22лютого 2024 року
м. Київ
справа № 264/2644/21
провадження № 61-18115сво23
Верховний Суд у складі Об'єднаної палати Касаційного цивільного суду:
головуючого - Синельникова Є. В. (суддя-доповідач),
суддів: Грушицького А. І., Гулька Б. І., Крата В. І., Луспеника Д. Д.,
Фаловської І. М., Червинської М. Є.,
розглянув матеріали провадження за заявою керівника Донецької обласної прокуратури про повернення судового збору, сплаченого за подання касаційної скарги на рішення Жовтневого районного суду м. Маріуполя Донецької області
від 20 січня 2022 року та постанову Дніпровського апеляційного суду
від 08 листопада 2023 року, у справі за позовом ОСОБА_1 до Прокуратури Донецької області (Донецької обласної прокуратури), третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору, - Державна казначейська служба України, про відшкодування моральної шкоди, завданої незаконними діями органів, що здійснюють оперативно-розшукову діяльність, органів досудового розслідування, прокуратури,
Розгляд справи у суді касаційної інстанції
14 грудня 2023 року Донецька обласна прокуратура засобами поштового зв'язку подала до Верховного Суду касаційну скаргу на рішення Жовтневого районного суду м. Маріуполя Донецької області від 20 січня 2022 року та постанову Дніпровського апеляційного суду від 08 листопада 2023 року.
09 січня 2024 року ухвалою Верховного Суду у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду Ситнік О. М. (суддя-доповідач), Литвиненко І. В., Петрова Є. В. у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою Донецької обласної прокуратури на рішення Жовтневого районного суду м. Маріуполя Донецької області від 20 січня 2022 року та постанову Дніпровського апеляційного суду від 08 листопада 2023 року відмовлено.
Зміст поданої заяви та її рух у суді касаційної інстанції
22 січня 2024 року керівник Донецької обласної прокуратури звернувся до Верховного Суду із заявою про повернення судового збору у розмірі 5 460, 00 грн, сплаченого за подання касаційної скарги, у зв'язку з відмовою у відкритті касаційного провадження з посиланням на пункт 3 частини першої статті 7 Закону України «Про судовий збір».
22 січня 2024 року зазначену заяву передано судді-доповідачеві Ситнік О. М., без зазначення раніше визначеного складу колегії суддів у складі трьох суддів.
31 січня 2024 року видано протокол автоматичного визначення складу колегії суддів, у якому зазначено суддю-доповідача: Ситнік О. М. та суддів, які входять до складу колегії: Литвиненко І. В. та Петрова Є. В.
Виготовлений суддею-доповідачем Ситнік О. М. проєкт ухвали про повернення судового збору від 31 січня 2024 року суддями, які входять до складу колегії, підписаний не був з посиланням на рішення наради суддів Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду від 04 березня 2021 року про те, що ухвалу про повернення судового збору суддя постановляє одноособово.
Ухвалою Верховного Суду у складі судді Касаційного цивільного суду Ситнік О. М. передано на розгляд Верховного Суду у складі Об'єднаної палати Касаційного цивільного суду касаційне провадження № 61-18115ск23 за заявою керівника Донецької обласної прокуратури Угровецького П. О про повернення судового збору, сплаченого за подання касаційної скарги на рішення Жовтневого районного суду м. Маріуполя Донецької області від 20 січня 2022 року та постанову Дніпровського апеляційного суду від 08 листопада 2023 року у справі № 264/2644/21.
Мотиви передачі касаційного провадження на розгляд об'єднаної палати
Верховний Суд у складі судді Касаційного цивільного суду Ситнік О. М. вважає, що наявні підстави для передачі справи на розгляд Верховного Суду у складі Об'єднаної палати Касаційного цивільного суду з метою відступу від сформульованих висновків Верховним Судом у складі колегії суддів Першої, Другої та Третьої судових палат Касаційного цивільного суду про розгляд клопотань про повернення судового збору одноособово суддею-доповідачем в ухвалах Верховного Суду від 21 грудня 2023 року у справі № 462/3463/18 (провадження № 61-13433ск23), від 09 січня 2024 року у справі № 204/5231/23 (провадження № 61-18074ск23), від 07 грудня 2023 року у справі № 361/4090/19 (провадження № 61-16021ск23), від 05 грудня 2023 року у справі № 185/10120/22 (провадження № 61-16708ск23), від 30 листопада 2023 року у справі
№ 459/1545/22 (провадження № 61-13790ск23) відповідно до частини другої статті 403 Цивільного процесуального кодексу України, з огляду на таке.
