м. Київ
21 квітня 2010 року Справа № 2-а-3035/10/1070
Київський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого - судді Виноградової О.І.,
при секретарі: Варданян О.В.,
за участю
представника позивача - Чемериса І.В.,
представник відповідача - не з'явився,
розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу
за позовом Управління Пенсійного фонду України у м. Борисполі Київської області
до
про Відкритого акціонерного товариства «Пересувна механізована колона - 13»
стягнення заборгованості у сумі 21 248 грн 27 коп.,
Управління Пенсійного фонду України у м. Борисполі Київської області (далі - позивач) звернулося до суду з позовом до Відкритого акціонерного товариства «Пересувна механізована колона - 13» (далі - відповідач) про стягнення заборгованості у сумі 22 029 грн 36 коп.
В ході судового розгляду позивачем подано заяву про уточнення до позовних вимог, відповідно до яких позивач просить суд стягнути з відповідача заборгованість у сумі 21 248 грн 27 коп. (а.с. 26).
Позовні вимоги мотивовані тим, що відповідач має перед позивачем заборгованість по сплаті страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування за листопад 2009 р., фінансових санкцій та пені.
У судове засідання з'явився представник позивача. Представник відповідача у судове засідання повторно не з'явився, про дату, час та місце судового розгляду справи повідомлений належним чином (а.с. 21, 23), заперечень проти позову суду не надав.
За таких обставин суд ухвалив розглянути справу за відсутності представника відповідача.
Представник позивача у судовому засіданні позов підтримав та просив його задовольнити з підстав, викладених у позовній заяві.
Суд у судовому засіданні , розглянувши подані документи і матеріали, заслухавши пояснення представника позивача, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, встановив таке.
18 березня 1997 р. відповідач зареєстрований Виконавчим комітетом Бориспільської міської ради Київської міської ради Київської області, що підтверджується витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців (а.с. 12 - 13), та перебуває на обліку у позивача, а, отже, є страхувальником в розумінні Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» (далі ? Закон України № 1058 - IV).
Відповідачем до позивача було подано розрахунки сум страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування за листопад 2009 року із самостійно визначеною ним сумою страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, що підлягають сплаті за листопад 2009 р. - 21 248 грн 27 коп. (а.с. 9).
Дана сума заборгованості підтверджується і наявним у матеріалах справи розрахунком суми боргу відповідача (а.с. 6).
4 січня 2010 р. позивачем було направлено відповідачу вимогу про сплату боргу № Ю - 864 (а.с. 7), яку представник відповідача отримав 10 січня 2010 р., що підтверджується копією повідомлення про вручення поштового відправлення (а.с. 8).
На підставі п. 2 ч. 9 ст. 106 Закону України „Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування” начальником Управління Пенсійного фонду України у м. Бориспіль Київської області до відповідача застосовано фінансову санкцію у розмірі 258 грн 64 коп. та пеню у розмірі 522 грн 45 коп., що підтверджується рішенням Управління Пенсійного фонду України у м. Бориспіль Київської області від 13 листопада 2009 р. № 467 про застосування фінансових санкцій та нарахування пені за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) страхувальниками страхових внесків, у тому числі донарахованих страхувальниками або органом Пенсійного фонду України (а.с. 10).
Зазначене рішення було отримано представником відповідача 24 листопада 2009 р., що підтверджується копією повідомлення про вручення поштового відправлення (а.с. 11).
Вказане рішення протягом 10 робочих днів після його отримання відповідачем оскаржено не було, заборгованість не погашена, отже борг вважається узгодженим.
При вирішенні справи судом взято до уваги , що згідно з ч. 1 ст. 15 Закону № 1058 - IV платниками страхових внесків до солідарної системи є страхувальники, зазначені в ст. 14 цього Закону, які відповідно до вимог ч. 3 - 4 наведеної норми страхувальники набувають статусу платників страхових внесків із дня їх реєстрації у територіальному органі Пенсійного фонду.
