2-з/754/25/24
Справа № 754/18533/23
Іменем України
23 лютого 2024 року суддя Деснянського районного суду міста Києва Гринчак О.І., розглянувши заяви ОСОБА_1 про забезпечення позову у справі за позовною заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача: приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Черняк Андрій Леонідович, приватний виконавець виконавчого округу м. Києва Мілоцький Олег Леонідович про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню,
25.12.2023 ОСОБА_1 , через представника - адвоката Чекмана Микиту Петровича, звернувся до суду з позовною заявою до ОСОБА_2 , треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача: приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Черняк Андрій Леонідович, приватний виконавець виконавчого округу м. Києва Мілоцький Олег Леонідович про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню.
Разом з позовною заявою надійшла заява про забезпечення позову, в якій заявник просить суд зупинити стягнення на підставі виконавчого напису, вчиненого 26.10.2023 приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Черняком Андрієм Леонідовичем, зареєстрований в реєстрі за № 293, яке проводиться у виконавчому провадженні № НОМЕР_1 приватним виконавцем виконавчого округу міста Києва Мілоцьким Олегом Леонідовичем щодо стягнення з ОСОБА_1 заборгованості у розмірі 10 770 770,00 грн на користь ОСОБА_2 .
Ухвалою Деснянського районного суду міста Києва від 29.12.2023 у справі № 754/18533/23 (номер провадження 2/754/6822/23) прийнято до розгляду позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача: приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Черняк Андрій Леонідович, приватний виконавець виконавчого округу м. Києва Мілоцький Олег Леонідович про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню та відкрито провадження у цивільній справі. Постановлено здійснювати розгляд справи в порядку загального позовного провадження.
Ухвалою Деснянського районного суду міста Києва від 29.12.2023 у справі № 754/18533/23 (номер провадження № 2-з/754/183/23) заяву ОСОБА_1 про забезпечення позову у цивільній справі № 754/18533/23 за позовною заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача: приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Черняк Андрій Леонідович, приватний виконавець виконавчого округу м. Києва Мілоцький Олег Леонідович про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню, повернуто, оскільки у порушення п. 6 ч. 1 ст. 151 ЦПК України у заяві про забезпечення позову не міститься пропозиції заявника щодо зустрічного забезпечення.
03.01.2023 через систему «Електронний суд» від представника ОСОБА_1 - адвоката Чекмана Микити Петровича надійшла заява про вжиття заходів забезпечення позову, в якій представник просить зупинити стягнення на підставі виконавчого напису № 293 від 26.10.2023, який вчинено приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Черняком Андрієм Леонідовичем, про стягнення з ОСОБА_1 заборгованості у розмірі 10 770 770 гривень 00 копійок, у виконавчому провадженні № НОМЕР_1. Представник інформує, що позивач не має зареєстрованого в установленому законом порядку місця проживання (перебування) чи місцезнаходження на території України, тому немає об'єктивної можливості у разі застосування зустрічного забезпечення внести на депозитний рахунок суду грошових коштів у розмірі, визначеному судом. Водночас, позивач є власником нерухомого майна, яке знаходиться в Україні, а саме:
1) квартира (реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна 1630291780000) за адресою: АДРЕСА_1 ;
2) квартира (реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна 774737880000) за адресою: АДРЕСА_2 ;
3) квартира (реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна 851283580000) за адресою: АДРЕСА_3 .
У разі задоволення заяви про забезпечення позову шляхом зупинення стягнення на підставі виконавчого напису, з метою дотримання балансу сторін позивач висловив пропозицію застосувати зустрічне забезпечення шляхом встановлення заборони усім суб'єктам, уповноваженим на вчинення реєстраційних дій, вчиняти будь-які дії та вносити будь-які відомості до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно щодо нерухомого майна позивача (реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна 774737880000, 1630291780000, 851283580000).
Також 03.01.2024 через скриньку суду від представника ОСОБА_1 - адвоката Чекмана Микити Петровича надійшла аналогічна заява про вжиття заходів забезпечення позову (вх. № 211).
Ухвалою Деснянського районного суду міста Києва від 04.01.2024 у справі № 754/18533/23 (номер провадження № 2-з/754/1/24) у задоволенні заяви ОСОБА_1 про вжиття заходів забезпечення позову (вх. № 210 від 03.01.2024) відмовлено. Заяву ОСОБА_1 про вжиття заходів забезпечення позову (вх. № 211 від 03.01.2024) у цивільній справі № 754/18533/23 залишено без розгляду.
