення відповідно до ч.5 ст.250 та ст.287 КАС України.
Указом Президента України від 24.02.2022 №64/2022, затвердженого Законом України №2102-IX, у зв'язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до пункту 20 частини першої статті 106 Конституції України, Закону України "Про правовий режим воєнного стану", введено в Україні воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року. Враховуючи викладене, суд розглядає справу за наявності безпечних умов для життя та здоров'я учасників процесу, суддів та працівників суду.
Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини справи, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд дійшов наступного висновку.
Судом встановлено, що у відділі примусового виконання рішень перебуває виконавче провадження №69810858 з примусового виконання виконавчого листа по справі № 240/43842/21, що виданий 22.08.2022 Житомирським окружним адміністративним судом, яким зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України в Житомирській області здійснити із 21.06.2021 нарахування та виплату підвищення до пенсії ОСОБА_1 як непрацюючому пенсіонеру, який проживає на території радіоактивного забруднення, у розмірі, визначеному статтею 39 Закону № 796-ХІІ, що дорівнює двом мінімальним заробітним платам (згідно із законом про Державний бюджет України на відповідний рік).
13.09.2022 державним виконавцем винесена постанова про відкриття виконавчого провадження №69810858.
У зв'язку із відсутністю відомостей щодо виконання рішення суду станом на 07.08.2023, державним виконавцем на адресу боржника направлено вимогу, якою зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України в Житомирській області в п'ятиденний строк з дня отримання вимоги виконати рішення суду, здійснити нарахування та виплату підвищення до пенсії у розмірі, визначеному статтею 39 Закону №796-ХІІ, що дорівнює двом мінімальним заробітним платам рік (згідно із законом про Державний бюджет України на відповідний рік) з урахуванням її зміни на відповідний календарний рік та письмово надати державному виконавцю пояснення про причини невиконання боржником рішення.
Як встановлено з матеріалів справи, на виконання рішення Житомирського окружного адміністративного суду по справі №240/43842/21 від 22.08.2022 боржником надано відповідь від 22.08.2023 №0600-0304-8/88050, в якій роз'яснено, що на виконання рішення суду Головним управлінням Пенсійного фонду України в Житомирській області проведено перерахунок підвищення до пенсії, як непрацюючому пенсіонеру, який проживає на території радіоактивного забруднення, у розмірі, визначеному ст.39 Законом №796-ХІІ, виходячи з розміру двох мінімальних заробітних плат.
В результаті перерахунку на виконання рішення суду загальний розмір пенсійної виплати позивача з 21.06.2021 становив 13757,62 грн., в тому числі 12000,00 грн. - підвищення за проживання на території радіоактивного забруднення у розмірі, визначеному на виконання рішення суду (6 000,00 грн.*2), з 01.10.2022 -15 397 грн., в тому числі 13 400,00 грн. підвищення за проживання на території радіоактивного забруднення у розмірі, визначеному на виконання рішення суду (6 700,00 грн.*2). За період з 21.06.2021 по 31.08.2023 нарахована доплата в розмірі 184 941,74 грн.
11.12.2023, у зв'язку із розглядом скарги позивача від 21.11.2023, винесено постанову про перевірку виконавчого провадження №69810858 від 13.09.2022, якою визнано дії старшого державного виконавця відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Житомирській області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Київ) Сладь Т.П., такими, що відповідають вимогам Закону України "Про виконавче провадження". Зазначена постанова надіслана ОСОБА_1 11.12.2023, про що свідчить супровідний лист №5.1/107045
В подальшому, 04.01.2024 старшим держаним виконавцем надіслано вимогу №601, якою зобов'язано здійснити в 10-денний строк з дня отримання вимоги виконати рішення суду, здійснити нарахування та підвищення до пенсії у розмірі, визначеному статтею 39 Закону №796-ХІІ, що дорівнює двом мінімальним заробітним платам рік (згідно із законом про Державний бюджет України на відповідний рік) з урахуванням її зміни на відповідний календарний рік.
Листом від 18.01.2024 №0600-0304-8/7948 боржник надав відповідь про те, що на виконання рішення №240/43842/21 з 01.01.2024 нараховано підвищення до пенсії як непрацюючому пенсіонеру, який проживає на території радіоактивного забруднення, у розмірі, визначеному статтею 39 Закону №796-ХІІ, що дорівнює двом мінімальним заробітним платам згідно із законом про Державний бюджет України на 2024 рік, тобто 3 200 грн (1600 грн*2). За період 21.06.2021 по 31.01.2024 нарахована доплата пенсії. З 01.02.2024 виплата пенсії буде здійснюватися у розмірі визначеному на виконання рішення суду. Інформацію про виконання рішення Житомирського окружного адміністративного суду від 08.04.2022 по справі №240/43842/21 та про суму нарахованих, але невиплачених коштів (потребу) надано Пенсійному фонду України шляхом включення до реєстру судових рішень, фінансування яких здійснюється за рахунок коштів Державного бюджету України підсистеми "Реєстр судових рішень Інтегрованої комплексної інформаційної системи Пенсійного фонду України (ІКІС ПФУ)", обов'язок ведення та заповнення якої (повнота та коректність) покладено на територіальні органи Пенсійного фонду України.
