м. Київ
1 квітня 2010 року Справа № 2-а-3212/10/1070
Київський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого - судді Виноградової О.І.,
при секретарі: Варданян О.В.,
за участю:
позивача не з'явився
позивачки ОСОБА_1,
представника позивача ОСОБА_2,
відповідача 1 не з'явився,
відповідача 2 Швеця С.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу
за позовом ОСОБА_4, ОСОБА_1
до
про Начальника та інспектора відділу громадянства імміграції та реєстрації фізичних осіб Головного управління Міністерства внутрішніх справ України у Київській області
визнання дій неправомірними та зобов'язання вчинити дії,
ОСОБА_4 (далі - позивач), ОСОБА_1 (далі - позивачка) звернулися до суду з позовом до начальника відділу громадянства імміграції та реєстрації фізичних осіб Головного управління Міністерства внутрішніх справ України у Київській області ОСОБА_5 (далі - відповідач 1) та інспектора цього відділу Швеця С.В. (далі - відповідач 2) про визнання дій неправомірними та зобов'язання вчинити дії.
У судове засідання з'явився позивач, позивачка та відповідач 2.
Позивач у судовому засіданні зробив усну заяву щодо допуску до участі у розгляді справи його представника ОСОБА_6
Позивачка та відповідач 2 проти задоволення даного клопотання не заперечували.
За таких обставин суд ухвалив допустити до участі у справі як представника позивача ОСОБА_6
Після винесення судом даної ухвали позивач відмовився від участі у справі та просив суд розглянути справу за його відсутності, про що подав суду відповідну заяву (а.с. 40).
Відповідач 1 у судове засідання не з'явився, про дату, час та місце судового розгляду справи повідомлений належним чином (а.с. 53), подав суду письмові заперечення проти позову (а.с. 31 - 33) та заяву про розгляд справи за його відсутності (а.с. 47).
За таких обставин суд ухвалив розглянути справу за відсутності позивача та відповідача 1.
Позивачка та представник позивача у судовому засіданні позов підтримали, просили його задовольнити з підстав, зазначених у позовній заяві.
Відповідач 2 у судовому засіданні позовні вимоги визнав частково у частині відмови у прийнятті та реєстрації заяви позивача про продовження йому терміну перебування в Україні. У задоволенні іншої частини позовних вимог просив відмовити.
Суд у судовому засіданні , розглянувши подані документи і матеріали, заслухавши пояснення позивачки, представника позивача та заперечення відповідача 2, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, встановив таке.
2 липня 2009 р. позивач в'їхав на територію України на підставі іноземного паспорту громадянина Грузії НОМЕР_2 по гостьовій візі (а.с. 34).
2 жовтня 2009 р. позивачу було продовжено термін перебування в Україні до 30 листопада 2009 р. (а.с.35). Згідно з штампом у паспорті позивача приймаючою його стороною була позивачка ОСОБА_1
4 листопада 2009 р. позивач зареєстрував шлюб з позивачкою, що підтверджується копією свідоцтва про шлюб НОМЕР_1 (а.с. 8).
30 листопада 2009 р. позивачі звернулися до відділу громадянства імміграції та реєстрації фізичних осіб Головного управління Міністерства внутрішніх справ України у Київській області із заявою про продовження позивачеві терміну перебування в Україні (а.с. 45), у прийому якої їм було відмовлено в усній формі відповідачем 2.
30 листопада 2009 р. позивачі звернулись до відповідача 1 зі скаргою на відмову у прийнятті зазначених документів, до якої було долучено копію паспорта позивача та копію свідоцтва про шлюб (а.с. 7).
Зазначена скаргу було здано завідуючій канцелярією відділу громадянства імміграції та реєстрації фізичних осіб Головного управління Міністерства внутрішніх справ України у Київській області, що підтверджується підписом зазначеної особи (а.с. 7).
При вирішенні справи судом взято до уваги , що згідно з вимогами ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Правила в'їзду іноземців в Україну встановлено постановою Кабінету Міністрів України від 29 грудня 1995 р. № 1074 Про правила в'їзду іноземців та осіб без громадянства в Україну, їх виїзду з України і транзитного проїзду через її територію.
