П'ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
22 лютого 2024 р.м. ОдесаСправа № 400/10768/21
П'ятий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:
головуючого судді-доповідача Скрипченка В.О.,
суддів Коваля М.П. та Осіпова Ю.В.,
розглянувши в порядку письмового провадження в місті Одесі апеляційну скаргу Військової частини НОМЕР_1 на рішення Миколаївського окружного адміністративного суду від 25 серпня 2023 року (суддя Мороз А.О., м. Миколаїв, повний текст рішення складений 25.08.2023) по справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 про визнання дій протиправним, зобов'язання вчинити певні дії,-
8 листопада 2021 року ОСОБА_1 звернувся до адміністративного суду з позовом до в/ч НОМЕР_1 , в якому просив:
- визнати протиправними дії відповідача щодо проведення перерахунку та виплати індексації грошового забезпечення за час проходження військової служби у в/ч НОМЕР_1 за період з 01.01.2016 року по 28.02.2018 року включно, з урахуванням 01.01.2016 року та 01.03.2017 року (базовий місяць) для обчислення індексу споживчих цін для проведення індексації грошового забезпечення;
- зобов'язати відповідача провести нарахування та виплатити індексацію грошового забезпечення за час проходження військової служби у Збройних Силах України у в/ч НОМЕР_2 за період з 01.01.2016 року по 28.02.2018 року включно, з урахуванням 01.01.2008 року (базовий місяць) для обчислення індексу споживчих цін для проведення індексації грошового забезпечення.
Рішенням Миколаївського окружного адміністративного суду від 25 серпня 2023 року адміністративний позов задоволено частково.
Визнано протиправними дії в/ч НОМЕР_1 щодо застосування січня 2016 року як місяця, за яким починається обчислення індексу споживчих цін (базового місяця) для розрахунку індексації грошового забезпечення ОСОБА_1 в період з 01.01.2016 року по 28.02.2018 року.
Зобов'язано в/ч НОМЕР_1 нарахувати та виплатити ОСОБА_1 індексацію грошового забезпечення за період з 01.01.2016 року по 28.02.2018 року із застосуванням місяця, за яким починається обчислення індексу споживчих цін (базового місяця) для розрахунку індексації грошового забезпечення січень 2008 року, з урахуванням раніше виплачених сум.
У задоволенні вимог в частині визнання протиправними дій щодо проведення перерахунку та виплати індексації грошового забезпечення з 01.01.2016 року по 28.02.2018 року включно, з урахуванням 01.03.2017 року (базовий місяць) для обчислення індексу споживчих цін відмовлено.
Не погоджуючись з ухваленим рішенням відповідач подав апеляційну скаргу, у якій, посилаючись на порушення норм матеріального та процесуального права, просить скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити нове рішення, яким, у задоволенні позовних вимог відмовити повністю.
В обґрунтування поданої скарги апелянт зазначив, що суд першої інстанції не врахував доводів відповідача щодо наявності підстав для закриття провадження у справі у порядку, передбаченому п. 4 ч. 1 ст. 238 КАС України, оскільки постановою П'ятого апеляційного адміністративного суду від 16.07.2021 по справі №400/869/21 у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 щодо врахування базового місяця січень 2008 року було відмовлено.
Також апелянт зазначив, що суд першої інстанції проігнорував його доводи щодо порушення позивачем строків звернення до адміністративного суду.
На обґрунтування правомірності власних дій у спірних правовідносинах щодо визначення базового місяця апелянт посилався на приписи Постанови №1013, положення якої не лише істотно змінило порядок проведення індексації доходів населення починаючи з 01.12.2015 року, але й визначено базовий місяць - січень 2016 року, з якого у подальшому необхідно відштовхуватись для проведення індексації. У цьому зв'язку апелянт також звернув увагу на лист Міністерства соціальної політики України від 03.10.2022 №3148/0/290-22/51, яким надано роз'яснення, що у період з січня 2016 до лютого 2018 року індексація грошового забезпечення проводиться відповідно до індексу споживчих цін для проведення індексації, обчисленого наростаючим підсумком з січня 2016 року.
При цьому апелянт, посилаючись на правові висновки Верховного Суду, висловлені у постанові від 15.10.2020 року у справі №240/11882/19, висловив думку, що розрахунок індексації грошового забезпечення, в тому числі визначення базового місяця для такого нарахування, належить до дискреційних повноважень відповідача, які суд перебирати на себе не може.
