22 лютого 2024 рокуЛьвівСправа № 260/5740/23 пров. № А/857/19649/23
Восьмий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:
судді-доповідача: Гінди О.М.
суддів: Гудима Л.Я. Качмара В.Я.,
розглянувши в письмовому провадженні апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Закарпатського окружного адміністративного суду від 22 вересня 2023 року (головуюча суддя: Плеханова З.Б., місце ухвалення - м. Ужгород) за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області, Головного управління Пенсійного фонду України у Закарпатській області про визнання дії та бездіяльності протиправними,
встановив:
ОСОБА_1 10.07.2023 звернувся до суду з адміністративним позовом в якому просив:
- визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області від 09.05.2023 № 912160179618 щодо відмови ОСОБА_1 в призначені та виплаті пенсії за віком відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» із застосування показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні за 2020-2022 роки, якої сплачені страхові внески, що передували року звернення за призначенням пенсії, починаючи з 04.05.2023.
- зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України Дніпропетровській області здійснити призначення та виплату ОСОБА_1 пенсії за віком відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» із застосуванням показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні за 2020-2022 роки, з якої сплачені страхові внески, що передували року звернення за призначенням пенсії, починаючи з 04.05.2023.
Обґрунтовує позов тим, що перебуває на обліку в Головному управлінню Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області та отримує пенсію за віком на пільгових умовах по Списку № 1 згідно Закону України від 05.11.1991 № 1788-ХІІ «Про пенсійне забезпечення» .
Після досягнення 60-річного віку, 04.05.2023 звернувся до пенсійного органу із заявою про призначення йому пенсії за віком відповідно до Закону № 1058-ІV із застосуванням показника середньої заробітної плати по Україні за 2020-2022 роки. Враховуючи принцип екстериторіальності, Головне управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області розглянуло вказану заяву та прийняло рішення від 09.05.2023 № 912160179618 про відмову в призначені пенсії за віком, оскільки пенсія вже була призначена пенсія за віком на пільгових умовах по Списку № 1 відповідно до Закону № 1058-ІV та статті 13 Закону № 1788-ХІІ.
Рішенням Закарпатського окружного адміністративного суду від 22 вересня 2023 року у задоволені позову відмовлено.
З цим рішенням суду першої інстанції не погодився позивач та оскаржив його в апеляційному порядку. Вважає, що таке прийняте з порушенням норм матеріального та процесуального права, а тому просить його скасувати та прийняти нове судове рішення, яким у задоволенні позову відмовити.
Обґрунтовуючи апеляційні вимоги, апелянт покликається на те, що при зверненні із заявою до Управління після досягнення пенсійного віку, встановленого статтею 26 Закону № 1058-IV, він набув право не на переведення з одного виду пенсії на інший, на підставі статті 45 Закону № 1058-IV, а на нове призначення пенсії за віком на загальних підставах із її новим обчисленням у відповідності до приписів статті 40 Закону № 1058-IV, оскільки за таким призначенням звернувся вперше.
Згідно п. 3 ч. 1 ст. 311 КАС України, суд апеляційної інстанції може розглянути справу без повідомлення учасників справи (в порядку письмового провадження) за наявними у справі матеріалами, якщо справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів, у разі подання апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції, які ухвалені в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у порядку письмового провадження).
Враховуючи те, що апеляційну скаргу подано на рішення суду першої інстанції, ухвалене в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін, суд апеляційної інстанції вважає за можливе розглянути справу в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами.
Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, суд апеляційної інстанції вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з таких мотивів.
Судом першої інстанції встановлено, що позивач перебуває на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області (надалі - Відповідач 1) з 08.09.2009 та отримує пенсію за віком на пільгових умовах по Списку № 1 згідно Закону України від 05.11.1991 № 1788-ХІІ «Про пенсійне забезпечення» (надалі - Закон № 1788-ХІІ), як працівнику, зайнятому повний робочий день на підземних роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком № 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць - після досягнення 50 років і за наявності страхового стажу не менше 20 років у чоловіків, з них не менше 10 років на зазначених роботах.
