22 лютого 2024 рокуЛьвівСправа № 300/5099/23 пров. № А/857/19028/23
Восьмий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:
судді-доповідача: Гінди О.М.
суддів: Гудима Л.Я. Ніколіна В.В.,
розглянувши в письмовому провадженні апеляційну апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області на рішення Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 15 вересня 2023 року (головуючий суддя: Боршовський Т.І., місце ухвалення - м. Івано-Франківськ) у справі за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області про визнання дії та бездіяльності протиправними,
встановив:
ОСОБА_1 01.08.2023 звернувся в суд з адміністративним позовом, в якому просить:
- визнати протиправними дії відповідача щодо відмови проведення індексації пенсії позивача з 01.03.2023, відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 24.02.2023 № 168 «Про індексацію пенсійних і страхових виплат та додаткових заходів щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2023 році»;
- зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській провести виплату пенсії ОСОБА_1 , підвищеної на коефіцієнт збільшення, у розмірі 1,197, передбачені постановою Кабінету Міністрів України від 24.02.2023 № 168 Про індексацію пенсійних і страхових виплат та додаткових заходів щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2023 році;
- провести доплату різниці пенсії між максимального нарахованим та фактично виплаченим розміром з 01.03.2023, без обмеження пенсії максимальним розміром.
Обґрунтовує позов тим, що є пенсіонером, отримує пенсію за вислугу років на підставі Закону України Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб від 09.04.1992 № 2262-XII (далі - Закон № 2262-XII). Відповідач здійснив перерахунок пенсії позивача з 01.03.2023, внаслідок якого розмір пенсійної виплати з урахуванням проведеної індексації становить 27390,28 грн, однак виплата проведена в обмеженому розмірі 22637,73 грн. Вважаючи такі дії відповідача протиправними, позивач звернувся до суду з цим позовом.
Рішенням Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 15 вересня 2023 року позов задоволено частково.
Визнано протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області щодо обмеження у виплаті ОСОБА_1 з 01.03.2023 пенсії максимальним розміром.
Зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області виплатити ОСОБА_1 нараховану з 01.03.2023 пенсію з урахуванням проведеної індексації, без обмеження її максимальним розміром, з урахуванням уже проведених за цей період платежів.
У задоволенні решти позову відмовлено.
З цим рішенням суду першої інстанції не погодився відповідач та оскаржив його в апеляційному порядку. Вважає, що таке прийняте з порушенням норм матеріального та процесуального права, а тому просить його скасувати та прийняти нове судове рішення, яким у задоволенні позову відмовити.
Обґрунтовуючи апеляційні вимоги, апелянт покликається на те, що пенсійний орган, після нарахування індексації, не обмежив пенсію максимальним розміром, а залишив її в сумі перерахованій на виконання рішення суду.
Згідно п. 3 ч. 1 ст. 311 КАС України, суд апеляційної інстанції може розглянути справу без повідомлення учасників справи (в порядку письмового провадження) за наявними у справі матеріалами, якщо справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів, у разі подання апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції, які ухвалені в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у порядку письмового провадження).
Враховуючи те, що апеляційну скаргу подано на рішення суду першої інстанції, ухвалене в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін, суд апеляційної інстанції вважає за можливе розглянути справу в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами.
Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, суд апеляційної інстанції вважає, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає з таких мотивів.
Судом першої інстанції встановлено, що позивач проходив службу в органах МВС України. Позивачу виплачується пенсія по інвалідності згідно із Законом України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» від 09.04.1992 № 2262-XII, що підтверджується копіями долучених до відзиву на позов матеріалів за пенсійною справою № 0903006917 (МВС).
На виконання постанови Кабінету Міністрів України № 103, ГУ ПФ України в Івано-Франківській області здійснило з 01.01.2016 перерахунок пенсії позивача відповідно до статті 63 Закону № 2262-XII, постанови Кабінету Міністрів України № 988 від 11.11.2015, на підставі відомостей довідки № 603/8-18, виданої 16.03.2018 ліквідаційною комісією ГУ МВС України в Івано-Франківській області (а. с. 24).
На виконання рішення Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 07.05.2021 у справі № 300/752/21 Департамент персоналу Міністерства внутрішніх справ України видав позивачу довідку № 22/6-3128 від 05.07.2021 про розмір його грошового забезпечення станом на листопад 2019 року згідно постанови Кабінету Міністрів України № 988 від 11.11.2015 за прирівняною посадою поліцейського до тієї, яку він займав на день звільнення (а. с. 29).
