Справа № 459/3677/23 Головуючий у 1 інстанції: Жураковський А.І.
Провадження № 33/811/176/24 Доповідач: Гончарук Л. Я.
13 лютого 2024 року Львівський апеляційний суд у складі: судді Гончарук Л.Я., з участю захисника особи, яку притягнуто до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 адвоката Спічака Михайла Любомировича, розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові в режимі відеоконференції апеляційну скаргу захисника особи, яку притягнуто до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 адвоката Спічака Михайла Любомировича на постанову судді Червоноградського міського суду Львівської області від 11 січня 2024 року,
встановив:
цієї постановою, ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, та накладено на нього адміністративне стягнення у вигляді штрафу у розмірі 17 000 (сімнадцять тисяч) гривень з позбавленням права керування транспортними засобами на строк 1 (один) рік.
Стягнуто з ОСОБА_1 на користь держави судовий збір в сумі 605 (шістсот п'ять) грн 60 коп.
Відповідно до постанови, ОСОБА_1 26.10.2023 о 21 год 59 хв у м. Червонограді на просп. Шевченка, 30, керував автомобілем марки «ВАЗ 21093» д.н.з. НОМЕР_1 з явними ознаками алкогольного сп'яніння (запах алкоголю з ротової порожнини, порушення координації рухів, порушення мови), від проходження медичного огляду на стан алкогольного сп'яніння у встановленому законодавством порядку відмовився, чим порушив п. 2.5. ПДР України.
На вказану постанову захисник особи, яку притягнуто до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 адвокат Спічак М.Л. подав апеляційну скаргу, в якій просить оскаржувану постанову скасувати та закрити провадження у справі.
Апелянт вважає, що дана постанова винесена з порушенням процесуальних норм та неправильними застосуванням норм матеріального права, при цьому суд не повно з'ясував усі фактичні обставини справи та не дослідив і не надав належної оцінки наявним в матеріалах справи доказам та обставинам, підійшов формально до вивчення обставин справи, що потягло за собою необґрунтоване притягнення до відповідальності. Постанова суду не відповідає фактичним обставинам справи, є незаконною та необґрунтованою.
В обґрунтування зазначає, що ОСОБА_1 автомобілем не керував та правил дорожнього руху не порушував.
Звертає увагу суду, що з матеріалів справи вбачається, що до автомобіля працівники поліції підійшли безпідставно - не зупиняючи його.
Зазначає, що з наданих відео файлів, вирізано відео зйомку, яка відображає події, що відбулись з 21:59 до 22:11 год., тобто події, які відбулись з моменту зупинки автомобіля, де водієм був ОСОБА_2 і до часу, коли з автомобіля через задню дверку вийшов власник автомобіля ОСОБА_1 .
Вказує, що у протоколі про адміністративне правопорушення, працівником поліції не зазначено посилання на технічний засіб, за допомогою якого здійснено відеозапис.
Вважає, що доданий до матеріалів справи відеозапис події є неналежним та недопустимим доказом, оскільки такий здобутий з порушенням чинного законодавства.
Стверджує, що ОСОБА_1 не був відсторонений від керування транспортним засобом, про що свідчить відсутність у матеріалах справи відповідного документу встановленої форми, а саме акту огляду та тимчасового затримання транспортного засобу.
У судове засідання апеляційної інстанції особа, яку притягнуто до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 не з'явився, хоча був належним чином повідомлений про час, дату та місце судового розгляду, клопотань про відкладення розгляду справи від такого не надходило. Натомість захисник адвокат Спічак М.Л. не заперечив проти розгляду апеляційної скарги за відсутності ОСОБА_1 .
Заслухавши виступ захисника адвоката Спічака М.Л. на підтримання доводів апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, апеляційний суд вважає, що така не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.
Згідно з ст. 245 КУпАП завданням провадження в справах про адміністративні правопорушення є своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи та вирішення її в точній відповідності із законом.
Відповідно до вимог ст. 280 КУпАП, орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Зі змісту ст. 252 КУпАП орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.
Статтею 251 КУпАП передбачено, що доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, а також іншими документами.