Страховий стаж заявника складає 32 роки 8 місяців 2 дні, в тому числі стаж роботи за списком № 1 - 11 років 6 місяців 1 день (всього з урахуванням кратності по списку № 1 - 44 роки 8 місяців 2 дні).
Після досягнення пенсійного віку, відповідно до передбаченого ст. 26 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», позивач 04.05.2023 звернувся із заявою про призначення пенсії за віком.
Відділом перерахунків пенсії № 2 управління пенсійного забезпечення, надання страхових виплат, соціальних послуг, житлових субсидій та пільг Головного управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області (структурний підрозділ, що розглядав вказану заяву за принципом екстериторіальності) прийнято рішення № 912160179618 від 09.05.2023, яким вирішено відмовити у перерахунку пенсії ОСОБА_1 «перехід на інший вид пенсії - за віком ст. 26 ЗУ № 1058» так як заявник скористався правом виходу на пенсію за віком на пільгових умовах в 50 років відповідно до Прикінцевих положень Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» № 1058-ІV від 09.07.2003 та статті 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» № 1788-ХIІ від 05.11.1991.
Вважаючи таке рішення пенсійного органу протиправним, позивач звернувся з цим позовом до суду.
Відмовляючи у задоволенні позову, суд першої інстанції дійшов висновку, що для відповідних категорій осіб передбачено не окремий вид пенсійного забезпечення, а пільгові умови надання пенсій (пенсій за віком). Втім, вид пенсії відповідає та порядок її призначення здійснюється на умовах, що визначені Законом № 1058-IV. Оскільки заява позивача до Управління фактично стосувалась призначення того самого виду пенсії (пенсії за віком), яка вже була призначена, то вона не може бути призначена повторно на підставі положень статті 40 Закону № 1058-IV із застосуванням показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески за 2020, 2021, 2022 роки.
Враховуючи те, що пенсія позивачу за вислугу років вже була призначена на умовах того самого Закону № 1058, то вона не може бути призначена повторно на підставі положень ст. 40 Закону № 1058 із застосуванням показника середньої заробітної плати за попередні три роки
З огляду на викладене, суд апеляційної інстанції вважає за необхідне зазначити наступне.
Статтею 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» (тут і далі - в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) встановлено право на пенсію за віком на пільгових умовах та підстави набуття такого права, положеннями якої, зокрема, передбачено, що на пільгових умовах мають право на пенсію за віком, незалежно від місця останньої роботи працівники, зайняті повний робочий день на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці, - за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджуваним Кабінетом Міністрів України, і за результатами атестації робочих місць - після досягнення 55 років і при стажі роботи не менше 30 років у чоловіків, з них не менше 12 років 6 місяців на зазначених роботах, і не менше 25 років у жінок, з них не менше 10 років на зазначених роботах.
З 01.01.2004 набув чинності Закон України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».
Пунктом 2 Прикінцевих положень Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» передбачено, що пенсійне забезпечення застрахованих осіб, які працювали або працюють на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком № 1 та на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, на посадах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах або за вислугу років, які відповідно до законодавства, що діяло раніше, мали право на пенсію на пільгових умовах або за вислугу років, здійснюється згідно з окремим законодавчим актом через професійні та корпоративні фонди. До запровадження пенсійного забезпечення через професійні та корпоративні фонди особам, зазначеним в абзаці першому цього пункту, пенсії призначаються за нормами цього Закону в разі досягнення пенсійного віку та наявності трудового стажу, передбачених Законом України "Про пенсійне забезпечення". У цьому випадку розміри пенсій визначаються відповідно до статті 27 та з урахуванням норм статті 28 цього Закону.
Статтею 9 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" передбачено, що відповідно до цього Закону за рахунок коштів Пенсійного фонду в солідарній системі призначаються такі пенсійні виплати: пенсія за віком; пенсія по інвалідності внаслідок загального захворювання (у тому числі каліцтва, не пов'язаного з роботою, інвалідності з дитинства); пенсія у зв'язку з втратою годувальника.