Рішенням Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 06.10.2021 у справі № 300/4589/21, яке набрало законної сили 08.11.2021, зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області провести перерахунок та виплату пенсії ОСОБА_1 з 01.12.2019, відповідно до довідки Департаменту персоналу Міністерства внутрішніх справ України видала № 22/6-3128 від 05.07.2021 про розмір грошового забезпечення ОСОБА_1 станом на листопад 2019 року, з урахуванням раніше виплачених сум (а. с. 28).
На виконання вказаного судового рішення пенсійний орган 01.01.2022 провів перерахунок пенсії позивача, внаслідок якого основний розмір пенсії становить 22756,13 грн, проте розмір пенсії обмежено максимальним розміром 19340,00 грн. (зворотній бік а. с. 27).
На виконання постанови Кабінету Міністрів України від 16.02.2022 № 118 «Про індексацію пенсій та заходи щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2022 році» відповідач провів індексацію пенсії позивачу із застосуванням коефіцієнта збільшення 1,14, в розмірі 2456,44 грн. (17546,02*0,140), що підтверджується протоколом про перерахунок пенсії від 09.06.2023. Так, загальний розмір нарахованої з 01.03.2022 пенсії позивача з урахуванням індексації, доплат та підвищень становить 25826,68 грн., однак до виплати розмір пенсії обмежено максимальним розміром 19340,00 грн. (зворотній бік а.с. 29).
На виконання постанови Кабінету Міністрів України від 24.02.2023 № 168 «Про індексацію пенсійних і страхових виплат та додаткових заходів» щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2023 році відповідач провів індексацію пенсії ОСОБА_1 із застосуванням коефіцієнта збільшення 1,97 (25003,08*0,197), що становить 1500 грн. (в максимальному розмірі). Так, загальний розмір нарахованої з 01.03.2023 пенсії позивача з урахуванням індексації, доплат та підвищень становить 27390,28 грн, з них: основний розмір пенсії - 17546,02 грн; індексація за 2022 рік - 3070,55 грн; індексація за 2023 рік - 1500,00 грн.; збільшення основного розміру пенсії (25%) - 4386,51 грн; надбавка як інваліду війни 2 групи (при виконанні обов'язків військової служби) 837,20 грн; надбавка як інваліду війни 2 групи (при виконанні обов'язків військової служби) 50,00 грн. Розмір пенсії обмежено максимальним розміром 20930,00 грн. (а.с. 30).
Рішенням Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 09.09.2022 у справі № 300/2086/22, визнано протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області щодо застосування при перерахунку пенсії ОСОБА_1 обмеження максимального розміру пенсії десятьма прожитковими мінімумами, установленими для осіб, які втратили працездатність, та зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області здійснити з 01.12.2019 перерахунок та виплату пенсії ОСОБА_1 без обмеження пенсії максимальним розміром - десятьма прожитковими мінімумами, установленими для осіб, які втратили працездатність, з урахуванням раніше проведених виплат. Вказане судове рішення набрало законної сили 28.02.2023.
На виконання зазначеного вище рішення від 09.09.2022, пенсійний орган 09.03.2023 здійснив перерахунок пенсії позивача, внаслідок якого з 01.04.2023 підсумок пенсії (з надбавками) склав 27390,28 грн, з них: основний розмір пенсії - 17546,02 грн; індексація за 2022 рік - 3070,55 грн; індексація за 2023 рік - 1500,00 грн; збільшення основного розміру пенсії (25%) - 4386,51 грн; надбавка як інваліду війни 2 групи (при виконанні обов'язків військової служби) 837,20 грн; надбавка як інваліду війни 2 групи (при виконанні обов'язків військової служби) 50,00 грн. Розмір пенсії до виплати становить 22637,73 грн., що підтверджується протоколом про перерахунок пенсії від 01.04.2023 (зворотній бік а.с. 30).
Головне управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області листом від 20.07.2023 № 6547-6550/К-02/8-0900/23, на заяву позивача від 06.07.2023, повідомило, що на виконання рішення Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 09.09.2022 у справі № 300/2086/22 проведено перерахунок пенсії позивача з 01.12.2019 без обмеження максимальним розміром станом на дату, з якої судом зобов'язано здійснити такий перерахунок, тобто станом на 01.12.2019. Розмір пенсійної виплати з урахуванням проведеної індексації становить 27390,28 грн, однак виплата проводиться в розмірі22637,73 грн. Зобов'язань щодо проведення перерахунку пенсії ОСОБА_1 без обмеження максимальним розміром з урахуванням проведеної індексації пенсії не було покладено на відповідача (а.с. 9).
