Справа № 459/1396/23 Головуючий у 1 інстанції: Мельникович М. В.
Провадження № 22-ц/811/2631/23 Доповідач в 2-й інстанції: Бойко С.М.
09 лютого 2024 року м.Львів
Львівський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ: головуючого - судді Бойко С.М., суддів: Копняк С.М., Ніткевича А.В., розглянувши в порядку письмового провадження цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Червоноградського міського суду Львівської області від 08 серпня 2023 року в справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про стягнення додаткових витрат на дитину,
27 квітня 2023 року ОСОБА_2 звернулась до суду з позовом, в якому просила стягнути з ОСОБА_1 додаткові витрати на дитину ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , в розмірі 3000 польських злотих, за офіційним курсом Національного банку України на день ухвалення рішення у справі.
Позовні вимоги позивач обґрунтовувала тим, що з 31.01.2009 року перебувала з відповідачем у зареєстрованому шлюбі, який розірвано рішенням Червоноградського міського суду Львівської області від 05.06.2020 року. У шлюбі у них народилося троє дітей: ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , на яких, починаючи з 24.10.2019 року, відповідно до судового наказу Червоноградського міського суду Львівської області від 07.11.2019 року, з відповідача стягуються аліменти в розмірі 1/2 частини його доходу.
Позивачка зазначає, що їхня малолітня донька ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , знаходиться на обліку в лікаря-невролога у зв'язку з проявами мінімальної мозкової дисфункції, затримкою мовленнєвого розвитку, що потребує проходження нею медичних обстежень, відвідування занять з психологом, логопедом і, відповідно, здійснення додаткових матеріальних витрат.
Проживаючи з позивачкою в Республіці Польща, їхня донька ОСОБА_5 , відповідно до медичних рекомендацій, з 01.11.2022 року відвідувала заняття з логопедом, які поєднувались із заняттями живопису та ліплення, що, в свою чергу, сприяло динаміці розвитку та позитивного впливу на нервову систему дитини. У зв'язку з цим, в період з 01.11.2022 року по 31.03.2023 року позивачкою понесено витрати на загальну суму 6000 злотих, що за офіційним курсом Національного банку України, станом на 21.04.2023 року, становить 52140 грн., половину з яких вважає, що повинен сплатити відповідач, як батько дитини.
Рішенням Червоноградського міського суду Львівської області від 08 серпня 2023 року позов задоволено.
Стягнуто з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 3000 польських злотих, що станом на дату винесення рішення, за офіційним курсом Національного банку України (курс 9,0967), становить 27290 грн. 10 коп., додаткових витрат на доньку ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Стягнуто з ОСОБА_1 в дохід держави 1073 грн. 60 коп. судового збору.
Рішення суду оскаржив відповідач ОСОБА_1 , просить його скасувати з підстав невідповідності висновків суду обставинам справи, порушення норм матеріального та процесуального права і ухвалити нове рішення, яким у задоволенні позову ОСОБА_2 відмовити.
Апеляційну скаргу обґрунтовує тим, що судом ураховано застарілу інформацію про стан здоров'я дитини з довідки від лікаря невролога, датованої 20.09.2020 року, про те, що у дитини прояви мінімальної мозкової дисфункції, затримка мовленнєвого розвитку та рекомендовано заняття у психолога, логопеда, а також з проведеного дитині УЗД в КЗ ЛОР «Львівська обласна клінічна лікарня «Охмадит», яке датоване ще 2018 - 2019 роках. Вважає такі докази неналежними, недопустимими та недостатніми для підтвердження наявності в дитини зазначеного прояву.
Зауважує, що сім'я позивачки проживала у с. Двірці та перебувала під соціальним супроводом в КУ «ЦНСП Великомостівської міської ради Львівської області», як сім'я, що перебуває в складних життєвих обставинах, з 15.02.2021 року по 14.02.2022 року, у зв'язку із соціально-економічними проблемами та проблемами в сім'ї, що, на його думку, дає підстави вважати, що саме позивачка є винною у тому, що дитина насправді могла мати вищезазначені прояви у раніший період часу.