Відповідно до частини першої статті 40 Закону № 1058-IV для обчислення пенсії враховується заробітна плата (дохід) за весь період страхового стажу починаючи з 1 липня 2000 року. За бажанням пенсіонера та за умови підтвердження довідки про заробітну плату первинними документами або в разі, якщо страховий стаж починаючи з 1 липня 2000 року становить менше 60 місяців, для обчислення пенсії також враховується заробітна плата (дохід) за будь-які 60 календарних місяців страхового стажу підряд по 30 червня 2000 року незалежно від перерв.
Частиною другою статті 40 Закону № 1058-IV передбачено, що заробітна плата (дохід) для обчислення пенсії визначається за формулою: Зп = Зс х (Ск : К), де: Зп - заробітна плата (дохід) застрахованої особи для обчислення пенсії, у гривнях; Зс - середня заробітна плата (дохід) в Україні, з якої сплачено страхові внески, за три календарні роки, що передують року звернення за призначенням пенсії. Порядок визначення показників зазначеної заробітної плати затверджується Пенсійним фондом України за погодженням з центральними органами виконавчої влади, що забезпечують формування державної фінансової політики, державної політики у сферах економічного розвитку, статистики. Ск - сума коефіцієнтів заробітної плати (доходу) за кожний місяць (Кз 1 + Кз 2 + Кз 3 + ... + Кз n); К - страховий стаж за місяці, які враховано для визначення коефіцієнта заробітної плати (доходу) застрахованої особи.
Отже, у випадку призначення пенсії на підставі Закону № 1058-IV, при обчисленні пенсії враховується середня заробітна плата (дохід) в Україні, з якої сплачено страхові внески, за три календарні роки, що передують року звернення за призначенням пенсії.
Відповідно до статті 43 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" перерахунок пенсій за віком, по інвалідності, в разі втрати годувальника, за вислугу років, призначених до набрання чинності цим Законом, здійснюється за нормами цього Закону на підставі документів про вік, страховий стаж, заробітну плату (дохід) та інших документів, що знаходяться на час перерахунку в пенсійній справі та відповідають вимогам законодавства, що діяло раніше, а також додаткових документів, одержаних органами Пенсійного фонду.
При переведенні з одного виду пенсії на інший за бажанням особи може враховуватися заробітна плата (дохід) за періоди страхового стажу, зазначені в частині першій статті 40 цього Закону, із застосуванням показника середньої заробітної плати (доходу), який враховувався під час призначення (попереднього перерахунку) попереднього виду пенсії.
Згідно з положеннями статті 10 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" особі, яка має одночасно право на різні види пенсії (за віком, по інвалідності, у зв'язку з втратою годувальника), призначається один із цих видів пенсій за її вибором.
Частиною 3 статті 45 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» встановлено, що переведення з одного виду пенсії на інший здійснюється з дня подання заяви на підставі документів про страховий стаж, заробітну плату (дохід) та інших документів, що знаходяться на час переведення з одного виду пенсії на інший в пенсійній справі, а також додаткових документів, одержаних органами Пенсійного фонду.
При переведенні з одного виду пенсії на інший за бажанням особи може враховуватися заробітна плата (дохід) за періоди страхового стажу, зазначені в частині 3 статті 45 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", із застосуванням показника середньої заробітної плати (доходу), який враховувався під час призначення (попереднього перерахунку) попереднього виду пенсії.
Системний аналіз наведених положень дає змогу дійти висновку, що частиною третьою статті 45 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» встановлено порядок переведення з одного виду пенсії, призначеного саме за цим Законом, на інший, а відтак показник середньої заробітної плати при переведенні на інший вид пенсії має бути незмінним, тобто таким, яким він був на час призначення пенсії, передбаченої Законом України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування".
До того ж статтею 2 Закону України «Про пенсійне забезпечення» виокремлені види державних пенсій, саме які призначаються за цим Законом
А саме трудові пенсії
- за віком;
- по інвалідності;
- в разі втрати годувальника;
- за вислугу років.