Позивач надіслав до апеляційного суду відзив на апеляційну скаргу, у якому зазначив про законність та обґрунтованість оскаржуваного судового рішення, просить апеляційну скаргу залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції - без змін.
Справа розглянута судом першої інстанції за правилами спрощеного позовного провадження.
Апеляційним судом справа розглянута в порядку письмового провадження відповідно до статті 311 КАС України, якою передбачено, що суд апеляційної інстанції може розглянути справу без повідомлення учасників справи (в порядку письмового провадження) за наявними у справі матеріалами, якщо справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів, у разі подання апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції, які ухвалені в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у порядку письмового провадження).
Заслухавши суддю-доповідача, доводи апеляційної скарги, відзиву на неї, вивчивши матеріали справи, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду в межах доводів і вимог апеляційної скарги, апеляційний суд дійшов таких висновків.
Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом першої інстанції, ОСОБА_1 проходив військову службу у в/ч НОМЕР_1 .
На час звільнення з військової служби військовою частиною не було проведено повного розрахунку по грошовому забезпеченню, зокрема, не виплачено індексацію грошового забезпечення, що зумовило ОСОБА_1 звернутися до суду.
Рішенням Миколаївського окружного адміністративного суду від 27 квітня 2021 року у справі №400/869/21 зобов'язано в/ч НОМЕР_1 нарахувати та виплатити ОСОБА_1 індексацію грошового забезпечення за період з 01.01.2016 року по 28.02.2018 року із застосуванням базового місяця січень 2008 року.
Постановою П'ятого апеляційного адміністративного суду від 16 липня 2021 року рішення Миколаївського окружного адміністративного суду від 27 квітня 2021 року змінено у мотивувальній частині з мотивів, викладених у цій постанові; абзац 3 резолютивної частини викладено у наступній редакції: "Зобов'язати військову частину НОМЕР_1 нарахувати і виплатити на користь ОСОБА_1 індексацію грошового забезпечення за період з 01.01.2016 року по 28.02.2018 року включно." В іншій частині рішення залишено без змін.
Згідно довідки-розрахунку індексації грошового забезпечення від 22.09.2021 року, позивачу нараховано та виплачено 4503,23 грн. індексації грошового забезпечення за період з січня 2016 року по лютий 2018 року. При цьому, базовим місяцем за період з 01.01.2016 року по 28.02.2018 року в/ч НОМЕР_1 визначила січень 2016 року.
Вважаючи, що ВЧ при нарахуванні та виплаті індексації грошового забезпечення повинна була застосувати базовий місяць "січень 2008 року", ОСОБА_1 звернувся до суду з даним адміністративним позовом.
Ухвалюючи рішення про часткове задоволення позовних вимог суд першої інстанції визнав протиправними дій відповідача щодо незастосування січня 2008 року як місяця, за яким починається обчислення індексу споживчих цін (базового місяця), для розрахунку індексації грошового забезпечення позивача за період з 01.01.2016 по 28.02.2018.
Колегія суддів погоджується з таким висновком суду першої інстанції з огляду на наступне.
Так, за приписами частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Спеціальним законом, який визначає основні засади державної політики у сфері соціального захисту військовослужбовців та членів їх сімей, встановлює єдину систему їхнього соціального та правового захисту, гарантує військовослужбовцям і членам їх сімей в економічній, соціальній, політичній сферах сприятливі умови для реалізації їх конституційного обов'язку щодо захисту Вітчизни та регулює відносини у цій галузі є Закон України від 20 грудня 1991 року №2011-XII "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" (далі - Закон №2011-XII).
Частинами першою-третьою статті 9 Закону Закон №2011-XII передбачено, що держава гарантує військовослужбовцям достатнє матеріальне, грошове та інші види забезпечення в обсязі, що відповідає умовам військової служби, стимулює закріплення кваліфікованих військових кадрів.
Центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері праці та соціальної політики, інші центральні органи виконавчої влади відповідно до їх компетенції розробляють та вносять у встановленому порядку пропозиції щодо грошового забезпечення військовослужбовців.
До складу грошового забезпечення входять: посадовий оклад, оклад за військовим званням; щомісячні додаткові види грошового забезпечення (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премія); одноразові додаткові види грошового забезпечення. Грошове забезпечення визначається залежно від посади, військового звання, тривалості, інтенсивності та умов військової служби, кваліфікації, наукового ступеня і вченого звання військовослужбовця.
