10 вересня 2010 року справа № 2а-6229/10/1070
Київський окружний адміністративний суд у складі головуючого - судді Лисенко В.І., при секретарі судового засідання Мазуренко О.В., за участю представників
від позивача: - Бойко В.Ю.,
від відповідача: - Колодій О.М.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу
за позовом Димерського комбінату комунальних підприємств
до Державної податкової інспекції у Вишгородському районі Київської області
про визнання недійсним та скасування рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій, -
Димерський комбінат комунальних підприємств (надалі - позивач) звернувся до Київського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Державної податкової інспекції у Вишгородському районі Київської області (надалі - відповідач) про визнання недійсним та скасування рішення від 09.06.2010 р. №0001172305 про застосування штрафних (фінансових) санкцій у розмірі 630, 25 грн., а також рішення від 09.06.2010 р. №0001162305 про застосування штрафних (фінансових) санкцій у розмірі 330357, 35 грн.
У ході судового розгляду позивач уточнив позовні вимоги та просив суд визнати недійсним та скасувати рішення від 09.06.2010 р. №0001162305 про застосування штрафних (фінансових) санкцій у розмірі 330357, 35 грн.
В обґрунтування позовних вимог позивач вказав, що відповідачем проведена перевірка Димерського комбінату комунальних підприємств за дотриманням порядку ведення розрахунків за товари (послуги), вимог з регулювання обігу готівки, наявності торгових патентів і ліцензій, за результатами якої складено акт.
На підставі акту перевірки відповідачем 09.06.2010 р. прийнято рішення №0001162305 про застосування штрафних (фінансових) санкцій у розмірі 330357, 35 грн.
Позивач вважає оскаржуване рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій незаконним в зв'язку з невідповідністю висновків, викладених в акті перевірки, нормам діючого законодавства, а також вказує на те, що відповідачем пропущений строк застосування вказаних санкцій, оскільки фінансові санкції за регулювання обігу готівки є адміністративно-господарськими та повинні застосовуватись в межах строків визначених статтею 250 Господарського кодексу України, тому просить суд вказане рішення визнати недійсним та скасувати.
В судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав в повному обсязі, просив суд адміністративний позов задовольнити.
Представник відповідача позов не визнав, просив суд відмовити в задоволенні позовних вимог з підстав, наведених у запереченнях на адміністративний позов.
Судом встановлено, що з 27.05.2010 р. по 31.05.2010 р. Державною податковою інспекцією у Вишгородському районі Київської області проведено перевірку Димерського комбінату комунальних підприємств за дотриманням порядку ведення розрахунків за товари (послуги), вимог з регулювання обігу готівки, наявності торгових патентів і ліцензій в касі, що розташована по вул. Комсомольська, 18, смт. Димер, Вишгородський район, Київська область, про що складено акт №0105/1008/23/03803 (надалі - Акт перевірки).
У ході перевірки встановлено порушення відповідачем приписів:
- пункту 13 статті 3 Закону України від 06.07.1995 р. №265/95-ВР «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій, а саме станом на 27.05.2010 р. о 10 год. 51 хв. касир не забезпечив відповідність сум готівкових коштів на місці проведення розрахункових операцій сумі коштів, яка зазначена в денному Х-звіті реєстратора розрахункових операцій;
- пункт 2.6. Розділу ІІ Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні, затвердженого постановою правління Національного банку України від 15.12.2004 р. №637, а саме несвоєчасне оприбуткування готівкових коштів в книгах обліку розрахункових операцій №1008001820р, які зареєстровані до реєстратора розрахункових операцій MINI 500.02. МЕ заводський номер №ПБ57113276, а саме: книга обліку розрахункових операцій №1008001820р (надалі - КОРО) зареєстрована в Державній податковій інспекції у Вишгородському районі Київської області 27.08.2008 р. Згідно пояснення наданого в.о. головного бухгалтера готівкові кошти, які були проведені через реєстратор розрахункових операцій за надані послуги з 22.07.2008 р. по 26.08.2008 р. у розмірі 59041, 90 грн. були оприбутковані в КОРО 27.08.2008 р., а саме після реєстрації КОРО в Державній податковій інспекції у Вишгородському районі Київської області; Книга обліку розрахункових операцій № 1008001820р зареєстрована в Державній податковій інспекції у Вишгородському районі Київської області 05.11.2009 р. Згідно пояснення наданого в.о. головного бухгалтера готівкові кошти, які були проведені через реєстратор розрахункових операцій за надані послуги з 02.11.2009 р. по 04.11.2009 р. у розмірі 7029, 57 грн. були оприбутковані в книзі обліку розрахункових операцій 1008001820р 05.11.2009 р., а саме після реєстрації вказаної книги обліку розрахункових операцій в Державній податковій інспекції у Вишгородському районі Київської області.