Вважаючи протиправними дії відповідача щодо відмови проведення індексації пенсії позивача з 01.03.2023, відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 24.02.2023 № 168 «Про індексацію пенсійних і страхових виплат та додаткових заходів» щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2023 році, позивач звернувся з цим позовом до суду.
Задовольняючи частково позовні вимоги, суд першої інстанції дійшов висновку, що дії територіального органу ПФУ щодо обмеження розміру проіндексованої з 01.03.2023 пенсії позивача до так званого максимального розміру є протиправними, оскільки Закон № 2232 не містить норм щодо обмеження розміру призначеної пенсії будь-яким максимальним розміром.
Щодо позову в частині позовних вимог про зобов'язання Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області провести доплату різниці пенсії між максимального нарахованим та фактично виплаченим розміром з 01.03.2023, то суд першої інстанції вважав таку позовну вимогу передчасною, оскільки Головним управлінням Пенсійного Фонду в Івано-Франківській області ще не проведено перерахунку пенсії позивача на виконання рішення у цій справі з визначенням конкретної суми пенсійного забезпечення та не здійснено пенсійної виплати.
З огляду на викладене, суд апеляційної інстанції вважає за необхідне зазначити наступне.
Частиною 1 ст. 308 КАС України передбачено, що суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
Оскільки, позивачем не оскаржується в апеляційному порядку судове рішення суду першої інстанції, а тому, предметом розгляду в суді апеляційної інстанції, у відповідності до вимог ч. 1 ст. 308 КАС України, є законність і обґрунтованість судового рішення суду у частині задоволення позову.
Так, спеціальним законом, який регулює правовідносини у сфері пенсійного забезпечення громадян України із числа осіб, які перебували на військовій службі, є, зокрема, Закон України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби та деяких інших осіб» № 2262-ХІІ від 09.04.1992 (далі Закон № 2262-ХІІ).
Законом № 3668-VI внесено зміни у ч. 7 ст. 43 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» № 2262-XII від 09.04.1992 (далі - № 2262-XII), яку викладено в такій редакції, а саме: максимальний розмір пенсії (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством, крім доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною) не може перевищувати десяти прожиткових мінімумів, установлених для осіб, які втратили працездатність.
Рішенням Конституційного Суду України від 20.12.2016 № 7-рп/2016 визнано такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційними), положення частини сьомої статті 43 Закону № 2262-XII.
Згідно з пунктом 2 резолютивної частини цього Рішення положення частини сьомої статті 43 Закону № 2262-XII, які визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України цього Рішення, тобто 20.12.2016.
Конституційний Суд України у Рішенні від 20.12.2016 № 7-рп/2016, яким визнав таким, якими, що не відповідають статті 17 Конституції України, положення частини сьомої статті 43 Закону № 2262, виходив із того, що норми-принципи частини п'ятої статті 17 Конституції України щодо забезпечення державою соціального захисту громадян України, які перебувають на службі у Збройних Силах України та в інших військових формуваннях, а також членів їхніх сімей є пріоритетними та мають безумовний характер. Тобто заходи, спрямовані на забезпечення державою соціального захисту вказаної категорії осіб, зокрема у зв'язку з економічною доцільністю, соціально-економічними обставинами не можуть бути скасовані чи звужені. При цьому Конституційний Суд України стверджує, що обмеження максимального розміру пенсії, призначеної особам, яким право на пенсійне забезпечення встановлене Законом № 2262-ХІІ, порушує суть конституційних гарантій щодо безумовного забезпечення соціального захисту осіб, передбачених частиною п'ятою статті 17 Конституції України, які зобов'язані захищати суверенітет, територіальну цілісність і недоторканність України.
Обмеження граничного розміру пенсії, призначеної на підставі Закону № 2262-XII, десятьма прожитковими мінімумами, установленими для осіб, які втратили працездатність, введено в дію Законом № 3668-VI, яким внесено зміни у статтю 43 Закону № 2262-XII, шляхом викладення її в редакції Закону № 3668-VI.
