09 вересня 2010 року справа № 2а-5579/10/1070
Київський окружний адміністративний суд у складі головуючого - судді Лисенко В.І., при секретарі судового засідання Мазуренко О.В., за участю представників сторін
від позивача: Іващенко О.П.,
від відповідача: Сімороз І.О.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу
за позовом Комунального підприємства «Сквирське комунальне господарство»
до Державної інспекції з контролю за цінами в Київської області
про визнання протиправними дій, визнання незаконним та скасування рішення, а також зобов'язання вчинити дії та стягнення коштів, -
Комунальне підприємство «Сквирське комунальне господарство» (надалі - позивач) звернулось до Київського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Державної інспекції з контролю за цінами в Київської області (надалі - відповідач) про визнання протиправною позапланову перевірку, визнання незаконним та скасування рішення №124 від 09.07.2009 р., а також зобов'язання ухвалити поворот виконання рішення та стягнення з державного бюджету помилково сплачені кошти в розмірі 7000, 00 грн.
У ході судового розгляду позивач уточнив позовні вимоги та просив суд визнати незаконним та скасувати рішення Державної інспекції з контролю за цінами в Київській області від 09.07.2009 р. №124 про застосування економічних санкцій за порушення державної дисципліни цін.
В обґрунтування своїх вимог позивач вказує, що відповідачем неправомірно винесено рішення про застосування економічних санкцій за порушення державної дисципліни цін, оскільки, відповідно до Постанови Кабінету Міністрів України від 21.05.2009 р. №502 «Про тимчасові обмеження щодо здійснення заходів державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності на період до 31 грудня 2010 року», відповідач не мав права приймати рішення про застосування економічних санкцій одночасно з приписом щодо усунення виявлених порушень порядку формування, встановлення і застосування цін і тарифів. Окрім того, позивач вказує, що ним при введені в дію нових тарифів на житлово-комунальні послуги, виконано вимоги пункту 5 статті 30 закону України від 26.04.2004 р. №1875-IV «Про житлово-комунальні послуги», а саме тарифи на житлово-комунальні послуги введено в дію після закінчення 30-ти денного терміну з дня їх опублікування.
У судовому засіданні представник позивача підтримав позовні вимоги, просив суд адміністративний позов задовольнити.
Представник відповідача проти задоволення адміністративного позову заперечив з підстав наведених у запереченнях до позовної заяви.
Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи, суд приходить до висновку, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню.
Комунальне підприємство «Сквирське комунальне господарство» створене на підставі рішення сесії Сквирської міської ради Київської області від 21.12.2006 р. №6-V та зареєстроване Сквирською районною державною адміністрацією Київської області 28.03.2007 р., основним видом діяльності підприємства є надання послуг з житлово-комунального обслуговування населення.
03 липня 2010 року Державною інспекцією з контролю за цінами в Київської області проведена перевірка комунального підприємства «Сквирське комунальне господарство» за результатами якої зокрема, встановлено:
- позивачем в періоді з 01.02.2008 р. по 18.02.2008 р. застосований новий тариф на послуги з утримання будинків та прибудинкових територій у розмірі - для багатоповерхових будинків - 0, 96 грн. за 1 кв. м. з умовою сплати населенням 0, 80 грн. та покриттям різниці в тарифі за рахунок бюджету міської ради у розмірі 16 коп., для одноповерхових будинків - 0, 86 грн. з умовою сплати населенням 0, 70 грн. та покриттям різниці в тарифі за рахунок бюджету міської ради у розмірі 0, 16 грн. Оголошення про зміну тарифу опубліковано 19.01.2008 р., в результаті чого позивачем необґрунтовано одержана сума виручки в розмірі 13399, 19 грн.;
- при формуванні тарифу на послуги з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій позивачем враховано двічі заробітну плату паспортиста - при розрахунках накладних витрат та в статті «Утримання паспортиста, виготовлення довідок різних форм», оскільки фонд заробітної плати паспортиста за період з 01.02.2008 р. по 30.06.2009 р. склав 17653, 82 грн., підприємство необґрунтовано одержало виручку у розмірі 13769, 98 грн.
