м. Київ
26 березня 2010 року 11:27 Справа № 2-а-3117/10/1070
Київський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого - судді Виноградової О.І.,
при секретарі: Варданян О.В.,
за участю
представника позивача - Заінчковського Д.А.,
представника відповідача - Федоренка В.Г.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу
за позовом Управління Пенсійного фонду України у Бородянському районі Київської області
до
про Головного управління юстиції у Київській області
скасування постанови про накладення штрафу,
Управління Пенсійного фонду у Бородянському районі Київської області (далі - позивач) звернулося до суду з позовом до Головного управління юстиції у Київській області (далі - відповідач) про скасування постанови про накладення штрафу від 21 грудня 2009 р. ВП № 15054379.
Представник позивача у судовому засіданні позов підтримав та просив його задовольнити з підстав, викладених у позовній заяві.
Представник відповідача у судовому засіданні проти задоволення позову заперечував у зв'язку з тим, що вважає оскаржувану постанову законною.
Суд у судовому засіданні , розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, встановив таке.
Постановою Бородянського районного суду Київської області (далі ? районний суд) від 15 липня 2009 р. у справі № 2-а-705/09 було частково задоволено позов ОСОБА_3 до управління Пенсійного фонду України у Бородянському районі Київської області. Зокрема, визнано неправомірними дії управління Пенсійного фонду України у Бородянському районі Київської області щодо відмови у перерахунку державної пенсії по інвалідності та додаткової пенсії за шкоду заподіяну здоров'ю та зобов'язано назване управління провести перерахунок пенсії ОСОБА_3 з 22 травня 2008 р. по 31 травня 2009 р. (а.с. 38 - 41).
3 серпня 2009 р. на виконання зазначеного рішення районним судом було видано виконавчий лист № 2а-705/09, яким управління Пенсійного фонду України у Бородянському районі Київської області було зобов'язано провести перерахунок пенсії ОСОБА_3 з 22 травня 2008 р. по 31 травня 2009 р., нарахувавши державну пенсію по інвалідності у розмірі шести мінімальних пенсій за віком та щомісячну додаткову пенсію за шкоду, заподіяну здоров'ю у розмірі 50 процентів мінімальної пенсії за віком, виходячи зі встановленого розміру мінімальної пенсії за віком, який відповідає розміру прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність та щомісячну грошову доплату за проживання у зоні посиленого радіоекологічного контролю у розмірі однієї мінімальної заробітної плати. Як убачається з виконавчого листа, Постанова у справі № 2-а-705/09 набрала чинності 28 липня 2009 р. (а.с. 35 - 36).
5 серпня 2009 р. ОСОБА_3 звернувся до Начальника підрозділу примусового виконання рішень відділу державної виконавчої служби із заявою про відкриття виконавчого провадження за виконавчим листом № 2-а-705/09 (а.с. 34).
17 вересня 2009 р. постановою старшого державного виконавця Дудіна Ю.О. відкрито виконавче провадження ВП № 15054379 на виконання виконавчого листа № 2-а-705/09 та боржнику встановлено 7 - денний строк для виконання рішення у добровільному порядку. Як убачається із зазначеної постанови, документ про примусове виконання надійшов до державного виконавця 15 вересня 2009 р. (а.с. 43).
Листом від 6 жовтня 2009 р. № 13986 відповідач направив на адресу позивача постанову про відкриття виконавчого провадження від 17 вересня 2009 р. ВП № 15054379, яку позивачем було отримано 27 жовтня 2009 р. (а.с. 42).
Постановою старшого державного виконавця Дудіна Ю.О. від 1 грудня 2009 р. за невиконання рішення суду у встановлений ним строк на позивача накладено штраф у сумі 340 грн 00 коп.
При вирішенні справи судом взято до уваги , що статтею 5 Закону України «Про виконавче провадження» від 21 квітня 1999 року N 606-XIV (далі - Закон N 606-XIV) передбачено обов'язок державного виконавця вживати заходів примусового виконання рішень, встановлених цим Законом, зокрема, неупереджено, своєчасно та повно вчиняти виконавчі дії.
Наведеною нормою також передбачено, що державний виконавець здійснює необхідні заходи щодо своєчасного і повного виконання рішення, зазначеного в документі на примусове виконання рішення у спосіб і порядок, визначені виконавчим документом.
Державний виконавець при здійсненні виконавчого провадження має право: держувати необхідні для проведення виконавчих дій пояснення, довідки, іншу інформацію; накладати стягнення у вигляді штрафу на громадян і посадових осіб у випадках, передбачених законом; вимагати від матеріально відповідальних і службових осіб боржників - юридичних осіб відомості та пояснення по фактах невиконання рішень.
Відповідно до вимог ст. 87 Закону N 606-XIV, у разі невиконання без поважних причин у встановлений державним виконавцем строк рішення, що зобов'язує боржника виконати певні дії, які можуть бути виконані лише боржником, та рішення про поновлення на роботі державний виконавець виносить постанову про накладення штрафу на боржника - фізичну особу в розмірі від двох до десяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, на посадових осіб - від десяти до двадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян і на боржника - юридичну особу - від двадцяти до тридцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян та призначає новий строк для виконання.