Згідно з вимогами п. 27 названої постанови продовження терміну перебування в Україні іноземців, які не зазначені у пунктах 20 -21 цих Правил і прибули на тривале перебування з метою навчання, працевлаштування, у приватних справах тощо, здійснюються територіальними органами міграційної служби в порядку, встановленому ДМС.
Зокрема, порядок продовження терміну перебування в Україні іноземців встановлено Інструкцією про порядок продовження терміну перебування в Україні іноземців та осіб без громадянства, затвердженої наказом Міністерства внутрішніх справ України від 1 грудня 2003 р. № 1456 (далі - Інструкція).
Так, прийняття рішення щодо іноземців, які перебувають на території адміністративного обслуговування, незалежно від установленого режиму взаємних поїздок громадян та строку перебування в Україні віднесено до компетенції начальника (або особи, яка виконує його обов'язки) територіального підрозділу Державного департаменту у справах громадянства, імміграції та реєстрації фізичних осіб (далі ? Департамент) (п.п. 14.3 п. 14 Інструкції).
Порядок розгляду даного питання визначено пунктами 10 - 11 Інструкції. Згідно з цими нормами працівник територіального органу чи підрозділу Департаменту при надходженні письмового звернення про продовження терміну перебування вивчає обґрунтованість наведених підстав щодо потреби продовження терміну перебування, перевіряє дійсність поданих документів, своєчасність їх подання, наявність відміток про реєстрацію (відмітки органів охорони державного кордону "В'їзд" /"Виїзд"/) чи продовження терміну перебування, звіряє відомості про іноземців чи осіб без громадянства, указані в їх паспортних документах, з даними, що містяться у цих зверненнях, з'ясовує законність перебування іноземців та осіб без громадянства в державі та відсутність відомостей, що перешкоджають подальшому перебуванню цих осіб в Україні.
Прийняті до розгляду письмові звернення обліковуються в окремому журналі обліку звернень щодо продовження терміну перебування в Україні іноземців та осіб без громадянства за встановленою формою (додаток 1). Порядковий номер запису в журналі в поточному році є номером обліку звернення, який проставляється на зверненні та в штампі продовження терміну перебування. При заповненні порядкового номера обліку через дефіс від номера вказується кодове позначення мети в'їзду залежно від типу візи згідно з п. 9 Правил оформлення візових документів для в'їзду в Україну, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 20 лютого 1999 року N 227 Про запровадження нового порядку оформлення візових документів для в'їзду в Україну.
Підстави відмови в продовженні терміну перебування в Україні визначено у п. 16 Інструкції. Зокрема, іноземцям та особам без громадянства може бути відмовлено у продовженні названого терміну: якщо їх дії суперечать інтересам забезпечення безпеки України чи охорони громадського порядку або коли це необхідно для охорони здоров'я, захисту прав і законних інтересів громадян України, інших осіб, які проживають в Україні; визнання особи згідно із законодавством України небажаною для перебування в Україні; виявлення факту подання особою під час оформлення візи чи звернення щодо продовження терміну перебування завідомо неправдивих відомостей або підроблених документів; наявності фактів порушення законодавства України під час попереднього чи теперішнього перебування на її території; відсутності дійсного страхового поліса встановленого законодавством України зразка, якщо інше не передбачено міжнародними угодами; відсутності коштів для покриття витрат, пов'язаних з перебуванням в Україні, або відповідних гарантій від приймаючої сторони.
Порядок ознайомлення іноземця з рішенням про відмову у продовженні терміну перебування визначено у п. 17 Інструкції. Зокрема, зазначене рішення доводиться під розпис іноземця та приймаючої сторони у строки, визначені ст. 12 Інструкції.
Так, відповідно до вимог п. 12 Інструкції прийняті документи до виконання беруться невідкладно і розглядаються упродовж не більше трьох робочих днів. При розгляді клопотання понад один робочий день заявнику видається довідка з фотокарткою, про те, що його документ міститься у територіально органі чи підрозділі Департаменту у зв'язку з розглядом питання щодо продовження терміну перебування в Україні. Строк дії довідки визначається терміном, що фактично необхідний для оформлення документів, але не більше 10 днів.
Наявні матеріали справи свідчать, що 30 листопада 2009 р. позивачі звернулися безпосередньо до відповідача 2, який обіймає посаду старшого інспектора відділу громадянства імміграції та реєстрації фізичних осіб Головного управління Міністерства внутрішніх справ України у Київській області, із заявою про продовження позивачу терміну перебування в Україні (а.с. 45).
