Вирок від 23.02.2024 по справі 950/2762/23

Справа № 950/2762/23

Номер провадження 1-кп/950/61/24

ВИРОК
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23 лютого 2024 року Лебединський районний суд Сумської області

в складі: головуючого судді - ОСОБА_1

секретарів - ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Лебедині кримінальне провадження №12023205550000240 від 08.08.2023 про обвинувачення

ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Пономарьово, октябрьського району костромської області російської федерації, громадянина України, що проживає - АДРЕСА_1 , освіта середня, розлученого, судимого:

-27 лютого 2003 року Лебединським районним судом Сумської області по ч. 3 ст. 185 КК України до 3 років позбавлення волі;

-4 жовтня 2007 року Лебединським районним судом Сумської області по ст. 35 КК України до 3 місяців арешту;

-26 січня 2010 року Лебединським районним судом Сумської області за ч. 2 ст. 185 КК України до 2 років обмеження волі, звільнений від відбуття на підставі ст. 75 КК України з іспитовим строком 1 рік;

-13 квітня 2011 року Лебединським районним судом Сумської області по ч. 3 ст. 185, ст. 395 КК України до 3 років позбавлення волі;

-30 травня 2011 року Лебединським районним судом Сумської області по ч. 3 ст. 185 КК України до 3 років 6 місяців позбавлення волі;

-13 травня 2016 року Лебединським районним судом Сумської області по ч. 1 ст. 125, ч. 2 ст. 185 КК України до 240 годин громадських робіт;

-14 вересня 2016 року Лебединським районним судом Сумської області по ч. 2 ст. 389 КК України до 3 місяців арешту;

-3 серпня 2017 року Лебединським районним судом Сумської області по ч. 2 ст. 185 КК України до 1 року позбавлення волі;

-10 січня 2018 року Лебединським районним судом Сумської області по ч. 1 ст. 121 КК України до 5 років позбавлення волі, покарання відбув,

з участю: прокурора - ОСОБА_5 , обвинуваченого - ОСОБА_4 , захисника - ОСОБА_6 , потерпілої - ОСОБА_7

по ч. 1 ст. 121 КК України,

ВСТАНОВИВ:

З 16 год. 00 хв. 07.08.2023 по 00 год. 50 хв. 08.08.2023 ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , спільно зі своєю знайомою ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , в господарстві по АДРЕСА_2 вживали алкогольні напої. Згодом, близько 00 год. 55 хв. 08.08.2023 під час спільного розпивання спиртних напоїв у будинку зазначеного господарства між ОСОБА_4 та ОСОБА_7 на ґрунті раптово виниклих неприязних відносин виникла словесна суперечка, в ході якої ОСОБА_4 діючи умисно з метою спричинення ОСОБА_7 тяжких тілесних ушкоджень, та, відповідно, і шкоди здоров'ю останньої, зі столу схопив ніж, яким відразу наніс один удар ОСОБА_7 один удар в ліве передпліччя, один удар в область черевної порожнини. Внаслідок вищевказаних умисних протиправних дій ОСОБА_4 , потерпілій ОСОБА_7 було заподіяно тілесні ушкодження у вигляді проникаючого поранення черевної порожнини з пораненням шлунково-ободової зв'язки, які є тяжкими тілесними ушкодженнями, що небезпечні для життя та різаної рани лівого передпліччя, які є легкими тілесними ушкодженнями, що спричинили короткочасний розлад здоров'я.

За таких обставин, ОСОБА_4 , наносячи ОСОБА_7 удари ножем в область черевної порожнини та в область лівого передпліччя, усвідомлював суспільно небезпечний характер своїх дій, передбачав можливість настання суспільно небезпечних наслідків у вигляді заподіяння ОСОБА_7 тяжких тілесних ушкоджень, що небезпечні для життя останньої в момент заподіяння, та бажав настання таких наслідків, тобто діяв з прямим умислом.

