21 лютого 2024 рокуЛьвівСправа № 460/21335/23 пров. № А/857/23128/23
Восьмий апеляційний адміністративний суд в складі колегії суддів:
головуючого судді Шавеля Р.М.,
суддів Бруновської Н.В. та Хобор Р.Б.,
з участю секретаря судового засідання - Юник А.А.,
а також сторін (їх представників):
від позивача - Дяденчук А.І.;
від відповідача - Федченко О.О.;
розглянувши у відкритому судовому засіданні в режимі відеоконференції апеляційну скаргу Рівненської митниці (утвореної як відокремлений підрозділ Державної митної служби України) на рішення Рівненського окружного адміністративного суду від 01.11.2023р. в адміністративній справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Партнерагро» до Рівненської митниці (утвореної як відокремлений підрозділ Державної митної служби України) про визнання протиправними та скасування карток відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення, рішень про коригування митної вартості транспортних засобів (суддя суду І інстанції: Зозуля Д.П., час та місце ухвалення рішення суду І інстанції: 01.11.2023р., м.Рівне; дата складання повного тексту рішення суду І інстанції: 01.11.2023р.),-
11.09.2023р. (згідно з відомостями реєстраційної позначки суду першої інстанції) позивач Товариство з обмеженою відповідальністю /ТзОВ/ «Партнерагро» звернувся до суду з адміністративним позовом, в якому просив визнати протиправними та скасувати прийняті відповідачем Рівненською митницею наступні рішення:
рішення про коригування митної вартості товарів № UA204000/2023/000094/2 від 11.07.2023р., № UA204000/2023/000090/2 від 05.07.2023р., № UA204000/2023/000093/2 від 11.07.2023р., № UA204000/2023/000091/2 від 06.07.2023р., № UA204000/2023/000092/2 від 06.07.2023р.;
картки відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № UA204000/2023/000124 від 11.07.2023р., № UA204000/2023/000119 від 05.07.2023р., № UA204000/2023/000123 від 11.07.2023р., № UA204000/2023/000121 від 06.07.2023р., № UA204000/2023/000122 від 06.07.2023р.;
стягнути з відповідача на користь позивача понесені судові витрати (Т.1, а.с.1-46).
Згідно ухвали суду від 15.09.2023р. вирішено розгляд справи здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження без виклику учасників справи в судове засідання за наявними матеріалами (Т.1, а.с.137-138).
Відповідно до рішення Рівненського окружного адміністративного суду від 01.11.2023р. заявлений позов задоволено; визнано протиправними та скасовано прийняті відповідачем Рівненською митницею (утвореної як відокремлений підрозділ Державної митної служби України) наступні рішення:
рішення про коригування митної вартості товарів № UA204000/2023/000094/2 від 11.07.2023р., № UA204000/2023/000090/2 від 05.07.2023р., № UA204000/2023/000093/2 від 11.07.2023р., № UA204000/2023/000091/2 від 06.07.2023р., № UA204000/2023/000092/2 від 06.07.2023р.;
картки відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № UA204000/2023/000124 від 11.07.2023р., № UA204000/2023/000119 від 05.07.2023р., № UA204000/2023/000123 від 11.07.2023р., № UA204000/2023/000121 від 06.07.2023р., № UA204000/2023/000122 від 06.07.2023р.;
стягнуто на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань відповідача понесені судові витрати в розмірі 12522 грн. 55 коп. сплаченого судового збору (Т.1, а.с.153-163).
07.11.2023р. позивач за допомогою системи «Електронний суд» подав до суду заяву про стягнення витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в якій просив ухвалити додаткове рішення по справі та стягнути з відповідача Рівненської митниці (утвореної як відокремлений підрозділ Державної митної служби України) витрати на професійну правничу допомогу адвоката в розмірі 15000 грн. (Т.1, а.с.164-166).
Згідно додаткового рішення суду від 22.11.2023р. заяву про стягнення витрат на професійну правничу допомогу задоволено частково; стягнуто на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань відповідача витрати на професійну правничу допомогу адвоката в розмірі 12000 грн.; в задоволенні решти заяви відмовлено (Т.1, а.с.179-183).
Не погодившись із винесеним судовим рішенням (основним), його оскаржила відповідач Рівненська митниця (утворена як відокремлений підрозділ Державної митної служби України), яка в поданій апеляційній скарзі, покликаючись на неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи, неправильне застосування норм матеріального права та порушення норм процесуального права, що у своїй сукупності призвело до помилкового вирішення спору, просить суд апеляційної інстанції скасувати рішення суду та прийняти нову постанову, якою у задоволенні заявленого позову відмовити (Т.1, а.с.184-189).
В обґрунтування апеляційних вимог покликається на те, що рішення про коригування митної вартості товарів, картки відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення прийняті митним органом обґрунтовано та підставно, оскільки подані для митного оформлення комерційні інвойси не містять інформації про реквізити зовнішньоекономічного контракту № 22/23 від 12.06.2023р., представлені банківські документи не кореспондуються з умовами оплати товарів. Також надані копії експортних митних декларацій країни відправлення не містять відміток митниці відправлення або є відсутніми у базі даних митних декларацій. На підтвердження понесених транспортних витрат декларант не подав актів виконаних робіт, укладених з перевізником.
Сукупність вказаних обставин свідчить про наявність ризиків заявлення до митного оформлення неправдивих відомостей стосовно умов придбання транспортних засобів. Декларанту надано консультацію стосовно рівня вартості товарів, якими володіє митниця, та який можливо застосувати до імпортованих товарів; також декларанту направлені електронні повідомлення про необхідність надання додаткових документів для підтвердження заявленого рівня митної вартості.
По причині неподання додаткових документів відповідач прийняв спірні рішення та картки відмови.
Позивач ТзОВ «Партнерагро» скерував до апеляційного суду відзив на апеляційну скаргу, в якому останній вважає її необґрунтованою і такою, що не підлягає до задоволення. Наголошує на тому, що суд першої інстанції правильно застосував норми матеріального та процесуального права та ухвалив законне і справедливе судове рішення (Т.1, а.с.217-236).
Ухвалою апеляційного суду від 09.02.2024р. витребовувано з ініціативи апеляційного суду додаткові докази по справі (зокрема, переклади на українську мову документів, що викладені на іноземній мові) та призначено розгляд справи в судовому засіданні із викликом сторін (їх представників) (Т.1, а.с.143-148).
Вимоги цієї ухвали сторони виконані в повному обсязі.
Заслухавши суддю-доповідача, представника відповідача на підтримання поданої скарги, заперечення представника позивача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги у їх сукупності, колегія суддів приходить до переконання, що подана скарга не підлягає до задоволення, з наступних мотивів.
Як встановлено під час судового розгляду, ТзОВ «Партнерагро» є суб'єктом господарювання, основним видом діяльності якого є КВЕД 46.61 Оптова торгівля сільськогосподарськими машинами й устаткуванням (основний).
Між ТОВ «Партнерагро» та Компанією MAN Truck&Bus UK Limited укладено контракт № 22/23 від 12.06.2023р.
Відповідно до п.1 укладеного контракту продавець зобов'язується поставити, а покупець прийняти та оплатити згідно інвойсів товар - бувші у використанні сідельні тягачі.
Вартість діючого контракту становить 95000 GBP. Ціна на товар визначена у відповідному інвойсі (та/або проформа інвойс) і встановлюється в GBP (п.2.1 контракту).
Згідно з п.3.1. контракту покупець здійснює оплату вартості окремої поставки товару, обумовленої сторонами, на умовах 100 % передоплати. Оплата здійснюється шляхом банківського переказу на підставі контракту.
Відповідно до п.4.1. контракту товар буде поставлений на умовах FCA Rotterdam згідно правил «Інкотермс 2020».
Приймання товару проводиться в місці призначення, шляхом підписання покупцем товаро-супровідних документів (CMR) (п.5.1. контракту).
Оплата товару проведена згідно банківських документів від 13.06.2023р. на суму 12500 GBP, від 15.06.2023р. на суму 36000 GBP, від 27.06.2023р. на суму 46500 GBP, всього на суму 95000 GBP. У призначенні платежу вказано, що оплата здійснена за контрактом № 22/23 від 12.06.2023р.
Транспортування придбаного позивачем товару здійснювалося відповідно до умов договору № 4 про надання транспортних послуг від 10.01.2022р., укладеного з ФОП ОСОБА_1 .
Всі транспортні засоби ввезені на митну територію України.
Щодо поставки бувшого у використанні сідельного тягача MAN TGX 26.460, 2017 року виготовлення, ідентифікаційний номер VIN: НОМЕР_1 встановлено, що з метою митного оформлення товару та вільного його випуску в обіг на території України позивачем до митного органу подано митну декларацію № 23UA204020027989U9 від 10.07.2023р.
Митну вартість цього товару заявлено в загальному розмірі 9899,92 GBP (462036 грн. 30 коп.), з яких 9000 GBP (420036 грн. 30 коп.) ціна товару; 899,92 GBP (42000 грн.) витрати на транспортування.
Декларантом обрано перший метод визначення митної вартості - за ціною договору.
До вказаної митної декларації декларантом долучені наступні документи: рахунок-фактуру (інвойс) № 4140329429 від 21.06.2023р.; автотранспортну накладну CMR № 4140329429 від 29.06.2023р.; декларацію про походження товару № 4140329429 від 21.06.2023р.; свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу НОМЕР_2 від 24.08.2017р.; банківські платіжні документи від 13.06.2023р., від 15.06.2023р., від 27.06.2023р.; рахунок-фактуру про надання послуг від виконавця договору (контракту) про транспортно-експедиційні послуги № 25 від 10.07.2023р.; зовнішньоекономічний договір (контракт) купівлі-продажу товарів № 22/23 від 12.06.2023р.; договір про надання послуг митного брокера № 1608 від 04.01.2016р.; договір (контракт) про перевезення № 4 від 10.01.2022р.; попередній інвойс № 4140328536 від 09.06.2023р.; копію митної декларації країни відправлення № 23GB06Х79099953010 від 27.06.2023р.
За результатами аналізу поданої митної декларації та доданих до неї документів митним органом прийнято рішення про коригування митної вартості товарів № UA204000/2023/000094/2 від 11.07.2023р.
