15 лютого 2024 рокуЛьвівСправа № 463/9529/23 пров. № А/857/24955/23
Восьмий апеляційний адміністративний суд в складі колегії суддів:
головуючого судді: Запотічного І.І.,
суддів: Глушка І.В., Довгої О.І.,
при секретарі судового засідання: Пославському Д.Б.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Личаківського районного суду м. Львова від 23 листопада 2023 року (суддя Яворський С.Й., ухвалене в м. Львові о 14:22) у справі № 463/9529/23 за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Управління патрульної поліції у Львівській області Департаменту патрульної поліції, інспектора Управління патрульної поліції у Львівській області Департаменту патрульної поліції Шибунька Віталія Анатолійовича про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення,-
ОСОБА_1 звернувся в суд з позовом до Департаменту патрульної поліції в особі Управління патрульної поліції у Львівській області та просив постанову серії ЕАТ №8001321 від 23.10.2023 року у справі про адміністративне правопорушення передбачене ч.1 ст. 122 КУпАП скасувати, а справу про адміністративне правопорушення щодо ОСОБА_1 закрити.
Рішенням Личаківського районного суду м. Львова від 23 листопада 2023 року позов задоволено. Скасовано постанову про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серії ЕАТ №8001321 від 23.10.2023 року, відносно ОСОБА_1 та накладення на нього адміністративного стягнення за ч.1 ст. 122 КУпАП у вигляді штрафу в сумі 340 гривень, а справу про адміністративне правопорушення закрито. Стягнуто за рахунок бюджетних асигнувань Департаменту патрульної поліції України на користь ОСОБА_1 судові витрати зі сплати судового збору в розмірі 429,44 грн. В решті відмовлено.
Зазначене рішенням суду оскаржив позивач- ОСОБА_1 подавши апеляційну скаргу до Восьмого апеляційного адміністративного суду, та з наведених в ній підстав, покликаючись на неповне з'ясування обставин справи судом першої інстанції, порушення норм процесуального права та неправильне застосування норм матеріального права, просить мотивувальну частину рішення Личаківського районного суду від 23.11.2023 у справі № 463/9529/23 - змінити, шляхом вилучення з неї посилання на доведення протоколом про адміністративне правопорушення та відеозаписом факту зупинки позивачем транспортного засобу у другому ряду проїзної частини. У частині відмови у розподілі судових витрат рішення Личаківського районного суду від 23.11.2023 у справі № 463/9529/23 - скасувати, та ухвалити у цій частині нове рішення у формі постанови, якою стягнути з відповідача на користь позивача 13400,00 грн. витрат на професійну правничу допомогу, понесених у зв'язку з розглядом справи у суді першої інстанції, та 70,80 грн. витрат адвоката, понесених у зв'язку з наданням цієї правової допомоги. В іншій частині рішення Личаківського районного суду від 23.11.2023 у справі № 463/9529/23 просить залишити без змін.
В обґрунтування апеляційної скарги, зокрема, зазначає, що зі справи видно, що протокол про адміністративне правопорушення ніким не складався, на що позивач звернув окрему увагу у п. 2.3 позовної заяви як на окрему підставу скасування оскарженої постанови через порушення абз. 5 ст. 258 КУпАП, якою встановлено, що протокол не складається у випадку винесення постанови у справі про адміністративне правопорушення без участі особи, яка притягається до адміністративної відповідальності. Відповідно зазначає, що протокол відсутній у матеріалах справи, у зв'язку з чим він не тільки не досліджувався судом, а й не міг бути досліджений. Що стосується відеозапису місця події (територія АЗС “SOCAR”), на який послався суд першої інстанції, то апелянт вважає, що він засвідчує лише одне - реалізацію нарядом поліції своїх владних повноважень не для усунення правопорушень, а для задоволення свого власного “его”. Крім того, на цьому відеозапису чітко видно GPS-координати місця зйомки: 49.79913' N 23.98041' E, які Google Maps автоматично перетворює у власний формат координат: 49°47'56.9"N 23°58'49.5"E. Отже, зазначає, що зйомка велась на території конкретної АЗС “SOCAR”, яка не є проїзною частиною автодороги Т1416, і не є адресою: м.Львів, вул.Кульпарківська, 151, яку зазначено у постанові. Також вважає, що судом першої інстанції неправомірно відмовлено у розподілі витрат на професійну правничу допомогу, понесених позивачем у зв'язку з розглядом справи у суді першої інстанції.