09.06.2009 р. на підставі Акту перевірки, відповідачем враховуючи приписи пункту 11 статті 11 Закону України від 04.12.1990 р. №509-ХІІ «Про державну податкову службу в Україні», абзацу 3 статті 1 Указу Президента України від 12.06.1995 р. №436/95 «Про застосування штрафних санкцій за порушення норм з регулювання обігу готівки» визначено відповідачеві суму штрафних фінансових санкцій у розмірі 330357, 35 грн., про що прийнято рішення про застосування штрафних фінансових санкцій форми «С» від 09.06.2010 р. №0001162305.
Не погоджуючись з вказаним рішенням, позивач звернувся до суду.
Надаючи правової оцінки відносинам, що виникли між сторонами, суд виходить з таких положень законодавчих актів.
Пунктом 1 статті 17 Закону України від 06.07.1995 р. №265/95-ВР «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій» встановлено, що за порушення вимог цього Закону до суб'єктів підприємницької діяльності, які здійснюють розрахункові операції за товари (послуги), за рішенням відповідних органів державної податкової служби України застосовуються фінансові санкції у п'ятикратному розмірі вартості проданих товарів (наданих послуг), на які виявлено невідповідність - у разі проведення розрахункових операцій на неповну суму вартості проданих товарів (наданих послуг), у разі непроведення розрахункових операцій через реєстратори розрахункових операцій, у разі нероздрукування відповідного розрахункового документа, що підтверджує виконання розрахункової операції, або проведення її без використання розрахункової книжки.
Відповідно до пункту 2.6 Розділу ІІ Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні, затвердженого постановою правління Національного банку України від 15.12.2004 р. №637 уся готівка, що надходить до кас, має своєчасно (у день одержання готівкових коштів) та в повній сумі оприбутковуватися. Оприбуткуванням готівки в касах підприємств, які проводять готівкові розрахунки з оформленням їх касовими ордерами і веденням касової книги відповідно до вимог глави 4 цього Положення, є здійснення обліку готівки в повній сумі її фактичних надходжень у касовій книзі на підставі прибуткових касових ордерів. У разі проведення готівкових розрахунків із застосуванням РРО або використанням РК оприбуткуванням готівки є здійснення обліку зазначених готівкових коштів у повній сумі їх фактичних надходжень у книзі обліку розрахункових операцій на підставі фіскальних звітних чеків РРО (даних РК).
Згідно абзацу 3 статті 1 Указу Президента України від 12.06.1995 р. №436/95 «Про застосування штрафних санкцій за порушення норм з регулювання обігу готівки» у разі порушення юридичними особами всіх форм власності, фізичними особами - громадянами України, іноземними громадянами та особами без громадянства, які є суб'єктами підприємницької діяльності, а також постійними представництвами нерезидентів, через які повністю або частково здійснюється підприємницька діяльність, норм з регулювання обігу готівки у національній валюті, що встановлюються Національним банком України, до них застосовуються фінансові санкції у вигляді штрафу за неоприбуткування (неповне та/або несвоєчасне) оприбуткування у касах готівки - у п'ятикратному розмірі неоприбуткованої суми.
Відповідно до частини першої статті 238 Господарського кодексу України за порушення встановлених законодавчими актами правил здійснення господарської діяльності до суб'єктів господарювання можуть бути застосовані уповноваженими органами державної влади або органами місцевого самоврядування адміністративно-господарські санкції, тобто заходи організаційно-правового або майнового характеру, спрямовані на припинення правопорушення суб'єкта господарювання та ліквідацію його наслідків.
Статтею 250 Господарського кодексу України передбачено, що адміністративно-господарські санкції можуть бути застосовані до суб'єкта господарювання протягом шести місяців з дня виявлення порушення, але не пізніш як через один рік з дня порушення цим суб'єктом встановлених законодавчими актами правил здійснення господарської діяльності, крім випадків, передбачених законом.
Як вбачається з Акту перевірки, порушення позивачем приписів пункту 2.6 Розділу ІІ Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні, затвердженого постановою правління Національного банку України від 15.12.2004 р. №637, а саме внесення суми коштів у розмірі 59041, 90 грн. отриманих за надані послуги з 22.07.2008 р. по 26.08.2008 р. до КОРО 27.08.2008 р. виявлено відповідачем лише під час перевірки 27.05.2010 р.
Таким чином, з дати виявлення відповідачем порушення законодавства, строк застосування штрафних (фінансових) санкцій - 6 місяців з дня виявлення порушення, збіг.
