м. Київ
13 травня 2010 року Справа № 2-а-3758/10/1070
Київський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого - судді Виноградової О.І.,
при секретарі: Варданян О.В.,
за участю
представника позивача - Шило М.В.,
представник відповідача - не з'явився,
розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу
за позовом Державної податкової інспекції у Вишгородському районі Київської області
до
про Товариства з обмеженою відповідальністю „Інтелс - 2004”
стягнення податкового боргу у сумі 259 грн 99 коп.,
Державна податкова інспекція у Вишгородському районі Київської області (далі ? позивач) звернулася до суду з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю „Інтелс - 2004” (далі ? відповідач) про стягнення податкового боргу у сумі 259 грн 99 коп.
У судове засідання з'явився представник позивача.
Представник відповідача у судове засідання повторно не з'явився, про дату, час та місце судового розгляду справи повідомлений належним чином (а.с. 26 - 28, 37 - 40). Поштове повідомлення повернулося з відміткою «за закінченням терміну зберігання».
За наведених обставин та враховуючи, що судову повістку для відповідача було направлено за адресою, зазначеною у Єдиному державному реєстрі підприємств та організацій України (а.с. 7), суд ухвалив розглянути справу за відсутності представника відповідача.
Суд у судовому засіданні , з'ясувавши обставини справи та дослідивши наявні докази, встановив наступне.
Відповідач зареєстрований Вишгородською районною державною адміністрацією Київської області 13 серпня 2004 р., про що свідчить копія відповідного свідоцтва (а.с. 6).
19 лютого 2008 р. позивачем було здійснено невиїзну документальну перевірку своєчасності подання відповідачем податкової звітності, якою встановлено порушення п. 4.1.4 п. 4.1 ст. 4 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» № 2181-III від 21 грудня 2000 р. (далі - Закон № 2181-III), а саме: несвоєчасне подання декларації з податку на прибуток підприємства за 2007 р.; при граничному строку подання - 9 лютого 2008 р., декларація була фактично подана відповідачем 12 лютого 2008 р . За результатами перевірки складено акт від 19 лютого 2008 р. № 163/7/15-116/33130018/77 (далі ? акт перевірки) (а.с. 8).
19 лютого 2008 р., на підставі акту перевірки, позивачем було прийнято податкове повідомлення - рішення № 0001531501/0 (а.с. 9), яким визначено податкове зобов'язання з податку на прибуток підприємств у сумі 170 грн 00 коп.
У зв'язку з відсутністю відповідача за місцезнаходженням дане податкове повідомлення - рішення було розміщено на дошці податкових оголошень, про що свідчить наявна в матеріалах справи копія додатку до акту (а.с. 10).
6 березня 2008 р. позивачем було здійснено невиїзну документальну перевірку своєчасності подання відповідачем податкової звітності, якою встановлено порушення п. 4.1.4 п. 4.1 ст. 4 Закону № 2181-III, а саме: несвоєчасне подання декларації з податку на прибуток підприємства за 11 місяців 2007 р.; при граничному строку подання - 20 грудня 2008 р., декларація була фактично подана відповідачем 25 грудня 2008 р. За результатами перевірки складено акт від 6 березня 2008 р. № 235/7/15-116/33130018 (далі ? акт перевірки) (а.с. 11).
6 березня 2008 р., на підставі даного акту перевірки, позивачем було прийнято податкове повідомлення - рішення № 0002271501/0 (а.с. 12), яким визначено податкове зобов'язання з податку на прибуток підприємств у сумі 170 грн 00 коп.
У зв'язку з відсутністю відповідача за місцезнаходженням дане податкове повідомлення - рішення було розміщено на дошці податкових оголошень, про що свідчить наявна в матеріалах справи копія додатку до акту (а.с. 14).
Сума узгодженого податкового зобов'язання по податку на прибуток відповідачем була частково погашена за рахунок переплати, у зв'язку з чим у нього залишився податковий борг у сумі 259 грн 99 коп.
У подальшому відповідачу було направлено податкові вимоги: перша - 8 квітня 2008 р., № 1/330, на суму 89 грн 99 коп. (а.с. 15), друга - 24 червня 2009 р., № 2/546, на суму 259 грн 99 коп. (а.с. 17) . Податкові вимоги було вивішено на дошку податкових оголошень, у зв'язку з тим, що платник податків не з'явився на пошту для отримання зазначених податкових вимог, що підтверджується наявними в матеріалах справи копіями актів (а.с. 16, 18).