22.02.2023 від представника ОСОБА_1 - адвоката Ковальчука Ярослава Вадимовича надійшла заява про забезпечення позову (вх. № 8656 від 22.02.2024), в якій представник просить зупинити стягнення на підставі виконавчого напису № 293 від 26.10.2023, який вчинено приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Черняком Андрієм Леонідовичем, про стягнення з ОСОБА_1 заборгованості у розмірі 10 770 770 гривень 00 копійок, у виконавчому провадженні № НОМЕР_1. Представник зазначає, що у разі задоволення заяви про забезпечення позову шляхом зупинення стягнення на підставі виконавчого напису, з метою дотримання балансу сторін позивач висловив пропозицію застосувати зустрічне забезпечення шляхом встановлення заборони усім суб'єктам, уповноваженим на вчинення реєстраційних дій, вчиняти будь-які дії та вносити будь-які відомості до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно щодо нерухомого майна позивача (реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна 774737880000, 1630291780000, 851283580000).
Дослідивши матеріали вищевказаної заяви про вжиття заходів забезпечення позову, суд звертає увагу на таке.
Відповідно до ч. 1, 2 ст. 149 ЦПК України суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 150 цього Кодексу заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред'явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.
Згідно з п. 6 ч. 1 ст. 150 ЦПК України позов забезпечується зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа, який оскаржується боржником у судовому порядку.
За приписами ч. 1 ст. 153 ЦПК України заява про забезпечення позову розглядається судом не пізніше двох днів з дня її надходження без повідомлення учасників справи (учасників третейського (арбітражного) розгляду), крім випадків, передбачених частиною п'ятою цієї статті.
Заява ОСОБА_1 про забезпечення позову (вх. № 8656 від 22.02.2024) є тотожною заяві про вжиття заходів забезпечення позову (вх. № 211 від 03.01.2024) та заяві про вжиття заходів забезпечення позову (вх. № 210 від 03.01.2024), які вирішені судом ухвалою від 04.01.2024.
Відповідно до ч. 1, 2 ст. 44 ЦПК України учасники судового процесу та їхні представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами; зловживання процесуальними правами не допускається. Залежно від конкретних обставин суд може визнати зловживанням процесуальними правами дії, що суперечать завданню цивільного судочинства, зокрема: подання скарги на судове рішення, яке не підлягає оскарженню, не є чинним або дія якого закінчилася (вичерпана), подання клопотання (заяви) для вирішення питання, яке вже вирішено судом, за відсутності інших підстав або нових обставин, заявлення завідомо безпідставного відводу або вчинення інших аналогічних дій, що спрямовані на безпідставне затягування чи перешкоджання розгляду справи чи виконання судового рішення.
Принцип добросовісності - це загальноправовий принцип, який передбачає необхідність сумлінної та чесної поведінки суб'єктів при виконанні своїх юридичних обов'язків і здійсненні своїх суб'єктивних прав. У суб'єктивному значенні добросовісність розглядається як усвідомлення суб'єктом власної сумлінності та чесності при здійсненні ним прав і виконанні обов'язків. Добросовісність при реалізації прав і повноважень включає в себе неприпустимість зловживання правом, яка, виходячи із конституційних положень, означає, що здійснення прав та свобод людини не повинно порушувати права та свободи інших осіб. Зловживання правом - це свого роду спотворення права. У цьому випадку особа надає своїм діям повну видимість юридичної правильності, використовуючи насправді свої права в цілях, які є протилежними тим, що переслідує позитивне право (постанова Верховного Суду від 08 травня 2018 року у справі № 910/1873/17).
Відповідно до ч. 3 ст. 44 ЦПК України якщо подання скарги, заяви, клопотання визнається зловживанням процесуальними правами, суд з урахуванням обставин справи має право залишити без розгляду або повернути скаргу, заяву, клопотання. Суд зобов'язаний вживати заходів для запобігання зловживанню процесуальними правами. У випадку зловживання процесуальними правами учасником судового процесу суд застосовує до нього заходи, визначені цим Кодексом.
Залежно від конкретних обставин суд може визнати зловживанням процесуальними правами дії, що суперечать завданню цивільного судочинства, зокрема, подання клопотання (заяви) для вирішення питання, яке вже вирішено судом, за відсутності інших підстав або нових обставин.
Зловживання процесуальними правами - це протиправне, недобросовісне та неналежне використання учасником справи (його представником) належних йому процесуальних прав, що виражається у винних процесуальних діях (бездіяльності), які зовні відповідають вимогам цивільних процесуальних норм, але здійснюються з корисним або особистим мотивом, що спричиняє шкоду інтересам правосуддя у цивільних справах та (або) інтересам учасників справи, чи недобросовісна поведінка в інших формах. Потрібно розмежовувати зловживання процесуальними правами та зловживання матеріальними (цивільними) правами. При зловживанні процесуальними правами суд має право залишити без розгляду або повернути скаргу, заяву, клопотання, позов чи застосувати інші заходи процесуального примусу. Натомість правовим наслідком зловживання матеріальними (цивільними) правами може бути, зокрема відмова у захисті цивільного права та інтересу, тобто відмова в позові (постанова Верховного Суду від 03 червня 2020 року у справі № 318/89/18).