Тобто законодавцем визначено, що існують пенсії передбачені іншими нормативно-правовими актами.
З огляду на викладене, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що позивачу було призначено пенсію за віком на пільгових умовах за Списком № 1 відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення», який передбачає інші підстави та порядок призначення пенсії, натомість за призначенням пенсії відповідно до Закону України № 1058-IV позивач звернувся вперше, зокрема 04.05.2023.
Після призначення пенсії за вислугу років він продовжував працювати та сплачував у встановленому законом порядку страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування та до накопичувальної системи загальнообов'язкового державного пенсійного страхування.
На підставі викладеного, суд апеляційної інстанції вважає, що у позивача наявне право на призначення пенсії за віком відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» із застосуванням показника середньої заробітної плати в Україні, з якої сплачено страхові внески за три календарні роки, що передують року звернення з заявою за призначенням пенсії за віком згідно Закону № 1058-IV.
Така позиція узгоджується з постановами Верховного Суду у справі № 528/196/17 від 23 жовтня 2020 року, у справі № 336/7438/16-а 17 червня 2021 року, у справі № 500/1216/23 від 08 лютого 2024 року.
Враховуючи вищенаведене, суд апеляційної інстанції дійшов висновку про наявність у позивача підстав для призначення пенсії за віком, відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» із застосуванням показника середньої заробітної плати у середньому на одну застраховану особу в цілому в Україні за 2020-2022 роки, що передують року звернення за призначенням пенсії.
З огляду на викладене, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що суд першої інстанції відмовивши у задоволені позову, допустив невідповідність своїх висновків обставинам справи та неправильно застосував норми матеріального та процесуального права, що відповідно до приписів ст. 317 КАС України є підставою для скасування судового рішення та прийняття нової постанови про задоволення позову.
Відповідно до ч. 1 ст. 139 КАС України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Згідно з ч. 6 ст. 139 КАС України, якщо суд апеляційної інстанції змінить судове рішення або ухвалить нове, він відповідно змінює розподіл судових витрат.
Враховуючи вимоги наведених вище статей, судовий збір необхідно стягнути за рахунок бюджетних асигнувань з Головного управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області та Дніпропетровської області на користь позивача судовий збір по 1342 грн.
Керуючись ст. ст. 311, 315, 317, 321, 322, 325, 328, КАС України, суд -
постановив:
апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити повністю.
Рішення Закарпатського окружного адміністративного суду від 22 вересня 2023 року у справі № 260/5740/23 скасувати та прийняти нову постанову, якою позов задовольнити повністю
Визнати протиправним та скасувати рішення Головного управлінн Пенсійного фонду України в Закарпатській області від 09.05.2023 №9 12160179618 щодо відмови ОСОБА_1 в призначені та виплаті пенсії за віком відповідно до Закону України від 09.07.2003 № 1058- «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» із застосування показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні за 2020-2022 роки, якої сплачені страхові внески, що передували року звернення за призначенням пенсії, починаючи з 04.05.2023.
Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України Дніпропетровській області здійснити призначення та виплату ОСОБА_1 пенсії за віком відповідно до Закону України від 09.07.2003 № 1058-IV «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» із застосуванням показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні за 2020-2022 роки, з якої сплачені страхові внески, що передували року звернення за призначенням пенсії, починаючи з 04.05.2023.
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області (ЄДРПОУ - 20453063) на користь ОСОБА_1 (РНОКПП - НОМЕР_1 ) понесенні ним судові витрати за сплату судового збору у розмірі 1342 грн (одна тисяча триста сорок дві гривні).
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області (ЄДРПОУ - 21910427) на користь ОСОБА_1 (РНОКПП - НОМЕР_1 ) понесенні ним судові витрати за сплату судового збору у розмірі 1342 грн (одна тисяча триста сорок дві гривні).
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття та касаційному оскарженню не підлягає, крім випадків, передбачених пунктом другим частини п'ятої статті 328 КАС України.
Головуючий суддя О. М. Гінда
судді Л. Я. Гудим
В. Я. Качмар