Номер провадження 2/754/437/24 Справа №754/10273/23
Іменем України
19 лютого 2024 року Деснянський районний суд м. Києва в складі:
головуючого судді Буша Н.Д.,
секретаря судового засідання Шклярської К.Ю.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Києві в порядку спрощеного позовного провадження справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу та стягнення аліментів,-
Позивач ОСОБА_1 , звернулася до суду з позовом про розірвання шлюбу та стягнення аліментів.
Обґрунтовуючи позовні вимоги тим, що 20 січня 2007 року між сторонами було зареєстровано шлюб. У шлюбі у сторін народилася дочка - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . Останніми роками сімейне життя з відповідачем поступово погіршилось, що в кінцевому результаті призвело до фактичного припинення між сторонами шлюбних відносин. У сторін виявились різні погляди на життя, що заважало дійти консенсусу у дрібних побутових та складних життєвих ситуаціях. На даний момент ведення між сторонами спільного господарства припинено, кожен живе своїм життям, а тому за глибоким переконанням позивача, шлюб носить виключно формальний характер, подальшого сенсу підтримувати сімейні відносини немає. Крім того, позивач зазначає, що з моменту припинення сімейних відносин, дитина проживає разом з позивачем та перебуває на її утриманні. Відповідач не приймає жодної участі в процесі її належного виховання, соціального становлення, навчання, матеріального забезпечення, хоча має реальну для цього можливість. Позивач просить суд розірвати шлюб та стягувати з відповідача на її користь на утримання дитини аліменти в розмірі частки заробітку (доходу) відповідача, але не менше 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, щомісячно, починаючи з дня подання позову і до досягнення дитиною повноліття.
Ухвалою суду від 01.08.2023 року позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження, справу призначено до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження.
Ухвалою суду від 03.11.2023 року було здійснено перехід з розгляду в порядку спрощеного провадження без повідомлення (виклику) сторін в розгляд справи в порядку спрощеного провадження з викликом (повідомленням) сторін.
Представник позивача в судове засідання не з'явилась, подала до суду заяву, в якій позовні вимоги позивача підтримала та просила суд про їх задоволення.
Відповідач в судове засідання не з'явився, хоча про час та місце розгляду справи повідомлявся шляхом направлення судової повістки на адресу реєстрації, однак конверт повернувся з відміткою Укрпошти «за закінченням встановленого строку зберігання», відзивів на позов чи пояснень по суті справи, на адресу суду не надіслав.
Суд вважає за можливим проводити розгляд справи на підставі наявних в ній доказів без участі сторін.
Відповідно до ст. 247 ЦПК України, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.
Відповідно до ч. 1 ст. 280 ЦПК України, у разі неявки в судове засідання відповідача, який належним чином повідомлений про час і дату судового розгляду, і від якого не надійшло заяви про розгляд справи за його відсутності або якщо повідомлені ним причини неявки визнані неповажними, суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів, якщо позивач не заперечує проти такого вирішення справи.
Так як відповідач не з'явився на судовий розгляд справи, причини його неявки судом визнані неповажними, крім цього, відзиву на позов у визначений ухвалою суду строк відповідач не надав, суд рахує за можливе ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів.
Відповідно до ч. 1 ст. 2 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.
У ч. 3 ст. 3 ЦПК України визначено, що провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.
Частиною 1 ст. 15 ЦК України визначено право кожної особи на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.
Дослідивши матеріали справи, суд прийшов до переконання про доцільність задоволення позову в повному обсязі з наступних підстав.
Згідно свідоцтва про шлюб, ОСОБА_2 та ОСОБА_4 , 20 січня 2007 року зареєстрували шлюб у Відділі реєстрації актів цивільного стану Оболонського районного управління юстиції м. Києва, актовий запис №47.
Враховуючи відсутність згоди сторін на примирення, суд вважає, що причини, які спонукають позивача наполягати на розірванні шлюбу є обґрунтованими і подальше спільне життя подружжя та збереження шлюбу суперечило б інтересам сторін, що має істотне значення, в наслідок чого позов в частині розірвання шлюбу підлягає задоволенню.
Статтею 51 Конституції України закріплено, що шлюб ґрунтується на вільній згоді чоловіка та жінки.
Згідно ч. 3 ст. 105 СК України, шлюб припиняється внаслідок його розірвання за позовом одного з подружжя на підставі рішення суду, відповідно до статті 110 цього Кодексу.
Відповідно до ст. 110 СК України, позов про розірвання шлюбу може бути пред'явлений одним із подружжя.
Згідно ч. 2 ст.114 СК України у разі розірвання шлюбу судом, шлюб припиняється у день набрання чинності рішення суду про розірвання шлюбу.
Таким чином позов в цій частині є обґрунтований і підлягає до задоволення.
Щодо позовних вимог про стягнення з відповідача на користь позивача аліментів на утримання дитини, судом встановлено.
Відповідно до ст. 180 СК України батьки зобов'язані утримувати дітей до досягнення ними повноліття.
Згідно ст. 181 СК України, за рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька і (або) у твердій грошовій сумі. Як вказано в ст. 183 СК України частка заробітку (доходу) матері, батька, яка буде стягуватися як аліменти на дитину, визначається судом.
Відповідно до ст. 182 СК України, при визначенні розміру аліментів суд враховує стан здоров'я та матеріальне становище дитини і платника аліментів, наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина, інші обставини, що мають істотне значення. Мінімальний розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, за винятком випадків, передбачених ст. 184 Сімейного кодексу України.