При вирішенні справи судом взято до уваги , що згідно з вимогами ст. 67 Конституції України кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.
Як убачається з п. 4.1.4 п. 4.1 ст. 4 Закону № 2181-III, податкові декларації подаються за базовий податковий (звітний) період, що дорівнює: а) календарному місяцю (у тому числі при сплаті місячних авансових внесків), - протягом 20 календарних днів, наступних за останнім календарним днем звітного (податкового) місяця; б) календарному кварталу або календарному півріччю (у тому числі при сплаті квартальних або піврічних авансових внесків), - протягом 40 календарних днів, наступних за останнім календарним днем звітного (податкового) кварталу (півріччя); в) календарному року, крім випадків, передбачених підпунктом "г" підпункту 4.1.4 цього пункту, - протягом 60 календарних днів за останнім календарним днем звітного (податкового) року; г) календарному року для платників податку на доходи фізичних осіб (прибуткового податку з громадян), - до 1 квітня року, наступного за звітним.
Відповідно до вимог абз. 1 п.п. 17.1.1 п. 17.1 ст. 17 Закону № 2181-III п латник податків, що не подає податкову декларацію у строки, визначені законодавством, сплачує штраф у розмірі десяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян за кожне таке неподання або її затримку.
Згідно з вимогами п. 1.3 ст. 1 Закону № 2181-III, податковий борг (недоїмка) - податкове зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), самостійно узгоджене платником податків або узгоджене в адміністративному чи судовому порядку, але не сплачене у встановлений строк, а також пеня, нарахована на суму таку податкового зобов'язання.
Відповідно до вимог п.п. 3.1.1. п. 3.1 ст. 3 зазначеного Закону активи платника податків можуть бути примусово стягнені в рахунок погашення його податкового боргу виключно за рішенням суду.
Як убачається з п.п. 6.2.4. п. 6.2 ст. 6 Закону № 2181-III, у разі, коли податковий орган або пошта не може вручити платнику податків податкове повідомлення або податкові вимоги, у зв'язку з незнаходженням посадових осіб, їх відмовою прийняти податкове повідомлення або податкову вимогу, незнаходженням фактичного місця розташування (місцезнаходження) платника податків, - податковий орган розміщує податкове повідомлення або податкові вимоги на дошці податкових оголошень, встановленій на вільному для огляду місці біля входу до приміщення податкового органу. При цьому день розміщення такої податкової вимоги вважається днем її вручення.
Згідно з вимогами п.п. 5.4.1 Закону № 2181-III узгоджена сума податкового зобов'язання, не сплачена платником податків у строки, визначені законом, визначаються сумою податкового боргу платників податків.
Відповідно до п.п. 10.1.1 п. 10.1 ст. 10 цього ж Закону у разі, коли інші заходи з погашення податкового боргу не дали позитивного результату, податковий борг здійснює за платника податків та на користь держави заходи щодо залучення додаткових джерел погашення узгодженої суми податкового боргу шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а за їх недостатності - шляхом продажу інших активів такого платника податків. Стягнення коштів здійснюється шляхом надіслання банку, обслуговуючому платника податків, платіжної вимоги на суму податкового боргу або його частину.
Наявні матеріали справи свідчать, що відповідач має податковий борг, який підлягає сплаті.
З урахуванням викладеного позовні вимоги є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.
Відповідно вимог до ч. 4 ст. 94 КАС України, у справах, в яких позивачем є суб'єкт владних повноважень, а відповідачем ? фізична чи юридична особа, судові витрати, здійснені позивачем, з відповідача не стягуються.
Керуючись ст.ст. 9, 69 - 71, 94, 158 - 163, 167, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
Позов задовольнити.
Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю„Інтелс - 2004” на користь Держави в особі Державної податкової інспекції у Вишгородському районі Київської області податковий борг у сумі 259 (двісті п'ятдесят дев'ять) грн 99 коп.
Постанова відповідно до ч. 1 ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, встановленого цим Кодексом, якщо таку заяву не було подано. Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана у строк, постанова суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення цього строку. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.
Постанова може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції протягом десяти днів з дня її складення в повному обсязі за правилами, встановленими ст.ст. 185 - 187 Кодексу адміністративного судочинства України, шляхом подання через суд першої інстанції заяви про апеляційне оскарження з наступним поданням протягом двадцяти днів апеляційної скарги. Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження.
Суддя О.І. Виноградова
Постанову складено у повному обсязі та підписано 14 травня 2010 року.