Згідно з п. 27 Постанови Пленуму ВСУ № 14 від 23.12.2005 року «Про практику застосування судами України законодавства у справах про деякі злочини проти безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту, а також про адміністративні правопорушення на транспорті», відповідальність за ст. 130 КУпАП несуть особи, які керують транспортними засобами у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції. Керування транспортним засобом слід розуміти як виконання функцій водія під час руху такого засобу. Правопорушення вважається закінченим з того моменту, як він почав рухатись.
Висновок судді про винуватість ОСОБА_1 у вчиненні правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, є обґрунтованим і відповідає фактичним обставинам справи.
Відповідальність за ч. 1 ст. 130 КУпАП настає і в разі відмови особи, яка керує транспортним засобом від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість руху.
Вказані положення повністю узгоджуються з положеннями п. 2.5 Правил дорожнього руху України, згідно з якими водій повинен на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння.
Незважаючи на заперечення ОСОБА_1 своєї вини у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, така підтверджується сукупністю зібраних та перевірених судом доказів, зокрема: протоколом про адміністративне правопорушення серії ААД № 653569 від 26.10.2023(а.с.2); актом огляду на стан алкогольного сп'яніння з використанням спеціальних технічних засобів (а.с.4); направленням на огляд особи, з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння, або перебування ним під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції від 26.10.2023(а.с.5); рапортом поліцейського ВРПП Червоноградського РВП ГУНП у Львівській області старшого сержанта поліції Б. Ремезовського від 26.10.2023, в якому зазначено, що ним спільно з інспектором ВРПП Червоноградського РВП ГУНП у Львівській області старшим лейтенантом поліції В. Самборським, 26.10.2023 0 21 год 59 хв в ході патрулювання міста Червоноград на просп. Шевченка,30, було помічено автомобіль марки «ВАЗ 2109» д.н.з. НОМЕР_1 , та ними було прийнято рішення зупинити даний транспортний засіб з використанням проблискових маячків. При перевірці документів було встановлено, що даним транспортним засобом керував громадянин ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , житель АДРЕСА_1 . При спілкування з водієм, в останнього було виявлено ознаки алкогольного сп'яніння. На місці зупинки водію ОСОБА_1 було запропоновано пройти огляд на стан алкогольного сп'яніння за допомогою приладу «Drager Alсotest 6820», проте водій ОСОБА_1 відмовився пройти такий огляд. Після чого, останньому було запропоновано проїхати в Червоноградську ЦРЛ для огляду на стан алкогольного сп'яніння, на що ОСОБА_1 також відмовився. Надалі на водія ОСОБА_1 було складено адміністративний протокол за ч. 1 ст. 130 КУпАП п.2.5 ПДР, та з таким останнього було ознайомлено (а.с.6); відеозаписом події (а.с.10), та іншими адміністративними матеріалами справи у їх сукупності.
Наведеними вище доказами підтверджується, що ОСОБА_1 відмовився від проходження у встановленому законом порядку огляду на стан алкогольного сп'яніння, що і стало підставою для складання поліцейськими протоколу про адміністративне правопорушення та притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за відмову від проходження огляду на стан алкогольного сп'яніння.
Крім того, згідно з п.2, п.3 розділу 1 Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженої Наказом МВС України та МОЗ України 09.11.2015 року № 1452/735 (далі Інструкція), огляду на стан сп'яніння підлягають водії транспортних засобів, щодо яких у поліцейського уповноваженого підрозділу Національної поліції України є підстави вважати, що вони перебувають у стані сп'яніння згідно з ознаками такого стану. Ознаками алкогольного сп'яніння є: запах алкоголю з порожнини рота; порушення координації рухів; порушення мови; виражене тремтіння пальців рук; різка зміна забарвлення шкірного покриву обличчя; поведінка, що не відповідає обстановці.
Отже поліцейський вправі пред'явити до водія транспортного засобу вимогу пройти в установленому порядку медичний огляд для визначення стану алкогольного сп'яніння за наявності підстав вважати, що водій перебуває в стані алкогольного сп'яніння згідно з ознаками такого стану.
