16 лютого 2024 року
м. Київ
справа № 487/403/22
провадження № 61-716ск24
Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду: Олійник А. С. (суддя-доповідач), Ігнатенка В. М., Фаловської І. М.,
розглянув касаційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Заводського районного суду м. Миколаєва від 12 жовтня 2023 року та постанову Миколаївського апеляційного суду від 18 грудня 2023 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Регіонального сервісного центру ГСЦ МВС в Миколаївській області (філія ГСЦ МВС), Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Довіра та Гарантія», ОСОБА_2 про скасування державної реєстрації обтяження рухомого майна,
У січні 2022 року ОСОБА_1 звернувся з позовом до Регіонального сервісного центру ГСЦ МВС в Миколаївській області (філія ГСЦ МВС), Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Довіра та Гарантія», ОСОБА_2 , в якому, з урахуванням уточненої позовної вимоги, просив суд скасувати в Державному реєстрі обтяжень рухомого майна запис про державну реєстрацію приватного обтяження від 27 січня 2020 року за № 27421819, тип обтяження: застава рухомого майна; об'єкт обтяження: автомобіль легковий MITSUBISHI LANCER 1,6, 2007 року випуску, номер об'єкта НОМЕР_1 , номер державної реєстрації НОМЕР_2 , реєстраційний номер на сьогодні НОМЕР_3 ; який належить на праві власності ОСОБА_1 , адреса проживання: кв. АДРЕСА_1 , відповідно до свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу НОМЕР_4 (дата реєстрації 16 червня 2010 року).
Рішенням Заводського районного суду м. Миколаєва від 12 жовтня 2023 року у задоволенні позову відмовлено.
Постановою Миколаївського апеляційного суду від 18 грудня 2023 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишено без задоволення. Рішення Заводського районного суду м. Миколаєва від 12 жовтня 2023 року залишено без змін.
У січні 2024 року ОСОБА_1 звернувся до Верховного Суду із касаційною скаргою на рішення Заводського районного суду м. Миколаєва від 12 жовтня 2023 року та постанову Миколаївського апеляційного суду від 18 грудня 2023 року.
Вивчивши касаційну скаргу та додані до неї матеріали, Верховний Суд дійшов висновку про відмову у відкритті касаційного провадження, оскільки касаційна скарга подана на судові рішення у справі, що не підлягає касаційному оскарженню.
Відповідно до пункту 2 частини третьої статті 389 ЦПК України не підлягають касаційному оскарженню: судові рішення у малозначних справах та у справах з ціною позову, що не перевищує двохсот п'ятдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, крім випадків, якщо: а) касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики; б) особа, яка подає касаційну скаргу, відповідно до цього Кодексу позбавлена можливості спростувати обставини, встановлені оскарженим судовим рішенням, при розгляді іншої справи; в) справа становить значний суспільний інтерес або має виняткове значення для учасника справи, який подає касаційну скаргу; г) суд першої інстанції відніс справу до категорії малозначних помилково.
Згідно з пунктом 2 частини шостої статті 19 ЦПК України малозначними справами є справи незначної складності, визнані судом малозначними, крім справ, які підлягають розгляду лише за правилами загального позовного провадження, та справ, ціна позову в яких перевищує двісті п'ятдесят розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Предметом спору у цій справі є скасування в Державному реєстрі обтяжень рухомого майна запис про державну реєстрацію приватного обтяження від 27 січня 2020 року № 27421819.
Зазначена справа є справою незначної складності та не належить до винятків із цієї категорії, передбачених пунктом 2 частини шостої статті 19 ЦПК України.
У касаційній скарзі заявника немає посилання на зазначені у пункті 2 частини третьої статті 389 ЦПК України випадки, як і на докази на їх підтвердження.
Під час вирішення питання про відкриття касаційного провадження (зокрема й про відмову у відкритті провадження) у справі не надається правова оцінка законності та обґрунтованості оскаржуваних судових рішень, а виключно встановлюється наявність чи відсутність підстав для їх касаційного оскарження відповідно до статей 389, 394 ЦПК України.
Верховний Суд дослідив та взяв до уваги: предмет позову, складність справи, а також значення справи для сторін і суспільства й не встановив випадків, передбачених пунктом 2 частини третьої статті 389 ЦПК України, які б свідчили про необхідність перегляду судових рішень у цій справі у касаційному порядку.
Переглядаючи справу в касаційному порядку, Верховний Суд, який відповідно до частини третьої статті 125 Конституції України є найвищим судовим органом, виконує функцію «суду права», що розглядає спори, які мають найважливіше (принципове) значення.
Правила, запроваджені законодавцем щодо обмеження права на касаційне оскарження, відповідають статті 129 Конституції України, згідно з якою, основними засадами судочинства є, зокрема, забезпечення права на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.
Наведене повністю узгоджується з практикою Європейського суду з прав людини, згідно з якою умови прийнятності касаційної скарги, відповідно до норм законодавства, можуть бути суворішими, ніж для звичайної заяви. Зважаючи на особливий статус суду касаційної інстанції, процесуальні процедури у суді касаційної інстанції можуть бути більш формальними, особливо, якщо провадження здійснюється судом після їх розгляду судом першої інстанції, а потім судом апеляційної інстанції (рішення у справах: «Levages Prestations Services v. France» (Леваж Престасьон Сервіс проти Франції), «Brualla Gomez de la Torre v. Spain» (Бруалья Ґомес де ла Торре проти Іспанії)).
Відповідно до пункту 1 частини другої статті 394 ЦПК України суд відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо касаційну скаргу подано на судове рішення, що не підлягає касаційному оскарженню.
Оскільки заявник подав касаційну скаргу на судові рішення ухвалені у справі незначної складності, а отже, не підлягають касаційному оскарженню, у відкритті касаційного провадження у справі необхідно відмовити.
Керуючись статтями 19, 389, 394 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду,
У відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Заводського районного суду м. Миколаєва від 12 жовтня 2023 року та постанову Миколаївського апеляційного суду від 18 грудня 2023 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Регіонального сервісного центру ГСЦ МВС в Миколаївській області (філія ГСЦ МВС), Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Довіра та Гарантія», ОСОБА_2 про скасування державної реєстрації обтяження рухомого майна відмовити.
Копію ухвали направити заявнику.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Судді: А. С. Олійник
В. М. Ігнатенко
І. М. Фаловська