21.02.2024
Справа № 646/1915/24
Провадження № 3/646/1279/2024
іменем України
21.02.2024 року Червонозаводський районний суд м. Харкова у складі судді Глоби М.М., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду у м. Харкові справу про адміністративне правопорушення, яка надійшла від прокурора Харківської спеціалізованої прокуратури у сфері оборони про притягнення до адміністративної відповідальності
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Зміїв Харківської області, громадянина України, не одруженого, освіта вища, заступника командира з морально-психологічного забезпечення 2 механізованої роти 1 механізованого батальйону військової частини НОМЕР_1 , проживаючого за адресою: ВЧ № НОМЕР_1 ,
за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого за ч. 2 ст. 172-15 КУпАП,
21.02.2024 року до Червонозаводського районного суду м. Харкова надійшов матеріал, який містить протокол про адміністративне правопорушення № 3 від 19.02.2024 року, відповідно до якого, молодший лейтенант ОСОБА_1 , перебуваючи на посаді заступника командира з морально-психологічного забезпечення 2 механізованої роти 1 механізованого батальйону військової частини НОМЕР_1 в АДРЕСА_1 з 01.02.2024 року в умовах особливого періоду не виконував своїх службових обов'язків за посадою, а саме не вивчав та не аналізував морально-психологічні якості кожного військовослужбовця, соціально-психологічний клімат у підпорядкованих підрозділах не здійснював заходи щодо зміцнення військової дисципліни та правопорядку, профілактики правопорушень серед особового складу, не забезпечував соціально-психологічну адаптацію військовослужбовців до умов служби з урахуванням їх спеціальності та індивідуально-психологічних особливостей, не навчав особовий склад роти безконфліктному нерепресивному спілкуванню і ненасильницькому розв'язанню проблем, які виникають під час служби, не здійснював заходи щодо психологічної підготовки особового складу до дій в екстремальних умовах воєнного часу, не дбав про створення соціальних і психологічних передумов гармонійного розвитку особистості кожного військовослужбовця, не піклувався про поліпшення матеріально-побутових умов підлеглих, їх соціальний і правовий захист, не знав потреби і запити військовослужбовців, не вживав заходів для вирішення скарг і заяв, не підтримував зв'язок із сім'ями особового складу роти, чим вчинив недбале ставлення військової служби особи до військової служби, вчинене в умовах особливого періоду, за що передбачена адміністративна відповідальність за ч. 2 ст. 172-15 КУпАП.
Дослідивши матеріали справи, суд критично ставиться до матеріалів провадження про вчинення адміністративного правопорушення, оформлених прокурором Харківської спеціалізованої прокуратури у сфері оборони ОСОБА_2 та направлених на розгляд судді, виходячи з наступного.
Статтею 9 КУпАП передбачено, що адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Відповідно до вимог ст. ст. 245, 252, 280 КУпАП завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом; орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності; при розгляді справи про адміністративне правопорушення суд зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Частиною другою статті 172-15 КУпАП встановлено адміністративну відповідальність за недбале ставлення військової службової особи до військової служби, вчинене в умовах воєнного стану.
Складом правопорушення є наявність об'єктивних та суб'єктивних ознак, за наявності яких діяння вважається адміністративним правопорушенням.
При цьому, суд (суддя) повинен обґрунтовувати свої висновки про винуватість лише доказами, що випливають із співіснування достатньо переконливих, чітких і узгоджених між собою висновків чи схожих не спростованих презумпції факту (рішення ЄСПЛ "Коробов проти України" №39598/0з від 21.07.2011 року), тобто таких, що не залишають місце сумнівам, оскільки наявність останніх не узгоджується із стандартом доказування.
У п. 4.1 рішення Конституційного суду України від 22.12.2010 року №23-рп/2010 КСУ дійшов висновку, що адміністративна відповідальність в Україні та процедура притягнення до адміністративної відповідальності ґрунтуються на конституційних принципах та правових презумпціях, які зумовлені визнанням і дією принципу верховенства права в Україні.