Згідно вказаного рішення митна вартість не може бути визнана за визначеними декларантом рівнями, оскільки: 1) декларантом не подано додаткових документів, витребуваних митницею, згідно з переліком та відповідно до умов та у строки, зазначені у ч.ч.2-4 ст.53 МК України та у відповідності до ч.5 ст.54 МК України, де зазначено, що при здійсненні контролю за правильністю визначення митної вартості товарів митниця має право упевнюватися в достовірності або точності будь-якої заяви, документа чи розрахунку, поданих для цілей визначення митної вартості, що позиціонується з положеннями ст.17 Угоди про застосування статті VII ГАТТ/СОТ від 1994 року; 2) подані до митного оформлення та на вимогу митного органу документи містять неточності: інвойс № 4140329429 від 21.06.2023р. не містить інформації про реквізити зовнішньоекономічного контракту № 22/23 від 12.06.2021р., при цьому містить примітку, що цей продаж регулюється Загальними положеннями та умовами контрактів, однак, такий документи до митного оформлення не надано; відповідно до п.2.1 договору надання транспортних послуг № 4 від 10.01.2022р. ціна за перевезення вантажу визначається згідно акту виконаних робіт, разом з тим вказаний документ до митного оформлення декларантом не надано; внаслідок перевірки копії митної декларації країни відправлення № MRN 23GB06X79099953010 від 27.06.2023р. встановлено її відсутність в базі даних митних декларацій (www.europe.eu), також у вищезазначеній митній декларації відсутні відомості щодо умов поставки.
Рівненська митниця володіє інформацією щодо митної вартості аналогічного транспортного засобу (за маркою, моделлю, об'ємом двигуна, календарним роком виготовлення, країною відправлення), митне оформлення якого здійснено за митною декларацією № UA205140/2023/011476 від 13.02.2023р. по вартості аналогічного товару 25000 євро/од.
Заявлена декларантом митна вартість може бути визнана митницею за умови надання додаткових документів: 1) висновок про якісні та вартісні характеристики товару, підготовлений спеціалізованою експертною організацією з урахуванням фактичного технічного стану імпортованого транспортного засобу; 2) виписку з бухгалтерської документації продавця про формування ціни товару на заявлених комерційних умовах поставки; 3) загальні положення та умови контрактів, на підставі яких здійснено формування інвойсу № 4140329429 від 21.06.2023р. щодо продажу оцінюваного транспортного засобу.
Митну вартість транспортного засобу визначено на підставі інформації про вартість аналогічного за роком виготовлення та технічними характеристиками транспортного засобу, митне оформлення якого здійснено за МД № UA205140/2023/011476 від 13.02.2023р. (25000 євро/од.).
Числове значення митної вартості транспортного засобу у валюті рахунку становить 21331,0492 англійських фунтів стерлінгів, що з урахуванням курсу НБУ на день подання митної декларації до митного оформлення становить у національній валюті України становить 995535 грн. (25000 євро/од х 1од х 39,8214 грн./1 євро).
За наслідками прийняття рішення про коригування митної вартості товарів № UA204000/2023/000094/2 від 11.07.2023р. складено картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № UA204000/2023/000124.
Щодо поставки бувшого у використанні сідельного тягача MAN TGX 26.500, 2017 року виготовлення, ідентифікаційний номер VIN: НОМЕР_3 , встановлено, що з метою митного оформлення товару та вільного його випуску в обіг на території України позивачем до митного органу було подано митну декларацію № 23UA204020027080U1 від 04.07.2023р.
Митну вартість цього товару заявлено в загальному розмірі 9906,24 GBP (459106 грн. 80 коп.), з яких 9000 GBP (417106 грн. 80 коп.) ціна товару; 906,24 GBP (42000 грн.) витрати на транспортування.
Декларантом обрано перший метод визначення митної вартості - за ціною договору.
До вказаної митної декларації декларантом долучені наступні документи: рахунок-фактуру (інвойс) № 4140329430 від 21.06.2023р.; автотранспортну накладну CMR № 4140329430 від 29.06.2023р.; декларацію про походження товару № 4140329430 від 21.06.2023р.; свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу НОМЕР_4 від 24.08.2017р.; банківський платіжний документ від 13.06.2023р.; банківський платіжний документ від 15.06.2023р.; банківський платіжний документ від 27.06.2023р.; рахунок-фактуру про надання послуг від виконавця договору (контракту) про транспортно експедиційні послуги № 25 від 10.07.2023р.; зовнішньоекономічний договір (контракт) купівлі-продажу товарів № 22/23 від 12.06.2023р.; договір про надання послуг митного брокера № 1608 від 04.01.2016р.; договір (контракт) про перевезення № 4 від 10.01.2022р.; попередній інвойс № 4140328537 від 09.06.2023р.; копію митної декларації країни відправлення № 23GB06Х79099849017 від 27.06.2023р.
За результатами аналізу поданої митної декларації та доданих до неї документів митним органом прийнято рішення про коригування митної вартості товарів № UA204000/2023/000090/2 від 05.07.2023р.
Згідно вказаного рішення митна вартість не може бути визнана за визначеними декларантом рівнями, оскільки декларантом не подано додаткових документів, витребуваних митницею, згідно з переліком та відповідно до умов та у строки, зазначені у ч.ч.2-4 ст.53 МК України та у відповідності до ч.5 ст.54 МК України, де зазначено, що при здійсненні контролю за правильністю визначення митної вартості товарів митниця має право упевнюватися в достовірності або точності будь-якої заяви, документа чи розрахунку, поданих для цілей визначення митної вартості, що позиціонується з положеннями статті 17 Угоди про застосування статті VII ГАТТ/СОТ від 1994 року; подані до митного оформлення та на вимогу митного органу документи містять неточності: поданий до митного оформлення комерційний інвойс № 41400329430 від 21.06.2023р. не містить інформації про реквізити зовнішньоекономічного № 22/23 від 12.06.2023р., при цьому містить примітку, що цей продаж регулюється Загальними положеннями та умовами контрактів, однак такий документ до митного оформлення не надано; поданий попередній інвойс № 4140328537 від 09.06.2023р. укладений раніше зовнішньоекономічного контракту № 22/23 від 12.06.2023р. та містить відомості про строки та умови оплати, при цьому реквізити попереднього інвойсу містяться в комерційному інвойсі № 4140329430 від 21.06.2023р., однак не кореспондуються за умовами та строками оплати, зазначеними в ньому; також до митного оформлення надано банківські платіжні документи б/н від 13.06.2023р., 15.06.2023р., 27.06.2023р., які за датами та сумами не кореспондуються із умовами комерційного інвойсу № 4140329430 від 21.06.2023р.; надана до митного оформлення копія митної декларації країни відправлення № 23GB06X79099849017 від 27.06.2023р. не містить відміток митниці вивезення; відповідно до п.2.1 договору надання транспортних послуг № 4 від 10.01.2022р. ціна за перевезення вантажу визначається згідно акту виконаних робіт, разом з тим вказаний документ до митного оформлення не надано.
Рівненська митниця володіє інформацією щодо митної вартості аналогічного транспортного засобу (за маркою, моделлю, об'ємом двигуна, календарним роком виготовлення, країною відправлення), митне оформлення якого здійснено за МД № 23UA204080005667U5 від 22.05.2023р., № 23UA400040020373U2 від 15.06.2023р. - 24300 євро/од (імпортовані за вказаними МД транспортні засобу є аналогічними за маркою, моделлю, технічними характеристиками та роком виготовлення).
Заявлена декларантом митна вартість може бути визнана митницею за умови надання додаткових документів: 1) висновок про якісні та вартісні характеристики товару, підготовлений спеціалізованою експертною організацією з урахуванням фактичного технічного стану імпортованого транспортного засобу; 2) виписку з бухгалтерської документації продавця про формування ціни товару на заявлених комерційних умовах поставки; 3) загальні положення та умови контрактів, на підставі яких здійснено формування інвойсу № 4140329430 від 21.06.2023р. щодо продажу оцінюваного транспортного засобу.
Митну вартість транспортного засобу визначено на підставі інформації про вартість аналогічного за роком виготовлення та технічними характеристиками транспортного засобу, митне оформлення якого здійснено за МД № 23UA204080005667U5 від 22.05.2023р., № 23UA400040020373U2 від 15.06.2023р. - 24300 євро/од.
Числове значення митної вартості транспортного засобу у валюті рахунку становить 20896,65 англійських фунтів стерлінгів, що з урахуванням курсу НБУ на день подання митної декларації до митного оформлення становить у національній валюті України становить 968459 грн. 49 коп. (24300 євро/од х 1од х 39,85430 грн./1 євро).
За наслідками прийняття рішення про коригування митної вартості товарів № UA204000/2023/000090/2 від 05.07.2023р. складено картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № UA204000/2023/000119.
Щодо поставки бувшого у використанні сідельного тягача MAN TGX 26.460, 2017 року виготовлення, ідентифікаційний номер VIN: НОМЕР_5 , з'ясовано, що з метою митного оформлення товару та вільного його випуску в обіг на території України позивачем до митного органу було подано митну декларацію № 23UA204020027984U3 від 10.07.2023р.
Митну вартість цього товару заявлено в загальному розмірі 9900,50 GBP (462036 грн. 30 коп.), з яких 9000,00 GBP (420036 грн. 30 коп.) ціна товару; 899,92 GBP (42000 грн.) витрати на транспортування.
Декларантом обрано перший метод визначення митної вартості - за ціною договору.
До вказаної митної декларації декларантом долучені наступні документи: рахунок-фактуру (інвойс) № 4140329432 від 21.06.2023р.; автотранспортну накладну CMR № 4140329432 від 29.06.2023р.; декларацію про походження товару № 4140329432 від 21.06.2023р.; свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу НОМЕР_6 від 24.08.2017; банківський платіжний документ від 13.06.2023р.; банківський платіжний документ від 15.06.2023р.; банківський платіжний документ від 27.06.2023р.; рахунок-фактуру про надання послуг від виконавця договору (контракту) про транспортно експедиційні послуги № 24 від 10.07.2023р.; зовнішньоекономічний договір (контракт) купівлі-продажу товарів № 22/23 від 12.06.2023р.; договір про надання послуг митного брокера № 1608 від 04.01.2016р.; договір (контракт) про перевезення № 4 від 10.01.2022р.; попередній інвойс № 4140328539 від 09.06.2023р.; копію митної декларації країни відправлення № 23GB06Х79100035013 від 27.06.2023р.
За результатами аналізу поданої митної декларації та доданих до неї документів митним органом прийнято рішення про коригування митної вартості товарів № UA204000/2023/000093/2 від 11.07.2023р.