Заявником через представників втретє подається заява про забезпечення позову без вказівки нових підстав або обставин, які не вирішувались судом.
Неможливість суду ефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи є порушенням частини першої статті 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод (рішення ЄСПЛ від 08 листопада 2005 року у справі № 36655/02 «Смірнова проти України», рішення ЄСПЛ від 27 квітня 2000 року у справі № 30979/96 «Фрідлендер проти Франції» (Frydlender v. France)). Роль національних судів полягає у швидкому та ефективному розгляді справ (рішення ЄСПЛ від 30 листопада 2006 року у справі «Красношапка проти України»).
Отже, учасники судового процесу та їх представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами; зловживання процесуальними правами не допускається (ч. 1 ст. 45 ЦПК України). Суд з метою запобігання зловживанням справами активно забезпечує справедливий баланс використання учасниками процесу своїх прав і обов'язків, що не спростовує принцип змагальності сторін.
Таким чином під зловживанням процесуальними правами розуміється цивільне процесуальне правопорушення, яке характеризується умисними недобросовісними діями учасників цивільного процесу (їх представників), що спричиняють порушення процесуальних прав інших учасників цивільного процесу (їх представників), перешкоджають гарантованому у п. 1 ст. 6 Конвенції з прав людини та основоположних свобод правосуддю, що є підставою для застосування судом процесуальних санкцій (позбавлення права на процесуальну дію або застосування судом інших негативних юридичних наслідків, передбачених законом).
Зловживання процесуальними правами може мати форму штучного ускладнення цивільного процесу, ускладнення розгляду справи в результаті поведінки, що перешкоджає винесенню рішення у справі або вчиненню інших.
Заява про забезпечення позову вх. № 8656 від 22.02.2024 , є тотожною заявам про вжиття заходів забезпечення позову вх. № 210 від 03.01.2024 та вх. № 211 від 03.01.2024, які перебували у провадженні суду і вже вирішені судом.
Оскільки ОСОБА_1 втретє подано заяву про забезпечення позову, вимоги заяви та обґрунтування цих вимог є аналогічними за змістом тим, які вже були предметом розгляду суду та стосовно яких судом ухвалене процесуальне рішення, наявні підстави вважати такі дії представника ОСОБА_1 зловживанням процесуальними правами, а заяву про забезпечення позову вх. № 8656 від 22.02.2024 у зв'язку із зловживанням процесуальними правами слід залишити без розгляду.
Відповідно до ст. 143 ЦПК України заходами процесуального примусу є процесуальні дії, що вчиняються судом у визначених цим Кодексом випадках з метою спонукання відповідних осіб до виконання встановлених у суді правил, добросовісного виконання процесуальних обов'язків, припинення зловживання правами та запобігання створенню протиправних перешкод у здійсненні судочинства.
Положеннями ст. 144 ЦПК України встановлені види заходів процесуального примусу, зокрема попередження, видалення із залу судового засідання, тимчасове вилучення доказів для дослідження судом, привід, штраф.
Суд вважає за необхідне попередити ОСОБА_1 та його представників про неприпустимість подальшого зловживання процесуальними правами, що може бути підставою для застосування до заявника заходів процесуального примусу, передбачених розділом 9 ЦПК України.
Керуючись ст. 149-154, 157, 260, 261, 353 ЦПК України,
Визнати подання заяви представником ОСОБА_1 - адвокатом Ковальчуком Ярославом Вадимовичем про забезпечення позову (вх. № 8656 від 22.02.2024) у цивільній справі № 754/18533/23 зловживанням процесуальними правами.
Заяву представника ОСОБА_1 - адвоката Ковальчука Ярослава Вадимовича про забезпечення позову (вх. № 8656 від 22.02.2024) у цивільній справі № 754/18533/23 за позовною заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача: приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Черняк Андрій Леонідович, приватний виконавець виконавчого округу м. Києва Мілоцький Олег Леонідович про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню залишити без розгляду.
Попередити ОСОБА_1 та його представників про неприпустимість зловживання процесуальними правами, що може бути підставою для застосування до заявника заходів процесуального примусу, передбачених розділом 9 ЦПК України.
Відповідно до ч. 2 ст. 261 ЦПК України ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею.
Ухвалу може бути оскаржено до Київського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом п'ятнадцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Учасник справи, якому повна ухвала суду не була вручена у день її проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.
Повний текст ухвали складено та підписано 23.02.2024.
Суддя Деснянського районного
суду міста Києва Оксана ГРИНЧАК