Відповідач у відзиві на апеляційну скаргу не погоджується з доводами апелянта, вважає їх необґрунтованими та просить апеляційну скаргу залишити без задоволення, а оскаржуване судове рішення без змін.
В судовому засіданні представник апелянта вимоги апеляційної скарги підтримав, просив таку задовольнити.
Відповідач, будучи належним чином повідомленим про час та місце розгляду справи явки уповноваженого представника не забезпечив, що відповідно до ч. 2 ст. 313 КАС України не перешкоджає розгляду справи без його участі.
Заслухавши суддю-доповідача, пояснення представника апелянта, обговоривши доводи апеляційної скарги, відзиву, дослідивши матеріали справи, суд приходить до висновку, що апеляційну скаргу слід задовольнити частково, виходячи з наступного.
Судом встановлено, що постановою про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серії ЕАТ №8001321 від 23.10.2023 року, винесеною співробітником роти № 1 батальйону № 3 управління патрульної поліції у Львівській області (УПП у Львівській області) Департаменту патрульної поліції (ДПП) рядовим поліції Шибуньком Віталієм Анатолійовичем, ОСОБА_1 було притягнуто до адміністративної відповідальності у вигляді штрафу в розмірі 340 гривень за ч.1 ст.122 КУпАП, у зв'язку з тим, що 23 жовтня 2023 року о 21 годині 27 хвилин в м. Львові по вул. Кульпарківська, 151 останній керуючи транспортним засобом AUDI A4, д.н.з. НОМЕР_1 , здійснив зупинку на проїжджій частині в другому ряду, чим порушив п.15.4 ПДР Порушення правил стоянки, розміщення транспортного засобу на проїзній частині в два та більше ряди.
ОСОБА_1 не погодившись з постановою про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серії ЕАТ №8001321 від 23.10.2023 року звернувся в суд з даним позовом.
Перевіряючи законність та обґрунтованість оскаржуваного рішення суду першої інстанції, суд апеляційної інстанції виходить з наступного.
Як вже було зазначено рішення суду першої інстанції оскаржується в частині, щодо зміни мотивувальної частини рішення Личаківського районного суду від 23.11.2023 у справі № 463/9529/23, шляхом вилучення з неї посилання на доведення протоколом про адміністративне правопорушення та відеозаписом факту зупинки позивачем транспортного засобу у другому ряду проїзної частини та у частині відмови у розподілі судових витрат на професійну правничу допомогу, понесених у зв'язку з розглядом справи у суді першої інстанції, та витрат адвоката, понесених у зв'язку з наданням цієї правової допомоги.
Частиною 1ст.122КУпАП встановлено, що перевищення встановлених обмежень швидкості руху транспортних засобів більш як на двадцять кілометрів на годину, порушення вимог дорожніх знаків та розмітки проїзної частини доріг, правил перевезення вантажів, буксирування транспортних засобів, зупинки, стоянки, проїзду пішохідних переходів, ненадання переваги у русі пішоходам на нерегульованих пішохідних переходах, а так само порушення встановленої для транспортних засобів заборони рухатися тротуарами чи пішохідними доріжками,- тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі двадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян
Згідно п. 15.4 ПДР України транспортні засоби не дозволяється ставити на проїзній частині в два і більше ряди. Велосипеди, мопеди і мотоцикли без бокового причепа дозволяється ставити на проїзній частині не більше ніж у два ряди.
Статтею 251 Кодексу України про адміністративні правопорушення передбачено, що доказами є будь-які фактичні дані, на підставі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Відповідно до ст. 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Щодо вимог апелянта змінити оскаржуване рішення суду першої інстанції шляхом вилучення посилання на доведення протоколом про адміністративне правопорушення та відеозаписом факту зупинки позивачем транспортного засобу у другому ряду проїзної частини колегія суддів зазначає наступне.
Як вбачається з матеріалів справи протокол про адміністративне правопорушення в даній справі не складався. а постанова про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серії ЕАТ №8001321 від 23.10.2023 року була винесена на місці події та за участі позивача, про що свідчить його власноручний підпис про отримання її копії.
Відтак колегія суддів зазначає, що протокол про адміністративне правопорушення відсутній у матеріалах справи, та він не міг досліджуватися судом першої інстанції.
Щодо відеозапису факту зупинки позивачем транспортного засобу у другому ряду проїзної частини колегія суддів зазначає що з даного відеозапису неможливо встановити, що транспортний засіб AUDI A4, д.н.з. НОМЕР_1 здійснив зупинку на проїжджій частині в другому ряду, чим порушив п.15.4 ПДР Порушення правил стоянки, розміщення транспортного засобу на проїзній частині в два та більше ряди.
