м. Київ
19 травня 2010 року Справа № 2а-4508/10/1070
Київський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого - судді Виноградової О.І.,
при секретарі: Варданян О.В.,
за участю:
прокурора - Галезник О.І.,
представник позивача - не з'явився,
представник відповідача - не з'явився,
розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу
за позовом Переяслав - Хмельницького міжрайонного прокурора в інтересах держави в особі відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України у Переяслав - Хмельницькому районі Київської області
до
про Державного сільськогосподарського підприємства „Головний селекційний центр України”
стягнення заборгованості зі сплати страхових внесків,
Переяслав - Хмельницький міжрайонний прокурор (далі - прокурор) в інтересах держави в особі відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України у Переяслав - Хмельницькому районі (далі ? позивач) звернувся до суду з позовом до Державного сільськогосподарського підприємства „Головний селекційний центр України” (далі ? відповідач) про стягнення заборгованості зі сплати страхових внесків у сумі 1882 грн 80 коп.
Позовні вимоги мотивовані тим, що відповідач має перед відповідачем заборгованість по сплаті страхових внесків за 2009 р.
У судове засідання з'явився прокурор.
Представники позивача та відповідача у судове засідання не з'явились, про дату, час та місце судового розгляду справи повідомлені належним чином (а.с. 20, 21). Матеріали справи містять заяви позивача та відповідача про розгляд справи за відсутності їх представників (а.с. 23, 24)
За таких обставин суд ухвалив розглянути справу за відсутності представників сторін.
Прокурор у судовому засіданні позов підтримав та просив його задовольнити з підстав, викладених у позовній заяві.
Суд у судовому засіданні , розглянувши подані документи і матеріали, заслухавши пояснення прокурора, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, встановив таке.
5 січня 2001 р. відповідач зареєстрований Виконкомом Переяслав - Хмельницької міської ради, що підтверджується копією свідоцтва про державну реєстрацію (перереєстрацію) суб'єкта підприємницької діяльності - юридичної особи (а.с. 10), та перебуває на обліку у відповідача, а, отже, є страхувальником в розумінні Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності» від 23 вересня 1999 р. № 1105 (далі - Закон № 1105).
Відповідачем до позивача було подано розрахункову відомість про нарахування і перерахування страхових внесків та витрачання коштів фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України за 2009 р. із самостійно визначеною ним сумою ? 1882 грн 80 коп. (а.с. 7 - 8).
Зазначена сума заборгованості відповідача підтверджується довідкою - розрахунком заборгованості зі сплати страхових внесків станом на 1 січня 2010 р. (а.с. 13).
При вирішенні справи судом взято до уваги , що згідно з вимогами ст. 1 Основ законодавства України про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від 14 січня 1998 року №16/98-ВР (далі - Основи законодавства №16/98-ВР) загальнообов'язкове державне соціальне страхування - це система прав, обов'язків і гарантій, яка передбачає надання соціального захисту, що включає матеріальне забезпечення громадян у разі хвороби, повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом, за рахунок грошових фондів, що формуються шляхом сплати страхових внесків власником або уповноваженим ним органом (далі - роботодавець), громадянами, а також бюджетних та інших джерел, передбачених законом.
Страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності, відповідно до ст. 4 Основ законодавства №16/98-ВР, є видом загальнообов'язкового державного соціального страхування.
Відповідно до вимог ст. 14 Основ законодавства №16/98-ВР страхові фонди є органами, які здійснюють керівництво та управління окремими видами загальнообов'язкового державного соціального страхування, провадять збір та акумуляцію страхових внесків, контроль за використанням коштів, забезпечують фінансування виплат за загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням та здійснюють інші функції згідно з затвердженими статутами.
Як убачається зі ст. 6 Закону № 1105, суб'єктами страхування від нещасного випадку є застраховані громадяни, а в окремих випадках - члени їх сімей та інші особи, страхувальники та страховик. Застрахованою є фізична особа, на користь якої здійснюється страхування (працівник); страхувальниками є роботодавці, а в окремих випадках - застраховані особи; страховик - Фонд соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України, робочим органом якого згідно із статтею 18 Закону є відділення виконавчої дирекції Фонду.
Відповідно до вимог ч. 5 ст. 21 Основ законодавства №16/98-ВР внески на загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійних захворювань сплачує виключно роботодавець.
Як убачається з ч. 2 ст. 45 Закону № 1105, роботодавець як страхувальник зобов'язаний своєчасно та повністю сплачувати в установленому порядку страхові внески до Фонду.
Порядок здійснення платежів і резервування коштів, строки сплати внесків на загальнообов'язкове державне соціальне страхування визначаються законами України з окремих видів загальнообов'язкового державного соціального страхування (стаття 22 Основ законодавства від 14 січня 1998 року).
Згідно із вимогами ч. 6 ст. 47 Закону № 1105 страхові внески є цільовим загальнообов'язковим платежем, який справляється на всій території України в порядку, встановленому цим Законом.
Відповідно до вимог ст. 1 Закону України „Про страхові тарифи на загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасних випадків на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності” від 22.02.2001 № 2272-ІІІ, ст. 45 Закону від 23.09.1999 року №1105-XIV, відповідач зобов'язаний щомісячно сплачувати до Фонду соціального страхування від нещасного випадку на виробництві та професійних захворювань України страхові внески у розмірі 2,42 відсотка від фонду заробітної плати.
Як убачається з п. 5.1 Інструкції про порядок перерахування, обліку та витрачання страхових коштів Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України від 12.07.2007 №36 (далі - Інструкція №36), розробленої відповідно до Закону України від 23.09.1999 № 1105, не внесені страхувальниками у встановлений строк страхові внески до Фонду вважаються недоїмкою і стягуються у порядку, передбаченому законодавством, з нарахуванням пені.
Відповідно до вимог п. 5.8. цієї Інструкції при стягненні недоїмки за платежами до Фонду строки давності не застосовуються.
Згідно із вимогами п. 10 Інструкції № 36 усі спірні питання, які виникають між страхувальником та робочими органами виконавчої дирекції Фонду з приводу нарахування страхових внесків і пені, стягнення недоїмки, неприйняття до заліку витрат у рахунок страхових внесків вирішуються в судовому порядку.
Наявні матеріали справи свідчать, що на дату розгляду справи та винесення рішення по суті доказів сплати заборгованості у сумі 1882 грн 80 коп. відповідачем суду надано не було.
За таких обставин суд дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог та вважає їх такими, що підлягають задоволенню.
Враховуючи, що спір вирішено на користь суб'єкта владних повноважень, звільненого від сплати судового збору, а також за відсутності понесених ним витрат, судові витрати (судовий збір) стягненню з відповідача не підлягають.
Керуючись статтями 69, 70, 71, 158 - 163, 167, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
Позов задовольнити.
Стягнути з Державного сільськогосподарського підприємства „Головний селекційний центр України” на користь відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України у Переяслав - Хмельницькому районі Київської області заборгованість у сумі 1882 (одна тисяча вісімсот вісімдесят вісім) грн 80 коп.
Постанова відповідно до частини 1 статті 254 Кодексу адміністративного судочинства України набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, встановленого цим Кодексом, якщо таку заяву не було подано. Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана у строк, постанова суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення цього строку. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.
Постанова може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції протягом десяти днів з дня її складення в повному обсязі за правилами, встановленими статтями 185 - 187 Кодексу адміністративного судочинства України, шляхом подання через суд першої інстанції заяви про апеляційне оскарження з наступним поданням протягом двадцяти днів апеляційної скарги. Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження.
Суддя О.І. Виноградова
Постанову складено у повному обсязі та підписано 21 травня 2010 року.