Також, 16.02.2024 старшим державним виконавцем в межах виконавчого провадження №69810858 винесено постанову про накладення штрафу, якою на Головне управлінням Пенсійного фонду України в Житомирській області накладено штраф у розмірі 5 100,00 грн за невиконання рішення суду.
Для належного виконання рішення суду, старший державний виконавець 16.02.2024 звернувся до Житомирського окружного адміністративного суду із заявою про зміну способу виконання рішення по справі.
Позивач вважає, що державним виконавцем допущено бездіяльність у межах виконавчого провадження №69810858 з примусового виконання виконавчого листа Житомирського окружного адміністративного суду, виданого у справі №240/43842/21, яка виражена у невжитті всіх передбачених законодавством заходів забезпечення його примусового виконання, а тому позивач звернувся із цим позовом до суду.
Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд вважає за необхідне вказати наступне.
Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Статтею 1 Закону України "Про виконавче провадження" №1404-VIII від 02.06.2016 (далі - Закон № 1404-VIII) передбачено, що виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) (далі - рішення) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.
Пунктом 1 частини першої статті 3 вказаного Закону передбачено, що примусовому виконанню підлягають рішення на підставі таких виконавчих документів, зокрема: виконавчих листів та наказів, що видаються судами у передбачених законом випадках на підставі судових рішень, рішень третейського суду, рішень міжнародного комерційного арбітражу, рішень іноземних судів та на інших підставах, визначених законом або міжнародним договором України.
За змістом ст. 5 Закону №1404-VIII примусове виконання рішень покладається на органи державної виконавчої служби (державних виконавців) та у передбачених цим Законом випадках на приватних виконавців, правовий статус та організація діяльності яких встановлюються Законом України "Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів".
Згідно з пунктом 1 частини другої статті 18 Закону №1404-VIII державний виконавець зобов'язаний здійснювати заходи примусового виконання рішень у спосіб та в порядку, які встановлені виконавчим документом і цим Законом.
Пунктом 1 частини третьої статті 18 Закону №1404-VIII визначено, що виконавець під час здійснення виконавчого провадження має право проводити перевірку виконання боржниками рішень, що підлягають виконанню відповідно до цього Закону.
Відповідно до частин першої та другої статті 63 Закону №1404-VIII за рішеннями, за якими боржник зобов'язаний особисто вчинити певні дії або утриматися від їх вчинення, виконавець наступного робочого дня після закінчення строку, визначеного частиною шостою статті 26 цього Закону, перевіряє виконання рішення боржником. У разі невиконання без поважних причин боржником рішення виконавець виносить постанову про накладення на боржника штрафу, в якій також зазначаються вимога виконати рішення протягом 10 робочих днів (за рішенням, що підлягає негайному виконанню, - протягом трьох робочих днів) та попередження про кримінальну відповідальність.
Відповідно до частин п'ятої, шостої статті 26 Закону №1404-VIII, виконавець не пізніше наступного робочого дня з дня надходження до нього виконавчого документа виносить постанову про відкриття виконавчого провадження, в якій зазначає про обов'язок боржника подати декларацію про доходи та майно боржника, попереджає боржника про відповідальність за неподання такої декларації або внесення до неї завідомо неправдивих відомостей.
За рішенням немайнового характеру виконавець у постанові про відкриття виконавчого провадження зазначає про необхідність виконання боржником рішення протягом 10 робочих днів (крім рішень, що підлягають негайному виконанню).
Згідно з частинами першої, другої статті 63 Закону №1404-VIII, за рішеннями, за якими боржник зобов'язаний особисто вчинити певні дії або утриматися від їх вчинення, виконавець наступного робочого дня після закінчення строку, визначеного частиною шостою статті 26 цього Закону, перевіряє виконання рішення боржником.
У разі невиконання без поважних причин боржником рішення виконавець виносить постанову про накладення на боржника штрафу, в якій також зазначаються вимога виконати рішення протягом 10 робочих днів (за рішенням, що підлягає негайному виконанню, - протягом трьох робочих днів) та попередження про кримінальну відповідальність.
Відповідно до частини першої статті 75 цього ж Закону, у разі невиконання без поважних причин у встановлений виконавцем строк рішення, що зобов'язує боржника виконати певні дії, виконавець виносить постанову про накладення штрафу на боржника - фізичну особу у розмірі 100 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, на посадових осіб - 200 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, на боржника - юридичну особу - 300 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян та встановлює новий строк виконання.
Тобто надаючи оцінку діям/бездіяльності державного виконавця, вчиненим у межах виконавчого провадження ВП№69810858, слід з'ясувати чи їх сукупність була спрямована на примусове виконання рішень і проводилася на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, Законом №1404-VIII, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону №1404-VIII, а також достатність прийнятих рішень, які відповідно до цього Закону №1404-VIII підлягали примусовому виконанню.