За результатами перевірки відповідачем винесено припис від 09.07.2009 р. щодо усунення виявлених порушень порядку формування, встановлення і застосування цін і тарифів та рішення про застосування економічних санкцій за порушення державної дисципліни цін від 09.07.2009 р. №124, яким вирішено вилучити у комунального підприємства «Сквирське комунальне господарство» в доход державного бюджету необґрунтовано одержану суму виручки у розмірі 27169, 17 грн. та штраф у розмірі 54338,34 грн.
Судом встановлено, що станом на день проведення перевірки позивач застосовував тарифи на житлово-комунальні послуги, затверджені рішенням виконавчого комітету Сквирської міської ради Київської області від 26.12.2007 р. №343-17-V «Про встановлення тарифів на послуги з утримання будинків та прибудинкових територій».
На виконання вимог пункту 5 статті 30 Закону України від 24.06.2004 р. №1875-IV «Про житло-комунальні послуги» позивач опублікував оголошення про проведення 20.11.2007 р. громадських слухань з питань підвищення тарифів на комунальні послуги в районній газеті «Вісник Сквирщини» від 17.11.2008 р. №82 (9988) (а.с.21). Проведення громадських слухань зафіксовано протоколом від 20.11.2007 р. (а.с.59).
Результати громадських слухань з питань підвищення тарифів на житлово-комунальні послуги, причини підняття цін, перелік робіт, які надаватимуться, опубліковані районній газеті «Вісник Сквирщини» від 28.11.2008 р. №85 (9991) (а.с.22).
Окрім того, як вбачається з довідки радіостудії «Шанс» від 07.07.2009 р., позивачем було подано оголошення про введення в дію нових тарифів на послуги з утримання будинків та прибудинкових територій (квартплати), затверджених рішенням сесії Сквирської міської ради від 26.12.2007 р. №343-17-V та озвучено в ефірі радіостудії.
Рішення виконавчого комітету Сквирської міської ради Київської області від 26.12.2007 р. №343-17-V «Про встановлення тарифів на послуги з утримання будинків та прибудинкових територій» опубліковане 29.12.2007 р. в районній газеті «Вісник Сквирщини» (а.с.23) на виконання вимог пункту 5 статті 59 Закону України «Про місцеве самоврядування».
Відповідно до пункту 5 статті 32 Закону України від 24.06.2004 р. №1875-IV «Про житло-комунальні послуги» у разі зміни вартості житлово-комунальних послуг виконавець/виробник не пізніше ніж за 30 днів повідомляє про це споживача з визначенням причин зміни вартості та наданням відповідних обґрунтувань з посиланням на погодження відповідних органів.
Таким чином, комунальним підприємством «Сквирське комунальне господарство» виконано вимоги встановлені пунктом 5 статті 32 Закону України від 24.06.2004 р. №1875-IV «Про житло-комунальні послуги».
Як вбачається з матеріалів справи, споживачі повідомлені про зміну вартості житлово-комунальних послуг та їх причини, що підтверджується повідомленнями, розміщеними в засобах масової інформації, а тому суд приходить до висновку про те, що підстави для нарахування економічних санкцій у розмірі 13399, 19 грн. за передчасне введення в дію нових тарифів на житлово-комунальні послуги з 01.02.2008 р. по 18.02.2010р. у відповідача відсутні.
Щодо вимог позивача про неправомірність нарахування Державною інспекцією з контролю за цінами в Київській області економічних санкцій за порушення державної дисципліни цін у розмірі 27539, 96 грн. за повторне врахування заробітної плати паспортиста при формуванні тарифу на послуги з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій, суд встановив наступне.
В судовому засіданні представник позивача зазначив, що підприємством було допущено помилку та при формуванні тарифу на послуги, що надаються підприємством, роботу паспортиста враховано двічі, а саме - розраховано відповідно до Постанови Кабінету Міністрів України від 12.07.2005 р. №560 та включено до накладних витрат (цехових), однак, фактично витрати на утримання паспортиста в тарифі на надання послуг, включені лише один раз.
Постановою Кабінету Міністрів України від 12.07.2005 р. №560 затверджено Порядок формування тарифів на послуги з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій (надалі - Порядок).
