Номер провадження 2/754/688/24 Справа №754/13039/23
Іменем України
14 лютого 2024 року Деснянський районний суд міста Києва в складі:
головуючого судді Буша Н.Д.,
секретаря судового засідання Шклярської К.Ю.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів,-
Позивач ОСОБА_1 звернулась до суду з даною позовною заявою.
Ухвалою суду від 21.09.2023 року позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження, справу призначено до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження.
Ухвалою суду від 05.12.2023 року здійснено перехід з розгляду справи в порядку спрощеного провадження без повідомлення (виклику) сторін в розгляд справи в порядку спрощеного провадження з викликом (повідомленням) сторін.
В обґрунтування позовних вимог ОСОБА_1 зазначила, що 18 квітня 2018 року вона зареєструвала шлюб з ОСОБА_2 . В період шлюбу у сторін народилась дитина - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , яка проживає разом з позивачем та перебуває на її утриманні. Відповідач є фізично здоровим, інших осіб на утриманні не має. Позивач самостійно утримує їх спільну дитину. Домовитись з відповідачем щодо його участі у щомісячних витрат на утримання спільної дитини не можливе, останній уникає спілкування, а тому позивач вимушена звернутися до суду із даною позовною заявою.
В судове засідання позивач не з'явилась, в матеріалах справи наявна заява з проханням проводити розгляд справи у її відсутності, позовні вимоги підтримує та просила суд ухвалити рішення про задоволення позову.
Відповідач в судове засідання не з'явився, хоча про час та місце розгляду справи був завчасно повідомлений, про причини неявки суд не повідомив, відзивів на позов чи пояснень по суті справи, на адресу суду не надіслав.
Суд вважає за можливим проводити розгляд справи на підставі наявних в ній доказів без участі сторін.
Відповідно до ст. 247 ЦПК України, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.
Відповідно до ч.1 ст.280 ЦПК України, у разі неявки в судове засідання відповідача, який належним чином повідомлений про час і дату судового розгляду, і від якого не надійшло заяви про розгляд справи за його відсутності або якщо повідомлені ним причини неявки визнані неповажними, суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів, якщо позивач не заперечує проти такого вирішення справи.
Так як відповідач не з'явився на судовий розгляд справи, хоча був завчасно повідомлений, причини його неявки судом визнані неповажними, крім цього, відзиву на позов у визначений ухвалою суду строк відповідач не надав, суд рахує за можливе ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів.
Відповідно до ч. 1 ст. 2 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.
У ч. 3 ст. 3 ЦПК України визначено, що провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.
Частиною 1 ст. 15 ЦК України визначено право кожної особи на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.
Відповідно до ст. 180 СК України батьки зобов'язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття.
При цьому за змістом ст. 141 СК України мати, батько мають рівні права та обов'язки щодо дитини, незалежно від того, чи перебували вони у шлюбі між собою. Розірвання шлюбу між батьками, проживання їх окремо від дитини не впливає на обсяг їхніх прав і не звільняє від обов'язків щодо дитини.
Згідно ст. 181 СК України, за рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька і (або) у твердій грошовій сумі. Як вказано в ст. 183 СК України частка заробітку (доходу) матері, батька, яка буде стягуватися як аліменти на дитину, визначається судом.
Відповідно до ст. 182 СК України при визначені розміру аліментів суд враховує стан здоров'я та матеріальне становище дитини; стан здоров'я та матеріальне становище платника аліментів; наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина; наявність рухомого та нерухомого майна, грошових коштів; доведені стягувачем аліментів витрати платника аліментів, у тому числі на придбання нерухомого або рухомого майна, сума яких перевищує десятикратний розмір прожиткового мінімуму для працездатної особи, якщо платником аліментів не доведено джерело походження коштів; інші обставини, що мають істотне значення. Розмір аліментів має бути необхідним та достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини. Мінімальний розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.
Статтею 192 СК України передбачено, що розмір аліментів, визначений за рішенням суду або домовленістю між батьками, може бути згодом зменшено або збільшено за рішенням суду за позовом платника або одержувача аліментів у разі зміни матеріального або сімейного стану, погіршення або поліпшення здоров'я когось із них та в інших випадках, передбачених цим Кодексом.
Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 27 Конвенції ООН про права дитини від 20 листопада 1989 року, яка ратифікована Постановою Верховної Ради України N789ХІІ (78912) від 27 лютого 1991 року та набула чинності для України 27 вересня 1991 року, держава визнає право кожної дитини на рівень життя, необхідний для фізичного, розумового, духовного, морального і соціального розвитку дитини. Батьки або інші особи, які виховують дитину, несуть основну відповідальність за забезпечення в межах своїх здібностей і фінансових можливостей умов життя, необхідних для розвитку дитини.
Положеннями ст. 1 Закону України «Про прожитковий мінімум» поняття прожиткового мінімуму визначено як вартісна величина достатнього для забезпечення нормального функціонування організму людини, збереження його здоров'я, набору продуктів харчування, а також мінімального набору непродовольчих товарів та мінімального набору послуг, необхідних для задоволення основних соціальних і культурних потреб особистості.
Судом встановлено, що між ОСОБА_2 та ОСОБА_4 , 18 квітня 2018 року Шевченківським районним у місті Києві відділом державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у місті Києві, був зареєстрований шлюб, що підтверджується копією свідоцтва про шлюб серії НОМЕР_1 .
ІНФОРМАЦІЯ_2 у подружжя ОСОБА_5 народилась дитина - ОСОБА_3 , що підтверджується копією свідоцтва про народження серії НОМЕР_2 від 04.09.2018 року.
Визначаючи розмір аліментів в межах позовних вимог, суд враховує стан здоров'я, матеріальне становище дитини та платника аліментів.
Обставин, які б звільняли відповідача від обов'язку по утриманню своєї дитини, або ж свідчили про неможливість стягнення з нього аліментів у зазначеному розмірі, судом не встановлено.
Так, відповідач будучи належним чином повідомленим про час, дату і місце судового засідання, відзиву на позов, своїх заперечень чи пояснень з приводу заявлених позовних вимог, не подав. Будь-яких доказів на спростування заявленого позивачем розміру аліментів, також не подав і судом таких не здобуто. А тому суд вважає необхідним стягнути з відповідача аліменти у розмірі заявленому позивачем, а саме в розмірі частини з усіх його видів заробітку (доходу), але не менше 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, щомісячно.
За приписом ст. 191 СК України аліменти на дитину присуджуються за рішенням суду від дня пред'явлення позову. Днем пред'явлення позову вважається день прийняття судом позовної заяви.
Відповідно до ч.1 ст.141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Згідно п. 3 ч. 1 ст. 5 Закону України «Про судовий збір» позивачі за подання позовів про стягнення аліментів від сплати судового збору звільняються.
Оскільки позивача звільнено від сплати судового збору, а її позовні вимоги задоволені, судовий збір в розмірі 1073,60 грн. підлягає стягненню з відповідача на користь держави.
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 430 ЦПК України суд допускає негайне виконання рішення суду в частині стягнення аліментів в межах суми платежу за один місяць.
На підставі наведеного,керуючись ст. ст. 12,13,19,89,141,204,209-210,258-259,265 ЦПК України, Сімейним Кодексом України, суд -
Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів- задовольнити.
Стягувати з ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП невідомо, останнє відоме зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 ) на користь ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_4 , РНОКПП: НОМЕР_3 , місце реєстрації: АДРЕСА_2 ) аліменти на утримання неповнолітньої дитини - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , в розмірі частини з усіх видів заробітку (доходу), але не більше десяти прожиткових мінімумів на дитину відповідного віку та не менше, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, щомісячно, починаючи з 18 вересня 2023 року і до досягнення дитиною повноліття.
Стягнути з ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП невідомо, останнє відоме зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 ) в дохід держави судовий збір в розмірі 1073 ,60 грн.
Рішення в частині стягнення аліментів у межах суми платежу за один місяць допустити до негайного виконання.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
У випадку проголошення у судовому засіданні лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене в загальному порядку, встановленому цим Кодексом. У цьому разі строк на апеляційне оскарження рішення починає відраховуватися з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.
Повний текст рішення суду виготовлено 23.02.2024 року.
Суддя Н.Д.Буша