У частині першій статті 36 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» зазначено, що Верховний Суд є найвищим судом у системі судоустрою України, який забезпечує сталість та єдність судової практики у порядку та спосіб, визначені процесуальним законом.
Тобто порядок розгляду справ та формування єдиної судової практики у кожній судовій юрисдикції здійснюється відповідно до процесуального закону, яким у судах цивільної юрисдикції є ЦПК України.
У частині першій статті 14 ЦПК України передбачено, що в судах функціонує Єдина судова інформаційно-комунікаційна система (далі - ЄСІКС).
Позовні та інші заяви, скарги та інші передбачені законом процесуальні документи, що подаються до суду і можуть бути предметом судового розгляду, в порядку їх надходження підлягають обов'язковій реєстрації в ЄСІКС у день надходження документів (частина друга статті 14 ЦПК України).
Визначення судді або колегії суддів (судді-доповідача) для розгляду конкретної справи здійснюється ЄСІКС у порядку, визначеному цим Кодексом (автоматизований розподіл справ) (частина третя статті 14 ЦПК України).
Згідно зі статтею 25 ЦПК України Верховний Суд переглядає у касаційному порядку судові рішення, ухвалені судами першої та апеляційної інстанцій.
У статті 33 ЦПК України передбачено порядок визначення складу суду. Визначення судді, а в разі колегіального розгляду - судді-доповідача для розгляду конкретної справи здійснюється ЄСІКС під час реєстрації документів, зазначених у частині другій статті 14 цього Кодексу, а також в інших випадках визначення складу суду на будь-якій стадії судового процесу, з урахуванням спеціалізації та рівномірного навантаження для кожного судді, за принципом випадковості та в хронологічному порядку надходження справ. Справа, розгляд якої відповідно до цього Кодексу здійснюється колегією суддів в обов'язковому порядку, розглядається постійною колегією суддів відповідного суду, до складу якої входить визначений ЄСІКС суддя-доповідач. Персональний склад постійних колегій суддів визначається зборами суддів відповідного суду.
Частинами четвертою та п'ятою статті 34 ЦПК України визначено, що перегляд судових рішень судів першої та апеляційної інстанції здійснюється колегією суддів суду касаційної інстанції у складі трьох або більшої непарної кількості суддів. У визначених цим Кодексом випадках перегляд судових рішень судом касаційної інстанції здійснюється судовою палатою Касаційного цивільного суду (палатою), об'єднаною палатою Касаційного цивільного суду (об'єднаною палатою) або Великою Палатою Верховного Суду.
За вимогами частини одинадцятої зазначеної статті питання про розгляд справи колегією у складі більше трьох суддів вирішується колегією суддів, визначеною в порядку, встановленому частиною другою статті 33 цього Кодексу, до початку розгляду справи, з урахуванням категорії і складності справи, про що постановляється відповідна ухвала.
Судом касаційної інстанції у цивільних справах є Верховний Суд (стаття 388 ЦПК України).
Отже, в суді касаційної інстанції розгляд справ здійснюється у складі трьох або більшої непарної кількості суддів, крім випадків, коли законодавством передбачений розгляд певних питань одноособово.
Такий випадок передбачений у 393 ЦПК України, частини перша та друга якої визначають, що касаційна скарга реєструється у день її надходження до суду касаційної інстанції та не пізніше наступного дня передається судді-доповідачу, визначеному в порядку, встановленому статтею 33 цього Кодексу, і такий суддя, у разі якщо касаційна скарга оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 392 цього Кодексу, а також подана особою, яка відповідно до частини шостої статті 14 цього Кодексу зобов'язана зареєструвати електронний кабінет, але не зареєструвала його, застосовує положення статті 185 цього Кодексу, про що постановляє відповідну ухвалу, а саме залишає касаційну скаргу без руху з наданням заявнику строку для усунення недоліків його касаційної скарги.
Однією з вимог щодо форми та змісту касаційної скарги є необхідність додати до касаційної скарги документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі (пункт 3 частини четвертої статті 392 ЦПК України).
