Справа № 2-3281/2010 року
28 вересня 2010 року м. Івано-Франківськ
Івано-Франківський міський суд Івано-Франківської області в складі:
головуючого-судді: Антоняк Т. М.
секретаря: Барабаш М.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Івано-Франківську справу за позовом Публічного акціонерного товариства “Кредобанк” до ОСОБА_1, ОСОБА_2 про звернення стягнення на предмет застави, суд -
встановив:
ПАТ “Кредобанк” звернувся в суд з позовом про стягнення з ОСОБА_1 та ОСОБА_2 в солідарному порядку заборгованості за кредитним договором №69 від 06.12.2007 року в сумі 6794,51 доларів США, що в еквіваленті по курсу НБУ 7,99 грн. станом на 24.02.2010р. становить 54288,13 грн. шляхом звернення стягнення на предмет застави, а саме автомобіль марки CHEVROLET, модель LACCETTI NF 193, рік випуску 2005, колір синій, номер шасі (кузова, рама) НОМЕР_4 реєстраційний номер НОМЕР_1, погодженою заставною вартістю 65650,00 грн., реалізувавши предмет застави через аукціон (публічні торги).
Представник позивача подала суду клопотання, в якому просить розглянути справу за відсутності представника позивача та не заперечила про заочний розгляд справи у разі відсутності позивача.
Відповідачі в судове засідання не з'явилися, хоч про час і місце судового розгляду повідомлені у встановленому порядку, а тому, виходячи зі змісту ч.1 ст. 224 ЦПК України, та того, що відповідачі про причини неявки суд не повідомили, а позивач подав достатньо матеріалів, які свідчать про взаємовідносини сторін, суд вважає, що можливо провести заочний розгляд справи.
Відповідно до ч.2 ст.197 ЦПК України у разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності осіб, які беруть участь у справі, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Вислухавши пояснення представника позивача, дослідивши матеріали справи, суд приходить до висновку, що позов підлягає до часткового задоволення з наступних підстав.
Судом встановлено, що згідно кредитного договору №69 від 06.12.2007 року ВАТ ”Кредобанк” надав ОСОБА_1 кредит в сумі 11000,00 доларів США з кінцевим терміном повернення до 05.02.2010 року та сплатою 16% річних. Проте, свої зобов'язання за кредитним договором відповідач належним чином не виконувала, та станом на 24.02.2010 року заборгованість відповідача становить 6794,51 доларів США, що в еквіваленті по курсу НБУ 7,99 грн. станом на 24.02.2010 року становить 54288,13 гривень, а саме: сума простроченої заборгованості по кредиту - 5492,81 доларів США (43887,55 грн.); пеня за несвоєчасне погашення кредиту - 889,48 доларів США (7106,94 грн.); прострочені відсотки по кредиту - 292,94 доларів США (2340,59 грн.); сума нарахованих відсотків - 73,24 доларів США (585,19 грн.); пеня за несвоєчасну сплату відсотків - 46,04 доларів США (367,86 грн.). Зазначена обставина нічим не спростована.
Відповідно до п.1.1 договору застави, який був укладений між позивачем та ОСОБА_1 07.12.2007 року, відповідач надала в заставу транспортний засіб, а саме автомобіль CHEVROLET LACCETTI NF 193, 2005 року випуску, номер кузова/шасі (кузов, рама, коляска) НОМЕР_4 об'єм двигуна 1800, колір синій, реєстраційний НОМЕР_1.
З метою забезпечення виконання зобов'язання відповідача за кредитним договором із ВАТ “Кредобанк” 07.12.2007 року було укладено договір поруки із ОСОБА_2. Відповідно до цього договору поручитель на добровільних засадах взяв на себе зобов'язання перед кредитором відповідати за зобов'язанням відповідача, які виникають з умов кредитного договору №69 від 06.12.2007 року у повному обсязі цих зобов'язань, однак до цього моменту поручитель всупереч умовам договорів поруки та ст.554 ЦК України не виконав свого обов'язку. Зазначена обставина нічим не спростована.
