19 лютого 2024 року
м. Київ
справа № 235/347/22
провадження № 61-14565св23
Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду: Ігнатенка В. М. (суддя-доповідач), Олійник А. С., Фаловської І. М.,
учасники справи:
позивач - ОСОБА_1 ,
відповідач - приватне акціонерне товариство «Шахтоуправління «Покровське»,
розглянув у попередньому судовому засіданні у порядку письмового провадження касаційну скаргу приватного акціонерного товариства «Шахтоуправління «Покровське» на ухвалу Дніпровського апеляційного суду від 09 жовтня 2023 року в складі колегії суддів: Канурної О. Д., Космачевської Т. В., Халаджи О. В.,
Описова частина
Короткий зміст позовних вимог
У липні 2023 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до приватного акціонерного товариства «Шахтоуправління «Покровське» (далі - ПрАТ «Шахтоуправління «Покровське») про відшкодування моральної шкоди.
Позовна заява мотивована тим, що він з відповідачем перебував у трудових відносинах з 23 серпня 2017 року. Наказом від 23 січня 2019 року № 172ок він був звільнений з підприємства за пунктом 2 статті 40 КЗпП України у зв?язку
з виявленням невідповідності займаній посаді за станом здоров'я. Позивач пропрацював на одному і тому підприємстві з повним робочим днем в шахті,
з них в умовах впливу шкідливих факторів більше 20 років. У зв'язку
з постійним хворобливим станом, лікарсько-експертною комісією при «Інституті медицини праці ім. Ю. І. Кундієва» Національної академії медичних наук України встановлено наявність у позивача хронічного професійного захворювання. Комісією проведено розслідування причин виникнення хронічного професійного захворювання та складено акт за формою П-4, затверджений начальником Східного міжрегіонального управління Державної служби України з питань праці 05 листопада 2021 року, яким встановлено, що хронічна радикулопатія L5 S1 праворуч в стадії загострення з вираженими статико-динамічними порушеннями, м'язово-тонічним та больовим синдромами, рецидивуючий перебіг; хронічний бронхіт II ст. фаза затихаючого загострення, дифузний пневмофіброз, ЛН-І-ІІ ст. (першого-другого ст.); цервікалгія; пресбіопія обох очей; кристалурія; - захворювання професійне, встановлене виникло у зв'язку з тривалим періодом роботи в умовах впливу шкідливих виробничих факторів.
Висновком МСЕК від 09 грудня 2021 року позивачу встановлена третя група інвалідності та 65 % втрати працездатності. У зв'язку з вказаним професійним захворюванням порушено та порушуються нормальні життєві зв'язки позивача, він позбавлений можливості реалізовувати свої звички та бажання, постійно відчуває фізичний біль у суглобах та спині, оніміння рук, мерзлякуватість кистей, побіління пальців рук на холоді. Тривалий процес лікування позбавляє позивача можливості вести повноцінний спосіб життя, внаслідок отримання хронічного професійного захворювання він постійно відчуває задуху, нехватку кисню, фізичні страждання та біль, обґрунтовані важкістю самопочуття та особливостями лікування. Все це постійно
і негативно позначалося і позначається сьогодні на душевному та фізичному станах позивача. На даний час його самопочуття не поліпшується, негативні зміни у його житті є незворотними, усвідомлення чого завдає позивачу душевних страждань.
Вважав, що йому спричинено моральну шкоду у зв'язку з ушкодженням здоров'я, внаслідок неналежного виконання відповідачем вимог законодавства стосовно створення та підтримання безпечних умов праці, що спричинило виникнення у позивача хронічного професійного захворювання. При визначенні розміру моральної шкоди позивач оцінював глибину, характер та тривалість душевних страждань та нервових переживань, істотності недоотриманих благ, втрату 65 % професійної працездатності, безстрокове призначення третьої групи інвалідності, характер професійних захворювань та їх наслідки для здоров'я, та просив суд стягнути з відповідача моральну шкоду у сумі 300 000 грн.