З аналізу частини другої статті 185 ЦПК України вбачається, що розмір судового збору, необхідного для подання касаційної скарги, визначається суддею-доповідачем одноособово з урахуванням вимог Закону України «Про судовий збір».
Посилання частини другої статті 185 ЦПК України на визначення судом розміру судового збору стосується стадії вирішення питання про дотримання особою, яка подала касаційну скаргу, вимог щодо її форми і змісту, у разі порушення яких касаційна скарга підлягає залишенню без руху суддею-доповідачем, що прямо передбачено цивільним процесуальним законодавством.
У частині першій статті 394 ЦПК України передбачено, що, одержавши касаційну скаргу, оформлену відповідно до вимог статті 392 цього Кодексу, колегія суддів у складі трьох суддів вирішує питання про відкриття касаційного провадження (про відмову у відкритті касаційного провадження).
У частині другій також вживається слово «суд» щодо вирішення питання про відмову у відкритті касаційного провадження, а саме суд відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі.
Відповідно до частини п'ятої статті 394 ЦПК України питання про відкриття касаційного провадження у випадку, передбаченому частиною четвертою цієї статті, вирішує колегія суддів у складі трьох суддів.
Водночас, у частині сьомій зазначеної статті вказано, що за відсутності підстав для залишення касаційної скарги без руху, повернення касаційної скарги чи відмови у відкритті касаційного провадження суддя-доповідач постановляє ухвалу про відкриття касаційного провадження у справі, в якій вирішує питання про витребування матеріалів справи. Зазначена ухвала надсилається скаржнику та учасникам справи. До ухвали додаються копії касаційної скарги та доданих до неї документів, крім випадків, якщо скаргу подано в електронній формі через електронний кабінет.
За наявної колізії у статті 394 ЦПК України з практики Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду слідує, що ним застосовуються загальні вимоги ЦПК України про склад суду при вирішенні питання про відкриття касаційного провадження справі (відмову у відкритті) - колегією у складі трьох суддів (частина перша статті 394 ЦПК України).
У статті 141 ЦПК України, яка визначає розподіл судових витрат між сторонами, не передбачено право судді одноособово повертати судовий збір після того, як сформовано склад суду у складі трьох суддів для вирішення питання про відкриття касаційного провадження і постановлення ухвали про повернення судового збору за своєю правовою природою у цьому випадку є аналогічним ухваленню додаткового рішення у справі за пунктом 3 частини першої статті 270 ЦПК України, оскільки у статті 7 Закону України «Про судовий збір» прямо передбачено повернення судового збору у разі відмови у відкритті касаційного провадження у справі та вживається слово «суд».
Таким чином, на думку Верховного Суду у складі судді Касаційного цивільного суду Ситнік О. М.,чинним ЦПК України передбачено загальне правило про колегіальний розгляд справи у суді касаційної інстанції і це правило діє і при вирішенні питання про повернення судового збору.
Із системного аналізу Положення про автоматизовану систему документообігу суду, затвердженого рішенням Ради суддів України від 02 квітня 2015 року № 25 (далі - Положення), і Тимчасових засад використання автоматизованої системи документообігу суду та визначення складу суду у Верховному Суді, затверджених постановою Пленуму Верховного Суду від 14 грудня 2017 року № 8, можна зробити висновок, що розгляд справ у суді касаційної інстанції, яким у складі Верховного Суду є Касаційний цивільний суд, відбувається колегіально, у складі колегії суддів із трьох, або, у передбачених ЦПК України випадках, більшої непарної кількості суддів.
У Главі 2 Розділу V ЦПК України не врегульовано питання повернення судового збору у разі відмови у відкритті касаційного провадження.
Разом з тим, у пункті 3 частини першої статті 7 Закону України «Про судовий збір» передбачено, що сплачена сума судового збору повертається за клопотанням особи, яка його сплатила, за ухвалою суду в разі відмови у відкритті провадження у справі в суді першої інстанції, апеляційного та касаційного провадження у справі.
Стаття 141 ЦПК України передбачає загальні правила про розподіл судових витрат, а у статті 142 ЦПК України врегульовано розподіл судових витрат у разі визнання позову, закриття провадження у справі або залишення позову без розгляду, про що рішення приймає саме суд.
У пункті 3 частини першої статті 270 ЦПК України також зазначено, що суд, який ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо судом не вирішено питання про судові витрати.