Суд кваліфікує дії обвинуваченого ОСОБА_4 по ч. 1 ст.121 КК України - умисне тяжке тілесне ушкодження, тобто умисне тілесне ушкодження, небезпечне для життя в момент заподіяння.

В судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_4 свою вину не визнав та пояснив, що він знає ОСОБА_7 вже більше 20 років, так як теж проживав у с. Будилка та знав її чоловіка, з яким дружив. Потім коли її чоловік помер він продовжив спілкуватися з ОСОБА_7 . Про неї він сказати нічого поганого не може, так як він вважав її своєю тіткою. Коли звільнився з тюрми він увесь час підтримував з нею зв'язок. Працював на заводі напівфабрикатів у Київській області. Раз у місяць приїжджав до ОСОБА_7 погостювати. Вони по дружньому випивали, завжди було все добре. Тоді він приїхав до ОСОБА_7 увечері, перед цим купив літр самогону, взяв монтажну піну, щоб полагодити дах на веранді. Коли приїхав до ОСОБА_7 там була її подруга ОСОБА_8 , яка йому теж знайома. Він побачив, що вони там «відзначали» вже не перший день. Він дав ОСОБА_8 картку, щоб вона пішла, щось придбала їсти тому, що бачив, що вони випивають, але нічого не їдять. Потім вони випили, поїли, потім знову випили та поїли. У них теж був самогон та пляшка пива. Потім ОСОБА_8 пішла спати чи полежати, чи відпочити, прилягла на веранді на дивані. Потім він теж пішов. Пізніше він прокинувся тому, що ОСОБА_8 хропла, він їй сказав, щоб вона не хропіла, або йшла до ОСОБА_7 у кімнату і там вдвох хропіли. Він встав, пішов та сів за стіл. ОСОБА_7 там не було. Тут зайшла ОСОБА_9 та почала питати де ОСОБА_8 та куди він її прогнав. Вона кричала. Він сказав, що нікуди її не проганяв і з чого вона це взяла. Вона кричала, як він це собі дозволив, з чужого дому виганяти її подругу. ОСОБА_7 коли вип'є «становиться як танк». Він її обізвав, вони випили і таке як стрес закінчився, вона перестала кричати. Він сходив на ганок покурив, та так як вона продовжувала кричати він вирішив з нею випити, щоб заспокоїлась. Коли він сів та почав їй наливати, вона дала йому в голову два рази у тім'яну частину, чимсь жорстким, попала в щелепу, він не знає чим. Коли він повернувся, побачив що вона взяла ніж, на нього вона не нападала, не штрикала його. Він не став би її хапати за руку, якби не знав, що до цього вона «Капшука» зарізала, перерізала йому горло, ОСОБА_10 «Німому» проколола живіт ножем, але до суду діло не дійшло, органи задіті не були до лікарні він не звертався. Потім вона «раз і побігла», ніж випав та лежав на підлозі, сіла на ганку, посиділа. Він і не думав, що щось трапилось. ОСОБА_7 була п'яна, він її такою ніколи не бачив, вона пила вже третій чи четвертий день. Він на неї ніж не піднімав. Свідків всіх цих подій не було. ОСОБА_11 він ніколи не бачив, і не розуміє, чому вона про нього таке повідомила. Порізи у ОСОБА_7 виникли в результаті того, що вона забирала ніж. Вони з ОСОБА_12 були у приміщенні вдвох, нікого більше не було, вона сама себе не порізала «бо не дурна». У неї ніж був у руці, він хотів цей ніж відібрати, вони з нею почали боротись. Вона не хотіла віддати, а він хотів забрати ніж. Вона тягнула на себе, а він на себе. Це був кухонний ніж, звичайний, невеликий, такий як для нарізки хліба. Під час цих подій, він сидів за столом, а вона стояла позаду дещо ліворуч. Коли вона його вдарила в ліву сторону, він повертався та зідрав собі лікоть, на лівому боці голови у нього були гулі та крововиливи. Чим ОСОБА_7 його вдарила, він не знає. У правій руці вона тримала ніж, він повернувся і забрав ніж. Встати він не міг, йому там було ніяк встати. Ніж вона тримала лезом від себе. Закінчилось все тим, що ОСОБА_7 кинула ніж, пішла на ганок та почала кричати. Вже коли вона пішла, він поклав цей ніж, вийшов на ганок та побачив пляму крові. Ніж був чистим, без крові. Потім він вже збагнув та почав ходити кругом хати та гукати ОСОБА_7 , звідки взялася кров на одвірку він не знає. Потім він зайшов до будинку, налив горілки, випив, пішов ліг та чекав. Заснув, прокинувся о п'ятій годині, коли постукали поліцейські, які повідомили, що ОСОБА_7 у лікарні. Втрьох, вони сиділи з 19 години, він приїхав о 18 год. 30 хв. ОСОБА_7 та ОСОБА_8 були напідпитку, ОСОБА_8 ще їздила до магазину на велосипеді. Він привіз літр самогону, а у них було півлітра самогону. Крім ножа інших предметів у ОСОБА_7 в руках не було, можливо по голові вона нанесла удари руків'ям ножа. Він схопив ОСОБА_7 за руку з початку лівою рукою, потім правою. Він обернувся, почав привставати і лівою рукою схопив за кисть руки, може дещо вище. Потім він вскочив і повернувся до неї обличчям. Потім схопив правою рукою, почав тягнути до себе, вона до себе, так все і трапилося. Це тривало декілька секунд. Лівою рукою він тримав її за кисть, правою там де вона тримала ніж. Потім ОСОБА_7 вирвала руку, однією рукою а він тримав її за ліву руку, другою за праву, потім вона вирвала руку і все трапилось. ОСОБА_7 розвернулась кинула ніж і пішла на вулицю. Ніж був лезом вперед, він намагався, щоб його не поранили, викручував руку в протилежну сторону, від себе, хотів, щоб вона його викинула. Чи був ніж на рівні плеча він сказати не може.