Відповідно до пункту 34 Порядку (дійсного станом на день виникнення спірних правовідносин) до складу витрат відносяться загальновиробничі та адміністративні витрати.
До загальновиробничих витрат включаються: витрати на утримання апарату управління виробництвом: витрати на оплату праці апарату управління виробництвом з відрахуваннями на соціальні заходи; витрати на утримання виробничого персоналу: витрати на оплату праці виробничого персоналу (комірники, молодший обслуговуючий персонал тощо) з відрахуваннями на соціальні заходи; витрати на службові відрядження апарату управління виробництвом; амортизація основних засобів виробничого призначення, крім амортизації, що включається у витрати на утримання та експлуатацію машин та обладнання; витрати на утримання та поточний ремонт основних засобів виробничого призначення; витрати на охорону праці; витрати на пожежну та сторожову охорону об'єктів виробничого призначення (пункту 35 Порядку).
До адміністративних витрат включаються: витрати на утримання апарату управління підприємством: витрати на оплату праці персоналу управління підприємством з відрахуванням на соціальні заходи; витрати на службові відрядження персоналу управління підприємством; витрати на пожежну та сторожову охорону об'єктів адміністративного призначення; канцелярські і поштово-телеграфні витрати, витрати на оплату за використання та обслуговування технічних засобів управління (обчислювальних центрів, вузлів зв'язку, засобів сигналізації); витрати на оплату робіт консультаційно-інформаційного характеру, аудиторських перевірок; витрати на оплату праці загальногосподарського персоналу з відрахуваннями на соціальні заходи; амортизація основних засобів адміністративного призначення; витрати на утримання та поточний ремонт основних засобів загальногосподарського призначення; витрати на охорону праці та техніку безпеки; витрати на підготовку (перепідготовку) кадрів; витрати на сплату податків і зборів (обов'язкових платежів), крім тих, що включаються у виробничу собівартість; інші витрати адміністративного призначення.
Штатним розкладом комунального підприємства «Сквирське комунальне господарство» передбачено та є в наявності посада паспортиста. Фонд заробітної плати паспортиста за період з 01.02.2008 р. по 30.06.2009 р. склав 17653, 82 грн., який було включено позивачем до тарифу на послуги з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій - в статті «Утримання паспортиста, виготовлення довідок різних форм» (а.с.58) та розрахунку цехових витрат (а.с.62). Отже позивач, враховуючи вимоги пункту 34 Порядку, повинен був включити заробітну плату паспортиста до адміністративних витрат, оскільки паспортист не робітником комунальної галузі, та подвійне включення витрат на оплату праці має наслідком переплату споживачами житлово-комунальних послуг.
Відповідно до частини першої статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.
Позивачем не надано суду доказів, які спростовують висновки Державної інспекції з контролю за цінами в Київській області щодо необґрунтовано отриманої суми виручки за повторне врахування заробітної плати паспортиста при формуванні тарифу на послуги з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій.
Оскільки середній відсоток проплати споживачами послуг з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій становить 78%, зайво нараховані кошти у розмірі 13769, 98 грн. є необґрунтовано одержаною сумою коштів. Тому суд приходить до висновку, що рішення про застосування економічних санкцій за порушення державної дисципліни цін у розмірі 13769, 98 грн. є правомірним.
Щодо пояснень комунального підприємства «Сквирське комунальне господарство» про не можливість прийняття Державною інспекцією з контролю за цінами в Київській області рішення про застосування економічних санкцій за порушення державної дисципліни цін протягом 30 днів з дати отримання позивачем припису щодо усунення виявлених порушень порядку формування, встановлення і застосування цін і тарифів, суд зазначає наступне.
Враховуючи приписи пункту 8 статті 7 Закону України від 05.04.2007 р. №877-V «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності», пункту 4 Положення про Державну інспекцію з контролю за цінами, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 13.12.2000 р. №1819 та пункту 3.5 Інструкції про порядок застосування економічних та фінансових (штрафних) санкцій органами державного контролю за цінами, затвердженої наказом Міністерства фінансів України від 03.12.2001 р. №298/519, відповідачем винесено припис, в якому ставиться вимога про усунення порушень позивачем при затвердженні тарифів на теплопостачання, які були затверджені без висновків Державної інспекції з контролю за цінами в Київській області.