Вважає, що мінімальна мозкова дисфункція у дитини не є особливою обставиною у розумінні ст.185 СК України, адже жодних належних, допустимих, достовірних та достатніх доказів на підтвердження цього факту позивачкою не надано.
Додає, що судом не було взято до уваги й те, що позивачка ніколи не інформувала відповідача про те, що дитина має вище описаний прояв, не узгоджувала способів надання їй матеріальної допомоги, ані вартості такої, в тому числі вартості занять з певними фахівцями, окрім того, з долучених квитанцій не встановлено, хто саме здійснював оплату таких послуг, а довідка розвивального центу UM school Warszawa не містить ані дати, ані печатки закладу, що викликає сумнів у її достовірності.
Звертає увагу, що, вирішуючи даний спір про стягнення вказаної суми грошових коштів, як додаткових витрат на дитину, суд не врахував його (відповідача) матеріального становища, який офіційно не працює, проте, всіляко намагається сплачувати аліменти на трьох дітей.
Відповідно до вимог ч.13 ст.7 та ч.1 ст.369 ЦПК України, справу розглянуто апеляційним судом без повідомлення учасників справи в порядку письмового провадження.
Частиною четвертою статті 268 ЦПК України передбачено, що у разі неявки всіх учасників справи у судове засідання, яким завершується розгляд справи, або розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, суд підписує рішення без його проголошення.
У частині п'ятій статті 268 ЦПК України зазначено, що датою ухвалення рішення є дата його проголошення (незалежно від того, яке рішення проголошено повне чи скорочене). Датою ухвалення рішення, ухваленого за відсутності учасників справи, є дата складення повного судового рішення.
Отже, враховуючи наведені вище вимоги процесуального закону, датою ухвалення апеляційним судом судового рішення в даній справі, призначеній до розгляду на 30.01.2024 року, є дата складення повного судового рішення 09.02.2024 року.
Перевіривши матеріали справи, законність та обґрунтованість оскаржуваного рішення відповідно до вимог статті 367 ЦПК України, колегія суддів дійшла висновку про залишення апеляційної скарги без задоволення з наступних підстав.
Судом встановлено, що з 31.01.2009 року сторони перебували в зареєстрованому шлюбі, який розірвано рішенням Червоноградського міського суду Львівської області від 05.06.2020 року.
У шлюбі в сторін народилося троє дітей: ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_4 .
Відповідно до судового наказу Червоноградського міського суду Львівської області від 07.11.2019 року, з відповідача на користь позивача стягуються аліменти на утримання трьох дітей в розмірі 1/2 частини доходу платника, але не менше 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку та не більше десяти прожиткових мінімумів на дитину відповідного віку, щомісячно, починаючи з 24.10.2019 року і до досягнення дитиною повноліття.
Згідно з довідкою лікаря невролога від 20.09.2020 року, у малолітньої ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , наявні прояви мінімальної мозкової дисфункції, затримка мовленнєвого розвитку та рекомендовано заняття у психолога, логопеда.
30.04.2021 року сімейним лікарем констатовано, що скарги відсутні, дитина краще розмовляє, займається з логопедом, бігає.
Також дитина проходила ультразвукове дослідження мозку в КЗ Львівської обласної ради «Львівська обласна дитяча клінічна лікарня «Охмадит».
Відповідно до довідки UMschool, ОСОБА_6 відвідувала заняття з логопедом та з живопису + ліплення в розвивальному центрі UMschool Warszawa з 01.11.2022 року. Також вказано, що спостерігається динаміка розвитку та позитивний вплив на нервову систему. Окрім цього, зазначено вартість понесених витрат за період з листопада 2022 року по березень 2023 року на загальну суму 6860 zl.