Суд, дослідивши під час судового розгляду надані сторонами кримінального провадження докази на предмет їх належності, достовірності, допустимості та достатності, визнає доведеною винуватість обвинуваченого у вчиненні зазначеного кримінального правопорушення, що підтверджується наступними доказами.

Потерпіла ОСОБА_7 , суду пояснила, що напередодні того дня, їй зателефонував ОСОБА_4 та запитав, чи можна увечері приїхати до неї. Вона повідомила, що робить ремонт, але він наполягав, казав, що побуде у неї два дні і вона дозволила йому приїхати. ОСОБА_4 приїхав увечері, о 19.00-19.30. вона його прийняла. В той час у її господарстві була подруга, ОСОБА_13 , вони сіли вечеряти. Через деякий час ОСОБА_8 сказала, що піде спати. На що вона запропонувала лягти спати у неї. ОСОБА_8 пішла та лягла спати, вона з ОСОБА_4 продовжили сидіти за столом. ОСОБА_8 допомагала їй з ремонтом у будинку. Потім ОСОБА_4 пішов та вигнав її тому, що сказав, що на цьому місці буде спати він. Вона побігла наздоганяти ОСОБА_8 , це була вже 23 година, і ОСОБА_8 сказала, що вже пізно і вона піде додому. Вона повернулася до кімнати, сіла з ОСОБА_4 і запитала, ким він себе вважає у її будинку, що вигнав її подругу. У них не встигла зав'язалася сварка, як вона відчула «хлопок», схопилася рукою, зрозуміла, що ОСОБА_4 вдарив її ножем, який лежав на столі, другий удар прийшовся їй у руку, якою вона закрила тулуб. Після цього вона вибігла на вулицю і побігла до сусідів, які викликали швидку та поліцію. Її сусіди це ОСОБА_14 та її син. Перший удар прийшовся у верхню частину живота, інший у руку, після того як вона схопилася за рану. Вони стояли поруч. Вони сварилися з приводу ситуації з ОСОБА_8 . ОСОБА_4 вона знає дуже давно, років 20, вона з ним товаришує, він співмешкав з її подругою. Після того як ОСОБА_4 наніс удари, вона зразу вийшла з будинку, а він залишився, допомогу надати не намагався. Швидка допомога повезла її у лікарню, де надавали їй допомогу. Коли у них був конфлікт з ОСОБА_4 , ОСОБА_8 вже не було. Ніяких дій, під час сварки відносно ОСОБА_4 вона не вчиняла, була лише словесна сварка. Можливо вона казала образливі слова в адресу ОСОБА_4 . Їй відомо, що ОСОБА_4 неодноразово судимий і перебував у місцях позбавлення волі. Щодо визначення міри покарання поклалася на розсуд суду, просить пом'якшити покарання, якщо він переосмислив вчинене.