Згідно вказаного рішення митна вартість не може бути визнана за визначеними декларантом рівнями, оскільки: декларантом не подано додаткових документів, витребуваних митницею, згідно з переліком та відповідно до умов та у строки, зазначені у ч.ч.2-4 ст.53 МК України та у відповідності до ч.5 ст.54 МК України, де зазначено, що при здійсненні контролю за правильністю визначення митної вартості товарів митниця має право упевнюватися в достовірності або точності будь-якої заяви, документа чи розрахунку, поданих для цілей визначення митної вартості, що позиціонується з положеннями статті 17 Угоди про застосування статті VII ГАТТ/СОТ від 1994 року; подані до митного оформлення та на вимогу митного органу документи містять неточності: інвойс № 4140329432 від 21.06.2023р. не містить інформації про реквізити зовнішньоекономічного контракту № 22/23 від 12.06.2021р., при цьому містить примітку, що цей продаж регулюється Загальними положеннями та умовами контрактів, однак, такий документи до митного оформлення не надано; відповідно до п.2.1 договору надання транспортних послуг № 4 від 10.01.2022р. ціна за перевезення вантажу визначається згідно акту виконаних робіт, разом з тим вказаний документ до митного оформлення декларантом не надано; внаслідок перевірки копії митної декларації країни відправлення № MRN 23GB06X79100035013 від 27.06.2023р. встановлено її відсутність в базі даних митних декларацій (www.europe.eu), також у вищезазначеній митній декларації відсутні відомості щодо умов поставки.
Рівненська митниця володіє інформацією щодо митної вартості аналогічного транспортного засобу (за маркою, моделлю, об'ємом двигуна, календарним роком виготовлення, країною відправлення), митне оформлення якого здійснено за МД № UA205140/2023/011476 від 13.02.2023р. по вартості автомобіля 25000 євро/од.
Заявлена декларантом митна вартість може бути визнана митницею за умови надання додаткових документів: 1) висновок про якісні та вартісні характеристики товару, підготовлений спеціалізованою експертною організацією з урахуванням фактичного технічного стану імпортованого транспортного засобу; 2) виписку з бухгалтерської документації продавця про формування ціни товару на заявлених комерційних умовах поставки; 3) загальні положення та умови контрактів, на підставі яких здійснено формування інвойсу № 4140329432 від 21.06.2023р. щодо продажу оцінюваного транспортного засобу.
Митну вартість транспортного засобу визначено на підставі інформації про вартість аналогічного за роком виготовлення та технічними характеристиками транспортного засобу, митне оформлення якого здійснено за МД № UA205140/2023/011476 від 13.02.2023р. по вартості 25000 євро/од.
Числове значення митної вартості транспортного засобу у валюті рахунку становить 21331,0492 англійських фунтів стерлінгів, що з урахуванням курсу НБУ на день подання митної декларації до митного оформлення становить у національній валюті України становить 995535 грн. (25000 євро/од х 1од х 39,8214 грн./1 євро).
За наслідками прийняття рішення про коригування митної вартості товарів № UA204000/2023/000093/2 від 11.07.2023р. складено картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № UA204000/2023/000123.
Щодо поставки бувшого у використанні сідельного тягача MAN TGX 26.460, 2017 року виготовлення, ідентифікаційний номер VIN: НОМЕР_7 , встановлено, що з метою митного оформлення товару та вільного його випуску в обіг на території України позивачем до митного органу було подано митну декларацію № 23UA204020027280U6 від 05.07.2023р.
Митну вартість цього товару заявлено в загальному розмірі 9903,18 GBP (460522 грн. 50 коп.), з яких 9000 GBP (418522 грн. 50 коп.) ціна товару; 903,18 GBP (42000 грн.) витрати на транспортування.
Декларантом обрано перший метод визначення митної вартості - за ціною договору.
До вказаної митної декларації декларантом долучені наступні документи: рахунок-фактуру (інвойс) № 4140329431 від 21.06.2023р.; автотранспортну накладну CMR № 4140329431 від 29.06.2023р.; декларацію про походження товару № 4140329431 від 21.06.2023р.; свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу НОМЕР_8 від 10.01.2020р.; банківський платіжний документ від 13.06.2023р.; банківський платіжний документ від 15.06.2023р.; банківський платіжний документ від 27.06.2023р.; рахунок-фактуру про надання послуг від виконавця договору (контракту) про транспортно експедиційні послуги № 22 від 05.07.2023р.; зовнішньоекономічний договір (контракт) купівлі-продажу товарів № 22/23 від 12.06.2023р.; договір про надання послуг митного брокера № 1608 від 04.01.2016р.; договір (контракт) про перевезення № 4 від 10.01.2022р.; попередній інвойс № 4140328538 від 09.06.2023р.; копію митної декларації країни відправлення № 23GB06Х79100176010 від 27.06.2023р.
За результатами аналізу поданої митної декларації та доданих до неї документів митним органом прийнято рішення про коригування митної вартості товарів № UA204000/2023/000091/2 від 06.07.2023р.
Згідно вказаного рішення митна вартість не може бути визнана за визначеними декларантом рівнями, оскільки: декларантом не подано додаткових документів, витребуваних митницею, згідно з переліком та відповідно до умов та у строки, зазначені у ч.ч.2-4 ст.53 МК України та у відповідності до ч.5 ст.54 МК України, де зазначено, що при здійсненні контролю за правильністю визначення митної вартості товарів митниця має право упевнюватися в достовірності або точності будь-якої заяви, документа чи розрахунку, поданих для цілей визначення митної вартості, що позиціонується з положеннями ст.17 Угоди про застосування статті VII ГАТТ/СОТ від 1994 року; подані до митного оформлення та на вимогу митного органу документи містять неточності: поданий до митного оформлення комерційний інвойс № 4140329431 від 21.06.2023р. не містить інформації про реквізити зовнішньоекономічного № 22/23 від 12.06.2023р., при цьому містить примітку, що цей продаж регулюється Загальними положеннями та умовами контрактів, однак такий документ до митного оформлення не надано; поданий попередній інвойс № 4140328538 від 09.06.2023р. укладений раніше зовнішньоекономічного контракту № 22/23 від 12.06.2023р. та містить відомості про строки та умови оплати, при цьому реквізити попереднього інвойсу містяться в комерційному інвойсі № 4140329431 від 21.06.2023р., однак не кореспондуються за умовами та строками оплати, зазначеними в ньому 20.06.2023р. оплачується негайно; також до митного оформлення надано банківські платіжні документи б/н від 13.06.2023р., 15.06.2023р., 27.06.2023р., які за датами та сумами не кореспондуються із умовами комерційного інвойсу № 4140329431 від 21.06.2023р.; надана до митного оформлення копія митної декларації країни відправлення № 23GB06X79100176010 від 27.06.2023р. не містить відміток митниці вивезення; відповідно до п.2.1 договору надання транспортних послуг № 4 від 10.01.2022р. ціна за перевезення вантажу згідно акту виконаних робіт, разом з тим вказаний документ до митного оформлення не надано.
Рівненська митниця володіє інформацією щодо митної вартості аналогічного транспортного засобу (за маркою, моделлю, об'ємом двигуна, календарним роком виготовлення, країною відправлення), митне оформлення якого здійснено за митною декларацією № 23UA205150002395U4 від 07.03.2023р. - 20000 євро/од (транспортний засіб є аналогічним за маркою, моделлю, технічними характеристиками та роком виготовлення).
Заявлена декларантом митна вартість може бути визнана митницею за умови надання додаткових документів: 1) висновок про якісні та вартісні характеристики товару, підготовлений спеціалізованою експертною організацією з урахуванням фактичного технічного стану імпортованого транспортного засобу; 2) виписку з бухгалтерської документації продавця про формування ціни товару на заявлених комерційних умовах поставки; 3) загальні положення та умови контрактів, на підставі яких здійснено формування інвойсу № 4140329431 від 21.06.2023р. щодо продажу оцінюваного транспортного засобу.
Митну вартість транспортного засобу визначено на підставі інформації про вартість аналогічного за роком виготовлення та технічними характеристиками транспортного засобу, митне оформлення якого здійснено за МД № 23UA205150002395U4 від 07.03.2023р. по вартості 20000 євро/од.
Числове значення митної вартості транспортного засобу у валюті рахунку становить 17140,71 англійських фунтів стерлінгів, що з урахуванням курсу НБУ на день подання митної декларації до митного оформлення становить у національній валюті України становить 797086 грн. (20000 євро/од х 1од х 39,8543 грн./1 євро).
З урахуванням прийнятого рішення, відповідачем складена картка відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № UA204000/2023/000121, якою відмовлено у митному оформленні (випуску) товарів за митною декларацією № 23UA204020027280U6.
Щодо поставки бувшого у використанні сідельного тягача MAN TGX 26.460, 2019 року виготовлення, ідентифікаційний номер VIN: НОМЕР_9 встановлено, що з метою митного оформлення товару та вільного його випуску в обіг на території України позивачем до митного органу було подано митну декларацію № 23UA204020027273U9 від 05.07.2023р.
Митну вартість цього товару заявлено в загальному розмірі 13403,18 GBP (623281 грн. 25 коп.), з яких 12500 GBP (581281 грн. 25 коп.) ціна товару; 903,18 GBP (42000 грн.) витрати на транспортування.
Декларантом обрано перший метод визначення митної вартості - за ціною договору.
До вказаної митної декларації декларантом долучені наступні документи: рахунок-фактуру (інвойс) № 4140329428 від 21.06.2023р.; автотранспортну накладну CMR № 4140329428 від 29.06.2023р.; декларацію про походження товару № 4140329428 від 21.06.2023р.; свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу НОМЕР_10 від 10.06.2019р.; банківський платіжний документ від 13.06.2023р.; банківський платіжний документ від 15.06.2023р.; банківський платіжний документ від 27.06.2023р.; рахунок-фактуру про надання послуг від виконавця договору (контракту) про транспортно експедиційні послуги № 23 від 05.07.2023р.; зовнішньоекономічний договір (контракт) купівлі-продажу товарів № 22/23 від 12.06.2023р.; договір про надання послуг митного брокера № 1608 від 04.01.2016р.; договір (контракт) про перевезення № 4 від 10.01.2022р.; попередній інвойс № 4140328532 від 09.06.2023р.; копію митної декларації країни відправлення № 23GB06Х79100099015 від 27.06.2023р.