Короткий зміст судових рішень судів першої та апеляційної інстанцій і мотиви їх ухвалення
Рішенням Красногвардійського районного суду м. Дніпропетровська від 31 липня 2023 року позов задоволено частково.
Стягнено з ПрАТ «Шахтоуправління «Покровське» на користь ОСОБА_1 в рахунок відшкодування моральної шкоди 150 000 грн, з утриманням з цієї суми передбачених законом податків та обов'язкових платежів при їх виплаті. В іншій частині позовних вимог відмовлено.
Стягнено з ПрАТ «Шахтоуправління «Покровське» судовий збір у розмірі 1 500 грн на користь держави.
Рішення суду першої інстанції мотивоване тим, що факт душевних страждань позивача доведено, реальність яких не викликає сумніву, а тому позивач має право на відшкодування заподіяної моральної шкоди.
Визначаючи розмір заподіяної позивачу моральної шкоди, суд також враховує те, що за наслідками отриманого хронічного професійного захворювання позивач більше не може виконувати ту роботу, якою займався раніше дуже тривалий час.
Отже, виходячи з засад розумності, справедливості та об'єктивності суд вважав, що розмір завданої позивачу моральної шкоди пред'явлений до стягнення є завищеним. На переконання суду, з врахуванням критерію справедливості відшкодування та ступеня втрати професійної працездатності, враховуючи безперервність праці на підприємстві відповідача в умовах впливу шкідливих факторів більше 20 років, з відповідача на користь позивача в рахунок відшкодування моральної шкоди підлягає стягненню 150 000 грн.
Не погодившись з рішенням суду першої інстанції, ПрАТ «Шахтоуправління «Покровське» подало апеляційну скаргу.
Ухвалою Дніпровськогоапеляційного суду від 09 жовтня 2023 року апеляційну скаргу ПрАТ «Шахтоуправління «Покровське» на рішення Красногвардійського районного суду м. Дніпропетровська від 31 липня 2023 року визнано неподаною та повернуто. Роз'яснено ПрАТ «Шахтоуправління «Покровське», що повернення апеляційної скарги не перешкоджає повторному зверненню з апеляційною скаргою, якщо перестануть існувати обставини, що стали підставою для повернення апеляційної скарги.
Ухвала апеляційного суду мотивована тим, що надана платіжна інструкція, яку надав представник відповідача, не відповідає номеру справи, яка знаходиться в Дніпровському апеляційному суді, де єдиний унікальний номер справи
є № 235/347/22, тоді як у платіжній інструкції зазначений єдиний унікальний номер справи 214/8344/21, де платником є ОСОБА_2 , що не зараховано у Державний бюджет України за розгляд справи № 235/347/22, тому, станом на 09 жовтня 2023 року, суд вважав, що недоліки апеляційної скарги, зазначені в ухвалі суду про її залишення без руху, усунені не були. Оскільки у встановлений строк відповідачем зазначені недоліки не були усунені, апеляційна скарга визнана неподаною і повернута.
Короткий зміст вимог касаційної скарги
У касаційній скарзі ПрАТ «Шахтоуправління «Покровське», посилаючись на неправильне застосування судом апеляційної інстанції норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просить суд касаційної інстанції скасувати ухвалу Дніпровського апеляційного суду від 09 жовтня 2023 року, передати справу для продовження розгляду до суду апеляційної інстанції.
Рух справи в суді касаційної інстанції
11 жовтня 2023 року ПрАТ «Шахтоуправління «Покровське» надіслало засобами поштового зв'язку до Верховного Суду касаційну скаргу на ухвалу Дніпровського апеляційного суду від 09 жовтня 2023 року.
Верховний Суд ухвалою від 20 листопада 2023 року відкрив касаційне провадження за касаційною скаргою ПрАТ «Шахтоуправління «Покровське» на ухвалу Дніпровського апеляційного суду від 09 жовтня 2023 року.
05 лютого 2024 року справа надійшла до Верховного Суду.