Відповідач 2 заяву та долучені до неї документи від позивачів не прийняв та усно повідомив про відмову у продовженні терміну перебування позивача в Україні.
Відповідач 2 у судовому засіданні зазначені обставини не заперечував.
Наведене свідчать, що заяву позивача про продовження терміну перебування не було прийнято та розглянуто у порядку, встановленому Інструкцією. Крім того, рішення з приводу його звернення в установленому порядку не приймалося та під розпис позивачу не доводилося.
З урахуванням викладеного, суд дійшов висновку, що під час вирішення питання про прийняття, реєстрацію заяви та продовження терміну перебування позивача в Україні відповідачем 2 було порушено вимоги Інструкції, які полягали у відмові у прийнятті заяви та долучених до неї документів, їх реєстрації та передачі на розгляд особи, наділеної повноваженнями на вирішення порушеного у заяві питання відповідно до вимогам Інструкції, а, отже, такі дії відповідача 1 є неправомірними.
Водночас позовні вимоги щодо зобов'язання відповідача 2 прийняти від позивачів документи і продовжити термін перебування позивача в Україні задоволенню не підлягають з таких підстав.
Прийняття зазначеного рішення віднесено до компетенції начальника (або особи, яка виконує його обов'язки) територіального підрозділу Департаменту (п.п. 14.3 п. 14 Інструкції). Згідно з наявною у матеріалах справи копією службового посвідчення відповідач 2 обіймає посаду старшого інспектора, станом на дату розгляду справи по суті обов'язків начальника відділу не виконує, а, отже, не вповноважений приймати рішення щодо продовження позивачу терміну перебування в Україні.
З гідно з вимогами ст. 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони, у тому числі: обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації ; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія).
З урахуванням викладеного суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню частково, а саме, в частині визнання неправомірною відмови відповідача 2 у прийняті, реєстрації та передачі на розгляд уповноваженої особи заяви позивача про продовження терміну перебування в Україні, та зобов'язанні відповідача 2 забезпечити прийняття та розгляд заяви позивач про продовження терміну перебування в Україні з дотриманням вимог п.п. 9 - 19 Інструкції.
Керуючись статтями 69, 70, 71, 158 - 163, 167, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
Позов задовольнити частково.
Визнати неправомірною відмову інспектора відділу громадянства імміграції та реєстрації фізичних осіб Головного управління Міністерства внутрішніх справ України у Київській області Швеця Сергія Володимировича у прийняті, реєстрації та розгляді заяви ОСОБА_4 про продовження терміну перебування в Україні в порядку, визначеному Інструкцією про порядок продовження терміну перебування в Україні іноземців та осіб без громадянства, затвердженої наказом Міністерства внутрішніх справ України від 1 грудня 2003 р. № 1456, зареєстровано в Міністерстві юстиції України 18 грудня 2003 р. № 1180/8501.
Зобов'язати начальника відділу громадянства імміграції та реєстрації фізичних осіб Головного управління Міністерства внутрішніх справ України у Київській області забезпечити прийняття та розгляд заяви ОСОБА_4 про продовження терміну перебування в Україні з дотриманням вимог п.п. 9 - 19 Інструкції про порядок продовження терміну перебування в Україні іноземців та осіб без громадянства, затвердженої наказом Міністерства внутрішніх справ України від 1 грудня 2003 р. № 1456, зареєстровано в Міністерстві юстиції України 18 грудня 2003 р. № 1180/8501.
У задоволенні іншої частини позовних вимог відмовити.
Постанова відповідно до частини 1 статті 254 Кодексу адміністративного судочинства України набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, встановленого цим Кодексом, якщо таку заяву не було подано. Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана у строк, постанова суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення цього строку. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.
Постанова може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції протягом десяти днів з дня її складення в повному обсязі за правилами, встановленими статтями 185-187 Кодексу адміністративного судочинства України, шляхом подання через суд першої інстанції заяви про апеляційне оскарження з наступним поданням протягом двадцяти днів апеляційної скарги. Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження.
Суддя О.І. Виноградова
Постанову складено у повному обсязі та підписано 2 квітня 2010 року.