Правові, економічні та організаційні основи підтримання купівельної спроможності населення України в умовах зростання цін з метою дотримання встановлених Конституцією України гарантій щодо забезпечення достатнього життєвого рівня населення України визначає Закон України від 03 липня 1991 року №1282-ХІІ "Про індексацію грошових доходів населення" (далі - Закон №1282-ХІІ).
Положеннями статті 1 Закону №1282-ХІІ визначено, що індексація грошових доходів населення - це встановлений законами та іншими нормативно-правовими актами України механізм підвищення грошових доходів населення, що дає можливість частково або повністю відшкодовувати подорожчання споживчих товарів і послуг.
За правилами статті 2 Закону №1282-ХІІ індексації підлягають грошові доходи громадян, одержані ними в гривнях на території України і які не мають разового характеру, зокрема, оплата праці (грошове забезпечення).
Статтею 4 Закону №1282-ХІІ визначено, що індексація грошових доходів населення проводиться в разі, коли величина індексу споживчих цін перевищила поріг індексації, який установлюється в розмірі 103 відсотка.
Обчислення індексу споживчих цін для індексації грошових доходів населення провадиться наростаючим підсумком, починаючи з місяця введення в дію цього Закону.
Для проведення подальшої індексації грошових доходів населення обчислення індексу споживчих цін починається за місяцем, у якому індекс споживчих цін перевищив поріг індексації, зазначений у частині першій цієї статті.
Підвищення грошових доходів населення, у зв'язку з індексацією здійснюється з першого числа місяця, що настає за місяцем, у якому опубліковано індекс споживчих цін.
У разі якщо грошові доходи населення підвищено з урахуванням прогнозного рівня інфляції випереджаючим шляхом, при визначенні обсягу підвищення грошових доходів у зв'язку із індексацією враховується рівень такого підвищення у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.
Постановою Кабінету Міністрів України від 17 липня 2003 року №1078 затверджено Порядок проведення індексації грошових доходів населення, яким визначені правила обчислення індексу споживчих цін для проведення індексації та сум індексації грошових доходів населення (далі - Порядок №1078).
Відповідно до пункту 1 цього Порядку він визначає правила обчислення індексу споживчих цін для проведення індексації та сум індексації грошових доходів населення і поширюється на підприємства, установи та організації незалежно від форми власності і господарювання, а також на фізичних осіб, що використовують працю найманих працівників.
Згідно з пунктом 1-1 Порядку №1078 (у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) підвищення грошових доходів громадян у зв'язку з індексацією здійснюється з першого числа місяця, що настає за місяцем, в якому офіційно опубліковано індекс споживчих цін.
Індексація грошових доходів населення проводиться у разі, коли величина індексу споживчих цін перевищила поріг індексації, який встановлюється в розмірі 103 відсотка (застосовується з 01 січня 2016 року).
Індекс споживчих цін обчислюється Держстатом і не пізніше 10 числа місяця, що настає за звітним, публікується в офіційних періодичних виданнях.
Для проведення подальшої індексації грошових доходів населення обчислення індексу споживчих цін починається за місяцем, у якому індекс споживчих цін перевищив поріг індексації, зазначений в абзаці другому цього пункту.
За правилами пункту 2 Порядку №1078 (у редакції постанови КМУ від 09.12.2015 року №1013) індексації підлягають грошові доходи громадян, одержані в гривнях на території України, які не мають разового характеру, зокрема, грошове забезпечення військовослужбовців, поліцейських, осіб рядового і начальницького складу, посадових осіб митної служби.
У пункті 4 Порядку №1078 визначено, що у разі несвоєчасної виплати сум індексації грошових доходів громадян провадиться їх компенсація відповідно до законодавства.
Пунктом 5 Порядку №1078 (у редакції постанови КМУ від 09.12.2015 року №1013) визначено, що у разі підвищення тарифних ставок (окладів), пенсій або щомісячного довічного грошового утримання, стипендій, виплат, що здійснюються відповідно до законодавства про загальнообов'язкове державне соціальне страхування, значення індексу споживчих цін у місяці, в якому відбувається підвищення, приймається за 1 або 100 відсотків. Обчислення індексу споживчих цін для проведення подальшої індексації здійснюється з місяця, наступного за місяцем підвищення зазначених грошових доходів населення.
