м. Київ
1 червня 2010 року Справа № 2а-3302/10/1070
Київський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого - судді Виноградової О.І.,
при секретарі: Варданян О.В.,
за участю:
позивача - ОСОБА_1,
представників позивача - ОСОБА_2,
представник відповідача - Калужинського А.В., Галезник О.І.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу
за позовом ОСОБА_1
до
про прокуратури Київської області
визнання бездіяльності незаконною та зобов'язання вчинити певні дії,
ОСОБА_1 (далі - позивач) звернувся до суду з позовом до прокуратури Київської області (далі - відповідач) про визнання бездіяльності незаконною та зобов'язання вчинити певні дії.
Від відповідача надішли заперечення на позов, у яких він просив у задоволенні позову відмовити у зв'язку з тим, що 24 березня 2008 р. позивач звертався до відповідача з аналогічною заявою, на яку йому було надано відповідь (а.с. 22).
У судове засідання з'явились представники сторін.
Позивач та представник позивача у судовому засіданні позовні вимоги підтримали та просили їх задовольнити з підстав, викладених у позовній заяві та поясненні до адміністративного позову (а.с. 3, 51).
Представники відповідача у судовому засіданні проти позову заперечували, просили в його задоволенні відмовити з підстав, викладених у запереченнях на позов (а.с. 22).
Суд у судовому засіданні , заслухавши пояснення позивача та представників сторін, розглянувши подані документи і матеріали, з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, встановив таке.
Постановою слідчого в особливо важливих справах слідчого відділу слідчого управління прокуратури Київської області Руденко М.І. від 26 грудня 2007 р. закрито кримінальну справу № 47-648 за обвинуваченням позивача у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 382 КК України, у порядку п.2 ст. 6 КПК України, за відсутністю складу злочину (а.с. 35 - 45).
Рішенням Васильківського міськрайонного суду від 16 жовтня 2008 р. у справі № 2-1406/08 було частково задоволено позов позивача до відповідача та Державного казначейства України про стягнення моральної шкоди та відшкодування втраченого заробітку. Зокрема, цим рішенням з Державного бюджету України на користь позивача стягнуто в рахунок відшкодування заподіяної йому внаслідок незаконних дій прокуратури Київської області моральну шкоду у розмірі 30 000 грн 00 коп. (а.с. 30 - 32).
29 січня 2009 р. позивач звернувся до відповідача із заявою про винесення постанови про відшкодування шкоди, завданої незаконними діями відповідача згідно з ч. 1 ст. 12 Закону України „Про порядок відшкодування шкоди, завданої громадянинові незаконними діями органів дізнання, досудового слідства, прокуратури і суду” від 1 грудня 1994 р. № 266/94-ВР (далі ? Закон № 266/94-ВР) (а.с. 6).
Зазначену заяву відповідачем було отримано 2 лютого 2009 р., що підтверджується копією повідомлення про вручення поштового відправлення (а.с. 7).
Відповіді на цю заяву позивач від відповідача не отримав.
При вирішенні справи судом взято до уваги , що спірні правовідносини врегульовано Законом № 266/94-ВР та Положенням про застосування Закону України „Про порядок відшкодування шкоди, завданої громадянинові незаконними діями органів дізнання, досудового слідства, прокуратури і суду”, затвердженого спільним наказом Міністерства юстиції України, Генеральної прокуратури України, Міністерства фінансів України від 4 березня 1996 р. № 6/5/3/41, зареєстрованого у Міністерстві юстиції України 6 березня 1996 р. № 106/1131 (далі ? Положення).
Зокрема, згідно п.1 ст. 1 Закону № 266/94-ВР підлягає відшкодуванню шкода, завдана громадянинові внаслідок незаконного засудження, незаконного притягнення як обвинуваченого, незаконного взяття і тримання під вартою, незаконного проведення в ході розслідування чи судового розгляду кримінальної справи обшуку, виїмки, незаконного накладення арешту на майно, незаконного відсторонення від роботи (посади) та інших процесуальних дій, що обмежують права громадян.