Допитана у судовому засіданні свідок ОСОБА_8 суду пояснила, що в той день вона була в гостях у ОСОБА_7 . Вона, ОСОБА_4 , ОСОБА_7 випивали. Вона вирішила піти посапати, а потім піти додому. Пішла у коридор, там був диван та заснула. Потім прийшов ОСОБА_4 та сказав, що це його місто і вигнав її. Вона встала і пішла додому. ОСОБА_7 вже на вулиці просила її повернутися назад, але вона не повернулась пішла додому. Спиртне почали вживати о 17-18 годині. ОСОБА_7 просила їй допомогти потрусити сажу, замість цього пили самогон, випили по 100 грамів. За столом сиділи не довго, були втрьох, ніхто не приходив. Вона пішла спати тому, що у неї заболіла голова. Вона спала часів чотири, п'ять. Коли її розбудив ОСОБА_4 вона не знає. Коли сиділи за столом, у них конфліктів не було, просто спілкувались. Чи ліг на її місце ОСОБА_4 вона не знає.

Допитана у судовому засіданні свідок ОСОБА_11 суду пояснила, що в ніч з сьомого на восьме серпня 2023 року вона перебувала вдома, близько першої години до неї у вікно постукала ОСОБА_7 та кричала «у мене ножове», до ОСОБА_7 зразу вийшла її дочка, потім вона. Викликали швидку допомогу. Довго балакали із швидкою, там розпитували подробиці. Спочатку крові вона не бачила. А лише бачила. Як ОСОБА_7 , присіла на порозі та трималася за живіт, потім коли відпустила руку то було багато крові. Приїхала швидка, помістила ОСОБА_7 на ноші, знайшли поранення та повезли у м. Суми. Коли від'їжджала швидка допомога, під'їхала поліція. Коли вона разом з полйцейськими зайшла до будинку ОСОБА_7 , побачили, що ОСОБА_4 лежав на ліжку. Коли до неї прийшла ОСОБА_7 вона розповідала про те, що вони сиділи, випивали, була ОСОБА_8 , ОСОБА_4 її вигнав, попросив їсти та «сто грамів», але щось було не таке, він скипів, схопив ніж та наніс удар. ОСОБА_4 вона особисто не знає. З ОСОБА_7 живе по сусідству, але не спілкується. Коли зайшли до будинку, ОСОБА_4 , був випивши, але не сильно п'яний.

З дослідженого під час судового розгляду протоколу огляду місця події від 8 серпня 2023 року (а.с.28-87) встановлено, що під час проведення огляду було встановлено, що місцем події є будинок АДРЕСА_2 у якому на столі у кухні виявлені дві чарки, кружку з слідами папілярних ліній, на кріслі, що знаходиться в кухні кухонний ніж, плями крові на стіні біля дивану у залі.