За результатами аналізу поданої митної декларації та доданих до неї документів митним органом прийнято рішення про коригування митної вартості товарів № UA204000/2023/000092/2 від 06.07.2023р.
Згідно вказаного рішення митна вартість не може бути визнана за визначеними декларантом рівнями, оскільки: декларантом не подано додаткових документів, витребуваних митницею, згідно з переліком та відповідно до умов та у строки, зазначені у ч.ч.2-4 ст.53 МК України та у відповідності до ч.5 ст.54 МК України, де зазначено, що при здійсненні контролю за правильністю визначення митної вартості товарів митниця має право упевнюватися в достовірності або точності будь-якої заяви, документа чи розрахунку, поданих для цілей визначення митної вартості, що позиціонується з положеннями статті 17 Угоди про застосування статті VII ГАТТ/СОТ від 1994 року; подані до митного оформлення та на вимогу митного органу документи містять неточності: поданий до митного оформлення комерційний інвойс № 4140329428 від 21.06.2023р. не містить інформації про реквізити зовнішньоекономічного контракту № 22/23 від 12.06.2023р., при цьому містить примітку, що цей продаж регулюється Загальними положеннями та умовами контрактів, однак такий документ до митного оформлення не надано; поданий попередній інвойс № 4140328532 від 09.06.2023р. укладений раніше зовнішньоекономічного контракту № 22/23 від 12.06.2023р. та містить відомості про строки та умови оплати - 09.06.2023р. оплачується негайно, при цьому реквізити попереднього інвойсу містяться в комерційному інвойсі № 4140329428 від 21.06.2023р., однак не кореспондуються за умовами та строками оплати, зазначеними в ньому - 20.06.2023р. оплачується негайно; також до митного оформлення надано банківські платіжні документи б/н від 13.06.2023р., 15.06.2023р., 27.06.2023р., які за датами та сумами не кореспондуються із умовами комерційного інвойсу № 4140329428 від 21.06.2023р.; надана до митного оформлення копія митної декларації країни відправлення № 23GB06X79100099015 від 27.06.2023р. не містить відміток митниці вивезення; відповідно до п.2.1 договору надання транспортних послуг № 4 від 10.01.2022р. ціна за перевезення вантажу згідно акту виконаних робіт, разом з тим вказаний документ до митного оформлення не надано.
Рівненська митниця володіє інформацією про пропозиції продажу у відкритій мережі Інтернет аналогічних за маркою, моделлю, роком виготовлення та технічними характеристиками транспортних засобів у країні продавця - від 22950 GBP, без врахування додаткових витрат.
Заявлена декларантом митна вартість може бути визнана митницею за умови надання додаткових документів: 1) висновок про якісні та вартісні характеристики товару, підготовлений спеціалізованою експертною організацією з урахуванням фактичного технічного стану імпортованого транспортного засобу; 2) виписку з бухгалтерської документації продавця про формування ціни товару на заявлених комерційних умовах поставки; 3) загальні положення та умови контрактів, на підставі яких здійснено формування інвойсу № 4140329428 від 21.06.2023р. для продажу оцінюваного транспортного засобу; 4) акт виконаних робіт згідно договору надання транспортних послуг № 4 від 10.01.2022р.
Митну вартість транспортного засобу визначено на підставі інформації про пропозиції продажу у відкритій мережі інтернет (trucklocator.co.uk) аналогічних за маркою, моделлю, роком виготовлення та технічними характеристиками транспортних засобів у країні продавця від 22950 GBP/од з врахуванням додаткових витрат в сумі 42000 грн. згідно рахунку № 23 від 05.07.2023р.
Числове значення митної вартості транспортного засобу у валюті рахунку становить 23853,18 англійських фунтів стерлінгів, що з урахуванням курсу НБУ на день подання митної декларації до митного оформлення становить у національній валюті України становить 1109232 грн. 38 коп. (22950 GBP/од х 1од х 46,5025 грн./GBP + 42000 грн.).
З урахуванням прийнятого рішення, відповідачем складена картка відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № UA204000/2023/000122, якою відмовлено у митному оформленні (випуску) товарів за митною декларацією № 23UA204020027273U9.
Із змісту заявленого ТзОВ «Партнерагро» позову слідує, що його предметом є оскарження прийнятих Рівненською митницею карток відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення, рішень про коригування митної вартості товару - ввезених транспортних засобів:
сідельний тягач MAN TGX 26.460, 2017 року виготовлення, ідентифікаційний номер VIN: НОМЕР_1 ;
сідельний тягач MAN TGX 26.500, 2017 року виготовлення, ідентифікаційний номер VIN: НОМЕР_3 ;
сідельний тягач MAN TGX 26.460, 2017 року виготовлення, ідентифікаційний номер VIN: НОМЕР_5 .
сідельний тягач MAN TGX 26.460, 2017 року виготовлення, ідентифікаційний номер VIN: НОМЕР_7 .
сідельний тягач MAN TGX 26.460, 2019 року виготовлення, ідентифікаційний номер VIN: НОМЕР_9 .
Визначальне значення для правильності вирішення спору мають документи, що засвідчують факти придбання та оплати вартості придбаного товару в продавця-нерезидента, а також умови його транспортування на митну територію України.
Приймаючи рішення та задовольняючи заявлений позов, суд першої інстанції виходив з того, що розбіжності, на які вказав відповідач, не впливають на числові значення складових митної вартості товарів за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються, з врахуванням того, що позивачем використані відомості, які повністю підтверджені документально.
Встановлені судом фактичні обставини дають підстави стверджувати, що позивачем разом з митною декларацією подано повний пакет документів, визначений ч.2 ст.53 МК України, які підтверджують митну вартість товару.
Натомість, відповідач не довів, що подані декларантом документи містять розбіжності, які мають вплив на правильність визначення митної вартості товарів, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за придбаний товар, а також те, що документи для підтвердження числових значень складових митної вартості надано не в повному обсязі та містять розбіжності та мають невідповідності, що не дає можливості впевнитись в достовірності заявленої митної вартості, зокрема здійснити перевірку числових значень складових митної вартості товарів.
З огляду на викладене, у відповідача було достатньо підстав для підтвердження числових значень усіх складових митної вартості імпортованого товару та відомості щодо ціни товару.
Окрім цього, в чинному законодавстві відсутні обов'язкові вимоги до реквізитів, які мають бути зазначені в інвойсі, а тому відсутність в інвойсі посилання на відповідний договір не може слугувати підставою для визнання його недійсним або викликати сумніви щодо достовірності інформації, яка в ньому зазначена.
Придбаний позивачем товар повністю оплачено, підтвердженням чого є банківські платіжні документи (від 13.06.2023р. на суму 12500 GBP, від 15.06.2023р. на суму 36000 GBP, від 27.06.2023р. на суму 46500 GBP), всього на суму 95000 GBP. У призначенні платежу вказано, що оплата здійснена за контрактом № 22/23 від 12.06.2023р.
Зі змісту поданих до митного оформлення документів вбачається, що такі є взаємопов'язаними, представлені інвойси складено після укладення контракту, тобто на його виконання.
Також подані до митного оформлення інвойси містять вичерпні відомості про транспортні засоби, а саме інформацію щодо продавця та покупця, ціну транспортних засобів, модель та номер шасі транспортних засобів, за якими їх можна ідентифікувати, що є аналогічним з інформацією, яка зазначена в контракті № 22/23 від 12.06.2023р.
Загальні положення та умови контрактів (General Terms and Conditions of Contracts) розміщені за посиланням http://contracts.man.co.uk, відповідно є у вільному доступі та врегульовують порядок продажу товарів Компанії MAN Truck&Bus UK Limited невизначеному колу осіб. За таких умов зазначений аргумент митного органу не є розбіжністю в поданих документах та не впливає на визначену декларантом митну вартість.
Складання попередніх інвойсів до укладення зовнішньоекономічного контракту № 22/23 від 12.06.2023р. не впливає не визначену сторонами ціну імпортованого товару;
Придбаний позивачем товар повністю оплачено, підтвердженням чого є банківські платіжні документи. У призначенні платежу зазначених банківських платіжних документів вказано, що оплата здійснена за контрактом № 22/23 від 12.06.2023р. Отже, жодних розбіжностей в порядку розрахунку за товар немає.
Оскільки законодавством не визначено вичерпного переліку документів, що надаються декларантом на підтвердження розміру витрат на транспортування товарів, тому надані контролюючому органу рахунки-фактури № 25 від 10.07.2023р., № 20 від 04.07.2023р., № 24 від 10.07.2023р., № 22 від 05.07.2023р., № 23 від 05.07.2023р. є належними та допустимими доказами розміру таких витрат.
Отже, наданими декларантом до митного органу документами підтверджуються транспорті витрати, що виключає будь-які сумніви щодо не підтвердження таких відомостей як складової митної вартості товару.
Щодо доводів митного органу про те, що внаслідок перевірки копій експортних митних декларацій встановлено їх відсутність в базі митних декларацій ЄС (www.ec.europa.eu), то декларант не має жодного відношення до питання реєстрації (оформлення) митної декларації країни походження, відповідно не може відповідати за наявність чи відсутність експортних митних декларацій у відкритій базі даних Європейської Комісії з тарифів та митного союзу (https://www.ec.europa.eu/).
Крім того, митна декларація країни відправлення не передбачена ч.2 ст.53 МК України, як документ, що підтверджує митну вартість.
Підсумовуючи вищенаведене в його сукупності, суд констатував, що усі зауваження відповідача з приводу наявності у нього сумнівів у правильності визначення позивачем митної вартості та щодо непідтвердження позивачем числових значень складових митної вартості є безпідставними та надуманими.
Висновки суду першої інстанції щодо наявності правових підстав для задоволення заявленого позову колегія суддів вважає такими, що відповідають фактичним обставинам справи та нормам чинного законодавства, з наступних причин.
Відповідно до МК України (в редакції, діючій на момент виникнення спірних правовідносин):
ст.ст.49, 50 - митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари. Відомості про митну вартість товарів використовуються, зокрема, для нарахування митних платежів.
ч.1 ст.51, ч.1 ст.52 - митна вартість товарів, що переміщуються через митний кордон України, визначається декларантом відповідно до норм цього Кодексу; заявлення митної вартості товарів здійснюється декларантом або уповноваженою ним особою під час декларування товарів у порядку, встановленому розділом VIII цього Кодексу та цією главою.
