“20” лютого 2024 року м. Миколаїв
Миколаївський апеляційний суд в складі колегії суддів:
ОСОБА_1 ОСОБА_2 ОСОБА_3
за участю секретаря ОСОБА_4
учасників судового провадження:
прокурора ОСОБА_5
захисника ОСОБА_6
підозрюваної ОСОБА_7
розглянув у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу прокурора Окружної прокуратури міста Миколаєва ОСОБА_5 на ухвалу слідчого судді Заводського районного суду м. Миколаєва від 06 лютого 2024 року щодо
ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженки м. Димитрова Донецької області, проживаючої за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимої,
- підозрюваної за ч. 1 ст. 115 КК України.
Короткий зміст судового рішення суду першої інстанції.
Ухвалою слідчого судді Заводського районного суду м. Миколаєва від 06 лютого 2024 року застосовано до підозрюваної ОСОБА_7 запобіжний захід у вигляді нічного домашнього арешту строком до 05 квітня 2024 року включно, з забороною у період часу з 22.00 год до 06.00 год залишати житло без дозволу слідчого, прокурора або слідчого судді, яке розташоване за адресою: АДРЕСА_1 , та покладено обов'язки: прибувати за першим викликом до слідчого, прокурора, суду; не відлучатися із населеного пункту, в якому вона зареєстрована, проживає чи перебуває, без дозволу слідчого, прокурора або суду; повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання та/або місця роботи; утримуватися від спілкування зі свідками, у вказаному кримінальному провадженні; здати на зберігання свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в'їзд в Україну.
Короткий зміст вимог апеляційної скарги.
Прокурор просить ухвалу слідчого судді скасувати і постановити нову ухвалу, якою обрати щодо ОСОБА_7 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, без права внесення застави.
Узагальнені доводи особи, яка подала апеляційну скаргу.
Прокурор, не погоджуючись з рішенням слідчого судді, вважає ухвалу слідчого судді необґрунтованою. Вважає, що відмовляючи в задоволенні клопотання, слідчий суддя помилково дійшов висновків про можливість застосування більш м'якого запобіжного заходу, як такого, що забезпечить виконання обов'язків та запобігання ризиків.
Зазначає, що наявність ризиків, передбачених п.п. 1, 3 ч. 1 ст. 177 КПК України, обґрунтовуються тим, що ОСОБА_7 підозрюється у вчиненні особливо тяжкого злочину, санкція статті якого передбачає покарання у виді позбавлення волі строком від семи до п'ятнадцяти років, що дає підстави вважати, що підозрювана, усвідомлюючи суть обвинувачення та міру покарання, яке їй загрожує у разі засудження, може переховуватись від органів досудового розслідування та суду з метою уникнення від кримінальної відповідальності.
Окрім того, враховуючи відсутність сім'ї та утриманців, тобто соціальних факторів, які б могли її стримувати за місцем фактичного проживання, а також те, що враховуючи обізнаність на даний час про свідків її злочинних дій, може незаконно впливати на них з метою зміни ними показань.
Звертає увагу на характер вчиненого кримінального правопорушення, а саме, нанесення не менше 4 ударів ножем в область тулуба ОСОБА_8 , від яких останній помер на місці, тому підозрювана може вчинити нові кримінальні правопорушення.
На думку апелянта, посилання слідчого судді на наявність постійного місця проживання підозрюваної, її похилий вік та відсутність судимостей, не зменшують заявлених у клопотанні ризиків.
Встановлені слідчим суддею обставини.
Слідчим відділом Миколаївського РУП ГУНП в Миколаївській області здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні №12024152030000210 від 04.02.2024 за підозрою ОСОБА_7 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 115 КК України.
05.02.2024 ОСОБА_7 в порядку ст. 208 КПК України затримано та повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 115 КК України, обґрунтованість якої підтверджується матеріалами клопотання, а саме: витягом з ЄРДР за №12024152030000210 від 04.02.2024; рапортами; протоколом обшуку; протоколами допиту свідків ОСОБА_9 та ОСОБА_10 ; протоколом огляду предмета; протоколом затримання особи в порядку ст. 208 КПК України та протоколом допиту підозрюваної ОСОБА_7 .
Слідчий суддя дійшов висновку, що докази, надані стороною обвинувачення доводять обставини, які свідчать про наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_7 кримінального правопорушення такого ступеня тяжкості, що може бути підставою для застосування заходів забезпечення кримінального провадження.