Як вбачається із доданих до позовної заяви документів, рішення про застосування штрафних фінансових санкцій форми «С» №0001162305 прийнято відповідачем 09.06.2010 р. (а.с.13).
Відповідно до викладеного, застосування штрафних (фінансових) санкцій відповідачем у розмірі 295209, 50 грн. є неправомірним у зв'язку з порушенням строків застосування адміністративно-господарських санкцій, передбачених статтею 250 Господарського суду України, тобто сплину 6 місяців з дня виявлення порушення та 1 року з моменту його вчинення.
Водночас, згідно пояснень в.о. головного бухгалтера Димерського комбінату комунальних підприємств, оприбуткування коштів у розмірі 7029, 57 грн. за надані послуги з 02.11.2009 р. по 04.11.2009 р. в книгу розрахункових операцій № 1008001820р було здійснено лише 05.11.2009 р. (а.с.111), тому застосування відповідачем штрафних (фінансових) санкцій у розмірі 35147, 85 грн. за порушення позивачем приписів пункту 2.6. Розділу ІІ Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні, затвердженого постановою правління Національного банку України від 15.12.2004 р. №637 є правомірним, строки застосування вказаних санкцій передбачених статтею 250 Господарського кодексу України не закінчились.
Відповідно до частини 1 статті 69 Кодексу адміністративного судочинства України, доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються судом на підставі пояснень сторін, третіх осіб та їхніх представників, показань свідків, письмових і речових доказів, висновків експертів.
Згідно частини першої статті 72 Кодексу адміністративного судочинства України обставини, встановлені судовим рішенням в адміністративній, цивільній або господарській справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.
Згідно частини другої статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Враховуючи вищезазначене, суд дійшов висновку про неправомірність прийнятого Державною податковою інспекцією у Вишгородськму районі Київської області рішення від 09.06.2010 р. № 0001162305 в частині застосування до позивача штрафних (фінансових) санкцій у розмірі 295209, 50 грн., за невикористання книги обліку розрахункових операцій при наданні послуг з 22.07.2008 р. по 26.08.2008 р. у розмірі 59041, 90 грн. порушення термінів розрахунків в зовнішньоекономічній діяльності, а тому воно підлягає частковому скасуванню.
За таких обставин, виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень законодавства України та доказів, наявних в матеріалах справи, суд приходить до висновку, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню.
Відповідно до частини 3 статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України, якщо адміністративний позов задоволено частково, судові витрати, здійснені позивачем, присуджуються йому відповідно до задоволених вимог, а відповідачу - відповідно до тієї частини вимог, у задоволенні яких позивачеві відмовлено. Грошовий розмір судових витрат, які повинні бути компенсовані суд визначає за клопотанням однієї зі сторін. Клопотання з цього приводу суду не заявлялись.
Керуючись статтями 11, 14, 70, 71, 72, 86, 94, 159 - 163, 167, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Адміністративний позов задовольнити частково.
Визнати недійсним та скасувати рішення Державної податкової інспекції у Вишгородському районі Київської області про застосування штрафних (фінансових) санкцій від 09.06.2019 р. №0001162305 в частині застосування до Димерського комбінату комунальних підприємств штрафних (фінансових) санкцій у розмірі 295209, 50 грн.
В решті позовних вимог відмовити.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо скаргу не було подано в установлені строки.
У разі подання апеляційної скарги, постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.
Апеляційна скарга на постанову суду подається до Київського апеляційного адміністративного суду через Київський окружний адміністративний суд протягом десяти днів з дня її проголошення, а в разі проголошення вступної та резолютивної частини, - протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.
Суддя В.І. Лисенко
Повний текст постанови складений 14 вересня 2010 року
01113, м. Київ, бульвар Лесі Українки, 26 т/ф 2865687, ЄДРПОУ 240740
«14» вересня 2010 р.
№2а-6229/10/1070
Димерський комбінат комунальних підприємств вул. Комсомольська, 18, смт. Димер, Вишгородський район, Київська область, 07330
Київський окружний адміністративний суд надсилає копію постанови від 10.09.2010 р. у справі № 2а-6229/10/1070.
Суддя Лисенко В.І.
01113, м. Київ, бульвар Лесі Українки, 26 т/ф 2865687, ЄДРПОУ 240740
«14» вересня 2010 р.
№2а-6229/10/1070
Державна податкова інспекція у Вишгородському районі Київської області пр. Шевченка, 1-а, м. Вишгород, Київська область, 07300
Київський окружний адміністративний суд надсилає копію постанови від 10.09.2010 р. у справі № 2а-6229/10/1070.
Суддя Лисенко В.І.