ч.2 ст.52 - декларант зобов'язаний: 1) заявляти митну вартість, визначену ними самостійно, у тому числі за результатами консультацій з митним органом; 2) подавати митному органу достовірні відомості про визначення митної вартості, які повинні базуватися на об'єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню; 3) нести всі додаткові витрати, пов'язані з коригуванням митної вартості або наданням митному органу додаткової інформації.
ч.ч.1, 2 ст.54 - контроль правильності визначення митної вартості товарів здійснюється органом доходів і зборів під час проведення митного контролю і митного оформлення шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості. Контроль правильності визначення митної вартості товарів за основним методом - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту (вартість операції), здійснюється органом доходів і зборів шляхом перевірки розрахунку, здійсненого декларантом.
ч.3 ст.54 - за результатами здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів орган доходів і зборів визнає заявлену декларантом або уповноваженою ним особою митну вартість чи приймає письмове рішення про її коригування відповідно до положень ст.55 цього Кодексу.
Таким чином, законодавець запропонував таку конструкцію регулювання митних відносин, якою визнається правильність визначення митної вартості декларантом, у випадку, якщо не доведено інше.
Відповідно до ч.ч.1, 2 ст.53 МК України у випадках, передбачених цим Кодексом, одночасно з митною декларацією декларант подає органу доходів і зборів документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення. Документами, які підтверджують митну вартість товарів, є декларація митної вартості, зовнішньоекономічний договір (контракт), рахунок-фактура (інвойс), банківські платіжні документи (якщо рахунок сплачено); інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; транспортні (перевізні) документи; ліцензія на імпорт товару, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню; якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування.
За правилами ч.3 цієї ж статті у разі якщо зазначені документи містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу органу доходів і зборів зобов'язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи: договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов'язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається; рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом); рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов'язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту); виписку з бухгалтерської документації; ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів; каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; копію митної декларації країни відправлення; висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.
Тобто митний орган має право відійти від наведених вище законодавчих обмежень, пов'язаних з перевіркою основного переліку документів, які підтверджують митну вартість товарів, та витребувати від декларанта додаткові документи лише у тому випадку, якщо надані декларантом документи містять розбіжності, наявні ознаки підробки або ці документи не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, або ж у разі якщо митний орган має обґрунтовані підстави вважати, що існуючий взаємозв'язок між продавцем і покупцем вплинув на заявлену декларантом митну вартість.
Наведені приписи законодавства з питань митної справи зобов'язують митний орган зазначити конкретні обставини, які викликали відповідні сумніви, причини неможливості їх перевірки на підставі наданих декларантом документів, а також обґрунтувати необхідність перевірки спірних відомостей та зазначити документи, надання яких може усунути сумніви у їх достовірності.
Встановивши відсутність достатніх відомостей, що підтверджують задекларовану митну вартість товарів, митний орган повинен вказати, які саме складові митної вартості товарів є непідтвердженими, чому з поданих документів неможливо встановити дані складові, та які документи необхідні для підтвердження того чи іншого показника.
Ненаведення митним органом в рішенні про коригування митної вартості товарів належних та допустимих доказів того, що документи, подані декларантом для митного оформлення товару, є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності викликають сумнів у достовірності наданої інформації, витребовування митницею додаткових документів без зазначення обставин, які ці документи повинні підтвердити, свідчать про протиправність рішення щодо застосування іншого, ніж основний метод, визначення митної вартості товарів.
Таким чином, право митного органу на витребування додаткових у декларанта документів не є абсолютним, а виникає за наявності хоча б однієї з таких підстав: 1) наявність розбіжностей у документах; 2) наявність ознак підробки документів; 3) відсутність у документах усіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.
Відповідно до роз'яснень, які наведені у постанові Пленуму ВАС України № 2 від 13.03.2017р. «Про Довідку щодо узагальнення практики застосування адміністративними судами положень Митного кодексу України в редакції від 13.03.2012 року», факт того, що рівень задекларованої митної вартості товару значно нижчий за рівень митної вартості ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, митне оформлення яких вже здійснено, сам собою не може бути підставою для витребування додаткових документів; цей факт є лише підставою для поглибленої перевірки повноти та достовірності документів. І лише виявлення одного або декількох з фактів, зазначених у ч.3 ст.53 МК України, є підставою для витребування додаткових документів.
В пункті 2 ч.5 ст.54 МК України передбачено, що митний орган має право письмово запитувати від декларанта або уповноваженої ним особи встановлені статтею 53 цього Кодексу додаткові документи та відомості лише у випадках, встановлених цим Кодексом.
Разом з тим, праву митного органу на витребування додаткових документів передує його обов'язок належним чином обґрунтувати наявність підстав вважати та належним чином обґрунтувати причини, з яких митна вартість не може бути перевірена на підставі документів, наданих декларантом разом із митною декларацією.
Окрім цього, системний аналіз наведених правових норм вказує на те, що митні органи мають право витребовувати додаткові документи на підтвердження задекларованої митної вартості у випадку наявності обґрунтованих сумнівів у достовірності поданих декларантом відомостей, що є обов'язковою обставиною, з якою закон пов'язує можливість витребовування додаткових документів у декларанта та надає митниці право вчиняти наступні дії, спрямовані на визначення дійсної митної вартості товарів. Разом з тим витребувати необхідно ті документи, які дають можливість пересвідчитись у правильності чи помилковості задекларованої митної вартості, а не всі, які передбачені ст.53 МК України. Ненадання повного переліку витребуваних документів може бути підставою для визначення митної вартості не за першим методом лише тоді, коли подані документи є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності не спростовують сумнів у достовірності наданої інформації.
Під час судового розгляду справи з'ясовано, що позивач (декларант) для підтвердження заявленої митної вартості товарів подав до митного органу всі необхідні для цього документи, які містять достатні відомості, що підтверджують числові значення складових митної вартості товару, а також відомості про ціну, яка була сплачена за товар.
Із змісту представлених документів можна чітко та однозначно встановити вартість придбання ввезених товарів, при цьому наявність будь-яких обставин, що є визначальними за цих умов та змінюють їх вартість, відповідачем не доведено.
За результатами опрацювання наданих документів виявлено розбіжності та неточності, у зв'язку з чим Рівненська митниця запропонувала позивачу надати додаткові документи для підтвердження заявленої митної вартості, зокрема: 1) висновок про якісні та вартісні характеристики товару, підготовлений спеціалізованою експертною організацією з урахуванням фактичного технічного стану імпортованого транспортного засобу; 2) виписку з бухгалтерської документації продавця про формування ціни товару на заявлених комерційних умовах поставки; 3) загальні положення та умови контрактів, на підставі яких здійснено формування інвойсу № 4140329429 від 21.06.2023р. щодо продажу оцінюваного транспортного засобу.
Отже, Рівненська митниця, направляючи електронні повідомлення, вимагала подати додаткові документи для підтвердження заявленої митної вартості товару шляхом подання визначеного переліку документів, які, на її думку, можуть підтвердити заявлену митну вартість.
Однак, на вимогу митного органу декларант не надав додаткових документів. Таку поведінку позивач пояснив тим, що з огляду на тривалі відносини з митним органом в процесі митного оформлення імпортованих товарів представлення таких документів не впливає на негативні рішення митниці, однак тягне за собою значні фінансові витрати на проведення експертиз тощо.
Стосовно оцінки документів, які митний орган запропонував надати декларанту, колегія суддів враховує правовий висновок, сформований Касаційним адміністративним судом у складі Верховного Суду в постанові від 16.08.2022р. у справі № 240/10401/19, згідно з яким повноваження контролюючого органу витребувати додаткові документи стосується тільки тих документів, які дають можливість пересвідчитись у правильності чи помилковості задекларованої митної вартості, а не всіх, передбачених ст.53 МК України, документів.
В цьому контексті слід зазначити, що відповідач витребував документи, які чітко ідентифікував, однак обґрунтування відношення вказаних документів до визначення митної вартості товарів не навів.
Крім того, документами, які дають можливість пересвідчитись у правильності чи помилковості задекларованої митної вартості, насамперед є документи, у яких митна вартість та її складові прямо визначені.
Також в розглядуваному випадку відсутність запропонованих митним органом документів безпосередньо не впливає на правильність визначення декларантом митної вартості товарів за основним методом. Неподання декларантом запитуваних митним органом документів, за відсутності обґрунтування неможливості визначення митної вартості товарів за першим методом, є недостатнім для висновку щодо наявності підстав для застосування митним органом іншого методу визначення митної вартості.
В постанові від 18.07.2022р. по справі № 815/3805/16 Верховний Суд зазначив, що наведені приписи МК України зобов'язують митний орган зазначити конкретні обставини, які викликали. відповідні сумніви, причини неможливості їх перевірки на підставі наданих декларантом документів, а також обґрунтувати необхідність перевірки спірних відомостей та зазначити документи, надання яких може усунути сумніви у їх достовірності.
Встановивши відсутність, достатніх відомостей, що підтверджують задекларовану митну вартість товарів, митниця повинна вказати, які саме складові митної вартості товарів є непідтвердженими, чому з поданих документів неможливо встановити дані її складові, та які саме документи необхідні для підтвердження того чи іншого показника.
У постанові від 15.02.2023р. по справі № 815/2552/16 Верховний Суд дійшов висновку про те, що судами обґрунтовано відхилені посилання відповідача на неподання декларантом додаткових документів, оскільки в даному випадку їх відсутність не впливає на правильність визначення декларантом митної вартості товарів за основним методом, що підтверджується наданими до митного оформлення документами. Неподання декларантом запитуваних митним органом документів, за відсутності обґрунтування неможливості визначення митної вартості товарів за першим методом, не є достатнім для висновку щодо наявності підстав для застосування митним органом іншого методу визначення митної вартості.
Перевіряючи обґрунтованість сумнівів митного органу щодо заявленої декларантом митної вартості товару судом апеляційної інстанції з'ясовано, що під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості поданого до митного оформлення товару відповідачем було встановлено наступні розбіжності:
подані до митного оформлення комерційні інвойси не містять інформації про реквізити зовнішньоекономічного контракту № 22/23 від 12.06.2023р., при цьому містять примітку, що цей продаж регулюється Загальними положеннями та умовами контрактів, однак такий документ до митного оформлення не надано;
подані попередні інвойси укладені раніше зовнішньоекономічного контракту № 22/23 від 12.06.2023р. та містять відомості про строки та умови оплати - 09.06.2023р. оплачується негайно;
до митного оформлення надано банківські платіжні документи - б/н від 13.06.2023р., 15.06.2023р., 27.06.2023р., які за датами та сумами не кореспондуються із умовами комерційних інвойсів;
надані до митного оформлення копії митних декларацій країни відправлення не містять відміток митниці вивезення або є відсутніми в базі даних митних декларацій;
відповідно до п.2.1 договору надання транспортних послуг № 4 від 10.01.2022р. ціна за перевезення вантажу згідно акту виконаних робіт, разом з тим вказані документи до митного оформлення не надані.