Згідно ч. 1 ст. 256 КУпАП у протоколі про адміністративне правопорушення зазначаються: дата і місце його складення, посада, прізвище, ім'я, по батькові особи, яка склала протокол; відомості про особу, яка притягається до адміністративної відповідальності (у разі її виявлення); місце, час вчинення і суть адміністративного правопорушення; нормативний акт, який передбачає відповідальність за дане правопорушення; прізвища, адреси свідків і потерпілих, якщо вони є; пояснення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності; інші відомості, необхідні для вирішення справи. Якщо правопорушенням заподіяно матеріальну шкоду, про це також зазначається в протоколі.
Всупереч викладеному, в протоколі про адміністративне правопорушення № 3 від 19.02.2024 року, не містяться данні, які вказують на наявність в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.2 ст.172-15 КУпАП, зокрема не зазначено обставини, які б свідчили про його службову недбалість, які дії він зобов'язаний був вчинити та у який спосіб, невиконання яких ставиться йому у провину, а також не повністю заначено склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч.2 ст.172-15 КУпАП. Крім того в протоколі, не конкретизована дата та час вчинення адміністративного правопорушення.
Отже, протокол про адміністративне правопорушення № 3 від 19.02.2024 року, який є процесуальним документом, внаслідок якого проводиться подальше провадження у справі, складено в порушення вимог ст. 256 КУпАП.
Суд вважає, що вказаний адміністративний протокол необхідно повернути прокурором Харківської спеціалізованої прокуратури у сфері оборони, для належного оформлення, оскільки суд позбавлений можливості прийняти законне та обґрунтоване рішення.
Розгляд справи про адміністративне правопорушення відбувається в межах протоколу про адміністративне правопорушення відносно конкретної особи, суд не має права у будь-який спосіб конкретизувати пред'явлене посадовою особою адміністративне обвинувачення та його змінювати, оскільки це суперечить загальним засадам судочинства, які передбачені ст. 129 Конституції України,та буде порушено право особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, на захист.
Згідно ст. 251 КУпАП України доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Висновок про наявність чи відсутність в діях особи адміністративного правопорушення має бути зроблений на підставі всебічного, повного і об'єктивного дослідження всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю (ст. 252 КУпАП).
Органи державної влади, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України (ст. 19 Конституції України). Вина особи, яка притягається до відповідальності, має бути доведена належними доказами, а не ґрунтуватись на припущеннях, усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь (ст. 62 Конституції України).
Згідно змісту ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини», суди зобов'язані застосовувати при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод та практику Європейського суду з прав людини, як джерел права.
Європейський Суд з прав людини притримується у своїх рішеннях позиції, що суд вправі обґрунтовувати свої висновки лише доказами, що випливають із співіснування достатньо переконливих, чітких і узгоджених між собою висновків чи схожих неспростовних презумпцій факту (рішення Європейського суду з прав людини, справа «Коробов проти України» № 39598/03 від 21.07.2011 року), тобто таких, що не залишать місце сумнівам, оскільки наявність останніх не узгоджується із стандартом доказування «поза розумним сумнівом» (рішення від 18.01.1978 року у справі «Ірландія проти Сполученого Королівства» (Irelandv. theUnitedKingdom), п. 161, SeriesA заява № 25).
Постановою Пленуму Верховного Суду України від 23.12.2005 року №14 зазначено, що протоколи про адміністративні правопорушення, складені без додержання вимог ст. 256 КУпАП, повертаються відповідному органу для належного оформлення.
Вказані недоліки заважають своєчасно, всебічно, повно і об'єктивно з'ясувати обставини справи, вирішити її в точній відповідності із законом, виявленню причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративного правопорушення, запобіганню правопорушенню, вихованню громадянина у дусі додержання законів, зміцнення законності.
Таким чином, адміністративний матеріал підлягає поверненню прокурору Харківської спеціалізованої прокуратури у сфері оборони, для належного оформлення.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 245, 277, 278 КУпАП, суд -
Матеріал про притягнення ОСОБА_1 до відповідальності за адміністративне правопорушення, передбачене ч. 2 ст. 172-15 КУпАП, повернути прокурору Харківської спеціалізованої прокуратури у сфері оборони для належного оформлення.
Постанова оскарженню не підлягає.
Суддя