Згідно з пунктом 10-2 Порядку №1078 для працівників, військовослужбовців, поліцейських, осіб рядового і начальницького складу, яких переведено на іншу роботу (місце проходження служби) на тому самому підприємстві, в установі або організації, а також переведено на роботу на інше підприємство, в установу, організацію або іншу місцевість та у зв'язку із змінами в організації виробництва і праці (умов проходження служби) у разі продовження такими особами роботи (проходження служби), для новоприйнятих працівників, військовослужбовців, поліцейських, осіб рядового і начальницького складу, а також для тих, які використали відпустку для догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку та відпустку без збереження заробітної плати (грошового забезпечення), передбачені законодавством про відпустки, обчислення індексу споживчих цін для проведення індексації здійснюється з місяця, наступного за місяцем підвищення тарифної ставки (посадового окладу), за посадою, яку займає працівник, військовослужбовець, поліцейський, особа рядового і начальницького складу.
Отже, підставою для встановлення базового місяця індексації є підвищення посадових окладів особи. Тобто, початок відліку для обчислення індексу споживчих цін є місяць підвищення посадового окладу. З цього місяця значення індексу споживчих цін приймають за 1 або 100 відсотків, а приріст індексу розраховується з наступного місяця. При цьому, нарахування індексації проводиться в місяці, наступному за місяцем, у якому був офіційно опублікований індекс інфляції.
Аналізуючи наведені норми закону Верховний Суд, зокрема, у справі №200/9297/19-а, констатував, що місяць, в якому відбулося підвищення оплати праці (суми її постійних складових), є базовим при проведенні індексації.
Постановою Кабінету Міністрів України від 07 листопада 2007 року №1294 "Про упорядкування структури та умов грошового забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб" затверджено схеми посадових окладів військовослужбовців (далі - Постанова №1294).
Відповідно до пункту 13 указаної Постанови вона набрала чинності з 1 січня 2008 року і її норми діяли до дати набрання чинності постанови Кабінету Міністрів України "Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб" від 30 серпня 2017 року №704, якою встановлені нові розміри посадових окладів військовослужбовців, а саме: до 01 березня 2018 року.
Ураховуючи те, що з 1 січня 2008 року затверджені Постановою №1294 посадові оклади військовослужбовців до 1 березня 2018 року (дата набрання чинності постанови КМУ №704) не змінювалися, то відповідно до приписів Порядку №1078, січень 2008 року є базовим місяцем для нарахування індексації грошового забезпечення позивача за період з 01 січня 2016 року по 28 лютого 2018 року.
Аналогічну правову позицію Верховним Судом, зокрема, сформовано і у інших справах за подібних обставин, і переглядаючи судове рішення суду апеляційної інстанції у цій справі, Суд не вбачає підстав для відступу від висновків, викладених у постановах Верховного Суду від 19 травня 2022 року у справі №400/103/21; від 27 квітня 2023 року у справі №380/6869/21; від 19 жовтня 2023 року у справі №380/9726/20, від 12 жовтня 2023 року у справі №560/5132/21 та від 23 листопада 2023 року у справі №380/2872/21.
Враховуючи те, що індексація грошового забезпечення є однією із основних державних гарантій щодо оплати праці, та з огляду на правила й умови нарахування суми індексації-різниці, які встановлені абзацами 3, 4, 6 пункту 5 Порядку №1078, колегія суддів доходить висновку, що повноваження військової частини щодо її розрахунку та виплаті не є дискреційними.
Зазначені висновки відповідають правовій позицій Верховного Суду, викладеній у постановах від 31 січня 2024 року у справі №320/12968/21, від 31 січня 2024 року у справі №320/6441/22, від 24 січня 2024 року у справі №400/8139/21, від 24 січня 2024 року у справі №200/11549/21, від 18 січня 2024 року у справі №580/1056/22.
За приписами частини п'ятої статті 242 КАС України та частини шостої статті 13 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду, а не висновки судів апеляційних інстанції.
Колегія суддів відхиляє посилання апелянта на висновки Верховного Суду, викладені у справі №240/11882/19, оскільки у згаданій справі не досліджувалося питання механізму розрахунку індексації грошового забезпечення, адже розрахунок індексації відповідачем не здійснювався і, відповідно, базовий місяць (місяць підвищення) ним не визначався.