Отже, на думку Верховного Суду у складі судді Касаційного цивільного суду Ситнік О. М.,при відмові у відкритті касаційного провадження колегією суддів у складі трьох суддів вирішення питання про повернення судового збору також ухвалюється колегією суддів у тому ж складі, а не суддею одноособово.
З аналізу даних Єдиного державного реєстру судових рішень вбачається, що в Касаційному цивільному суді у складі Верховного Суду відсутній єдиний порядок розгляду заяв про повернення судового збору у разі відмови у відкритті провадження у справі в суді касаційної інстанції: в ряді випадків такі заяви розглядаються одноособово суддею, визначеним доповідачем у касаційному провадженні, у інших випадках - колегією суддів, яка була визначена для розгляду касаційної скарги.
Зокрема, ухвалами Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду Антоненко Н. О. (суддя-доповідач), Дундар І. О., Русинчука М. М. від 15 листопада 2021 року у справі № 569/13271/20 (провадження № 61-13833ск21), від 08 грудня 2022 року у справі № 303/2137/21 (провадження № 61-9349ск22), від 25 квітня 2023 року у справі № 729/719/21 (провадження № 61-1400ск23), від 05 липня 2023 року у справі № 591/8601/21 (провадження № 61-7761ск23), ухвалою Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду Антоненко Н. О. (суддя-доповідач), Крата В. І., Русинчука М. М. від 15 вересня 2021 року у справі № 683/2517/20 (провадження № 61-8877ск21) розглянуто заяви про повернення судового збору у зв'язку з відмовою у відкритті касаційного провадження у справі.
Крім того, 18 вересня 2023 року Верховний Суд у складі Об'єднаної палати Касаційного цивільного суду: головуючого - Крата В. І. (суддя-доповідач), суддів: Грушицького А. І., Гулька Б. І., Луспеника Д. Д., Погрібного С. О., Фаловської І. М., Червинської М. Є., у справі № 676/7428/19 (провадження № 61-361сво22) своєю ухвалою задовольнив клопотання Кам'янець-Подільської місцевої прокуратури про повернення судового збору, зобов'язав Головне управління Державної казначейської служби України у Хмельницькій області повернути Хмельницькій обласній прокуратурі сплачений судовий збір у розмірі 3 842,00 грн на підставі пункту 5 частини першої статті 7 Закону України «Про судовий збір» у зв'язку із закриттям провадження у справі - а саме у тому самому складі що ухвалював постанову від 12 червня 2023 року про закриття провадження у справі № 676/7428/19 (провадження № 61-361сво22).
Велика Палата Верховного Суду, якавідповідно до її повноважень забезпечує однакове застосування судами норм права, вирішує питання про повернення судового збору за ЦПК України, ГПК України, КАС України всім складом суддів (ухвали від 14 січня 2019 року у справі № 823/982/18 (провадження
№ 11-924за18), від 20 травня 2021 року у справі № 522/9550/16-ц (провадження № 14-38зц21), від 10 січня 2024 року у справі № 910/3208/22 (провадження
№ 12-47гс23), від 30 травня 2019 року у справі № 914/2649/17 (провадження
№ 12-216гс18).
Мотиви, з яких виходить Верховний Суд у складі Об'єднаної палати Касаційного цивільного суду
Передаючи матеріали касаційного провадження на розгляд Верховного Суду у складі Об'єднаної палати Касаційного цивільного судуВерховний Суд у складі судді Касаційного цивільного суду Ситнік О. М. вказав, що існують підстави для передачі питання щодо порядку повернення судового збору на розгляд об'єднаної палати з метою відступу від сформульованих висновків Верховним Судом в ухвалах про повернення судового збору за подання касаційної скарги, постановлений одноособово суддею-доповідачем, а саме: від 21 грудня 2023 року у справі № 462/3463/18 (провадження № 61-13433ск23), від 09 січня 2024 року у справі № 204/5231/23 (провадження № 61-18074ск23), від 07 грудня 2023 року у справі № 361/4090/19 (провадження № 61-16021ск23), від 05 грудня 2023 року у справі № 185/10120/22 (провадження № 61-16708ск23), від 30 листопада 2023 року у справі № 459/1545/22 (провадження № 61-13790ск23),пославшись на приписи частини другої статті 403 ЦПК України.
