м. Київ
23 червня 2010 р. № 2а-4596/10/1070
Київський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді - Виноградової О.І.,
при секретарі: Сович О.І.,
за участю:
представник позивача - ОСОБА_1,
представника відповідача - не з'явився,
розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу
за позовом ОСОБА_2
до
про Управління Державної автомобільної інспекції Головного управління Міністерства внутрішніх справ України в м. Києві
про зобов'язання вчинити певні дії,
ОСОБА_2 (далі - позивач) звернувся до суду з позовом до Управління Державної автомобільної інспекції Головного управління Міністерства внутрішніх справ України в м. Києві (далі - відповідач) про зобов'язання зняти арешт з автомобіля Mercedes-Benz E 280 (далі - автомобіль).
У судове засідання з'явився позивач.
Відповідач у судове засідання втретє не з'явився, про дату, час, та місце судового розгляду був повідомлений належним чином (а.с. 42, 48, 55).
Позивач не заперечував проти розгляду справи за відсутності відповідача та за наявними матеріалами справи.
За таких обставин суд ухвалив розглянути справу за відсутності відповідача та за наявними матеріалами справи.
Позивач у судовому засіданні позов підтримав у повному обсязі, просив позовні вимоги задовольнити з підстав, викладених у позовній заяві (а.с. 4 - 8). Також ним було надано пояснення, згідно з якими вироком Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області позивача визнано винним у вчиненні злочинів, передбачених ч.ч. 1, 2 ст. 205, ч. 2 ст. 200, ч. 3 ст. 358 Кримінального кодексу України, та звільнено від призначеного покарання у зв'язку з амністією (далі - вирок суду) (а.с. 12 - 32). Проте, питання про зняття арешту з автомобіля судом вирішено не було.
Суд у судовому засіданні, розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких грунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, враховуючи принципи рівності сторін, встановив таке.
Автомобіль належить позивачу на праві власності, що підтверждується свідоцтвом про реєстрацію транспортного засобу (а.с. 34).
25 вересня 2009 р. адвокатом позивача, ОСОБА_3, було надіслано адвокатський запит начальнику відділу інформаційного забезпечення відповідача про надання повної інформації щодо накладених обмежень на автомобіль, який належить позивачу на праві приватної власності (далі - адвокатський запит) (а.с. 9).
12 жовтня 2009 р. відповідачем було надано відповідь на адвокатський запит, з якого убачається, що на автомобіль позивача накладено арешт згідно з постановами СВ ПМ ДПІ в Закарпатській області від 7 листопада 2005 р. та від 10 листопада 2005 р (а.с. 10).
Представник позивача вважає, що зазначена відповідь є підставою для подання позову до відповідача.
За даними відповідача автомобіль знаходиться під арештом (а.с. 10).
Спірні правовідносини врегульовані Законом України «Про інформацію» від 2 жовтня 1992 р. № 2657-ХІІ (далі - Закон №2657-ХІІ) та Кримінально - процесуальним кодексом України (далі - КПК).
Відповідно до ч. 2 ст. 32 Закону №2657-ХІІ громадянин має право звернутися до державних органів і вимагати надання будь-якого офіційного документа, незалежно від того, стосується цей документ його особисто чи ні, крім випадків обмеження доступу, передбачених цим Законом.
Згідно з ч.ч. 1, 3 ст. 32 Закону №2657-ХІІ інформаційним запитом (надалі - запитом) щодо доступу до офіційних документів у цьому Законі розуміється звернення з вимогою про надання можливості ознайомлення з офіційними документами. Під запитом щодо надання письмової або усної інформації у цьому Законі розуміється звернення з вимогою надати письмову або усну інформацію про діяльність органів законодавчої, виконавчої та судової влади України, їх посадових осіб з окремих питань.
Як убачається зі ст. 12 КПК слідчий за клопотанням цивільного позивача або з своєї ініціативи зобов'язаний вжити заходів до забезпечення заявленого в кримінальній справі цивільного позову, а також можливого в майбутньому цивільного позову, склавши про це постанову.
Відповідно до ст. 126 КПК забезпечення цивільного позову і можливої конфіскації майна провадиться шляхом накладення арешту на вклади, цінності та інше майно обвинуваченого чи підозрюваного або осіб, які несуть за законом матеріальну відповідальність за його дії, де б ці вклади, цінності та інше майно не знаходилось, а також шляхом вилучення майна, на яке накладено арешт. Накладення арешту на вклади зазначених осіб проводиться виключно за рішенням суду.
Наявні матеріали справи свідчать, що вироком суду не було вирішено питання щодо зняття обмежень на автомобіль, який належить позивачу на праві приватної власності (а.с. 34).
Адвокатський запит стосувався лише надання повної інформації щодо накладених обмежень на автомобіль, який належить позивачу на праві приватної власності (а.с. 9, 34).
Відповідь на цей запит своєчасно була надана відповідачем, що підтверджується відповідним листом від 12 жовтня 2009 р. (а.с. 10).
Позовна заява містить вимоги щодо зобов'язання відповідача зняти арешт з автомобіля позивача (а.с. 4 - 8), проте, з заявою такого змісту позивач до відповідача попередньо ніколи не звертався.
За наведених обставин суд дійшов висновку, що позов є необгрунтованним та задоволенню не підлягає.
Керуючись ст.ст. 9, 67 - 71, 158 - 163, 167, 254 Кодексу адміністративного судочинства, суд
У задоволенні позову ОСОБА_2 до Управління Державної автомобільної інспекції Головного управління Міністерства внутрішніх справ України в м. Києві про зобов'язання вчинити певні дії відмовити.
Постанова відповідно до ч. 1 ст. 254 КАС України набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, встановленого цим Кодексом, якщо таку заяву не було подано. Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана у строк, постанова суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення цього строку. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.
Постанова може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції протягом десяти днів з дня її складення в повному обсязі за правилами, встановленими ст.ст. 185 - 187 КАС України, шляхом подання через суд першої інстанції заяви про апеляційне оскарження з наступним поданням протягом двадцяти днів апеляційної скарги. Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження.
Повний текст постанови виготовлено та підписано 25 червня 2010 р.
Суддя О.І. Виноградова