З висновку судово-медичної експертизи №304 від 12 вересня 2023 року (а.с.93-94) встановлено, що у ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , з урахуванням обставин випадку, даних медичної документації, судово медичний експерт дійшов до слідуючих підсумків: 1. згідно представленої медичної документації медичної карти стаціонарного хворого № 14106 КНП СОР «СОКЛ» відомо, що гр. ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , знаходилася на стаціонарному лікуванні в хірургічному відділенні з 08.08 по 16.08.2023 року. Діагноз: основний: проникаюче поранення черевної порожнини з пораненням шлунково-ободової зв'язки. Внутрішньочеревна кровотеча. Різана рана лівого передпліччя. Алкогольне сп'яніння; 2. ушкодження, у вигляді різаної рани лівого передпліччя, кваліфікуються, як легкі тілесні ушкодження, що спричинили короткочасний розлад здоров'я. Ушкодження, у вигляді проникаючого поранення черевної порожнини з пораненням шлунково-ободової зв'язки, кваліфікуються, як тяжкі тілесні ушкодження, що небезпечні для життя; 4. згідно лабораторних даних КНП СОР «СОКЛ» результату лабораторного дослідження на етиловий спирт (фотометрично) крові ОСОБА_7 , від 11.08.2023 року, відомо, що 04.40 08.08.23р. дата забору 4 год. 40 хв. у крові виявлено 1,88 проміле. Така концентрація етилового спирту в крові, по даним спеціалізованої літератури, могла відповідати середньому ступеню алкогольного сп'яніння.

З дослідженого протоколу проведення слідчого експерименту із застосуванням технічних засобів фіксації проведеного з потерпілою ОСОБА_7 від 23 серпня 2023 року (а.с. 95-99) та оригіналом відеозапису на флешнакопичувачі (а.с.100) встановлено, що був проведений слідчий експеримент з участю потерпілої ОСОБА_7 , під час проведення слідчого експерименту ОСОБА_7 на місці, а саме у будинку по адресі АДРЕСА_2 пояснила, яким чином відбувався конфлікт з ОСОБА_4 в результаті якого їй за допомогою ножа були спричинені тілесні ушкодження, зазначені пояснення цілком узгоджуються з показами, наданими потерпілою ОСОБА_7 .

З висновку судово медичної експертизи №305 від 12 вересня 2023 року (а.с.102) встановлено, що на підставі даних судово-медичної експертизи ОСОБА_7 , з урахуванням обставин випадку, матеріалів кримінального провадження №12023205550000240 протоколу проведення слідчого експерименту від 23 серпня 2023 року, судово медичний експерт дійшов до наступних підсумків: характер та локалізація тілесних ушкоджень, виявлених у потерпілої ОСОБА_7 , відповідає механізму, продемонстрованому останньою під час слідчого експерименту 23 серпня 2023 року, а саме від нанесення ударів в живіт та лівому передпліччю.

Отже, оцінюючи всі зібрані у справі докази в сукупності за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому дослідженні всіх обставин кримінального правопорушення, керуючись законом, оцінюючи кожний доказ з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність зібраних доказів - з точки зору достатності та взаємозв'язку для прийняття відповідного процесуального рішення, суд доходить висновку, що усі вище перелічені та досліджені у судовому засіданні докази не викликають у суду сумніву, оцінені судом, як належні та допустимі докази, що містять інформацію про предмет доказування у даному кримінальному провадженні.

Недопустимості доказів згідно вимог ст.ст. 87-89 КПК України судом не встановлено. Порушень вимог КПК України, які б могли спростувати висновки суду під час розгляду справи, також не встановлено.

Суд критично оцінює покази обвинуваченого про обставини скоєного ним кримінального правопорушення, та розцінює їх як його намагання пом'якшити собі покарання, оскільки сам механізм нанесення самою собі тілесних ушкоджень ОСОБА_7 , про який повідомив ОСОБА_4 , а саме тримаючи ніж прямим хватом (лезом від себе) у правій руці, нанесення ушкодження у ліву частину тулуба на глибину достатню для заподіяння проникаючого поранення черевної порожнини з ушкодженням шлунково-ободової зв'язки та різаної рани лівого передпліччя є нелогічним та фізично неспроможнім. Крім того, допитана під час судового розгляду судово-медичний експерт ОСОБА_15 , повідомила, що самостійне заподіяння собі тілесних ушкоджень у вигляді проникаючого поранення черевної порожнини з ушкодженням шлунково-ободової зв'язки неможливе виходячи з того, що зазначене ушкодження є проникаючим на значну глибину, понад 4 см.