Щодо доводів відповідача про те, що подані до митного оформлення комерційні інвойси не містять інформації про реквізити зовнішньоекономічного контракту № 22/23 від 12.06.2023р. колегія суддів враховує, що в чинному законодавстві є відсутніми обов'язкові вимоги до реквізитів, які мають бути зазначені в інвойсі, а тому відсутність в інвойсі посилання на відповідний договір не може слугувати підставою для визнання його недійсним або викликати сумніви щодо достовірності інформації, яка в ньому зазначена.
За міжнародними правилами та звичаями інвойс - це документ, у якому зазначаються товари та послуги, які компанія надає клієнту, та визначається зобов'язання клієнта на оплату цих послуг. Інвойс - це первинний документ у міжнародній торгівлі, який супроводжує вантаж на всьому шляху закордон. Його створює продавець та надсилає покупцю водночас з вантажем, оскільки без цього документа жоден перевізник не буде транспортувати товар.
В інвойсі вказується, які саме послуги надані клієнту, та яку оплату він зобов'язаний здійснити за виконані послуги чи надані товари.
У пункті 3 ч.2 ст.53 МК України зазначено, що документами, які підтверджують митну вартість товарів, є рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об'єктом купівлі-продажу).
Тобто, в цьому випадку законодавець вжив поняття інвойсу та рахунку-проформи як тотожні.
У міжнародному законодавстві існують декілька видів інвойсів.
Зокрема, проформа-інвойс - це документ, у якому зазначається обов'язок продавця товарів (виконавця послуг) поставити товари (надати послуги) покупцю за наперед обговореною ціною. Ціна послуг та перелік товарів у цьому виді інвойсу не є остаточним, та надалі може змінюватись без проблем. Тобто, проформа існує для узгодження ціни, обсягу поставки і тільки після того, коли сторони між собою досягнули згоди, складається рахунок-фактура (інвойс) або, як його ще іменують комерційний інвойс.
Комерційний інвойс (рахунок-фактура) - це документ, що використовується для митної декларації під час продажу товарів, експортованих через міжнародні кордони. Цей документ є обов'язковим для проходження митниці. Без нього не розмитнять товар та не допустять на територію держави. Він виписується одночасно із відвантаженням товару та надсилається покупцеві.
Водночас, аналіз представлених позивачем документів дозволяє встановити зв'язок представлених інвойсів з умовами контракту № 22/23 від 12.06.2023р.
Зокрема, у контракті № 22/23 від 12.06.2023р. позивач та Компанія MAN Truck&Bus UK Limited погодили поставки дев'яти бувших у використанні сідельних тягачів.
У п.2.1. контракту зазначено про те, що вартість діючого контракту становить 95000 GBP. Ціна на Товар визначена у відповідному інвойсі (та/або проформа інвойс) і встановлюється в GBP.
Придбаний позивачем товар повністю оплачено, підтвердженням чого є банківські платіжні документи (від 13.06.2023р. на суму 12500 GBP, від 15.06.2023р. на суму 36000 GBP, від 27.06.2023р. на суму 465000 GBP), всього на суму 950000 GBP. У призначенні платежу вказано, що оплата здійснена за контрактом № 22/23 від 12.06.2023.
На виконання вказаного контракту Компанія MAN Truck&Bus UK Limited сформувала інвойси № 4140329429 від 21.06.2023р. на суму 9000 GBP; інвойс № 4140329430 від 21.06.2023р. на суму 9000 GBP; інвойс № 4140329432 від 21.06.2023р. на суму 9000 GBP; інвойс № 4140329431 від 21.06.2023р. на суму 9000 GBP; інвойс № 4140329428 від 21.06.2023р. на суму 12500 GBP.
У вказаний інвойсах ідентифіковано кожний транспортний засіб, якого стосується відповідний інвойс.
Зі змісту поданих до митного оформлення контракту № 22/23 від 12.06.2023р. та інвойсів № 4140329429 від 21.06.2023р., № 4140329430 від 21.06.2023р., № 4140329432 від 21.06.2023р., № 4140329431 від 21.06.2023р., № 4140329428 від 21.06.2023р. вбачається, що ці документи є взаємопов'язаними. Інвойси складено після укладення контракту, тобто, на його виконання.
Подані до митного оформлення інвойси містять вичерпні відомості про транспортні засоби, а саме інформацію щодо продавця та покупця, ціну транспортних засобів, модель та номер шасі транспортних засобів, за якими їх можна ідентифікувати, що є аналогічним з інформацією, яка зазначена в контракті № 22/23 від 12.06.2023р.
З огляду на особливості придбання вказаних транспортних засобів та на умови укладеного контракту колегія суддів вважає, що розглядувані поставки сідельних тягачів відбувалися в рамках контракту № 22/23 від 12.06.2023р., при цьому зміст інвойсів, платіжних банківських документів та інших представлених до митного оформлення документів не викликає сумнівів щодо ідентифікації цих господарських операцій: визначення договірних сторін, встановлення предмету та умов поставок, порядку розрахунків.
Щодо доводів митного органу про наявність в поданих до митного оформлення інвойсах посилання на Загальні положення та умови контрактів (General Terms and Conditions of Contracts), під час судового розгляду встановлено, що Загальні положення та умови контрактів (General Terms and Conditions of Contracts) розміщені за посиланням http://contracts.man.co.uk, відповідно є у вільному доступі та врегульовують порядок продажу товарів Компанії MAN Truck&Bus UK Limited невизначеному колу осіб.
Отже, зазначений аргумент митного органу не є розбіжністю в поданих документах та не впливає на визначену декларантом митну вартість.
Стосовно покликань митного органу на те, що подані попередні інвойси укладені раніше зовнішньоекономічного контракту № 22/23 від 12.06.2023р. та містять відомості про строки та умови оплати - 09.06.2023р. оплачується негайно, то складання попередніх інвойсів до укладення зовнішньоекономічного контракту № 22/23 від 12.06.2023р. не впливає на визначену сторонами ціну імпортованого товару.
Попередні інвойси № 4140328536 від 09.06.2023р., № 4140328537 від 09.06.2023р., № 4140328539 від 09.06.2023р., № 4140328538 від 09.06.2023р., № 4140328532 від 09.06.2023р. відповідають відомостям щодо покупця, продавця, ціни та характеристик транспортних засобів, які наведені в контракті № 22/23 від 12.06.2023р. та інвойсах № 4140329429 від 21.06.2023р., № 4140329430 від 21.06.2023р., № 4140329432 від 21.06.2023р., № 4140329431 від 21.06.2023р., № 4140329428 від 21.06.2023р.
Також під апеляційного розгляду з'ясовано, що укладенню контракту № 22/23 від 12.06.2023р. передувало вибір та погодження сідельних тягачів, для чого постачальник формував і скеровував на адресу позивача попередні інвойси, а після їх погодження договірні сторони уклали відповідний контракт.
Надаючи оцінку доводам митного органу про те, що до митного оформлення надано банківські платіжні документи від 13.06.2023р., 15.06.2023р., 27.06.2023р., які за датами та сумами не кореспондуються із умовами комерційних інвойсів, суд першої інстанції обґрунтовано виходив з того, що в контракті № 22/23 від 12.06.2023р. позивач та Компанія MAN Truck&Bus UK Limited погодили поставки дев'яти бувших у використанні сідельних тягачів.
Відповідно до п.2.1. контракту № 22/23 від 12.06.2023р. визначено, що вартість діючого контракту становить 95000 GBP. Ціна на товар визначена у відповідному інвойсі (та/або проформа інвойс) і встановлюється в GBP.
Згідно з п.3.1. контракту покупець здійснює оплату вартості окремої поставки товару, обумовленої сторонами, на умовах 100% передоплати. Пунктом 3.2. контракту перебачено, що оплата здійснюється шляхом банківського переказу на підставі контракту.
Придбаний позивачем товар повністю оплачено, підтвердженням чого є банківські платіжні документи (від 13.06.2023р. на суму 12500 GBP, від 15.06.2023р. на суму 36000 GBP, від 27.06.2023р. на суму 46500 GBP), а всього на суму 95000 GBP).
У призначенні платежу зазначених банківських платіжних документів вказано, що оплата здійснена за контрактом № 22/23 від 12.06.2023р.
Отже, жодних розбіжностей в порядку розрахунку за товар немає; доводи митного органу в цій частині не могли бути підставою для коригування митної вартості товару.
Також в постанові від 11.06.2019 по справі № 813/1755/17 Верховний Суд зазначив, що у процедурах контролю за митною вартістю товару предметом доказування є ціна товару та інші складові митної вартості товару. У свою чергу умови оплати безпосередньо ціни товару не стосуються. У зв'язку з цим відомості про умови оплати товару не повинні братися митним органом до уваги при контролі за митною вартістю, а відтак суперечності між цими відомостями не можуть бути підставою для твердження про наявність розбіжностей у даних про митну вартість товару.
Умови оплати за товар не впливають на митну вартість такого товару з огляду на те, що фактична оплата за поставлений товар, як і спосіб здійснення такої оплати (готівковий, безготівковий) так і часові рамки оплати (передоплата, післяплата, відстрочка) ніяким чином не впливає на ціну (розмір оплати) товару, що передбачена контрактом (з урахування додаткових платежів, якщо такі передбачені чи здійснені).
Вказані висновки узгоджуються з висновками Верховного Суду, що викладені у постановах від 17.04.2018р. по справі № 815/329/17 та від 26.11.2020р. по справі № 540/2455/19.
Щодо доводів митного органу про те, що відповідно до п.2.1 договору надання транспортних послуг № 4 від 10.01.2022р. ціна за перевезення вантажу згідно акту виконаних робіт, разом з тим вказані документи до митного оформлення не надані, то згідно матеріалів справи транспортування придбаного товару відбувалося відповідно до умов договору № 4 від 10.01.2022р., укладеного з ФОП ОСОБА_1 .