Аргументи учасників справи
Доводи особи, яка подала касаційну скаргу
У касаційній скарзі як на підставу оскарження судового рішення ПрАТ «Шахтоуправління «Покровське» посилається на частину другої статті 389 Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК України). Вважає, що суд апеляційної інстанції не врахував висновки, викладені у постановах Верховного Суду від 08 вересня 2021 року у справі № 759/12750/19 та від 16 вересня 2020 року у справі № 760/8363/16-ц.
Касаційна скарга обґрунтована тим, що апеляційний суд невмотивовано, без посилання на належні докази, дійшов помилкового висновку про несплату ПрАТ «Шахтоуправління «Покровське» судового збору в цій справі, помилково послався на докази сплати судового збору в іншій справі, не запитав та не отримав відповідну інформацію від Державної казначейської служби України. Ці дії порушили право ПрАТ «Шахтоуправління «Покровське» на апеляційне оскарження рішення суду першої інстанції.
Обов'язок з перевірки факту зарахування судового збору покладається на суд, а не подання стороною оригіналу платіжного документа не може бути підставою для повернення апеляційної скарги як такої, що не відповідає встановленим вимогам.
Позиція інших учасників справи
Інші учасники справи не скористалися своїми правами на подання до суду своїх заперечень щодо змісту і вимог касаційної скарги, відзиву на касаційну скаргу до касаційного суду не направили.
Фактичні обставини, встановлені судами
Апеляційний суд встановив, що у липні 2023 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до ПрАТ «Шахтоуправління «Покровське» про відшкодування моральної шкоди.
Рішенням Красногвардійського районного суду м. Дніпропетровська від 31 липня 2023 року позов задоволено частково. Стягнено
з ПрАТ «Шахтоуправління «Покровське» на користь ОСОБА_1 в рахунок відшкодування моральної шкоди 150 000 грн, з утриманням з цієї суми передбачених законом податків та обов'язкових платежів при
їх виплаті. В іншій частині позовних вимог відмовлено. Стягнено
з ПрАТ «Шахтоуправління «Покровське» судовий збір у розмірі 1 500 грн
на користь держави.
Не погодившись з рішенням суду першої інстанції, ПрАТ «Шахтоуправління «Покровське» подало апеляційну скаргу.
Ухвалою Дніпровського апеляційного суду від 18 вересня 2023 року апеляційну скаргу ПрАТ «Шахтоуправління «Покровське» на рішення Красногвардійського районного суду м. Дніпропетровська від 31 липня 2023 року залишено без руху з підстав несплати судового збору. Відповідачу був наданий десятиденний строк для усунення зазначених недоліків після отримання ним копії ухвали Дніпровського апеляційного суду та запропоновано усунути недоліки шляхом подачі апеляційному суду оригіналу документу про сплату судового збору у розмірі 2 250 грн.
Копія ухвали Дніпровського апеляційного суду від 18 вересня 2023 року направлялась 18 вересня 2023 року ПрАТ «Шахтоуправління «Покровське» в електронний кабінет та на електронну адресу підприємства, зазначену в апеляційній скарзі, та була доставлена адресату на електронні адреси 19 вересня 2023 року, згідно з відповідними довідками.
На виконання вимог ухвали Дніпровського апеляційного суду від 18 вересня 2023 року, відповідач через систему «Електронний суд» 26 вересня 2023 року подав заяву про усунення недоліків, додавши до цієї заяви платіжну інструкцію № 0.0.3219994878.1, датовану 26 вересня 2023 року, щодо сплаченого судового збору у розмірі 3 405 грн, однак у заяві зазначає про надання платіжної інструкції від 22 вересня 2023 року № 875122 про сплату судового збору за розгляд справи судом апеляційної інстанції на суму 2 250 грн.
Ухвалою Дніпровськогоапеляційного суду від 09 жовтня 2023 року апеляційну скаргу ПрАТ «Шахтоуправління «Покровське» на рішення Красногвардійського районного суду м. Дніпропетровська від 31 липня 2023 року визнано неподаною та повернуто. Роз'яснено ПрАТ «Шахтоуправління «Покровське», що повернення апеляційної скарги не перешкоджає повторному зверненню з апеляційною скаргою, якщо перестануть існувати обставини, що стали підставою для повернення апеляційної скарги.