Відповідно до положень статті 2 Закону України «Про заходи щодо законодавчого забезпечення реформування пенсійної системи» № 3668-VI від 08.07.2011 (далі - 3668-VI), максимальний розмір пенсії (крім пенсійних виплат, що здійснюються з Накопичувального пенсійного фонду) або щомісячного довічного грошового утримання (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством, крім доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною), призначених (перерахованих) відповідно до Митного кодексу України, законів України «Про державну службу», «Про прокуратуру», «Про статус народного депутата України», «Про Національний банк України», «Про Кабінет Міністрів України», «Про дипломатичну службу», «Про службу в органах місцевого самоврядування», «Про судову експертизу», «Про статус і соціальний захист громадян, як постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», «Про державну підтримку засобів масової інформації та соціальний захист журналістів», «Про наукову і науково-технічну діяльність», «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», «Про пенсійне забезпечення», «Про судоустрій і статус суддів», Постанови Верховної Ради України від 13 жовтня 1995 року «Про затвердження Положення про помічника-консультанта народного депутата України», не може перевищувати десяти прожиткових мінімумів, установлених для осіб, які втратили працездатність.
Приписи статті 2 зі змінами, що поширюють свою дію на Закон України „Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб“ від 9 квітня 1992 року № 2262-XII визнано такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційними), згідно з Рішенням Конституційного Суду № 7-р(II)/2022 від 12.10.2022
Конституційний Суд України вказав, що з метою забезпечення соціальних гарантій високого рівня, які випливають зі спеціального юридичного статусу громадян України, які перебувають на службі у Збройних Силах України та в інших військових формуваннях, а також осіб, що збройно захищають суверенітет, територіальну цілісність та недоторканність України під час агресії Російської Федерації проти України, розпочатої в лютому 2014 року, Верховна Рада України має привести нормативне регулювання зазначених питань у відповідність із Конституцією України та цим Рішенням.
Конституційний Суд України в Рішенні від 20 грудня 2016 року № 7-рп/2016 висловив юридичну позицію, відповідно до якої норми-принципи частини п'ятої статті 17 Конституції України щодо забезпечення державою соціального захисту громадян України, які перебувають на службі у Збройних Силах України та в інших військових формуваннях, а також членів їхніх сімей є пріоритетними й мають безумовний характер; тобто заходи, спрямовані на забезпечення державою соціального захисту вказаної категорії осіб, зокрема у зв'язку з економічною доцільністю, соціально-економічними обставинами, не можуть бути скасовані чи звужені (абзац восьмий підпункту 2.2 пункту 2 мотивувальної частини).
Ураховуючи наведене, пенсійне забезпечення як основний складник соціальних гарантій високого рівня стосовно громадян України, які перебувають на службі у Збройних Силах України та в інших військових формуваннях, а також осіб, що збройно захищають суверенітет, територіальну цілісність та недоторканність України під час агресії Російської Федерації проти України, розпочатої в лютому 2014 року, не може бути скасоване або обмежене.
Тобто, положення частини сьомої статті 43 Закону № 2262-XII та положення частини першої статті 2 Закону № 3668-VІ (у частині поширення її дії на Закон № 2262-ХІІ), прийняті одночасно для регулювання одних і тих самих правовідносин (обмеження максимальним розміром пенсій, призначених відповідно до Закону № 2262-XII) та є однаковими за змістом.
Відповідно до пункту 1 постанови Кабінету Міністрів України від 24.02.2023 № 168 «Про індексацію пенсійних і страхових виплат та додаткових заходів щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2023 році» з 1 березня 2023 року перерахунок пенсій згідно з Порядком проведення перерахунку пенсій відповідно до частини другої статті 42 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 20 лютого 2019 року № 124 Питання проведення індексації пенсій у 2019 році (Офіційний вісник України, 2019 року, № 19, ст. 663), проводиться із застосуванням коефіцієнта збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії (далі - коефіцієнт збільшення), у розмірі 1,197.