Враховуючи дані про особу підозрюваної, яка має постійне місце проживання, раніше не судима, та приймаючи до уваги вік підозрюваної, стан здоров'я, визнання вини у злочині, слідчий суддя дійшов висновку, що забезпечити належну процесуальну поведінку підозрюваної та запобігти зазначеним ризикам, можливо шляхом застосування до ОСОБА_7 більш м'якого запобіжного заходу у вигляді нічного домашнього арешту, в межах строку досудового слідства, з покладенням на підозрювану обов'язків, передбачених ч. 5 ст. 194 КПК України.
Слідчий суддя дійшов висновку, що прокурором не доведено недостатності застосування більш м'якого запобіжного заходу, у зв'язку з чим, обрання щодо підозрюваної ОСОБА_7 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, з урахуванням даних про її особу, вік, стан здоров'я, є невиправданим.
Позиції учасників судового провадження.
Прокурор ОСОБА_5 підтримав вимоги апеляційної скарги, просив задовольнити клопотання слідчого та застосувати запобіжний захід щодо підозрюваної у вигляді тримання під вартою.
Підозрювана ОСОБА_7 та захисник ОСОБА_6 заперечували проти задоволення апеляційної скарги.
Встановлені судом апеляційної інстанції обставини. Мотиви, з яких суд апеляційної інстанції виходив при постановленні ухвали, і положення закону, яким він керувався.
Заслухавши доповідь судді, пояснення учасників судового провадження, вивчивши матеріали судового провадження, обговоривши доводи апеляційної скарги, суд встановив таке.
Відповідно до ч. 1 ст. 370 КПК України, судове рішення повинно бути законним, обґрунтованим і вмотивованим.
Згідно ч. 2 ст. 177 КПК України, підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті. Слідчий, прокурор не мають права ініціювати застосування запобіжного заходу без наявності для цього підстав, передбачених цим Кодексом.
Під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд, відповідно до вимог ч. 1 ст. 194 КПК України, зобов'язаний встановити, чи доводять надані, сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: 1) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; 2) наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; 3) недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам зазначеним у клопотанні.
Як передбачено ч. 1 ст. 183 КПК України, тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу.
Згідно ст. 181 КПК України, домашній арешт полягає в забороні підозрюваному, обвинуваченому залишати житло цілодобово або у певний період доби. Домашній арешт може бути застосовано до особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за вчинення якого законом передбачено покарання у виді позбавлення волі.
Під час апеляційного розгляду, встановлено, що рішення слідчим суддею прийнято з дотриманням зазначених вимог закону.
Оскільки обґрунтованість підозри ОСОБА_7 в апеляційній скарзі не оскаржується, апеляційний суд не переглядає оскаржувану ухвалу в цій частині і констатує, що слідчий суддя дійшов правильного висновку, що на даному етапі досудового розслідування підозра у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 115 КК України, є обґрунтованою.
Слідчий суддя дійшов обґрунтованого висновку про те, що ризики, передбачені п.п. 1, 3 ч. 1 ст. 177 КПК України, прокурором доведені, проте запобігти встановленим ризикам є можливим шляхом обрання більш м'якого запобіжного заходу.
Як зазначив Європейський суд з прав людини у своєму рішенні в справі «Манчіні проти Італії», за наслідками та способами застосування, як тримання під вартою, так і домашній арешт прирівнюються до позбавлення волі для цілей ст. 5 п. 1 п.п. с) Європейської Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод.
Так, в обґрунтування оскаржуваного рішення слідчий суддя врахував особу підозрюваної ОСОБА_7 , яка раніше не судима, має постійне місце проживання, її вік (68 років), її незадовільний стан здоров'я (є інвалідом другої групи безстроково), та визнання вини у злочині.
Слідчий суддя дійшов обгрунтованого висновку, що забезпечити належну процесуальну поведінку підозрюваної та запобігти встановленим ризикам, можливо шляхом застосування до ОСОБА_7 більш м'якого запобіжного заходу у вигляді нічного домашнього арешту, в межах строку досудового слідства, з покладенням на підозрювану обов'язків, передбачених ч. 5 ст. 194 КПК України.
Доводи прокурора про наявність підстав для застосування до підозрюваної більш суворого запобіжного заходу (у вигляді тримання під вартою) суд вважає безпідставними.
За таких обставин, апеляційна скарга прокурора не підлягає задоволенню.
Керуючись ст.ст. 404, 405, 407, 422, 532 КПК України, -
Апеляційну скаргу прокурора Окружної прокуратури міста Миколаєва ОСОБА_5 залишити без задоволення, а ухвалу слідчого судді Заводського районного суду м. Миколаєва від 06 лютого 2024 року щодо ОСОБА_7 - без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та не підлягає оскарженню в касаційному порядку.
Судді:
ОСОБА_1 ОСОБА_2 ОСОБА_11