Згідно з копіями квитанцій про оплату за заняття дитини в розвивальному центрі UMschool, було сплачено 6000 злотих.
Із розрахунку заборгованості зі сплати аліментів від 12.06.2023 року вбачається, що заборгованість по сплаті аліментів відсутня.
За змістом статті 180 СК України, батьки зобов'язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття.
Відповідно до статті 8 Закону України «Про охорону дитинства», кожна дитина має право на рівень життя, достатній для її фізичного, інтелектуального, морального, культурного, духовного і соціального розвитку. Батьки або особи, які їх замінюють, несуть відповідальність за створення умов, необхідних для всебічного розвитку дитини, відповідно до законів України.
Згідно з вимогами частини першої статті 185 СК України, той з батьків, з кого присуджено стягнення аліментів на дитину, а також той з батьків, до кого вимога про стягнення аліментів не була подана, зобов'язані брати участь у додаткових витратах на дитину, що викликані особливими обставинами (розвитком здібностей дитини, її хворобою, каліцтвом тощо).
Відповідно до вимог частини другої статті 185 СК України, розмір участі одного з батьків у додаткових витратах на дитину в разі спору визначається за рішенням суду, з урахуванням обставин, що мають істотне значення. Додаткові витрати на дитину можуть фінансуватися наперед або покриватися після їх фактичного понесення разово, періодично або постійно.
Правовий аналіз відповідних норм закону вказує на те, що в окремих випадках за наявності особливих обставин, крім звичайних витрат на дитину, вимагаються додаткові. Розмір додаткових витрат повинен визначатися залежно від передбачуваних або фактично понесених витрат на дитину.
Дане положення стосується особливих обставин, приблизний перелік яких надається зазначеною статтею. До таких особливих обставин закон відносить, насамперед, випадки, коли дитина, яка знаходиться на утриманні батьків, потребує додаткових витрат на неї у зв'язку з розвитком певних її здібностей чи то страждає на тяжку хворобу. Особливі обставини можуть бути зумовлені, як негативними (хвороба), так і позитивними фактами (схильність дитини до музики, що потребує купівлі музичного інструменту, або до певного виду спорту, що вимагає додаткових матеріальних витрат, або дитина потребує оздоровлення та відпочинку біля моря чи на гірському курорті).
Додаткові витрати, зумовлені особливими обставинами, можуть бути присуджені судом у вигляді конкретної суми, що підлягає одноразовій сплаті, або у вигляді щомісячних чи інших періодичних платежів, здійснюваних протягом певного строку чи постійно. Додаткові витрати на дитину можуть фінансуватися наперед або покриватися після їх фактичного понесення.
Наявність таких додаткових витрат має довести особа, що заявляє позовні вимоги про їх стягнення. Ці кошти є додатковими, на відміну від коштів, які отримуються одним з батьків на утримання дитини.
У цих випадках ідеться про фактично зазнані або передбачувані витрати, тому їх необхідно визначати у твердій грошовій сумі.
Доказами, що підтверджують наявність особливих обставин, що спричинили додаткові витрати на дитину, можуть бути документи, які свідчать, наприклад, про витрати на придбання спеціальних інструментів, призначених для розвитку здібностей людини (наприклад, музичного інструменту або спортивного спорядження тощо), витрати на навчання дитини у платному навчальному закладі, на заняття у музичних, мистецьких або спортивних закладах, на додаткові заняття, висновки медико-соціальної експертної комісії, довідки медичних закладів та інші документи, що підтверджують відповідний стан здоров'я дитини (хвороба, каліцтво), і свідчать про необхідність додаткових витрат на лікування (на придбання ліків, спеціальний медичний догляд, санаторно-курортне лікування тощо).
Розмір додаткових витрат на дитину повинен обґрунтовуватись відповідними документами (наприклад, витрати на спеціальний медичний догляд - довідкою медичного закладу про вартість медичних послуг; витрати на лікування, на санаторно-курортне лікування - виписками з історії хвороби дитини, рецептами лікарів, довідками, чеками, рахунками, проїзними документами тощо).