Відтак, вимоги апеляційної скарги в частині зміни рішення Личаківського районного суду м. Львова від 23 листопада 2023 року шляхом вилучення з мотивувальної частини посилання на доведення протоколом про адміністративне правопорушення та відеозаписом факту зупинки позивачем транспортного засобу у другому ряду проїзної частини підлягають задоволенню.
Щодо вимог апеляційної скарги про стягнення з відповідача на користь позивача 13400,00 грн. витрат на професійну правничу допомогу, понесених у зв'язку з розглядом справи у суді першої інстанції, та 70,80 грн. витрат адвоката, понесених у зв'язку з наданням цієї правової допомоги колегія суддів зазначає таке.
За змістом статті 132 КАС України, судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи. Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом. До витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать витрати: 1) на професійну правничу допомогу; 2) сторін та їхніх представників, що пов'язані із прибуттям до суду; 3) пов'язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертиз; 4) пов'язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів; 5) пов'язані із вчиненням інших процесуальних дій або підготовкою до розгляду справи.
Частинами 1, 7, 9 статті 139 КАС України передбачено, що при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа. Розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п'яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. За відсутності відповідної заяви або неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду. При вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує: 1) чи пов'язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, тощо; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору (у випадках, коли відповідно до закону досудове вирішення спору є обов'язковим) та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялись.
Статтею 134 КАС України передбачено, що витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами, за винятком витрат суб'єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат. Для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги. Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи. У разі недотримання вимог частини п'ятої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами. Обов'язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.
Як вбачається з матеріалів справи, на підтвердження 13400,00 грн. витрат на професійну правничу допомогу, понесених у зв'язку з розглядом справи у суді першої інстанції позивачем 22.11.2023 подано клопотання про долучення доказів судових витрат та до клопотання долучено : квитанцію від 27.10.2023 (а.с. 51); рахунок №26-10/1 ВІД 26.10.2023 (а.с. 52); договір №23-06/1 про надання професійної правничої допомоги від 23.06.2023 (а.с. 53-54); додаткову угоду №3/2023 до договору про надання правової допомоги №23-06/1 від 23.06.2023. Також долучено квитанцію №333745 про доставку документів до зареєстрованого Електронного кабінету Користувача ЄСІТС Департаменту патрульної поліції.
Щодо посилання суду першої інстанції, що адвокатом клопотання про долучення доказів судових витрат подано до суду після подання відповідачем відзиву, в якому такий просив проводити розгляд справи без його участі, а саме клопотання про стягнення витрат на правову допомогу заявлене в судовому засіданні без участі представника відповідача, чим позбавило останнього можливості заявити клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката колегія суддів зазначає таке.
Відповідно до ч. 7 ст. 139 КАС України розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п'яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. За відсутності відповідної заяви або неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.
Також колегія суддів зазначає, що матеріалами справи підтверджено, що дане клопотання було надіслане функціоналом підсистеми “Електронний суд” до електронного кабінету відповідача, про що свідчить квитанція ЄСІТС № 333745 про дату та час її доставки: 22.11.2023 16:21, яка долучена до цього клопотання.
Наведеним вище спростовується посилання суду першої інстанції про те, що відповідач був позбавлений самої можливості подати суду свої заперечення на це клопотання.
Разом з цим на переконання суду апеляційної інстанції розрахунок правничої допомоги при розгляді справи в суді першої інтсанції дещо завищений у співвідношенні до складності справи та обсягу наданих позивачу послуг, та враховуючи зазначені обставини справи та перелік наданих адвокатом послуг, враховуючи незначну складність справи, колегія суддів приходить до висновку про наявність підстав для стягнення на користь ОСОБА_1 судових витрат на правничу допомогу, в суді першої інстанції 6700 грн., які слід стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Управління патрульної поліції у Львівській області Департаменту патрульної поліції, що відповідає складності справи, співмірності та обсягу наданих послуг в суді першої інстанції.
Враховуючи наведене колегія суддів прийшла до переконання про стягнення з Департаменту патрульної поліції за рахунок його бюджетних асигнувань в користь ОСОБА_1 понесені витрати на правничу допомогу в суді першої інстанції 6700 грн.