Відповідно до абз. 6 ч. 2 ст. 17 та ч. 6 ст. 20 Закону № 1058 - IV, страхувальник зобов'язаний нараховувати, обчислювати і сплачувати в установлені строки та в повному обсязі страхові внески.
Обчислення страхових внесків здійснюється щомісячно за ставками, визначеними п.п. 4.1, 4.2 Інструкції про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України, затвердженої постановою правління Пенсійного фонду України 19 грудня 2003 р. № 21-1 та ст. 4 Закону України "Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування" від 25 червня 1997 р. № 400/97-ВР.
Згідно з вимогами частин 6, 12 ст. 20 Закону № 1058 - IV страхувальники зобов'язані сплачувати страхові внески, нараховані за відповідний базовий звітний період, не пізніше ніж через 20 календарних днів із дня закінчення цього періоду, незалежно від фінансового стану платника.
Відповідно до вимог ч. 2 ст. 106 Закону № 1058 - IV суми страхових внесків своєчасно не нараховані та/або не сплачені страхувальниками у строки, визначені ст. 20 цього Закону, в тому числі обчислені територіальними органами Пенсійного фонду у випадках, передбачених ч. 3 названої статті, вважаються простроченою заборгованістю із сплати страхових внесків і стягуються з нарахуванням пені та застосуванням фінансових санкцій, розмір яких визначено п.п. 8 - 9 ст. 106 цього Закону.
Як убачається з абз. 8 ч. 3 ст. 106 Закону № 1058 - IV, у разі, якщо страхувальник, який одержав вимогу територіального органу Пенсійного фонду про сплату недоїмки і протягом десяти робочих днів після її отримання не сплатив зазначену у вимозі суму недоїмки разом з застосованою до нього фінансовою санкцією, включеної до вимоги, або не узгодив вимогу з відповідним органом Пенсійного фонду, або не оскаржив вимогу в судовому порядку, а також у разі якщо страхувальник узгодив вимогу, але не с платив узгоджену суму недоїмки протягом десяти робочих днів після отримання узгодженої вимоги, відповідний орган Пенсійного фонду звертається в установленому законом порядку і подає вимогу про сплату недоїмки до відповідного підрозділу державної виконавчої служби. У зазначених випадках орган Пенсійного фонду також має право звернутися до суду чи господарського суду з позовом про стягнення недоїмки.
Наявні матеріали справи свідчать, що на дату розгляду справи та винесення рішення по суті доказів про сплату зазначеної суми відповідачем суду надано не було.
За таких обставин суд дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог та вважає їх такими, що підлягають задоволенню.
Враховуючи, що спір вирішено на користь суб'єкта владних повноважень, звільненого від сплати судового збору, а також за відсутності витрат позивача - суб'єкта владних повноважень, пов'язаних із залученням свідків та проведенням судових експертиз, судові витрати (судовий збір) стягненню з відповідача не підлягають.
Керуючись статтями 69, 70, 71, 158 -163, 167, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
Позов задовольнити.
Стягнути з Відкритого акціонерного товариства «Пересувна механізована колона - 13» на користь Управління Пенсійного фонду України у м. Борисполі Київської області заборгованість у сумі 21 248 (двадцять одна тисяча двісті сорок вісім) грн 27 коп.
Постанова відповідно до частини 1 статті 254 Кодексу адміністративного судочинства України набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, встановленого цим Кодексом, якщо таку заяву не було подано. Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана у строк, постанова суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення цього строку. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.
Постанова може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції протягом десяти днів з дня її складення в повному обсязі за правилами, встановленими статтями 185-187 Кодексу адміністративного судочинства України, шляхом подання через суд першої інстанції заяви про апеляційне оскарження з наступним поданням протягом двадцяти днів апеляційної скарги. Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження.
Суддя О.І. Виноградова
Постанову складено у повному обсязі та підписано 23 квітня 2010 року.