Справа № 2-1869/2010 року
21 вересня 2010 року м. Івано-Франківськ
Івано-Франківський міський суд Івано-Франківської області в складі:
головуючого-судді: Антоняк Т. М.
секретаря: Барабаш М.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Івано-Франківську цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Закритого акціонерного товариства страхової компанії “Ренесанс” про визнання недійсним норми абзацу пункту 5.2 Договору страхування №01187.30-04.00 від 12.09.2008 року, стягнення 27310,44 грн. страхової виплати, суд-
встановив:
ОСОБА_1 звернувся в суд з позовом до ЗАТ СК “Ренесанс” з вимогами про визнання недійсним норми абзацу пункту 5.2 Договору страхування №01187.30-04.00 від 12.09.2008 року та стягнення страхової виплати в сумі 27310,44 грн.
Позивач та його представник в судовому засіданні позовні вимоги підтримали з мотивів, викладених в позовній заяві. Просили винести рішення про задоволення позовних вимог.
Представник відповідача в судове засідання не з'явився, хоч про час і місце судового розгляду повідомлений у встановленому порядку.
Вислухавши представника позивача, дослідивши матеріали справи, суд приходить до висновку, що позов підлягає до задоволення з наступних підстав.
Судом встановлено, що 12.09.2008 року між ЗАТ “Страховою компанією “Ренесанс” в особі директора Івано-Франківського агенства Романчук Т.В. та ОСОБА_1 було укладено Договір страхування №01187.30-04.00, яким застраховано транспортний засіб марки SKODA Octavia A5, 2008 року випуску, реєстраційний номер НОМЕР_1, № кузова/шасіНОМЕР_2. Вигодонабувачем за даним договором є Банк “Родовід” (а.с.29-30).
Відповідно до ст.16 Закону України “Про страхування” договір страхування - це письмова угода між страхувальником і страховиком, згідно з якою страховик бере на себе зобов'язання у разі настання страхового випадку здійснити страхову виплату страхувальнику або іншій особі, визначеній у договорі страхування страхувальником, на користь якої укладено договір страхування (подати допомогу, виконати послугу тощо), а страхувальник зобов'язується сплачувати страхові платежі у визначені строки та виконувати інші умови договору.
Представлені суду довідки ВДАІ з обслуговування м.Івано-Франківська свідчать про те,що 25.11.2008 року сталась дорожньо-транспортна пригода, зокрема автомобіль SKODA Octavia A5, реєстраційний номер НОМЕР_1 під керуванням ОСОБА_1 наїхав на перешкоду, внаслідок чого вищевказаний автомобіль був пошкоджений (а.с. 8-9).
25 листопада 2008 року страхувальник ОСОБА_1 повідомив ЗАТ СК “Ренесанс” про настання страхового випадку (а.с.32). Як вбачається з листа ЗАТ СК “Ренесанс” №641 від 16.06.2009 року ОСОБА_1 було відмовлено у виплаті страхового відшкодування за договором страхування №01187.30-04.00 від 12.09.2008 року, у зв'язку із тим, що в його діях була груба необережність (а.с.6-7).
Пунктом 5.2 Договору страхування №01187.30-04.00 передбачено, що відшкодуванню не підлягають збитки, завдані внаслідок навмисних дій чи грубої необережності з боку Страхувальника чи його представника (а.с.29).
Відповідно до ст.979 ЦК України за договором страхування одна сторона (страховик) зобов'язується у разі настання певної події (страхового випадку) виплатити другій стороні (страхувальникові) або іншій особі, визначеній у договорі, грошову суму (страхову виплату), а страхувальник зобов'язується сплачувати страхові платежі та виконувати інші умови договору.
Відповідно до частини 2 статті 8 Закону України "Про страхування" страховим випадком визнається подія, передбачена договором страхування або законодавством, яка відбулася і з настанням якої виникає обов'язок страховика здійснити виплату страхової суми (страхового відшкодування) страхувальнику.
Статтею 988 Цивільного кодексу України до обов'язків страховика віднесено, зокрема, вжиття заходів щодо оформлення всіх необхідних документів для своєчасного здійснення страхової виплати страхувальникові протягом двох робочих днів, як тільки стане відомо про настання страхового випадку; здійснення страхової виплати у строк, встановлений договором, у разі настання страхового випадку.
Згідно статті 990 Цивільного кодексу України страховик здійснює страхову виплату відповідно до умов договору на підставі заяви страхувальника або іншої особи, визначеної договором, і страхового акта. Такі умови встановлені також частиною 1 статті 25 Закону України "Про страхування", якою передбачено, що здійснення страхових виплат і виплата страхового відшкодування проводиться страховиком згідно з договором страхування або законодавством на підставі заяви страхувальника.
Як свідчать наведені норми законодавства, страхові виплати здійснюються саме на підставі договору страхування.
Згідно п.1 ч.1 ст.991 ЦК України страховик має право відмовитися від здйснення страхової виплати у разі навмисних дій страхувальника або особи, на користь якої укладено договір страхування, якщо вони були спрямовані на настання страхового випадку, крім дій, пов'язаних із виконанням ними громадянського чи службового обов'язку, вчинених у стані необхідної оборони (безперевищення її меж), або щодо захисту майна, життя, здоров'я, честі, гідності та ділової репутації.
