19 лютого 2024 року
м. Київ
справа № 296/4417/21
провадження № 61-16321ск23
Верховний Суд у складі судді Третьої судової палати Касаційного цивільного суду Ігнатенка В. М.,
розглянув касаційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Корольовського районного суду м. Житомира від 29 березня 2023 року та постанову Житомирського апеляційного суду від 25 липня 2023 року у справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 про визнання правочину недійсним,
11 листопада 2023 року ОСОБА_1 з пропуском строку на касаційне оскарження надіслав засобами поштового зв'язку до Верховного Суду касаційну скаргу на рішення Корольовського районного суду м. Житомира від 29 березня 2023 року та постанову Житомирського апеляційного суду від 25 липня 2023 року.
У касаційній скарзі ОСОБА_1 просив суд касаційної інстанції скасувати рішення Корольовського районного суду м. Житомира від 29 березня 2023 року та постанову Житомирського апеляційного суду від 25 липня 2023 року, ухвалити нове судове рішення про задоволення позову.
Ухвалою Верховного Суду від 06 грудня 2023 року касаційну скаргу ОСОБА_1 залишено без руху, надано строк для усунення недоліків касаційної скарги, а саме, запропоновано: надіслати обґрунтовану заяву про поновлення строку на касаційне оскарження судових рішень, в якій вказати поважні причини пропуску строку та надати належні докази (документи), які підтверджують поважність причин пропуску такого строку; подати уточнену касаційну скаргу, в якій вказати передбачену (передбачені) статтею 389 ЦПК України підставу (підстави), на якій (яких) подається касаційна скарги, а також навести належне обґрунтування цієї (цих) підстави (підстав); зазначити в уточненій редакції касаційної скарги відомості про адресу електронної пошти (за наявності), відомості про наявність або відсутність електронного кабінету.
29 січня 2024 року до Верховного Суду від ОСОБА_1 надійшли матеріали на усунення недоліків касаційної скарги, з яких вбачається, що заявник не виконав вимоги ухвали Верховного Суду від 06 грудня 2023 року.
ОСОБА_1 не надав обґрунтовану заяву про поновлення строку на касаційне оскарження судових рішень та не усунув недоліки касаційної скарги.
Відповідно до пункту 1 частини першої статті 389 Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК України) учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов'язки, мають право оскаржити у касаційному порядку рішення суду першої інстанції після апеляційного перегляду справи та постанову суду апеляційної інстанції, крім судових рішень, визначених у частині третій цієї статті.
Згідно із частиною другою статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пункті 1 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно у таких випадках:
1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку;
2) якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні;
3) якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах;
4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами першою, третьою статті 411 цього Кодексу.
Пунктом 5 частини другої статті 392 ЦПК України встановлено, що у касаційній скарзі має бути зазначено підставу (підстави), на якій (на яких) подається касаційна скарга з визначенням передбаченої (передбачених) статтею 389 цього Кодексу підстави (підстав).
У разі подання касаційної скарги на підставі пункту 1 частини другої статті 389 цього Кодексу в касаційній скарзі зазначається постанова Верховного Суду, в якій викладено висновок про застосування норми права у подібних правовідносинах, що не був врахований в оскаржуваному судовому рішенні.
У разі подання касаційної скарги на підставі пункту 2 частини другої статті 389 цього Кодексу в касаційній скарзі зазначається обґрунтування необхідності відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду.
У разі подання касаційної скарги на судове рішення, зазначене у пунктах 2 і 3 частини першої статті 389 цього Кодексу, в касаційній скарзі зазначається обґрунтування того, в чому полягає неправильне застосування норм матеріального права чи порушення норм процесуального права, що призвело до ухвалення незаконного судового рішення (рішень).
Тлумачення вказаних норм ЦПК України свідчить, що при касаційному оскарженні судових рішень, зазначених в пункті 1 частини першої статті 389 ЦПК України, у касаційній скарзі обґрунтування неправильного застосування судом (судами) норм матеріального права чи порушення норм процесуального права має обов'язково вказуватися у взаємозв'язку із посиланням на відповідний пункт частини другої статті 389 ЦПК України, як на підставу для касаційного оскарження судового рішення.
У новій редакції касаційної скарги заявник не зазначив належні підстави касаційного оскарження судових рішень. ОСОБА_1 лише узагальнено посилається на неправильне застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального права та порушення норм процесуального права.
Відповідно до частини другої статті 393 ЦПК України у разі якщо касаційна скарга оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 392 цього Кодексу, застосовуються положення статті 185 цього Кодексу, про що суддею постановляється відповідна ухвала. За змістом статті 185 ЦПК України, якщо заявник не усунув недоліки скарги у строк, встановлений судом, скарга вважається неподаною і повертається заявнику.
Відтак, оскільки заявником недоліки касаційної скарги не усунено, є підстави для повернення касаційної скарги.
Повернення касаційної скарги не перешкоджає повторному зверненню до суду, якщо перестануть існувати обставини, що стали підставою для повернення скарги.
Керуючись статтями 185, 392, 393 ЦПК України, Верховний Суд у складі судді Третьої судової палати Касаційного цивільного суду,
Касаційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Корольовського районного суду м. Житомира від 29 березня 2023 року та постанову Житомирського апеляційного суду від 25 липня 2023 року у справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 про визнання правочину недійсним, визнати неподаною та повернути.
Копію ухвали та додані до скарги матеріали направити особі, яка подала касаційну скаргу.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.
Суддя В. М. Ігнатенко