Що стосується здійснених витрат у розмірі 70,80 грн., то колегія суддів зазначає, що в даному випадку, позивач поніс ці витрати у зв'язку з ухвалою суду від 01.11.2023 про залишення позовної заяви без руху, тобто, вже після виставлення позивачу рахунку від 26.10.2023 та його сплати 27.10.2023, що не є перешкодою для відшкодування цих сум позивачу за рахунок відповідача у порядку розподілу судових витрат.
За правилами частини 1 статті 317 Кодексу адміністративного судочинства підставами для скасування судового рішення суду першої інстанції повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни рішення є: 1) неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи; 2) недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; 3) невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи; 4) неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права.
Підсумовуючи викладене, на думку апеляційного суду, при вирішенні цього публічно-правового спору суд першої інстанції неповно з'ясував обставини справи та допустив невідповідність висновків, викладених у його судовому рішенні, таким обставинам. Відтак, апеляційну скаргу ОСОБА_1 слід задовольнити частково та оскаржуване рішення суду змінити, шляхом вилучення з мотивувальної частини посилання на доведення протоколом про адміністративне правопорушення та відеозаписом факту зупинки позивачем транспортного засобу у другому ряду проїзної частини. В частині відмови у розподілі судових витрат на правничу допомогу, рішення Личаківського районного суду від 23.11.2023 у справі № 463/9529/23 слід скасувати, та ухвалити у цій частині нове рішення, яким стягнути з Управління патрульної поліції у Львівській області Департаменту патрульної поліції за рахунок його бюджетних асигнувань на користь ОСОБА_1 6700 грн. витрат на професійну правничу допомогу, 70,80 грн. витрат понесених у зв'язку з розглядом справи у суді першої інстанції. В іншій частині рішення Личаківського районного суду від 23.11.2023 у справі №463/9529/23 слід залишити без змін.
Щодо стягнення з відповідача на користь позивача 6700,00 грн. витрат на професійну правничу допомогу, понесених у зв'язку з розглядом справи у суді апеляційної інстанції колегія суддів зазначає, що на підтвердження таких витрат до апеляційної скарги долучено: додаток до додаткової угоди №3/2023 від 25.10.2023 до Договору про надання правової допомоги №23-06/1 від 23.06.2023 (а.с. 85); квитанцію від 13.12.2023 (а.с. 86); рахунок №13-12/2 від 13.12.2023 (а.с. 92).
Враховуючи наведене колегія суддів прийшла до переконання про стягнення з Департаменту патрульної поліції за рахунок його бюджетних асигнувань в користь ОСОБА_1 понесені витрати на правничу допомогу в суді апеляційної інстанції 6700 грн., які підтверджені документально та відповідають співмірності та складності справи.
Згідно із частиною 1 статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Відтак, на переконання апеляційного суду, на користь ОСОБА_1 слід стягнути з Управління патрульної поліції у Львівській області Департаменту патрульної поліції, як суб'єкта владних повноважень, за рахунок його бюджетних асигнувань також 644, 70 грн. сплаченого, при зверненні до суду апеляційної інстанції, судового збору.
Керуючись статтями 241, 243, 308, 311, 317, 320, 321, 322, 325, 328, 329 Кодексу адміністративного судочинства України, апеляційний суд,
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити частково.
Змінити рішення Личаківського районного суду від 23.11.2023 у справі № 463/9529/23, шляхом вилучення з мотивувальної частини посилання на доведення протоколом про адміністративне правопорушення та відеозаписом факту зупинки позивачем транспортного засобу у другому ряду проїзної частини.
В частині відмови у розподілі судових витрат на правничу допомогу, рішення Личаківського районного суду від 23.11.2023 у справі № 463/9529/23 скасувати, та ухвалити у цій частині нове рішення, яким стягнути з Управління патрульної поліції у Львівській області Департаменту патрульної поліції за рахунок бюджетних асигнувань на користь ОСОБА_1 6700 грн. витрат на професійну правничу допомогу, 70,80 грн. витрат понесених у зв'язку з розглядом справи у суді першої інстанції.
В іншій частині рішення Личаківського районного суду від 23.11.2023 у справі №463/9529/23 - залишити без змін.
Стягнути з Управління патрульної поліції у Львівській області Департаменту патрульної поліції за рахунок його бюджетних асигнувань на користь ОСОБА_1 сплачений судовий збір за подання апеляційної скарги 644,70 грн. та 6700 грн. витрат на професійну правничу допомогу в суді апеляційної інстанції.
Постанова набирає законної сили з дати її проголошення та касаційному оскарженню не підлягає.
Головуючий суддя І. І. Запотічний
судді І. В. Глушко
О. І. Довга
Повне судове рішення складено 23.02.2024