З огляду на докази, здобуті у даному кримінальному провадженні та досліджені під час судового розгляду, суд вважає встановленим, що ОСОБА_4 при наведених у вироці обставинах, в ході конфлікту який виник між ним, та потерпілою ОСОБА_7 о 00 год. 55 хв. 8 серпня 2023 року у будинку по АДРЕСА_2 умисно наніс один удар ножем у ліву частину тулуба, один удар ножем у ліве передпліччя, першим ударом ножа спричинив ОСОБА_7 умисне тілесне ушкодження, небезпечне для життя в момент заподіяння.

Враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку, що своїми умисними та протиправними діями обвинувачений ОСОБА_4 вчинив кримінальне правопорушення передбачене ч. 1 ст.121 КК України - умисне тяжке тілесне ушкодження, тобто умисне тілесне ушкодження, небезпечне для життя в момент заподіяння.

Стосовно позиції захисту, щодо спричинення ОСОБА_4 потерпілій ОСОБА_7 необережних тяжких тілесних ушкоджень суд вважає, що обставини спричинення тяжких тілесних ушкоджень з необережності не знайшли свого підтвердження, оскільки встановленими під час судового розгляду фактичними даними доведено, що тяжкі тілесні ушкодження спричинені першим ударом, який заподіяний ножем у ліву частину тулубу, а тілесні ушкодження у виді різаної рани лівого передпліччя мають захисний характер та отримані в результаті спроби уникнути ОСОБА_7 другого удару у тулуб. За таких обставин, виключає необережність, оскільки ОСОБА_4 було нанесено два цілеспрямовані удари в одному напрямку і у одній проекції.

Вивченням особи обвинуваченого ОСОБА_4 встановлено, що він раніше неодноразово судимий, у тому числі має незняту і не погашену судимість по ч. 1 ст. 121 КК України, не одружений, на обліку в лікаря-нарколога та лікаря-психіатра не перебуває, тяжких захворювань чи інвалідності не має, також має постійне місце проживання, задовільно характеризується по місцю проживання.

Обставин, які пом'якшують та обтяжують покарання обвинуваченого ОСОБА_4 , відповідно до вимог, передбачених ст.ст. 66, 67 КК України, під час досудового розслідування та судового розгляду не встановлено.

Показання ОСОБА_4 під час судового розгляду свідчать про те, що він не визнає встановлених судом фактичних обставин справи, тобто відсутнє визнання вини, за таких обставин вказане не свідчить про наявність негативного ставлення до вчиненого.

Призначаючи покарання обвинуваченому ОСОБА_4 , суд виходить із положень ст. ст. 50, 65 КК України, враховує принципи законності, справедливості, обґрунтованості та індивідуалізації покарання, характер і ступінь тяжкості вчинених кримінальних правопорушень, які згідно з ст. 12 КК України є тяжким умисним злочином, відсутність обставин, які пом'якшують та обтяжують покарання, а також відомості про особу обвинуваченого наведені вище.

Також при призначенні покарання суд враховує те, що прокурор просив визнати винуватим ОСОБА_4 та призначити покарання по ч. 1 ст. 121 КК України у вигляді восьми років позбавлення волі, тобто максимальний строк передбачений санкцією ч. 1 ст. 121 КК України; потерпіла ОСОБА_7 при визначенні покарання поклалася на розсуд суду, на застосуванні найсуворішого покарання не наполягала.

З урахуванням вищевикладеного, відомостей про особу обвинуваченого ОСОБА_4 , беручи до уваги, обставини вчинення кримінального правопорушення, відсутність негативного ставлення до вчиненого, розкаяння, думку потерпілої, яка не наполягала на призначенні найсуворішого покарання, суд приходить до висновку, що його виправлення та попередження вчинення ним нових кримінальних правопорушень неможливо без призначення покарання у вигляді позбавлення волі.