Основні принципи встановлення і застосування цін і тарифів та організацію контролю за їх дотриманням в Україні визначає Закон України від 03.12.1990 р. № 507-XII «Про ціни і ціноутворення». Відповідно до статті 13 цього Закону державний контроль за цінами здійснюється при встановленні і застосуванні державних фіксованих та регульованих цін і тарифів. При цьому контролюється правомірність їх застосування та додержання вимог законодавства про захист економічної конкуренції. Контроль за додержанням державної дисципліни цін здійснюється органами, на які ці функції покладено Урядом України.
Здійснення перевірки додержання порядку формування, встановлення і застосування цін і тарифів, їх економічного обґрунтування, а також застосування відповідно до законодавства адміністративно-господарських санкцій за порушення порядку формування, встановлення та застосування цін (тарифів) відповідно до п. 4, 11 Положення про Державну інспекцію з контролю за цінами, яка затверджена постановою Кабінету Міністрів України від 13 грудня 2000 року № 1819 покладено на Державну інспекцію з контролю за цінами та її територіальні органи, до яких відноситься відповідач.
Відповідальність за порушення державної дисципліни цін встановлена статтею 14 Закону України від 03.12.1990 р. № 507-XII «Про ціни і ціноутворення». Згідно з частиною 1 цієї статті вся необґрунтовано одержана підприємством, організацією сума виручки в результаті порушення державної дисципліни цін та діючого порядку визначення вартості будівництва, що здійснюється із залученням коштів Державного бюджету України, бюджету Автономної Республіки Крим, місцевих бюджетів, а також коштів державних підприємств, установ та організацій підлягає вилученню в доход відповідного бюджету залежно від підпорядкованості підприємства, організації. Крім того, в позабюджетні фонди місцевих Рад стягується штраф у двократному розмірі необґрунтовано одержаної суми виручки.
Відповідно до вимог вказаної статті наказом Міністерства економіки та з питань європейської інтеграції України, Міністерства фінансів України від 3 грудня 2001 року N298/519 (зареєстрованому в Міністерстві юстиції України 18 грудня 2001 року за №1047/6238) затверджена Інструкція про порядок застосування економічних та фінансових (штрафних) санкцій органами державного контролю за цінами.
Пунктом 1.4 вказаної Інструкції встановлено, що підставою для застосування економічних санкцій за порушення державної дисципліни цін є одержання суб'єктами господарювання необґрунтованої виручки в результаті порушення ними чинного в періоді, що перевіряється, порядку встановлення та застосування цін і тарифів, які регулюються уповноваженими органами відповідно до вимог законодавства.
Відповідно до абзацу 5 підпункту 1 пункту 1 Постанови Кабінету Міністрів України від 21.05.2009 р. №502 «Про тимчасові обмеження щодо здійснення заходів державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності на період до 31 грудня 2010 року органам і посадовим особам, уповноваженим законами здійснювати державний нагляд (контроль) у сфері господарської діяльності до 31 грудня 2010 року встановлено обмеження щодо прийняття рішень про застосування до суб'єктів господарювання фінансових і адміністративних санкцій лише у разі невиконання ними протягом 30 діб від дня одержання приписів про усунення виявлених порушень (крім порушень, що неможливо усунути).
Порушення законодавства, які були встановлені перевіркою вчинені з 01.02.2008 р. по 30.06.2009 р., тобто за період що сплинув і їх неможливо усунути, оскільки позивачем послуги з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій вже надані та кошти за вказані послуги сплачені споживачами, а тому зазначені порушення не можливо усунути, окрім врахування зауважень відповідача при формуванні тарифу на послуги з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій в майбутній господарській діяльності.
Враховуючи вищезазначене, твердження позивача про можливість прийняття відповідачем рішення про застосування економічних санкцій лише у разі невиконання ним протягом 30 днів з дня отримання приписів про усунення виявлених порушень є необґрунтованим.