Судом встановлено та підтверджуються матеріалами справи, зокрема, копією свідоцтва про народження дитини, що сторони ОСОБА_2 та ОСОБА_1 є батьками: ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .
Обов'язок утримувати дитину є рівною мірою обов'язком як матері, так і батька, причому обов'язком особистим, індивідуальним, який не залежить від віку батьків. Проживання батьків окремо від дитини не звільняє їх від обов'язків щодо дитини. Батьки зобов'язані піклуватися про здоров'я дитини, її фізичний, духовний та моральний розвиток.
Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 27 Конвенції ООН про права дитини від 20 листопада 1989 року, яка ратифікована Постановою Верховної Ради України N789ХІІ (78912) від 27 лютого 1991 року та набула чинності для України 27 вересня 1991 року, держава визнає право кожної дитини на рівень життя, необхідний для фізичного, розумового, духовного, морального і соціального розвитку дитини. Батьки або інші особи, які виховують дитину, несуть основну відповідальність за забезпечення в межах своїх здібностей і фінансових можливостей умов життя, необхідних для розвитку дитини.
Статтею 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2024 рік» визначено на 2024 рік прожитковий мінімум для дітей віком від 6 до 18 років - 3196 гривень.
Положеннями ст. 1 Закону України «Про прожитковий мінімум» поняття прожиткового мінімуму визначено як вартісна величина достатнього для забезпечення нормального функціонування організму людини, збереження його здоров'я, набору продуктів харчування, а також мінімального набору непродовольчих товарів та мінімального набору послуг, необхідних для задоволення основних соціальних і культурних потреб особистості.
Визначаючи розмір аліментів, в межах позовних вимог, суд враховує стан здоров'я, матеріальне становище дитини та платника аліментів.
Обставин, які б звільняли відповідача від обов'язку по утриманню своєї дитини, або ж свідчили про неможливість стягнення з нього аліментів у зазначеному розмірі, судом не встановлено.
Так, відповідач, будь-яких доказів на спростування заявленого позивачем розміру аліментів не подав і судом таких не здобуто. А тому суд вважає необхідним стягнути з відповідача аліменти у розмірі заявленому позивачем, а саме в розмірі частини з усіх його видів заробітку (доходу), але не менше 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, щомісячно.
За приписом ст. 191 СК України аліменти на дитину присуджуються за рішенням суду від дня пред'явлення позову. Днем пред'явлення позову вважається день прийняття судом позовної заяви.
Таким чином, суд приходить до висновку, що позивач сама не може утримувати дитину та нести одноособово витрати, пов'язані з її вихованням та забезпеченням, а тому з відповідача необхідно стягнути аліменти на утримання та виховання дитини.
За таких обставин, суд приходить до висновку про доцільність задоволення позову в повному обсязі.
Судові витрати, згідно ст.141 ЦПК України, підлягають стягненню з відповідача на користь позивача, відповідно до задоволення позовних вимог.
Згідно п.3 ч.1 ст.5 Закону України «Про судовий збір» позивачі за подання позовів про стягнення аліментів від сплати судового збору звільняються.
Оскільки позивача звільнено від сплати судового збору в частині позовних вимог щодо стягнення аліментів, а її позовні вимоги задоволені, судовий збір в розмірі 1073,60 грн. підлягає стягненню з відповідача на користь держави.
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 430 ЦПК України суд допускає негайне виконання рішення суду в частині стягнення аліментів в межах суми платежу за один місяць.
Керуючись ст.ст. 12, 13, 81, 141, 259, 263, 264, 265, ЦПК України, ст.ст. 105, 110, 112 СК України, суд,-
Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу та стягнення аліментів- задовольнити.
Шлюб між ОСОБА_2 та ОСОБА_1 , зареєстрований 20 січня 2007 року Відділом реєстрації актів цивільного стану Оболонського районного управління юстиції м. Києва, актовий запис №47 - розірвати.
Стягнути з ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП - НОМЕР_1 , місце реєстрації: АДРЕСА_1 ) на користь ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_4 , РНОКПП - НОМЕР_2 , місце проживання: АДРЕСА_1 )витрати по сплаті судового збору в розмірі 1073 грн. 60 коп.
Шлюб вважати розірваним з моменту набрання рішенням суду законної сили.
Стягувати з ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП - НОМЕР_1 , місце реєстрації: АДРЕСА_1 ) на користь ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_4 , РНОКПП - НОМЕР_2 , місце проживання: АДРЕСА_1 ), на утримання дитини - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , аліменти в розмірі частки від заробітку (доходу) ОСОБА_2 , але не менше 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку щомісячно, починаючи стягнення від дня звернення до суду з 27.07.2023 рокуі до досягнення дитиною повноліття.
Стягнути з ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП - НОМЕР_1 , місце реєстрації: АДРЕСА_1 ) на користь держави судовий збір в сумі 1073 грн. 60 коп.
Рішення в частині стягнення аліментів допустити до негайного виконання у межах суми платежу за один місяць.
Рішення в частині стягнення аліментів у межах суми платежу за один місяць допустити до негайного виконання.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
У випадку проголошення у судовому засіданні лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене в загальному порядку, встановленому цим Кодексом. У цьому разі строк на апеляційне оскарження рішення починає відраховуватися з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.
Повний текст рішення складено 23.02.2024 року.
Суддя Н.Д.Буша