м. Київ
30 червня 2010 р. № 2а-4987/10/1070
Київський окружний адміністративний суд у складі:
Головуючого - судді Виноградової О.І.,
при секретарі: Сович О.І.,
за участю
представника позивача - Дячука В.М.,
представника відповідача - Володченко Т.І.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Ліміт»
до
про Державної податкової інспекції в Обухівському районі Київської області
скасування податкового повідомлення - рішення,
Товариство з обмеженою відповідальністю «Ліміт» (далі - позивач) звернулося до суду з позовом до Державної податкової інспекції в Обухівському районі Київської області (далі - відповідач) про скасування податкового повідомлення - рішення № 0000082301/0/1413 від 23 лютого 2010 р (далі - повідомлення - рішення).
Представником позивача до суду було подано доповнення до позову (а.с. 43 - 45) та додаткові пояснення у справі (а.с. 67 - 68).
Представником відповідача до суду було подано заперечення на адміністративний позов, в якому він просив у задоволенні позову відмовити у зв'язку з тим, що вважає оскаржуване повідомлення - рішення правомірним (а.с. 39 - 42).
У судове засідання з'явилися представники сторін.
Представник позивача у судовому засіданні позовні вимоги підтримав у повному обсязі, просив їх задовольнити з підстав, викладених у позовній заяві, доповненнях до позову та додаткових поясненнях по справі.
Представник відповідача у судовому засіданні позов не визнав, просив у його задоволенні відмовити з підстав, викладених у запереченнях на адміністративний позов.
Суд у судовому засіданні, розглянувши подані документи і матеріали, з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких грунтується позов, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, встановив таке.
У період з 19 по 28 січня 2010 р., на підставі направлень № 001642/09 та № 001643/20, відповідачем була проведена перевірка позивача за період з 1 лютого по 31 березня 2009 р., за результатами якої 3 лютого 2010 р. складено акт про результати виїзної позапланової перевірки позивача щодо підтвердження відомостей, отриманих від особи, яка мала правові відносини з платником податків Управління Державної служби охорони при ГУМВС України в Київській області № 170/2301/19419049 (далі - акт перевірки) (а.с. 10 - 16).
Копію акта перевірки позивачем отримано 10 лютого 2010 р.
23 лютого 2010 р. на підставі акту перевірки відповідачем було виставлено повідомлення - рішення, яким позивачеві визначено податкові зобов'язання по податку на додану вартість (далі - ПДВ) в сумі 91 008 грн 00 коп, з яких 60 672 грн 00 коп. - за основним платежем, 30 336 грн 00 коп. - за штрафними (фінансовими) санкціями (а.с. 17), яке позивач отримав 9 березня 2010 р. та у подальшому оскаржував в порядку апеляційного провадження.
У зв'язку з залишенням скарги без задоволення, позивач звернувся з даним позовом до суду.
Спірні правовідносини врегульовано Законом України «Про податок на додану вартість» від 3 квітня 1997 р. № 168/97-ВР (далі - Закон № 168/97-ВР) та листом Державної податкової адміністрації України від 11 серпня 2004 р. № 15316/7/15-2417 (далі ? лист № 15316/7/15-2417).
Згідно з п.п. 7.4.1 ст. 7 Закону України № 168/97-ВР податковий кредит звітного періоду складається із сум податків, сплачених (нарахованих) платником податків у звітному періоді у зв'язку з придбанням товарів (робіт, послуг), вартість яких відноситься до складу валових витрат виробництва (обігу) та основних фондів чи нематеріальних активів, що підлягають амортизації.
Зокрема, відповідно до вимог п.п. 7.4.5 п. 7 ст. 7 цього Закону не дозволяється включення до податковою кредиту будь-яких витрат зі сплати податку, не підтверджених податковими накладними.
Як убачається з п.п. 7.2.6 ст. п. ст. 7 Закону № 168/97-ВР, податкова накладна видається платником податку, який поставляє товари (послуги), на вимогу їх отримувача, та є підставою для нарахування податкового кредиту. У разі відмови з боку постачальника товарів (послуг) надати податкову накладну або при порушенні ним порядку її заповнення отримувач таких товарів (послуг) має право додати до податкової декларації за звітний податковий період заяву зі скаргою на такого постачальника, яка є підставою для включення сум цього податку до складу податкового кредиту. До заяви додаються копії товарних чеків або інших розрахункових документів, що засвідчують факт сплати податку внаслідок придбання таких товарів (послуг). Отримання такої скарги є підставою для проведення позапланової виїзної перевірки такого постачальника та з'ясування достовірності й повноти нарахування ним зобов'язань з цього податку за такою цивільно-правовою операцією.