Відповідно до п.2.5 Правил дорожнього руху водій повинен на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд для визначення стану алкогольного сп'яніння, впливу наркотичних чи токсичних речовин.
А тому, відмовляючись від проходження огляду на стан алкогольного сп'яніння ОСОБА_1 порушив вимоги п.2.5 Правил дорожнього руху, чим вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 130 КУпАП.
Зібрані у справі докази в їх сукупності відповідають критерію належності, допустимості та достатності для прийняття рішення про наявність у діях ОСОБА_1 складу правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП.
Згідно з протоколом про адміністративне правопорушення від 26 жовтня 2023 року серії ААБ № 653569, водій ОСОБА_1 26.10.2023 о 21 год 59 хв у м. Червонограді на просп. Шевченка, 30, керував автомобілем марки «ВАЗ 21093» д.н.з. НОМЕР_1 з явними ознаками алкогольного сп'яніння (запах алкоголю з ротової порожнини, порушення координації рухів, порушення мови), від проходження медичного огляду на стан алкогольного сп'яніння у встановленому законодавством порядку відмовився, що зафіксовано на нагрудну камеру № 1812, № 1723, чим порушив вимоги п. 2.5. Правил дорожнього руху України, за що відповідальність передбачена ч. 1 ст. 130 КУпАП.
Обставини викладені у протоколі підтверджуються і відеозаписом з нагрудного відеореєстратора камери інспектора поліції, з якого слідує (файл 01723@2023102701114810), що на вимогу поліцейського пройти огляд на стан алкогольного сп'яніння на місці події та у закладі охорони здоров'я ОСОБА_1 протягом тривалого періоду часу, ігнорував неодноразові вимоги (пропозиції) працівників поліції, щодо проведення огляду на стан алкогольного сп'яніння, тобто вчиняв дії спрямовані на затягування часу, проте в подальшому ствердно відмовився від такого огляду.
Така поведінка ОСОБА_1 була вірно розцінена працівниками поліції, як відмова водія пройти огляд на стан сп'яніння.
Доводи апеляційної скарги про те, що відеозапис, який знаходиться в матеріалах справи є небезперервним, то апеляційний суд зазначає, що для вирішення справи важливими є лише ті фактичні дані, зафіксовані за допомогою відеокамери поліцейського, які свідчать про вчинення адміністративного правопорушення, або про протилежне. Відповідно до наданого відеозапису, на ньому, зокрема, відображено факт відмови ОСОБА_1 від проходження огляду на стан алкогольного сп'яніння на місці зупинки та у медичному закладі.
Апеляційний суд не бере до уваги доводи апелянта в частині неналежності та недопустимості відеозаписів події, при цьому звертає увагу, що крім відеозапису вина ОСОБА_1 підтверджується іншими наявними в матеріалах справи доказами про які згадано вище.
Твердження захисника про те, що ОСОБА_1 автомобілем не керував, апеляційний суд не бере до уваги та розцінює їх як такі, що спрямовані на уникнення останнім відповідальності за скоєне.
Вказані докази, якими стверджується факт керування транспортним засобом та відмови ОСОБА_1 від проходження огляду на стан сп'яніння, є логічними, послідовними, та такими, що взаємоузгоджуються між собою, а тому в апеляційного суду відсутні підстави сумніватися в їх достовірності та допустимості.
Покликання в апеляційній скарзі на те, що матеріали справи не містять відомостей про відсторонення ОСОБА_1 від керування транспортним засобом не впливає на доведеність його вини у вчиненні цього правопорушення, оскільки підтверджується сукупністю досліджених судом першої інстанції та апеляційним судом доказів.
Покликання апелянта в апеляційній скарзі про те, що оскаржувана постанова є незаконною та такою, що винесена з порушенням процесуальних норм та неправильними застосуванням норм матеріального права, апеляційний суд не приймає до уваги, оскільки при розгляді справи в суді першої інстанції порушень норм матеріального чи процесуального права допущено не було. Суддя відповідно до ст.ст. 245 та 280 КУпАП повно і всебічно з'ясував усі обставини, що мали значення для правильного вирішення справи.