У випадках, зазначених у частині першій цієї статті, завдана шкода відшкодовується в повному обсязі незалежно від вини посадових осіб органів дізнання, досудового слідства, прокуратури і суду.
Як убачається зі ст. 12 названого Закону, розмір відшкодовуваної шкоди, зазначеної в п. 1, 3, 4 ст. 3 цього Закону, залежно від того, який орган провадив слідчі дії чи розглядав справу, в місячний термін з дня звернення громадянина визначають відповідні органи дізнання, досудового слідства, прокуратури і суд, про що виносять постанову (ухвалу).
Крім того, згідно з вимогами п. 12 Положення у місячний строк з дня звернення громадянина один з органів, перелічених у п. 11 цього Положення, залежно від того, хто з них здійснював слідчі дії або розглядав справу, витребовує від відповідних державних та громадських організацій всі необхідні документи, що мають значення для визначення розміру завданої шкоди і виносить передбачену ч. 1 ст. 12 Закону постанову (ухвалу).
Згідно із вимогами ч. 2 ст. 71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
У даній справі відповідачем цього зроблено не було.
Наявні матеріали справи свідчать, що 29 січня 2009 р. позивач подав до відповідача заяву про виконання вимог Закону та винесення постанови про визначення розміру відшкодованої шкоди (а.с. 6).
Згідно з наданою відповідачем інформацією розгляд цієї заяви було доручено слідчому в ОВС слідчого відділу прокуратури Київської області Руденку М.І. Проте, відповідь на заяву позивача у вихідних документах по системі електронного документообігу відповідача не зареєстровано (а.с. 56).
Відповідно до вимог ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Наведене свідчить, що відповідачем не було виконано вимог 12 Закону № 266/94-ВР та п. 12 Положення, а, отже, його бездіяльність є протиправною.
За таких обставин суд дійшов висновку, що позовні вимоги є обґрунтованими та підлягають задоволенню.
Відповідно до вимог ч. 1 ст. 94 КАС України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України (або відповідного місцевого бюджету, якщо іншою стороною був орган місцевого самоврядування, його посадова чи службова особа).
Керуючись статтями 69, 70, 71, 158 - 163, 167, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
Позов задовольнити.
Визнати протиправною бездіяльність прокуратури Київської області щодо розгляду заяви ОСОБА_1 від 29 січня 2009 р.
Зобов'язати прокуратуру Київської області розглянути заяву ОСОБА_1 про відшкодування шкоди від 29 січня 2009 р. в порядку, визначеному Законом України „Про порядок відшкодування шкоди, завданої громадянинові незаконними діями органів дізнання, досудового слідства, прокуратури і суду” від 1 грудня 1994 р. № 266/94-ВР та Положенням про застосування Закону України „Про порядок відшкодування шкоди, завданої громадянинові незаконними діями органів дізнання, досудового слідства, прокуратури і суду”, затвердженого спільним наказом Міністерства юстиції України, Генеральної прокуратури України, Міністерства фінансів України від 4 березня 1996 р. № 6/5/3/41, зареєстрованого у Міністерстві юстиції України 6 березня 1996 р. за № 106/1131.
Стягнути з Державного бюджету України на користь ОСОБА_1 судовий збір у сумі 3 (три) грн 40 коп.
Постанова відповідно до ч. 1 ст. 254 КАС України набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, встановленого цим Кодексом, якщо таку заяву не було подано. Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана у строк, постанова суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення цього строку. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.
Постанова може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції протягом десяти днів з дня її складення в повному обсязі за правилами, встановленими ст.ст. 185 - 187 КАС України, шляхом подання через суд першої інстанції заяви про апеляційне оскарження з наступним поданням протягом двадцяти днів апеляційної скарги. Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження.
Суддя О.І. Виноградова
Постанову складено у повному обсязі та підписано 4 червня 2010 року.