22.02.24
33/812/95/24
«22» лютого 2024 року м. Миколаїв
Миколаївський апеляційний суд
у складі: головуючої - судді Фаріонової О.М.
за участю секретаря Горковенко В. С.
розглянув у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_1 на постанову судді Заводського районного суду м. Миколаєва від 18 січня 2024 року, якою
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , проживає за адресою: АДРЕСА_1 ,
- визнаний винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 183-1 КУпАП, та на нього накладено адміністративне стягнення у виді суспільно корисних робіт строком на 120 годин.
Стягнуто з ОСОБА_1 судовий збір у розмірі 605 грн. 60 коп.
Згідно постанови судді, ОСОБА_1 , не сплатив аліменти за період з 02.11.2020 по 31.10.2023 на утримання сина ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , що призвело до виникнення заборгованості станом на 31.10.2023 в сумі 250 770,99 грн., сукупний розмір якої перевищує суму відповідних платежів за шість місяців.
Вказаними діями ОСОБА_1 вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 183-1 КУпАП.
В апеляційній скарзі ОСОБА_1 просить постанову скасувати, а провадження по справі закрити у зв'язку з відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення. Апелянт зазначає, що у постанові суду відсутні дані, кому саме він мав сплачувати аліменти та в якому розмірі щомісячно. Зазначив, що суд першої інстанції проігнорував його пояснення, що він перебував у зоні бойових дій з 2020 року, питанням сплати і розрахунків займалась бухгалтерія.
Також суд не взяв до уваги, що він звернувся до суду з позовом про зменшення розміру аліментів через зміни у сімейному стані і матеріальному становищі.
Вказав, що суд першої інстанції при винесені постанови не взяв до уваги інформацію про наявність у нього хронічних захворювань та контузій, не взяв до уваги його позитивні характеристики, не врахував, що на його утриманні і піклуванні знаходяться діти та батьки пенсіонери.
Особа, яка притягується до адміністративної відповідальності - ОСОБА_1 , та потерпіла ОСОБА_3 до суду не з'явились. Їх неявка не перешкоджає апеляційному розгляду.
Вивчивши матеріали справи про адміністративне правопорушення, суд дійшов таких висновків.
Відповідно до вимог ст. 251 КУпАП, протокол про адміністративне правопорушення є доказом в справі про адміністративне правопорушення.
Так, у протоколі про адміністративне правопорушення обставини від 07.11.2023 про вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення зазначено, що ОСОБА_1 , не сплатив аліменти за період з 02.11.2020 по 31.10.2023 на утримання сина ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , що призвело до виникнення заборгованості станом на 31.10.2023 в сумі 250770,99 грн., сукупний розмір якої перевищує суму відповідних платежів за шість місяців Як зазначено у цьому протоколі, вищевказаними діями ОСОБА_1 вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 183-1 КУпАП.
Частиною 1 чт. 183-1 КУпАП передбачена адміністративна відповідальність за несплату аліментів на утримання дитини, одного з подружжя, батьків або інших членів сім'ї, що призвела до виникнення заборгованості, сукупний розмір якої перевищує суму відповідних платежів за шість місяців з дня пред'явлення виконавчого документа до примусового виконання.
Як вбачається зі змісту оскаржуваної постанови суду першої інстанції, суд на підставі досліджених доказів в їх сукупності, дійшов правильного висновку про наявність в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 183-1 КУпАП, що, крім протоколу про адміністративне правопорушення, також підтверджується наявними в матеріалах справи доказами.
Так, виконавчим листом №2-47/2009 від 06.04.2009, виданим Врадіївським районним судом Миколаївської області, з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_3 стягнуто аліменти на утримання сина ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , у розмірі 1/4 частини з усіх видів заробітку (доходу), але не менше 30% прожиткового мінімуму, встановленого для дитини відповідного віку щомісячно і до досягнення дитиною повноліття.
02.11.2020 відкрито виконавче провадження з виконання виконавчого листа №2-47/2009, виданого 31.07.2020 Врадіївським районним судом Миколаївської області.
Згідно довідки-розрахунку державного виконавця, заборгованість ОСОБА_2 зі сплати аліментів станом на 31.10.2023 складає 250 770,99 грн., сукупний розмір якої перевищує суму відповідних платежів за шість місяців.
За такого, суд першої інстанції дійшов обгрунтованого висновку про наявність у діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 183-1 КУпАП.
Разом з тим, як вбачається з пояснень ОСОБА_1 у протоколі, він зазначив, що аліменти сплачує частково, від сплати не відмовляється, заборгованість сплачуватиме частинами.
Згідно доводів, викладених в апеляційній скарзі, на утриманні ОСОБА_1 перебувають батьки пенсіонери, які потребують постійного догляду.
Також він перебував у зоні бойових дій з 2020 року, питанням сплати і розрахунків займалась бухгалтерія.
Окрім того, він звернувся до суду з позовом про зменшення розміру аліментів через зміни у сімейному стані і матеріальному становищі. Також зазначив про наявність у нього хронічних захворювань та контузій.
Таким чином, встановлені під час апеляційного розгляду обставини хоча і свідчать про те, що існує заборгованість по аліментам на утримання неповнолітньої дитини, але ця заборгованість зумовлена складним матеріальним становищем ОСОБА_1 , який з 2020 року перебував у зоні бойових дій.
Згідно ст. 22 КУпАП при малозначності вчиненого адміністративного правопорушення орган (посадова особа), уповноважений вирішувати справу, може звільнити порушника від адміністративної відповідальності і обмежитись усним зауваженням.
З'ясувавши обставини справи про адміністративне правопорушення, виявивши причини та умови, що сприяли вчиненню даного адміністративного правопорушення, проаналізувавши всі фактичні дані, а також врахувавши викладені в апеляційній скарзі доводи, та дані про особу, яка притягується до адміністративної відповідальності, суд вважає за необхідне звільнити ОСОБА_1 від адміністративної відповідальності за вчинене адміністративне правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 183-1 КУпАП та обмежитись усним зауваженням.
Тому апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню.
Керуючись ст. 22, 294 КУпАП, суд, -
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити частково.
Постанову судді Заводського районного суду м. Миколаєва від 18 січня 2024 року щодо ОСОБА_1 , скасувати та на підставі ст. 22 КУпАП звільнити ОСОБА_1 від адміністративної відповідальності у зв'язку з малозначністю вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 183-1 КУпАП, обмежившись усним зауваженням.
Провадження у справі закрити на підставі ч. 2 ст. 284 КУпАП.
Постанова є остаточною та оскарженню не підлягає.
Суддя О. М. Фаріонова