Протокол про адміністративне правопорушення серії ААД № 653569 від 26.10.2023 (а.с.1) складений відповідно до положень ст. 256 КУпАП, оскільки його форма та зміст відповідають вимогам діючого законодавства і є складеним та підписаним уповноваженою на те особою та підтверджують подію і обставини правопорушення. Крім цього, дані зазначеного протоколу узгоджуються з іншими доказами у справі. Отже, такий є належним та допустимим доказом у справі, який суд обґрунтовано поклав в основу доведеності вини ОСОБА_1 у вчиненні ним адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП.
Доводи апеляційної скарги про відсутність в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення апеляційний суд до уваги не бере, оскільки вони не відповідають фактичним обставинам справи і спростовуються наведеними вище доказами.
Що стосується доводів апеляційної скарги про те, що у протоколі про адміністративне правопорушення, працівником поліції не зазначено посилання на технічний засіб, за допомогою якого здійснено відеозапис, то такі суд апеляційної інстанції до уваги не бере, оскільки відповідно ч. 1 ст. 251 КУпАП, доказами у справі є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку суддя встановлює наявність чи відсутність правопорушення, винність особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи, що дотримано як працівниками поліції, так і судом.
Жодних належних та допустимих доказів, які б викликали сумніви в об'єктивності вищевказаних матеріалів, їх фальсифікації, стороною захисту не надано, не здобуто таких і в процесі апеляційного розгляду.
Доводи апеляційної скарги про інші порушення, зазначені в апеляційній скарзі, не впливають на висновок судді про доведеність вини ОСОБА_1 у вчиненні правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, оскільки склад вчиненого адміністративного правопорушення знайшов своє підтвердження під час розгляду справи в суді першої та апеляційної інстанцій.
Дії працівників поліції відносно ОСОБА_1 під час складення протоколу про адміністративне правопорушення за ч. 1 ст. 130 КУпАП апеляційний суд вважає такими, що ґрунтуються на вимогах закону, зокрема на приписах «Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції».
Враховуючи вищенаведене, апеляційний суд приходить до переконання, що рішення судді першої інстанції щодо наявності в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, ґрунтується на основі всебічно, повно та об'єктивно з'ясованих обставин справи, вина ОСОБА_1 доводиться допустимими, належними та достатніми доказами у справі.
Переконливих доводів, які б безумовно спростовували висновки судді в постанові, при розгляді апеляційної скарги не було наведено, а обставини на які покликається апелянт, як невраховані судом першої інстанції, були в повній мірі враховані судом апеляційної інстанції при винесенні постанови.
Доводи, висловлені захисником при перегляді справи судом апеляційної інстанції, не впливають на законність постанови та не спростовують порушення ОСОБА_1 вимог п.2.5 Правил дорожнього руху за наявності у справі вищевказаних доказів, які повністю підтверджують обставини вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП.
Адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 17 000 грн, з позбавленням права керування транспортними засобами на строк один рік, накладене на ОСОБА_1 відповідно до санкції ч. 1 ст. 130 КУпАП і є безальтернативним.
Неправильного застосування норм матеріального права або порушень норм процесуального права, які б були підставою для зміни чи скасування постанови судді, при апеляційному перегляді не встановлено.
Всі інші обставини, на які посилається апелянт в своїй апеляційній скарзі не впливають на законність прийнятого судом першої інстанції рішення.
Обставини, які б виключали провадження в справі, відповідно до ст. 247 КУпАП, відсутні.
З огляду на викладене апеляційний суд дійшов висновку про необґрунтованість апеляційної скарги і вважає, що підстав для скасування постанови судді та закриття провадження у справі немає.
Керуючись ст. 294 КУпАП, суд-,
постановив:
апеляційну скаргу захисника особи, яку притягнуто до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 адвоката Спічака Михайла Любомировича залишити без задоволення, а постанову судді Червоноградського міського суду Львівської області від 11 січня 2024 року про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення - без змін.
Постанова є остаточною та оскарженню не підлягає.
Суддя Л.Я. Гончарук