Аналогічний висновок викладений у постанові КЦС у складі Верховного Суду від 04 грудня 2019 року в справі №320/383/19.
Відповідно до частин першої та другої статті 27 Конвенції ООН про права дитини від 20 листопада 1989 року, держава визнає право кожної дитини на рівень життя, необхідний для фізичного, розумового, духовного, морального і соціального розвитку дитини. Батьки або інші особи, які виховують дитину, несуть основну відповідальність за забезпечення в межах своїх здібностей і фінансових можливостей умов життя, необхідних для розвитку дитини.
Вирішуючи питання щодо розміру коштів, які підлягають стягненню на додаткові витрати, необхідно враховувати, в якій мірі кожен із батьків зобов'язаний брати участь у цих витратах з огляду на матеріальне та сімейне становище сторін та інші інтереси й обставини, що мають істотне значення. У випадку, коли матеріальне становище батьків не дозволяє забезпечити повну оплату додаткових витрат, вони можуть бути компенсовані лише частково.
Аналогічний висновок викладений у постанові КЦС у складі Верховного Суду від 29 квітня 2022 року в справі №761/27222/20.
З матеріалів справи встановлено, що додаткові витрати, які понесені позивачкою на малолітню доньку ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зумовлені станом здоров'я дитини (діагноз: мінімальна мозкова дисфункція (ММД)) та рекомендацією лікарів про заняття дитини у психолога, логопеда, а отже, спрямовані на лікування дитини.
Вказані витрати на дитину документально підтверджені і їх загальна вартість становить 6000 польських злотих, відтак, суд першої інстанції обґрунтовано виходив із того, що до стягнення з відповідача підлягає 1/2 понесених позивачкою витрат - 3000 польських злотих, що згідно офіційного курсу НБУ (9,0967) станом на час ухвалення рішення становить 27290 грн. 10 коп.
Заперечення відповідача щодо відсутності належних доказів самого факту перебування дитини у школі UMschool Warszawa та понесення саме позивачкою витрат, колегією суддів відхиляються, як безпідставні, оскільки відповідач, як батько дитини, не позбавлений права самостійно перевірити надання послуг малолітній доньці та занять з розвитку мовлення. Довідка школи UMschool Warszawa містить необхідні реквізити, які є достатніми для витребування відповідної інформації, однак, такою можливістю відповідач не скористався.
Також колегія суддів ураховує, що відповідачем не надано жодного доказу, який би підтверджував відсутність у дитини, станом на час її перебування на заняттях у логопеда, діагнозу, який виключає необхідність проведення рекомендованих занять.
Колегія суддів зауважує, що встановлення дитині вказаного діагнозу (ММД) мало місце після розірвання між сторонами шлюбу і дитина в цей час перебувала на утриманні матері, що стверджується судовим наказом про стягнення з відповідача аліментів.
При цьому, відповідач, як батько, не позбавлений права також займатися лікуванням малолітньої доньки у спеціалістів, згідно з рекомендаціями лікуючого лікаря.
Таким чином, суд правильно встановив характер спірних правовідносин та фактичні обставини справи, не допустив порушень норм матеріального та/або процесуального права, які б були обов'язковою підставою для скасування чи зміни оскаржуваного рішення, доводи апеляційної скарги не спростовують правильних висновків суду по суті вирішення спору, а тому апеляційну скаргу необхідно залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції - залишити без змін.
Керуючись ст.ст. 367, 374 ч.1 п.1, 375, 381-384, 389 ЦПК України, суд
апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.
Рішення Червоноградського міського суду Львівської області від 08 серпня 2023 року залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття, може бути оскаржена в касаційному порядку шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту постанови. Повний текст постанови складений 09 лютого 2024 року.
Головуючий С.М. Бойко
Судді: С.М. Копняк
А.В. Ніткевич