Водночас у відкритті касаційного провадження у справі № 264/2644/21 (провадження № 61-18115сво23) було відмовлено (ухвала Верховного Суду від 09 січня 2024 року).
Цивільний, як і будь-який інший процес (судочинство), здійснюється стадійно. Стадіями процесу прийнято називати певні його частини, об'єднані сукупністю процесуальних дій, які здійснюють суд та учасники процесу, направлених на досягнення самостійної, найближчої цілі. ЦПК України своїми нормами визначає стадійність процесу. Так, Глава 2 Розділу V ЦПК України, яка містить назву «Касаційне провадження», визначає стадійність цього виду провадження. Зокрема, перед тим, як перейти до підстадії (етапу) касаційний розгляд, під час якого лише можливо передати справу на розгляд об'єднаної палати (стаття 402), попередньо слід відкрити касаційне провадження (стаття 394), провести попередній розгляд справи (стаття 401).
Суд, який розглядає справу в касаційному порядку у складі колегії суддів, передає справу на розгляд об'єднаної палати, якщо ця колегія або палата вважає за необхідне відступити від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного в раніше ухваленому рішенні Верховного Суду у складі колегії суддів з іншої палати або у складі іншої палати чи об'єднаної палати (частина друга статті 403 ЦПК України).
Питання про передачу справи на розгляд палати, об'єднаної палати або Великої Палати Верховного Суду вирішується більшістю від складу суду, що розглядає справу (частина друга статті 404 ЦПК України).
Питання про передачу справи на розгляд палати, об'єднаної палати або Великої Палати може бути вирішене до прийняття постанови судом касаційної інстанції (частина третя статті 404 ЦПК України). Постанова приймається на наслідками розгляду касаційної скарги (стаття 415 ЦПК України).
Переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, перевіряє правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими (частина перша статті 400 ЦПК України).
Тобто за правилами частини першої статті 400 ЦПК України суд касаційної інстанції розглядає справу в межах відкритого касаційного провадження.
Таким чином на розгляд Верховного Суду у складі Об'єднаної палати Касаційного цивільного суду може бути передана лише справа після відкриття касаційного провадження і до прийняття постанови судом касаційної інстанції.
Подібні висновки висловлено в ухвалах Великої Палати Верховного Суду від 16 червня 2020року у справі № 204/7246/13, провадження № 14-81цс20, Верховного Суду у складі Об'єднаної палати Касаційного цивільного суду від 06 листопада 2023 року у справі № 185/8179/22 (провадження № 61-14225сво23), від 19 лютого 2024 року у справі № 206/3355/19 (провадження № 61-16087сво23), а також Верховного Суду у складі Об'єднаної палати Касаційного господарського суду від 22 грудня 2023 року у справі № 911/3069/19.
Верховний Суд у складі Об'єднаної палати Касаційного цивільного суду не має правових підстав для прийняття до розгляду матеріалів провадження за заявою керівника Донецької обласної прокуратури про повернення судового збору, сплаченого за подання касаційної скарги, оскільки на розгляд об'єднаної палати може бути передана справа (після відкриття касаційного провадження і до прийняття постанови за наслідками розгляду касаційної скарги), яка перебуває на розгляді Верховного Суду у складі колегії суддів, якщо це питання вирішено більшістю від складу суду, що розглядає справу.
Керуючись статтями 260, 403, 404 ЦПК України, Верховний Суд у складі Об'єднаної палати Касаційного цивільного суду
Повернути на розгляд Верховного Суду у відповідному складі матеріали провадження № 61-18115ск23 за заявою керівника Донецької обласної прокуратури про повернення судового збору, сплаченого за подання касаційної скарги на рішення Жовтневого районного суду м. Маріуполя Донецької області від 20 січня 2022 року та постанову Дніпровського апеляційного суду від 08 листопада 2023 року, у справі № 264/2644/21 за позовом ОСОБА_1 до Прокуратури Донецької області (Донецької обласної прокуратури), третя особа - Державна казначейська служба України, про відшкодування моральної шкоди, завданої незаконними діями органів, що здійснюють оперативно-розшукову діяльність, органів досудового розслідування, прокуратури.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання й оскарженню не підлягає.
Головуючий Є. В. Синельников
Судді: А. І. Грушицький
Б. І. Гулько
В. І. Крат
Д. Д. Луспеник
І. М. Фаловська
М. Є. Червинська