На підтвердження здійснення транспортування товару позивачем надано митному органу рахунки-фактури № 25 від 10.07.2023р., № 20 від 04.07.2023р., № 24 від 10.07.2023р., № 22 від 05.07.2023р., № 23 від 05.07.2023р., відповідно до яких транспортні витрати з Rotterdam, Netherlands до пункту пропуску Рава-Руська, Україна становлять 42000 грн.
Згідно п.6 ч.10 ст.58 МК України, при визначенні митної вартості до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за оцінювані товари, додаються такі витрати (складові митної вартості), якщо вони не включалися до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті: витрати на навантаження, вивантаження та обробку оцінюваних товарів, пов'язані з їх транспортуванням до аеропорту, порту або іншого місця ввезення на митну територію України.
У відповідності до приписів щодо заповнення графи 20 декларації митної вартості, встановлених Правилами заповнення декларації митної вартості, затв. наказом Міністерства фінансів України № 599 від 24.05.2012р., для підтвердження витрат на транспортування товарів декларантом подаються транспортні (перевізні) документи, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів, до яких можуть належати:
рахунок-фактура, акт виконаних робіт (наданих послуг) від виконавця договору (контракту) про надання транспортно-експедиційних послуг, що містить реквізити сторін, суму та умови платежу, інші відомості, відповідно до яких встановлюється належність послуг до товарів;
банківські та платіжні документи, що підтверджують факт оплати транспортно-експедиційних послуг відповідно до виставленого рахунка-фактури;
калькуляція транспортних витрат (якщо перевезення товарів здійснюється з використанням власного транспортного засобу).
Наведений перелік документів з огляду на застосовану конструкцію «можуть належати» не є вичерпним та свідчить, що витрати на транспортування товарів можуть бути підтверджені одним чи кількома документами з цього переліку або іншими наявними в декларанта документами.
Відповідно до п.2.1 договору надання транспортних послуг № 4 від 10.01.2022р. ціна за перевезення вантажу згідно акту виконаних робіт (Т.1, а.с.60-61).
Водночас, складання рахунків-фактур і представлення їх митному органу зумовлено тим, що акти виконаних робіт складаються після доставки до пункту призначення; оскільки на час митного оформлення останні не прибули до місця розташування позивача, тому перевізником були сформовані рахунки-фактури, що не заборонено діючим законодавством.
Також під час апеляційного розгляду представник позивача надав докази оплати вартості транспортних послуг, пояснив причини тривалих розрахунків з ФОП ОСОБА_1 , що зумовлено сезонними придбаннями та реалізацією позивачем сільськогосподарської техніки і вантажного автотранспорту.
Оскільки законодавством не визначено вичерпного переліку документів, що надаються декларантом на підтвердження розміру витрат на транспортування товарів, то надані контролюючому органу рахунки-фактури № 25 від 10.07.2023р., № 20 від 04.07.2023р., № 24 від 10.07.2023р., № 22 від 05.07.2023р., № 23 від 05.07.2023р. є належними та допустимими доказами розміру таких витрат.
Отже, наданими декларантом до митного органу документами підтверджуються транспорті витрати, що виключає будь-які сумніви щодо не підтвердження таких відомостей як складової митної вартості товару.
В частині тверджень митного органу про те, що внаслідок перевірки копій експортних митних декларацій встановлено їх відсутність в базі митних декларацій ЄС (www.ec.europa.eu), то декларант не має жодного відношення до питання реєстрації (оформлення) митної декларації країни походження, відповідно не може відповідати за наявність чи відсутність експортних митних декларацій у відкритій базі даних Європейської Комісії з тарифів та митного союзу (https://www.ec.europa.eu/).
Порядок заповнення митних декларацій країн-походження (експортних митних декларацій) врегульований законодавством Євросоюзу. Проходження товару через митний кордон Євросоюзу за експортними митними деклараціями є підтвердженням належного оформлення та заповнення граф даного документу з точки зору законодавства Європейського Союзу.
Також колегія суддів враховує, що експортна декларація - це документ, який підтверджує проходження вантажу митного оформлення в країні відправлення та заповнюється відправником товару або митним агентством, яке здійснює оформлення (відкриття) експортної декларації. На підставі цього документа відправник вантажу отримує відшкодування ПДВ.
Крім того, митна декларація країни відправлення не передбачена частиною 2 ст.53 МК України як документ, що підтверджує митну вартість.
Зазначена митним органом підстава жодним чином не впливає на ціну заявленого товару, відповідно не може слугувати підставою для коригування митної вартості товару.
Підсумовуючи вищенаведене в його сукупності, суд констатує, що усі зауваження відповідача з приводу наявності у нього сумнівів у правильності визначення позивачем митної вартості та з приводу не підтвердження позивачем числових значень складових митної вартості є безпідставними та надуманими.
Разом з тим, що стосується інформації з бази даних ЄАІС Держмитслужби, то така не може бути самостійною підставою для витребування митним органом додаткових документів з метою підтвердження заявленої митної вартості, якщо при цьому подані до митного оформлення разом з митною декларацією документи не містять розбіжностей, ознак підробки та містять всі відомості, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів та всі відомості щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.
Поряд із тим, текст спірних рішень про коригування митної вартості не містить інформації про будь-які характеристики ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, обсяги партій, умов поставки, комерційних умов тощо. У свою чергу, недоведення ознак подібності товарів та умов імпорту не дозволяє прирівнювати показники митної вартості таких товарів. Посилання у рішеннях про коригування митної вартості лише на номери митних декларацій, як на джерела цінової інформації, не свідчить про належне обґрунтування митним органом можливості визначення митної вартості за резервним методом.
Такі міркування суду узгоджуються з висновками Верховного Суду, викладеними у постановах від 25.05.2021 у справі № 520/10386/2020 та від 13.01.2022 у справі № 520/11061/2020.
Крім того, ненадання декларантом запитуваних митним органом документів, за відсутності обґрунтування неможливості визначення митної вартості товару за першим методом, не є достатнім для висновку про наявність підстав для застосування митним органом іншого методу визначення митної вартості.
Так, у рішеннях про коригування заявленої митної вартості, митний орган повинен навести пояснення щодо зроблених коригувань на обсяги партії ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, умов поставки, комерційних умов тощо та зазначити докладну інформацію, яка використовувалася митним органом при визначенні митної вартості оцінюваних товарів із застосуванням резервного методу.
Аналогічний висновок міститься у постановах Верховного Суду від 18.08.2021р. у справі № 160/4944/19 та від 17.01.2022р. у справі № 520/2000/19.
Також Верховний Суд у постановах від 25.02.2020р. у справі № 260/718/19 та від 27.04.2020р. у справі № 140/804/19 наголошував, що різниця між вартістю товару, задекларованого особою, та вартістю схожих товарів, що розмитнювались цією особою чи іншими особами у попередніх періодах, не свідчить про наявність порушень з боку декларанта і не є підставою для автоматичного збільшення митної вартості товарів до показників автоматизованої системи аналізу та управління ризиками.
Отже, ціна, яка була фактично сплачена позивачем за товар, в повній мірі підтверджена належними і допустимими доказами і відповідає домовленостям сторін договору.
Також в суді апеляційної інстанції представник позивача ствердив, що така ціна є дійсною, оскільки підприємство придбаває вантажну техніку, яка була у використанні, в більшості вона потребує ремонту і додаткових вкладень, а також не може самостійно пересуватися, через що позивач користується послугами відповідного перевізника.
З огляду на викладене, відсутність спростування таких доводів зі сторони відповідача, колегія суддів не убачає підстав для сумнівів в таких твердженнях.
Звідси, Рівненською митницею не доведено існування обставин, які б викликали обґрунтовані сумніви в достовірності проведеного декларантом розрахунку митної вартості товару у митних деклараціях, а інших обставин, які б впливали на рівень задекларованої позивачем митної вартості товару не встановлено.
Відповідно до ч.2 ст.7 Генеральної угоди з тарифів і торгівлі (ГАТТ 1947) оцінка імпортованого товару для митних цілей повинна ґрунтуватися на дійсній вартості імпортованого товару, на який розраховується мито, або подібного товару і не повинна ґрунтуватися на вартості товару національного походження чи на довільній або фіктивній вартості.(*) b) Під «дійсною вартістю» слід розуміти ціну, за яку, під час та в місці, визначеними законодавством імпортуючої країни, такий чи подібний товар продається або пропонується до продажу при звичайному ході торгівлі за умов повної конкуренції. У тому ступені, в якому на ціну такого чи подібного товару впливає кількість окремої трансакції, ціна, що розглядається, повинна єдиним способом пов'язуватися або i) з порівнюваними кількостями, або ii) з кількостями, не менш сприятливими для імпортерів, ніж ті, в яких більший обсяг товарів продається у торгівлі між країнами експорту та імпорту.(*) c) Якщо дійсна вартість не може бути визначена відповідно до підпункту b) цього пункту, оцінка для митних цілей повинна ґрунтуватися на найближчому еквіваленті такої вартості, який можна визначити.
Згідно з приміткою 4 до п.2 ст.7 Генеральної угоди з тарифів і торгівлі формулювання підпунктів «a» і «b» дозволяє стороні визначати вартість для митних цілей єдиним способом чи то (1) на базі цін, які певний експортер встановлює за імпортований товар, чи (2) на базі загального рівня цін на подібний товар.
Відповідно до положень Угоди про застосування статті VII Генеральної угоди про тарифи й торгівлю 1994 року первинною основою для митної вартості за цією Угодою є «контрактна вартість», визначена в статті 1. Статтю 1 необхідно розглядати разом зі статтею 8, яка передбачає inter alia, коригування ціни, яка фактично сплачена або підлягає сплаті у випадках, коли певні конкретні елементи, які вважаються такими, що формують частину вартості для митних цілей, припадають на покупця, але не включені до ціни, яка фактично сплачена або підлягає сплаті за імпортовані товари.
Згідно з частинами 1, 2 Приміток до ст.7 вказаної Угоди митні вартості, визначені згідно з положеннями статті 7, повинні настільки, наскільки можливо, ґрунтуватися на раніше визначених митних вартостях. Методи оцінювання, які мають використовуватися згідно зі статтею 6, повинні бути методами, викладеними в статтях 1 - 6, проте обґрунтована гнучкість у застосуванні таких методів відповідатиме цілям та положенням статті 7.
З урахуванням викладеного, позивач відповідно до вимог ст.ст.52, 53 МК України подав всі необхідні документи для митного оформлення зазначеного товару за ціною договору, які не містили в собі будь-яких розбіжностей, зазначених в ч.3 ст.53 МК України, і відповідач не мав підстав для прийняття оскарженого рішення про коригування митної вартості.