Як свідчать матеріали справи та як зазначалось раніше, з метою перевірки виконання рішення суду від 22.08.2022 у справі №240/43842/21 державний виконавець неодноразово виносив вимоги, якими зобов'язував Головне управління Пенсійного фонду України в Житомирській області в певний строк з дня отримання вимоги виконати рішення суду, здійснити нарахування та виплату підвищення до пенсії у розмірі, визначеному статтею 39 Закону №796-XII, що дорівнює двом мінімальним заробітним платам рік (згідно із законом про Державний бюджет України на відповідний рік) з урахуванням її зміни на відповідний календарний рік та письмово надати державному виконавцю пояснення про причини не виконання боржником рішення.
На винесені вимоги, Головним управлінням Пенсійного фонду України в Житомирській області надавались листи-роз'яснення про здійсненні відповідні перерахунки пенсії, нараховану доплату та виплату донарахованих коштів після надходження фінансування у порядку черговості надходження судового рішення до боржника.
Окрім того, 16.02.2024 старшим державним виконавцем в межах виконавчого провадження №69810858 винесено постанову про накладення штрафу, якою на Головне управлінням Пенсійного фонду України в Житомирській області накладено штраф у розмірі 5 100,00 грн за невиконання рішення суду.
Також, для належного виконання рішення суду, старший державний виконавець 16.02.2024 звернувся до Житомирського окружного адміністративного суду із заявою про зміну способу виконання рішення по справі.
Таким чином, суд вважає, що на вимогу рішення суду боржник вчинив дії щодо його виконання, а також неодноразово повідомляв державного виконавця про неможливість виконання ним відповідного судового рішення в частині саме виплати заборгованості, яка зумовлена відсутністю відповідного фінансування.
Суд також враховує, що невиконаною залишилась лише частина рішення, щодо якого існував окремий порядок його виконання. Водночас, у повному обсязі виконання судового рішення можливо лише за наявності відповідного бюджетного призначення за рахунок Державного бюджету.
Так, виплати пенсій здійснюються управлінням виключно за рахунок коштів Пенсійного Фонду України та інших джерел, визначених законодавством. Інших фінансових можливостей, крім зазначених, для здійснення виплат управління не має.
Крім того, відповідно до статей 23 та 116 Бюджетного кодексу України, будь-які бюджетні зобов'язання та платежі з бюджету можна здійснювати лише за наявності відповідного бюджетного призначення, встановленого законом про Державний бюджет України. Взяття зобов'язань без відповідних бюджетних асигнування та здійснення видатків бюджету з перевищенням бюджетних призначень є порушенням бюджетного законодавства.
З огляду на викладене, суд вважає, що невиконання судового рішення боржником в частині виплати грошових коштів за відсутності відповідного фінансового забезпечення та фактичної відсутності коштів не може вважатися невиконанням судового рішення без поважних причин та відповідно не може свідчити про бездіяльність державного виконавця щодо невжиття передбачених законодавством заходів забезпечення його примусового виконання.
Даний висновок узгоджується із правової позицією Верховного Суду, яка викладена у постановах від 31 травня 2021 року у справі №560/594/20, від 31 березня 2021 року у справі № 360/3573/20.
Окрім того, суд не приймає до уваги твердження позивача про те, що її скарга від 21.11.2023 проігнорована відповідачем, оскільки з наданого до матеріалів справи відповідачем копій матеріалів виконавчого провадження встановлено, що 11.12.2023 винесено постанову про перевірку виконавчого провадження №69810858 від 13.09.2022, у зв'язку із розглядом скарги позивача від 21.11.2023, якою визнано дії старшого державного виконавця відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Житомирській області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Київ) Сладь Т.П., такими, що відповідають вимогам Закону України "Про виконавче провадження".
Як зазначалось, зазначена постанова надіслана ОСОБА_1 11.12.2023.
Отже, скарга позивача від 21.11.2023 розглянута у встановленому порядку, про що належним чином повідомлено заявника.
Підсумовуючи вищевикладене, суд дійшов висновку, що державним виконавцем не допущено бездіяльності у межах виконавчого провадження ВП№69810858 з примусового виконання виконавчого листа Житомирського окружного адміністративного суду, виданого у справі №240/43842/21, оскільки ним вжито всі передбачені законодавством заходи забезпечення його примусового виконання.
Відповідно до ч.1 ст.77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
Частиною 2 ст. 77 КАС України передбачено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Проаналізувавши матеріали справи та вказані норми, суд приходить до висновку, що позовні вимоги не підлягають задоволенню.
Відсутні підстави для відшкодування судових витрат.
Керуючись статтями 2, 77, 90, 139, 242-246, 250, 272, 287 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,
вирішив:
В задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 до Відділу примусового виконання рішень управління забезпечення примусового виконання рішень у Житомирській області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Київ) про визнання протиправною та скасування постанови, зобов'язання вчинити дії - відмовити.
Рішення суду набирає законної сили в порядку, визначеному статтею 272 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене до Сьомого апеляційного адміністративного суду протягом десяти днів з дня проголошення рішення за правилами, встановленими статтями 287, 296-297 Кодексу адміністративного судочинства України.
Повний текст рішення складено 23.02.2024
Суддя Л.А.Шуляк