Відповідно до вимог ч.2 ст.1193 ЦК України якщо груба необережність потерпілого сприяла виникненню або збільшенню шкоди, то залежно від ступеня вини потерпілого (а в разі вини особи, яка завдала шкоди, - також залежно від ступеня її вини) розмір відшкодування зменшується, якщо інше не встановлено законом.
Відповідно до п.2 ч.2 Постанови Пленуму ВСУ України “Про практику розгляду судами цивільних справ за позовами про відшкодування шкоди” при заподіянні шкоди джерелом підвищеної небезпеки на його володільця не може бути покладено обов'язок по її відшкодуванню, якщо вона виникла внаслідок непереборної сили або умислу потерпілого, а у випадках, передбачених спеціальним законом, - тільки умислу потерпілого. Якщо груба необережність потерпілого сприяла виникненню або збільшенню шкоди, то залежно від ступеня вини потерпілого, коли іншого не встановлено законом, розмір належного з володільця джерела підвищеної небезпеки відшкодування має бути зменшений або у відшкодуванні шкоди має бути відмовлено.
Зі змісту наведених норм слідує, що за наявності вини потерпілого у формі грубої необережності, він має право на зменшений розмір відшкодування в залежності від ступеня його вини.
В заяві-повідомленні про випадок з транспортним засобом ОСОБА_1 на ім'я ЗАТ СК “Ренесанс” позивач зазначив, що рухаючись по вул.Довга на дорогу вибіг собака перед машиною. Уникаючи наїзду на собаку, почав гальмувати та після удару об дерево його викинуло на узбіччя (а.с.32).
Згідно п. 30.1 Договору страхування №01187.30-04.00 від 12.09.2008р. до страхових випадків включено ДТП. Відповідно до зазначеного пункту дорожньо-транспортна пригода незалежно від вини водія, є страховим випадком.
Тому слід визнати недійсною норму абзацу договору, яка вказує, що “відшкодуванню не підлягають збитки, завдані внаслідок: ... грубої необережності з боку Страхувальника чи його представника”
За наведених обставин, суд приходить до висновку, що Закрите акціонерне товариство СК “Ренесанс” не належно обґрунтувало свою відмову у виплаті страхового відшкодування, а тому її слід визнати неправомірною.
Відповідно до статей 627, 629 Цивільного кодексу України сторони є вільними в укладенні договорів, виборі контрагента та визначенні умов договору. Договір є обов'язковим для виконання. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. У пункті 1 статті 628 Цивільного кодексу України визначено, що зміст договору становлять умови, визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Згідно Висновку спеціаліста експертного автотоварознавчого дослідження по визначенню вартості відновлювального ремонту №84-11/08 від 01.12.2008 року матеріальний збиток, спричинений власнику автомобіля SKODA Octavia A5, реєстраційний номер НОМЕР_1, пошкодженого в результаті ДТП складає: 27047 грн. 80 коп. (а.с. 10-18).
Відповідно до квитанції №014180 від 25.11.2008р.вартість послуги евакуатора становить 320 грн., відповідно квитанції №008516 від 01.12.2008р. вартість експертного дослідження становить 500,00 грн.
Згідно договору страхування №01187.30-04.00 від 12.09.2008р. франшиза становить 2%.
Тому сума, яка підлягає стягненню з відповідача на користь позивача становить 27310 грн. 44 коп. - (27047,80 + 500 + 320) х 0,98 (франшиза 2%)
Відповідно до вимог ст.10 Цивільного процесуального кодексу України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін.
Згідно ст.11 ЦПК України суд розглядає цивільні справи в межах заявлених вимог і на підставі наданих сторонами та іншими учасниками процесу доказів.
Згідно ч.1 ст.57 ЦПК України доказами є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення сторін, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Згідно ст.60 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
За таких обставин суд вважає, що вимоги позивача обґрунтовані наданими доказами, а тому позов слід задоволити.
З огляду на викладене, суд дійшов висновку про наявність правових підстав для задоволення позову.
На підставі наведеного, відповідно до ст.ст. 627, 629, 979, 988, 990, 991, 1193 Цивільного кодексу України, ст. 8, 16 Закону України “Про страхування”, п.2 ч.2 Постанови Пленуму ВСУ України “Про практику розгляду судами цивільних справ за позовами про відшкодування шкоди” та керуючись ст.ст. 209, 213-215 ЦПК України, суд -
вирішив:
Позов задоволити.
Визнати недійсною норму абзацу пункту 5.2 Договору страхування №01187.30-04.00 від 12.09.2008 року, укладеного між ОСОБА_1 та Закритим акціонерним товариством “Страхова компанія “Ренесанс” (код ЄДРПОУ 32553838, пл.Галицька, 15, м.Львів), а саме “відшкодуванню не підлягають збитки, завдані внаслідок:... грубої необережності з боку Страхувальника чи його представника”.
Стягнути з Закритого акціонерного товариства “Страхова компанія “Ренесанс” (код ЄДРПОУ 32553838, пл.Галицька, 15 м.Львів) на користь ОСОБА_1 - 27310 грн. 44 коп. страхового відшкодування за Договором страхування №01187.30-04.00 від 12.09.2008 року.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.
Апеляційна скарга, подана після закінчення строків, установлених статтею 294 ЦПК України, залишається без розгляду, якщо апеляційний суд за заявою особи, яка її подала, не знайде підстав для поновлення строку, про що постановляється ухвала.
Суддя: Антоняк Т. М.