Судом також взято до уваги, що обов'язок зупинення виконавчого п ровадження у державного виконавця виникає у випадках, перелічених у ст. 34 Закону N 606-XIV. Зокрема, ними є : смерть стягувача або боржника, оголошення померлим чи визнання безвісно відсутнім стягувача або боржника, або припинення існування сторони - юридичної особи, якщо встановлені судом правовідносини допускають правонаступництво; визнання стягувача або боржника недієздатним; проходження боржником строкової військової служби у Збройних Силах України, передбачених законом інших військових формуваннях, якщо за умовами служби провадження виконавчих дій неможливе, чи на прохання стягувача, який проходить строкову військову службу в Збройних Силах України або інших військових формуваннях; зупинення судом стягнення на підставі виконавчого документа; прийняття судом до розгляду скарги на дії органів (посадових осіб), уповноважених розглядати справи про адміністративні правопорушення; зупинення виконання відповідного рішення або виконавчого провадження посадовою особою, якій законом надано таке право; подання до суду позову про виключення майна з акта опису й арешту; порушення господарським судом провадження у справі про банкрутство боржника, якщо відповідно до закону на вимогу стягувача поширюється дія мораторію, введеного господарським судом, крім випадків знаходження виконавчого провадження на стадії розподілу стягнутих з боржника грошових сум (у тому числі одержаних від реалізації майна боржника); сплати боржником або іншим гарантом у порядку, передбаченому законодавством (у тому числі за договорами про відшкодування ядерної шкоди), коштів на відшкодування ядерної шкоди, що дорівнюють або перевищують встановлену законом межу відповідальності оператора ядерної установки; внесення касаційного подання прокурора на рішення суду; звернення до суду із заявою про заміну вибулої сторони правонаступником у порядку, встановленому ч. 4 ст. 11 цього Закону; надання судом, який видав виконавчий документ, відстрочки виконання рішення; наявності коштів боржника на депозитних, вкладних та інших подібних рахунках боржника, з яких боржник не вправі вимагати видачі чи списання коштів до спливу певного строку, в разі відсутності іншого майна боржника, на яке може бути звернено стягнення; внесення підприємства паливно-енергетичного комплексу до Реєстру підприємств паливно-енергетичного комплексу, які беруть участь у процедурі погашення заборгованості відповідно до Закону України "Про заходи, спрямовані на забезпечення сталого функціонування підприємств паливно-енергетичного комплексу"; призначення тимчасової державної допомоги відповідно до ч. 5 ст. 181 Сімейного кодексу України.
Право на зупинення виконавчого провадження у державного виконавця виникає у випадках, перелічених у ст. 35 Закону N 606-XIV. До них, зокрема, віднесено: звернення державного виконавця до суду, який видав виконавчий документ, із заявою про роз'яснення рішення, що підлягає виконанню, про відстрочку або розстрочку виконання, а також про встановлення чи зміну способу і порядку виконання; прохання боржника, який проходить строкову службу у складі Збройних Сил України чи інших передбачених законом військових формувань; перебування боржника у тривалому службовому відрядженні; знаходження боржника на лікуванні у стаціонарному лікувальному закладі; прийняття скарги на дії державного виконавця або відмову в його відводі; оголошення розшуку боржника, його майна або розшуку дитини; знаходження боржника або стягувача у відпустці за межами населеного пункту, де вони проживають; призначення експертизи; надання сторонам строку для запрошення перекладача.
Наявні матеріали справи свідчать , що постанова районного суду у справі № 2-а-705/09 набрала чинності 28 липня 2009 р. (а.с. 35, 41).
Виконавче провадження № 15054379 було відкрито на підставі виконавчого листа № 2-а-705/09, виданого районним судом 3 серпня 2009 р. У постанові про відкриття провадження боржнику встановлено 7 - денний строк для виконання рішення у добровільному порядку (а.с. 43).
У встановлений державним виконавцем 7 - денний строк рішення позивачем у добровільному порядку виконано не було. Із заявою про відстрочку або розстрочку виконання, а також про встановлення чи зміну способу і порядку виконання, зупинення виконавчого провадження позивач до відповідача не звертався.
За таких обставин, суд дійшов висновку, що дії державного виконавця щодо накладення на позивача штрафу за невиконання рішення районного суду у встановлений у постанові про відкриття виконавчого провадження 7-денний строк, є правомірними.
Судом не може бути взято до уваги посилання позивача на наявність листа від 2 листопада 2009 р. № 2678106 (а.с. 12), яким він повідомив відповідача про апеляційне оскарження постанови районного суду, оскільки згідно з вимогами Закону N 606-XIV оскарження судового рішення, яке набуло законної сили, не є підставою для його невиконання або для зупинення виконавчого провадження.
Згідно з вимогами ст. 71 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги чи заперечення, крім випадків, встановлених ст. 72 цього Кодексу.
Проте, у даній справі позивачем цього зроблено не було.
З урахуванням викладеного суд вважає, що позовні вимоги є необґрунтованими та задоволенню не підлягають.
Керуючись статтями 69, 70, 71, 158-163, 167, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
У задоволенні позову управління Пенсійного фонду у Бородянському районі Київської області до Головного управління юстиції у Київській області про скасування постанови про накладення штрафу від 21 грудня 2009 р. (ВП № 15054379) відмовити.
Постанова відповідно до ч. 1 ст. 254 КАС України набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, встановленого цим Кодексом, якщо таку заяву не було подано.
Постанова може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції протягом десяти днів з дня її складення в повному обсязі за правилами, встановленими ст.ст. 185-187 КАС України, шляхом подання через суд першої інстанції заяви про апеляційне оскарження з наступним поданням протягом двадцяти днів апеляційної скарги. Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження .
Суддя О.І. Виноградова
Постанову складено у повному обсязі та підписано 30 березня 2010 р.