Мотивувальна частина
Позиція Верховного Суду
Відповідно до частини третьої статті 3 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.
У статті 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» передбачено, що суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод від 04 листопада 1950 року та протоколи до неї (далі - Конвенція), а також практику Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ) як джерело права.
Критерії оцінки правомірності оскаржуваного судового рішення визначені в статті 263 ЦПК України, відповідно до яких судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданню цивільного судочинства, визначеному цим Кодексом. При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Згідно із частиною другою статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пункті 1 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно у таких випадках: 1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку; 2) якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні; 3) якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах; 4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами першою, третьою статті 411 цього Кодексу.
Частиною першою статті 402 ЦПК України визначено, що у суді касаційної інстанції скарга розглядається за правилами розгляду справи судом першої інстанції в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи з урахуванням статті 400 цього Кодексу.
У частинах першій та другій статті 400 ЦПК України визначено, що переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, перевіряє правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими. Суд касаційної інстанції перевіряє законність судових рішень лише в межах позовних вимог, заявлених у суді першої інстанції.
Верховний Суд вважає, що касаційна скарга підлягає залишенню без задоволення з таких підстав.
Мотиви, з яких виходить Верховний Суд, та застосовані норми права
Відповідно до частини другої статті 357 ЦПК України до апеляційної скарги, яка оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 356 ЦПК України, застосовуються положення статті 185 ЦПК України.
Пунктом 3 частини четвертої статті 356 ЦПК України передбачено, що до апеляційної скарги додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху. Якщо ухвала про залишення позовної заяви без руху постановляється з підстави несплати судового збору у встановленому законом розмірі, суд в такій ухвалі повинен зазначити точну суму судового збору, яку необхідно сплатити (доплатити) (частина друга статті 185 ЦПК України).
Відповідно до частини третьої статті 185 ЦПК України, якщо позивач відповідно до ухвали суду у встановлений строк виконає вимоги, визначені статтями 175 і 177 цього Кодексу, сплатить суму судового збору, позовна заява вважається поданою в день первісного її подання до суду. Якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, заява вважається неподаною і повертається позивачеві.
Як вбачається з матеріалів справи, ухвалою Дніпровського апеляційного суду від 18 вересня 2023 року апеляційну скаргу ПрАТ «Шахтоуправління «Покровське» на рішення Красногвардійського районного суду м. Дніпропетровська від 31 липня 2023 року залишено без руху з підстав несплати судового збору. Відповідачу був наданий десятиденний строк для усунення зазначених недоліків після отримання ним копії ухвали Дніпровського апеляційного суду та запропоновано усунути недоліки шляхом подачі апеляційному суду оригіналу документу про сплату судового збору у розмірі 2 250 грн.
На виконання вимог ухвали Дніпровського апеляційного суду від 18 вересня 2023 року, представник відповідача через систему «Електронний суд» 26 вересня 2023 року подав заяву про усунення недоліків, додавши до цієї заяви платіжну інструкцію від 26 вересня 2023 року № 0.0.3219994878.1 щодо сплаченого судового збору у розмірі 3 405 грн (а. с. 108), однак у заяві зазначає про надання платіжної інструкції від 22 вересня 2023 року № 875122 про сплату судового збору за розгляд справи судом апеляційної інстанції на суму 2 250 грн.
Разом з тим, судом апеляційної інстанції встановлено, що в платіжній інструкції від 26 вересня 2023 року № 0.0.3219994878.1, яку надав представник заявника у цій справі, в призначенні платежу зазначений інший номер справи (№ 214/8344/21), де платником є ОСОБА_2 , в графі платник також зазначено - ОСОБА_2 .
Відповідно до частини другої статті 9 Закону України «Про судовий збір» суд перед відкриттям (порушенням) провадження у справі, прийняттям до розгляду заяв (скарг) перевіряє зарахування судового збору до спеціального фонду Державного бюджету України.