Згідно п. 2 Постанови № 168, з 1 березня 2023 року розміри пенсій, призначених відповідно до статей 13, 21 і 36 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» (без урахування надбавок, підвищень, додаткових пенсій, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації пенсії, доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною, щомісячної доплати до пенсії, адресної допомоги до пенсійної виплати та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством) з урахуванням розміру підвищення пенсій відповідно до пункту 2 постанови Кабінету Міністрів України від 16 лютого 2022 р. № 118 «Про індексацію пенсій та заходи щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2022 році» (Офіційний вісник України, 2022 року, № 18, ст. 968) військовослужбовцям, особам, які мають право на пенсію за зазначеним Законом (крім військовослужбовців строкової служби), та членам їх сімей і строк призначення яких до 31 грудня 2022 року включно, підвищуються на коефіцієнт збільшення, установлений пунктом 1 цієї постанови, з урахуванням положень, передбачених пунктом 10 цієї постанови, у межах максимального розміру пенсії, визначеного законом.
Аналіз наведеної постанови надає суду апеляційної інстанції підстави для висновку, що з 1 березня 2023 року проводиться перерахунок пенсій із застосуванням коефіцієнта збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії (коефіцієнт збільшення), у розмірі 1,197. Однак, п. 2 Постанови № 168 містить застереження про підвищення розміру пенсії у межах максимального розміру пенсії, визначеного законом.
Стосовно наявності у п. 2 цієї Постанови положення про підвищення пенсій з 01.03.2023 у межах максимального розміру пенсії, визначеного законом, то суд апеляційної інстанції звертає увагу, що за загальним правилом вирішення колізій, передбаченим ч. 3 ст. 7 КАС України, у разі невідповідності правового акта Конституції України, закону України, міжнародному договору, згода на обов'язковість якого надана Верховною Радою України, або іншому правовому акту суд застосовує правовий акт, який має вищу юридичну силу, або положення відповідного міжнародного договору України.
Велика Палата Верховного Суду у постанові від 19.02.2020 у справі № 520/15025/16-а (провадження № 11-1207апп19, пункт 56) сформувала правовий висновок, згідно з яким у разі існування неоднозначного або множинного тлумачення прав та обов'язків особи в національному законодавстві органи державної влади зобов'язані застосувати підхід, який був би найбільш сприятливим для особи.
У спірних правовідносинах наведені положення Постанови № 168, суперечать приписам Закону № 2262-XII та № 3668-V з урахуванням рішень Конституційного Суду України від 20.12.2016 за № 7-рп/2016 та від 12.10.2022 за № 7-р(II)/2022
Крім цього, законодавець не уповноважував пенсійний орган на власний розсуд визначати підстави та умови для обмеження пенсійних виплат.
Судом апеляційної інстанції встановлено, що на виконання рішенням Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 09.09.2022 у справі № 300/2086/22, відповідачем здійснено перерахунок пенсії позивача.
Крім цього, на виконання постанови Кабінету Міністрів України № 168, відповідач провів індексацію пенсії позивача, внаслідок чого, загальний розмір нарахованої пенсії позивача, з урахуванням індексації, доплат та підвищень, становив 27390,28 грн.
Однак, з урахуванням максимального розміру, пенсія позивача становить 22637,37 грн (а. с. 30).
Разом з тим, за встановлених обставин справи, у контексті наведених вимог законодавства, яким врегульовані спірні правовідносини, зважаючи на визнання неконституційними положень частини сьомої статті 43 Закону № 2262-ХІІ, якою передбачено обмеження пенсії максимальним розміром, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що дії відповідача щодо обмеження пенсії позивача максимальним розміром та виплата її без урахування індексації згідно Постанови № 168 є протиправними.
Враховуючи вищенаведене, суд апеляційної інстанції погоджується з висновком суду першої інстанції, що позивач має право на здійснення перерахунку пенсії з 01.03.2023, з урахуванням положень Постанови № 168.
Таким чином, апеляційна скарга Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області не спростовує правильність доводів, яким мотивовано судове рішення, зводиться по суті до переоцінки проаналізованих судом доказів та не дає підстав вважати висновки суду першої інстанції помилковими.
З огляду на викладене, суд апеляційної інстанції вважає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального права, тому відповідно до ст. 316 КАС України, апеляційну скаргу необхідно залишити без задоволення, рішення суду без змін.
Згідно приписів ст. 139 КАС України підстав для стягнення судових витрат не має. Керуючись ст. ст. 311, 316, 321, 322, 325, 328, КАС України, суд -
постановив:
апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області залишити без задоволення, а рішення Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 15 вересня 2023 року у справі № 300/5099/23 без змін.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття та касаційному оскарженню не підлягає, крім випадків, передбачених пунктом другим частини п'ятої статті 328 КАС України.
Головуючий суддя О. М. Гінда
судді Л. Я. Гудим
В. В. Ніколін