На переконання суду, саме таке покарання відповідає загальним засадам його призначення, визначеним у ст. ст. 50, 65 КК України, є справедливим та співмірним протиправному діянню, необхідним та достатнім для виправлення обвинуваченого ОСОБА_16 та попередження вчинення ним нових кримінальних правопорушень.

Під час кримінального провадження цивільний позов не пред'являвся.

Також суд вважає, що не зникли ризики, передбачені ч.1 ст.177 КПК України, які були встановлені під час обрання запобіжного заходу щодо ОСОБА_4 , тому до набрання вироком законної сили існують підстави для продовження щодо обвинуваченого запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, обчислюючи строк відбування покарання з моменту його затримання.

Долю речових доказів суд вважає за необхідне вирішити у відповідності до вимог ст.100 КПК України.

Процесуальні витрати відсутні.

Керуючись ст. ст. 349, 368, 370, 374 КПК України, суд, -

УХВАЛИВ:

ОСОБА_4 визнати винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 121 КК України та призначити йому покарання у виді шести років позбавлення волі

Початок строку відбування покарання ОСОБА_4 обчислювати з моменту його затримання - 8 серпня 2023 року.

Міру запобіжного заходу ОСОБА_4 до набрання вироком законної сили залишити без змін у виді тримання під вартою у Державній установі «Сумський слідчий ізолятор».

Вирок суду в частині застосування запобіжного заходу, яким визначено тримання ОСОБА_4 під вартою до набрання вироком законної сили, виконувати негайно.

Речові докази: зішкріб речовини бурого кольору стіни та контрольний змив, ніж з нашаруванням речовини бурого кольору, дві чарки, слід папілярних ліній, чоловічі труси, змив з рук та контрольний змив, які зберігаються в камері зберігання речових доказів ВП №3 (м.Лебедин) Сумського УП ГУНП в Сумській області - знищити.

Вирок набирає законної сили через 30 днів з дня його проголошення.

Вирок може бути оскаржений до Сумського апеляційного суду через Лебединський районний суд Сумської області протягом 30-ти днів з дня його проголошення.

Копії вироку негайно вручити обвинуваченому та прокуророві.

Суддя: ОСОБА_17

Попередній документ
117206340
Наступний документ
117206342
Інформація про рішення:
№ рішення: 117206341
№ справи: 950/2762/23
Дата рішення: 23.02.2024
Дата публікації: 26.02.2024
Форма документу: Вирок
Форма судочинства: Кримінальне
Суд: Лебединський районний суд Сумської області
Категорія справи: Кримінальні справи (з 01.01.2019); Кримінальні правопорушення проти життя та здоров'я особи; Умисне тяжке тілесне ушкодження
Стан розгляду справи:
Стадія розгляду: (24.12.2024)
Результат розгляду: Приєднано до провадження
Дата надходження: 23.12.2024
Розклад засідань:
27.09.2023 13:30 Лебединський районний суд Сумської області
04.10.2023 11:00 Лебединський районний суд Сумської області
10.10.2023 11:00 Лебединський районний суд Сумської області
02.11.2023 11:00 Лебединський районний суд Сумської області
13.11.2023 14:30 Лебединський районний суд Сумської області
30.11.2023 13:00 Лебединський районний суд Сумської області
05.01.2024 11:00 Лебединський районний суд Сумської області
17.01.2024 14:30 Лебединський районний суд Сумської області
19.02.2024 11:00 Лебединський районний суд Сумської області
22.02.2024 11:00 Лебединський районний суд Сумської області
23.02.2024 11:00 Лебединський районний суд Сумської області
06.08.2024 14:00 Полтавський апеляційний суд
09.10.2024 14:30 Полтавський апеляційний суд
17.10.2024 15:00 Лебединський районний суд Сумської області