В силу ст. 526 Цивільного кодексу України зобов'язання повинні виконуватися належним чином і у встановлений строк відповідно до вказівок договору, в даному випадку - кредитного договору №69 від 06.12.2007 року.
Відповідно до п.1 ст.543 ЦК України у разі солідарного обов'язку боржників (солідарних боржників) кредитор має право вимагати виконання обов'язку частково або в повному обсязі як від усіх боржників разом, так і від будь-кого з них окремо.
Статтею 589 ЦК України передбачає, що у разі невиконання зобов'язання забезпеченого заставою, заставодержатель набуває право звернення стягнення на предмет застави. За рахунок предмета застави заставодержатель має право задовольнити в повному обсязі свою вимогу, що визначена на момент фактичного задоволення, включаючи сплату процентів, неустойки, відшкодування збитків, завданих порушенням зобов'язання, необхідних витрат на утримання заставленого майна, а також витрат, понесених у зв'язку із пред'явленням вимоги, якщо інше не встановлено договором.
Статтею 590 ЦК України передбачено, що звернення стягнення на предмет застави здійснюється за рішенням суду, якщо інше не встановлено договором або законом.
За наведених обставин суд дійшов висновку про наявність правових підстав для часткового задоволення позовних вимог в частині солідарного стягнення з відповідачів заборгованості за кредитним договором №69 від 06.12.2007 року шляхом звернення стягнення на предмет застави.
В решті вимог, що стосуються надання позивачу права реалізації предмету застави через аукціон (публічні торги), слід відмовити, оскільки статтею 2 ЗУ “Про виконавче провадження” передбачено, що примусове виконання рішень в Україні покладається на Державну виконавчу службу, яка входить до системи органів Міністерства юстиції України. Відповідно до Закону України "Про державну виконавчу службу" примусове виконання рішень здійснюють державні виконавці Департаменту державної виконавчої служби, державної виконавчої служби Автономної Республіки Крим, областей та міст Києва і Севастополя державної виконавчої служби у районах, містах (містах обласного значення), районах у містах (далі - державні виконавці). Зазначені органи виконавчої служби самостійно визначають спосіб і порядок виконання рішення.
Відповідно до ч.1 ст. 88 ЦПК України стороні на користь якої ухвалено рішення, суд присуджує з другої сторони понесені нею і документально підтверджені судові витрати. Тому з відповідачів також слід стягнути в солідарному порядку на користь позивача понесені ним судові витрати.
На підставі наведеного, відповідно до ст. 124 Конституції України, ст. 11, 15, 16, 526, 589, 590 ЦК України, керуючись ст.ст. 88, 213-215, 224-226, ЦПК України, суд -
вирішив:
Позов задоволити частково.
Звернути стягнення на предмет застави: автомобіль CHEVROLET LACCETTI NF 193, 2005 року випуску, номер кузова/шасі (кузов, рама, коляска) НОМЕР_4 об'єм двигуна 1800, колір синій, реєстраційний НОМЕР_1, який належать ОСОБА_1 (АДРЕСА_2, ідентифікаційний номер НОМЕР_2), в рахунок погашення заборгованості відповідача за кредитним договором №69 від 06.12.2007 року в розмірі 54288,13 гривень.
Стягнути з ОСОБА_1 (АДРЕСА_2, ідентифікаційний номер НОМЕР_2) та ОСОБА_2 (АДРЕСА_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_3) в солідарному порядку на користь Публічного акціонерного “Кредобанк» 120 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи та 542,88 грн. витрат по оплаті судового збору.
В решті вимог позову відмовити.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача.
Заява про перегляд заочного рішення може бути подано протягом десяти днів з дня отримання його копії.
У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене в загальному порядку, встановленому Цивільно-Процесуальним кодексом України. У цьому разі строк на апеляційне оскарження рішення починає відраховуватися з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.
Апеляційна скарга, подана після закінчення строків, установлених статтею 294 ЦПК України, залишається без розгляду, якщо апеляційний суд за заявою особи, яка її подала, не знайде підстав для поновлення строку, про що постановляється ухвала.
Суддя: Антоняк Т. М.