Стосовно посилань апелянта на пропуск позивачем строку звернення до суду із даним позовом, колегія суддів зазначає наступне.
Для звернення до суду у справах щодо прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби встановлюється місячний строк (частина п'ята статті 122 КАС України).
Виходячи із заявлених позовних вимог, колегія суддів констатує, що фактично спірним питанням у даній справі є стягнення на користь позивача належної заробітної плати, оскільки індексація грошового забезпечення є її складовою, а відтак спір про нарахування та виплату індексації грошового забезпечення стосується заробітної плати особи.
Аналогічного правового висновку дійшов Верховний Суд у постанові від 05 травня 2022 року у справі №380/8976/21.
Водночас, КАС України не містить положень, які регулювали б строк звернення осіб, які перебувають (перебували) на публічній службі, до адміністративного суду з позовом про стягнення належної їм заробітної плати у разі порушення законодавства про оплату праці (грошового забезпечення службовця).
Проте, колегія суддів наголошує, що строки звернення до суду за вирішенням трудових спорів визначено статтею 233 КЗпП України.
Так, частиною другою статті 233 КЗпП України, у редакції чинної на час звернення позивача до суду з даним адміністративним позовом, було визначено, що у разі порушення законодавства про оплату праці працівник має право звернутися до суду з позовом про стягнення належної йому заробітної плати без обмеження будь-яким строком.
Також є безпідставними доводи апелянта про наявності підстав для закриття провадження у справі згідно п. 4 ч. 1 ст. 238 КАС України, з наступного.
Так, відповідно до пункту 4 частини першої статті 238 КАС України суд закриває провадження у справі, якщо є такі, що набрали законної сили, постанова чи ухвала суду про закриття провадження у справі між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав.
Сторонами не заперечується, що постановою П'ятого апеляційного адміністративного суду від 16.07.2021 по справі №400/869/21 у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 щодо врахування при виплаті індексації грошового забезпечення за час проходження служби за період з 01.03.2018 по 03.08.2019 базового місяця січень 2008 року було відмовлено.
Проте, колегія суддів враховує, що згадане судове рішення мотивовано тим, що оскільки у спірний період індексація не була нарахована та виплачена позивачеві, то питання про те, який базовий місяць буде використаний відповідачем при її нарахуванні є передчасним, оскільки у цій частині права позивача ще не порушені.
Отож, спір щодо визначення базового місяцю при нарахуванні ОСОБА_1 індексації грошового забезпечення судом не розглядався, через відсутність порушених прав, тому посилання апелянта на наявність підстав для закриття провадження у даній справі згідно п. 4 ч. 1 ст. 238 КАС України є помилковим.
Варто додати, що ухвалою Миколаївського окружного адміністративного суду від 25 серпня 2023 року у задоволенні клопотання в/ч НОМЕР_1 про закриття провадження згідно п. 4 ч. 1 ст. 238 КАС України, і військова частина не оскаржила її в апеляційному порядку.
Резюмуючи вищевикладене колегія суддів зазначає, що доводи апеляційної скарги відповідача не знайшли своє підтвердження під час перегляду справи судом апеляційної інстанції. Суд першої інстанції правильно та повно з'ясував усі обставини справи та прийняв рішення в справі, яке ґрунтується на належній юридичній оцінці встановлених обставин із правильним застосуванням норм матеріального права, що регулюють спірні правовідносини. Під час розгляду справи суд не допустив порушень процесуального закону, які призвели або могли призвести до неправильного вирішення справи чи є обов'язковою підставою для скасування судового рішення.
Відповідно до пункту 1 частини першої статті 315 КАС України, за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін.
Відповідно до статті 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Відтак, апеляційна скарга відповідача задоволенню не підлягає.
Керуючись статтями 292, 308, 311, 315, 316, 321, 322, 325, 328, 329 КАС України, апеляційний суд,-
Апеляційну скаргу Військової частини НОМЕР_1 залишити без задоволення, а рішення Миколаївській області на рішення Миколаївського окружного адміністративного суду від 25 серпня 2023 року - без змін.
Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та оскарженню не підлягає відповідно до ч.6 ст.12, ст. 257 та ч. 5 ст. 328 КАС України.
Головуючий суддя-доповідач В.О.Скрипченко
Суддя М.П.Коваль
Суддя Ю.В.Осіпов