Згідно з пунктом 1.3. та пунктом 1.4 Інструкції про порядок застосування економічних та фінансових (штрафних) санкцій органами державного контролю за цінами, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 18 грудня 2001 р. за № 1047/6238, відповідно до Закону України від 03.12.1990 р. № 507-XII «Про ціни і ціноутворення» необґрунтовано одержана підприємством, організацією сума виручки в результаті порушення державної дисципліни цін підлягає вилученню і зараховується в дохід відповідного бюджету із застосуванням штрафу у двократному розмірі необґрунтовано одержаної суми виручки за належністю. Підставою для застосування економічних санкцій за порушення державної дисципліни цін є одержання суб'єктами господарювання необґрунтованої виручки в результаті порушення ними чинного в періоді, що перевіряється, порядку встановлення та застосування цін і тарифів, які регулюються уповноваженими органами відповідно до вимог законодавства.
Відповідно до статті 57 Конституції України кожному гарантується право знати свої права і обов'язки. Закони та інші нормативно-правові акти, що визначають права і обов'язки громадян, мають бути доведені до відома населення у порядку, встановленому законом. Закони та інші нормативно-правові акти, що визначають права і обов'язки громадян, не доведені до відома населення у порядку, встановленому законом, є нечинними.
Згідно частини першої статті 69 Кодексу адміністративного судочинства України, доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються судом на підставі пояснень сторін, третіх осіб та їхніх представників, показань свідків, письмових і речових доказів, висновків експертів.
Згідно частини другої статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Враховуючи вищезазначене, суд дійшов висновку про неправомірність прийнятого Державною податковою інспекцією з контролю за цінами в Київській області рішення від 09.07.2009 р. № 124 в частині застосування до позивача економічних санкцій у розмірі 40197, 57 грн., за порушення державної дисциплін цін, а тому воно підлягає частковому скасуванню.
За таких обставин, виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень законодавства України та доказів, наявних в матеріалах справи, суд приходить до висновку, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню.
Відповідно до частини третьої статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України, якщо адміністративний позов задоволено частково, судові витрати, здійснені позивачем, присуджуються йому відповідно до задоволених вимог, а відповідачу - відповідно до тієї частини вимог, у задоволенні яких позивачеві відмовлено. Грошовий розмір судових витрат, які повинні бути компенсовані суд визначає за клопотанням однієї зі сторін. Клопотання з цього приводу суду не заявлялись.
Керуючись статтями 51, 69, 71, 158 - 163, 167, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Адміністративний позов задовольнити частково.
Визнати незаконним та скасувати рішення Державної інспекції з контролю за цінами в Київській області від 09.07.2009 р. №124 в частині стягнення з комунального підприємства «Сквирське комунальне господарство» необґрунтовано одержану суму виручки та штраф у розмірі 40197 (сорок тисяч сто дев'яносто сім) грн. 57 коп.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо скаргу не було подано в установлені строки.
У разі подання апеляційної скарги, постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.
Апеляційна скарга на постанову суду подається до Київського апеляційного адміністративного суду через Київський окружний адміністративний суд протягом десяти днів з дня її проголошення, а в разі проголошення вступної та резолютивної частини, - протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.
Суддя (підпис) Лисенко В.І.
З оригіналом згідно
суддя є
постанова складена в повному обсязі та підписана 14 вересня 2010 року
01113, м. Київ, бульвар Лесі Українки, 26 т/ф 2865687, ЄДРПОУ 240740
«14» вересня 2010 р.
№2а-5579/10/1070
КП "Сквирське комунальне господарство" вул. Р.Люксембург, 93, м. Сквира, Київська область 09000
Київський окружний адміністративний суд надсилає копію постанови від 09.09.2010 р. в адміністративній справі №2а-5579/10/1070.
Суддя Лисенко В.І.
01113, м. Київ, бульвар Лесі Українки, 26 т/ф 2865687, ЄДРПОУ 240740
«14» вересня 2010 р.
№2а-5579/10/1070
Державна інспекція з контролю за цінами в Київській області пл. Арсенальна, 1-б, м. Київ-10, 01010
Київський окружний адміністративний суд надсилає копію постанови від 09.09.2010 р. в адміністративній справі №2а-5579/10/1070.
Суддя Лисенко В.І.