Водночас усталеною є практика Верховного Суду, що перевірка зарахування судового збору до спеціального фонду Державного бюджету України здійснюється на підставі поданих заявником доказів на підтвердження сплати відповідної суми судового збору. Процесуальний закон не передбачає механізму, відповідно до якого суд міг би перевірити належність зарахування судового збору за відсутності платіжного документа про це або його реквізитів. Такий підхід неодноразово висловлювався Верховним Судом, зокрема, у постановах від 31 січня 2023 року у справі № 300/2265/22, від 06 квітня 2023 року у справі № 500/3376/22, від 13 квітня 2023 року у справі № 640/18777/21, від 16 травня 2023 року у справі № 640/15818/21, від 09 січня 2024 року у справі № 520/929/22.
Отже, суд апеляційної інстанції, отримавши документ, що підтверджує сплату судового збору ОСОБА_2 у справі № 214/8344/21, був позбавлений можливості вжити заходів щодо перевірки зарахування грошових коштів від ПрАТ «Шахтоуправління «Покровське» у цій справі до спеціального фонду Державного бюджету України, оскільки не мав відповідних відомостей сплати ПрАТ «Шахтоуправління «Покровське» судового збору, зокрема назви платіжного документа, дати сплати, призначення платежу тощо.
Таким чином, доказів, які б свідчили про добросовісну реалізацію заявником своїх процесуальних прав та належне виконання процесуальних обов'язків, зокрема вчинення усіх можливих та залежних від нього дій, спрямованих на сплату судового збору за подання апеляційної скарги, заявник не надав.
Безпідставними є доводи касаційної скарги, що суд апеляційної інстанції не врахував висновки щодо застосування норм права, викладені у постановах Верховного Суду від 08 вересня 2021 року у справі № 759/12750/19, від 16 вересня 2020 року у справі № 760/8363/16-ц, оскільки у зазначених справах заявники додали на підтвердження сплати судового збору квитанції про сплату судового збору. Отже, у розпорядженні судів були відомості, на підставі яких вони могли виконати вимоги частини другої статті 9 Закону України «Про судовий збір» та перевірити зарахування судового збору до спеціального фонду Державного бюджету України.
Проте у справі, яка переглядається, суд апеляційної інстанції був позбавлений можливості вжити заходів щодо перевірки зарахування грошових коштів від ПрАТ «Шахтоуправління «Покровське» до спеціального фонду Державного бюджету України, оскільки заявник надав документ в призначенні платежу якого зазначений інший номер справи (№ 214/8344/21) з платником ОСОБА_2 та в графі платник також зазначено - ОСОБА_2 , тобто не надало доказів на підтвердження сплати судового збору ПрАТ «Шахтоуправління «Покровське».
Висновки за результатами розгляду касаційної скарги
Відповідно до частини третьої статті 401 ЦПК України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а рішення без змін, якщо відсутні підстави для скасування судового рішення.
Перевіривши правильність застосування норм матеріального права та додержання норм процесуального права, Верховний Суд дійшов висновку про залишення касаційних скарг без задоволення, а ухвали суду апеляційної інстанції - без змін.
Щодо судових витрат
Частиною тринадцятою статті 141 ЦПК України передбачено, що якщо суд касаційної інстанції, не передаючи справи на новий розгляд, змінює рішення або ухвалює нове, цей суд відповідно змінює розподіл судових витрат.
Оскільки касаційну скаргу залишено без задоволення, підстав для нового розподілу судових витрат, понесених у зв'язку з розглядом справи у судах першої та апеляційної інстанцій, а також розподілу судових витрат, понесених у зв'язку з переглядом справи у суді касаційної інстанції, немає.
Керуючись статтями 400, 401, 416, 419 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду
Касаційну скаргу приватного акціонерного товариства «Шахтоуправління «Покровське» залишити без задоволення.
Ухвалу Дніпровського апеляційного суду від 09 жовтня 2023 року залишити без змін.
Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.
Судді: В. М. Ігнатенко
А. С. Олійник
І. М. Фаловська