Відповідно до вимог п.п. 7.5.1 п. 7.5 ст. 7 Закону № 168/97-ВР датою виникнення права платника податку на податковий кредит вважається дата здійснення першої з подій: або дата списання коштів з банківського рахунку платника податку в оплату товарів (робіт, послуг), дата виписки відповідного рахунку (товарного чека) - в разі розрахунків з використанням кредитних дебетових карток або комерційних чеків; або дата отримання податкової накладної, що засвідчує факт придбання платником податку товарів (робіт, послуг).
При вирішенні справи судом взято до уваги, що дане податкове зобов'язання нараховано на підставі висновку акту перевірки, в якому зазначено, що позивачем порушено вимоги п.п. 7.2.6. п. 7.2, п.п. 7.5.1 п. 7.5 ст. 7 Закону № 168/97-ВР, зокрема, занижено ПДВ на загальну суму 60 672 грн 0 коп., в тому числі за лютий 2009 р. на суму 37 828 грн 00 коп., за березень 2009 р. на суму 22 844 грн 00 коп.
Згідно з вимогами ч. 3 ст. 72 КАС України, обставини, які визнаються сторонами, можуть не доказуватися перед судом, якщо проти цього не заперечують сторони і в суду не виникає сумніву щодо достовірності цих обставин та добровільності їх визнання.
У судовому засіданні сторонами було визнано, що сплачені позивачем суми, що зазначені у податкових накладних № 1 - № 16 за відповідними датами, було включено до складу податкового кредиту в податковому періоді, в якому такі накладні отримані (а.с. 40).
Представник відповідача не заперечував факт отримання позивачем податкових накладних у дати, зазначені у реєстрі отриманих та виданих податкових накладних (а.с. 65 - 66).
Крім того, сторонами не заперечувалися обставини, зокрема, щодо того, що діями позивача, які полягали у включенні до складу податкового кредиту сум зазначених у податкових накладних у період, коли такі накладні фактично було отримано позивачем від контрагентів, державі та держаному бюджету не було завдано жодних збитків.
За наведених обставин суд дійшов висновку, що перелічені обставини визнаються сторонами, а, отже, можуть не доказуватися перед судом, оскільки проти цього не заперечують сторони і в суду не виникло сумніву щодо їх достовірності та добровільності визнання.
При вирішенні питання правомірності віднесення до податкового кредиту сум податку, зазначених у податкових накладних, за датою фактичного отримання цих накладних позивачем від контрагента, судом враховано наявність листа № 15316/7/15-2417, згідно з яким у випадку, коли право платника на податковий кредит підтверджується податковими накладними, отриманими після закінчення податкових періодів, в яких відбулася оплата та отримання товарів (робіт, послуг), суми податку, вказані в таких накладних, можуть бути виключні до складу податкового кредиту в податковому періоді, в якому такі накладні отримані (а.с. 65 - 66).
Крім того, судом враховано, що згідно з вимогами п.п. 7.2.6, п.п. 7.4.5 п. 7 ст. 7 Закону № 168/97-ВР єдиною підставою для включення до податковою кредиту будь-яких витрат зі сплати податку є наявність відповідних податкових накладних, а також, що за включення до складу податкового кредиту сум, не підтверджених відповідними податковими накладними, до суб'єкта господарювання в обов'язковому порядку мають бути застосовані штрафні (фінансові) санкції.
Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України
Отже, відсутність у Законі № 168/97-ВР прямого припису щодо заборони включати до складу валового кредиту суми, зазначені у податкових накладних, які суб'єктом господарської діяльності було отримано пізніше, не давало підстав відповідачу визнавати завищення податкового кредиту позивача.
Крім того, цей Закон не ставить право платника ПДВ на податковий кредит у залежність від дій чи бездіяльності його контрагентів.
Згідно з вимогами ч. 2 ст. 71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дій чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Проте, у даній справі відповідачем цього зроблено не було. Зокрема, доказів, які б спростовували доводи позивача, представником відповідача суду надано не було.
Наведене свідчить, що позивачем не було допущено порушення вимог п.п. 7.2.6 п. 7.2 та п.п. 7.5.1 п. 7.5 ст. 7 Закону № 168/97-ВР, як це зазначено в оскаржуваному повідомленні - рішенні, а, отже, воно винесено неправомірно.
За таких обставин суд дійшов висновку, що позовні вимоги є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.
Керуючись ст.ст. 9, 69 - 71, 94, 158 - 163, 167, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
Позов задовольнити.
Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення - рішення від 2 лютого 2010 р. № 0000082301/0/1413.
Постанова відповідно до ч. 1 ст. 254 КАС України набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, встановленого цим Кодексом, якщо таку заяву не було подано.
Постанова може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції протягом десяти днів з дня її складення в повному обсязі за правилами, встановленими ст.ст. 185-187 КАС України, шляхом подання через суд першої інстанції заяви про апеляційне оскарження з наступним поданням протягом двадцяти днів апеляційної скарги. Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження .
Суддя О.І. Виноградова
Повний текст постанови виготовлено та підписано 1 липня 2010 р.