Колегія суддів погоджується з послідовним висновком суду першої інстанції про те, що позивачем подано для митного оформлення імпортованого товару документи, які чітко ідентифікували оцінюваний товар, містили об'єктивні і достовірні дані, що піддавалися обчисленню, чітко підтверджували ціну товарів, що підлягала сплаті позивачем на користь продавця, тобто підтверджували митну вартість товарів за ціною договору згідно з вимогами ч.ч.4 і 5 ст.58 МК України, і в митного органу, враховуючи вищевикладені обставини, не було підстав вимагати у декларанта додаткові документи для підтвердження митної вартості.
Натомість, відповідачем не надано суду жодних доказів того, що документи, подані позивачем для митного оформлення товару, є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності викликають сумнів у достовірності наданої інформації.
За обставин цієї справи відповідач не довів наявність таких розбіжностей, які мають вплив на правильність визначення митної вартості, ознак підробки у поданих документах чи відсутність усіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари згідно з умовами, визначеними договірними сторонами (продавцем та покупцем), а сумніви відповідача щодо складових митної вартості імпортованого товару ґрунтуються виключно на його припущеннях, а не на достовірних відомостях.
Застосування другорядного - резервного методу визначення митної вартості товару передбачене статтею 64 МК України, згідно з якою у разі якщо митна вартість товару не може бути визначена шляхом послідовного використання методів, зазначених у статтях 58-63 цього Кодексу, митна вартість оцінюваних товарів визначається з використанням способів, які не суперечать законам України і є сумісними з відповідними принципами і положеннями Генеральної угоди з тарифів і торгівлі (GAТТ). Митна вартість, визначена згідно з положеннями цієї статті, повинна ґрунтуватися на раніше визнаних (визначених) органами доходів і зборів митних вартостях.
Відповідно до п.п.2, 4 ч.2 ст.55 МК України прийняте митним органом письмове рішення про коригування заявленої митної вартості товару має містити, зокрема, наявну в митного органу інформацію (у тому числі щодо числових значень складових митної вартості, митної вартості ідентичних або подібних (аналогічних) товару, інших умов, що могли вплинути на ціну товару), яка призвела до виникнення сумнівів у правильності визначення митної вартості та до прийняття рішення про коригування митної вартості, заявленої декларантом; обґрунтування числового значення митної вартості товару, скоригованої митним органом, та фактів, які вплинули на таке коригування.
За змістом п.2.1 Правил заповнення рішення про коригування митної вартості товару, затв. наказом Міністерства фінансів України № 598 від 24.05.2012р., у рішенні про коригування митної вартості зазначається послідовність застосування методів визначення митної вартості та причин, через які не був застосований кожний з методів, що передує методу, обраному митним органом. Посилання на використання цінової бази Єдиної автоматизованої інформаційної системи Держмитслужби у рішенні допускається тільки при визначенні митної вартості відповідно до положень статей 59, 60 та 64 Кодексу з обов'язковим зазначенням номера та дати митної декларації, яка була взята за основу для визначення митної вартості оцінюваних товарів, з поясненнями щодо зроблених коригувань на обсяг партії ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, умов поставки, комерційних умов тощо. У випадку визначення митної вартості оцінюваних товарів із застосуванням резервного методу (стаття 64 Кодексу) зазначаються докладна інформація та джерела, які використовувалися митним органом при її визначенні.
Таким чином, у рішенні про коригування заявленої митної вартості, крім номера та дати митних декларацій, які були взяті за основу для визначення митної вартості оцінюваних товарів, митний орган повинен також навести пояснення щодо зроблених коригувань на обсяги партії ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, умов поставки, комерційних умов тощо та зазначити докладну інформацію і джерела, які використовувалися митним органом при визначенні митної вартості оцінюваних товарів із застосуванням резервного методу.
Аналогічної правової позиції дотримується Верховний Суд у постанові від 08.02.2019р. у справі № 825/648/17.
Між тим у спірних рішеннях митний орган лише вказав номер та дату митної декларації, або визначив інформацію з мережі Інтернет, на основі якої було здійснено коригування митної вартості товару, що не дає підстав вважати вказані рішення обґрунтованими та мотивованими.
Звідси, відповідач не виконав обов'язку щодо наведення у рішеннях про коригування митної вартості товарів порівняння характеристик оцінюваного товару та характеристик товару, ціна якого взята за основу для коригування митної вартості за резервним методом.
За усталеною практикою Верховного Суду (постанови від 10.06.2021р. у справі № 815/6854/17, від 14.07.2020р. у справі № 809/1734/16) приписами МК України встановлено, що митний орган, здійснюючи митний контроль, зокрема, при визначені митної вартості, має діяти у спосіб, який визначено МК України. При цьому, наявна інформація, яка міститься в автоматизованій системі аналізу та управління ризиками, повинна мати лише допоміжний характер. Митним законодавством встановлений вичерпний перелік документів, що зобов'язаний надати декларант на підтвердження митної вартості товару. Наявність в автоматизованій системі аналізу та управління ризиками інформації про те, що митна вартість раніше імпортованих товарів, випущених у вільний обіг, є більшою, ніж задекларована декларантом, за відсутності інших визначених законом підстав, що обумовлюють межі і способи здійснення контролю митної вартості, не утворює підстав для відмови у визнанні заявленої декларантом митної вартості за основним методом та її визначенні за іншим методом, адже торгові відносини є різноманітними, здійснюються на принципах автономії волі та свободи договору, при цьому безліч обставин можуть впливати на їх ціну (характеристика товару, виробник, торгова марка, умови і обсяги поставок, наявність знижок тощо). Автоматизована система аналізу та управління ризиками не може містити усієї інформації, що стосується суб'єктів зовнішньоекономічної діяльності, товарів і умов їх продажу, тому такі дані не можуть мати більше значення, ніж надані декларантом первинні документи про товар.
Отже, формально нижчий рівень митної вартості імпортованого товару від рівня митної вартості іншого митного оформлення не може розцінюватись як заниження декларантом митної вартості та не є перешкодою для застосування першого методу визначення митної вартості товару і не може бути достатньою та самостійною підставою для відмови у здійсненні митного оформлення товару за першим методом визначення його митної вартості.
Рішення про коригування митної вартості товару не може базуватися лише на інформації митниці, оскільки порядок її формування, ведення, отримання інформації, а також порядок використання її даних суб'єктами господарських відносин під час здійснення ними зовнішньоекономічної діяльності МК України не передбачено.
Сам факт здійснення митного оформлення подібних товарів за митною вартістю, що є більша заявленої декларантом, не може бути безумовною підставою для коригування відповідачем митної вартості товару.
Також Верховний Суд у постанові від 21.12.2018р. по справі № 815/228/17 дійшов висновку про те, що наявність в інформаційних базах даних митного органу інформації про розмитнення у попередніх періодах аналогічних товарів із зазначенням більшої митної вартості, жодним чином не доводить неправильність її визначення позивачем, оскільки митна вартість залежить від ряду обставин і визначається в кожному конкретному випадку.
Оцінюючи в сукупності вищевикладене, апеляційний суд вважає, що відповідач не довів належними, достатніми та беззаперечними доказами, що надані декларантом документи у своїй сукупності не підтверджують числові значення складових митної вартості товару чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена за товар (чи підлягає сплаті), та що такі документи не дають можливість здійснити митне оформлення товару за визначеним декларантом основним методом за ціною договору, як і не довів правових підстав для застосування резервного методу.
Враховуючи встановлені обставини справи та норми чинного законодавства, колегія суддів вважає, що подані позивачем до митного оформлення документи були достатніми для підтвердження заявленої за ціною договору митної вартості товару. При цьому, зазначені документи не містили розбіжностей чи ознак підробки, водночас, такі підтверджували числові значення митної вартості.
Разом з тим, митний орган не навів доказів того, що документи, подані декларантом, є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності викликають сумнів у достовірності наданої інформації.
Використані декларантом відомості підтверджені документально та визначені кількісно; їх достовірність не спростована відомостями від компетентних органів інших країн щодо непідтвердження обставин відчуження позивачу продавцем нерезидентом товару, або що видані позивачу документи є фіктивними, недійсними.
Враховуючи вищезазначене, позивач надав усі наявні та достатні документи, передбачені МК України, необхідні для визначення митної вартості, та які містять повну інформацію про митну вартість. Натомість, контролюючий орган не довів належними, достатніми та беззаперечними доказами, що надані декларантом документи в своїй сукупності не підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена за товар та не дають можливість здійснити митне оформлене товару за визначеним декларантом основним методом - за ціною договору.
За таких обставин визначення відповідачем митної вартості товарів за резервним методом здійснено з порушенням вимог митного законодавства України, що є підставою для скасування оскаржуваних рішень.
Таким чином, оскаржувані рішення відповідача про коригування митної вартості товарів та картки відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення не ґрунтуються на вимогах закону.
З огляду на викладене, суд першої інстанції правильно і повно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, доводи апеляційної скарги не спростовують висновків рішення суду, а тому підстав для його скасування колегія суддів не вбачає і вважає, що апеляційну скаргу на нього слід залишити без задоволення.
Також в порядку ст.139 КАС України понесені судові витрати по сплаті судового збору за подання апеляційної скарги належить покласти на апелянта Рівненську митницю.
Керуючись ст.139, ч.3 ст.243, ст.310, п.1 ч.1 ст.315, ст.316, ч.1 ст.321, ст.ст.322, 325, 329 КАС України, апеляційний суд, -
Апеляційну скаргу Рівненської митниці (утвореної як відокремлений підрозділ Державної митної служби України) на рішення Рівненського окружного адміністративного суду від 01.11.2023р. в адміністративній справі № 460/21335/23 залишити без задоволення, а вказане рішення суду - без змін.
Понесені судові витрати по сплаті судового збору за подання апеляційної скарги покласти на апелянта Рівненську митницю (утворену як відокремлений підрозділ Державної митної служби України).
Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дати її прийняття, але може бути оскаржена у касаційному порядку шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції протягом тридцяти днів з дня проголошення судового рішення; у випадку оголошення судом апеляційної інстанції лише вступної та резолютивної частини судового рішення зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Головуючий суддя Р. М. Шавель
судді Н. В. Бруновська
Р. Б. Хобор
Дата складання повного тексту судового рішення: 23.02.2024р.