м. Київ
28 квітня 2010 року Справа № 2-а-3016/10/1070
Київський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого - судді Виноградової О.І.,
при секретарі: Варданян О.В.,
за участю
представника позивача - Воловенка О.М.,
відповідач - не з'явився,
розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу
за позовом Васильківської об'єднаної державної податкової інспекції Київської області
до
про фізичної особи - підприємця ОСОБА_2
стягнення податкового боргу у сумі 4 050 грн 20 коп.,
Васильківська об'єднана державна податкова інспекція Київської області (далі - позивач) звернулася до суду з позовом до фізичної особи - підприємця ОСОБА_2 (далі - відповідач) про стягнення податкового боргу у сумі 4050 грн 20 коп.
2 лютого 2010 р. позивачем до суду було подано уточнення до позовної заяви, в якому наведено обґрунтування суми застосованих фінансових санкцій (а.с. 44 - 45).
У судове засідання з'явився представник позивача. Представник відповідача у судове засідання повторно не з'явився, про дату, час та місце судового розгляду справи повідомлений належним чином (а.с. 28, 44), заперечень проти позову суду не надав.
За таких обставин суд ухвалив розглянути справу за відсутності відповідача.
Суд у судовому засіданні , розглянувши подані документи і матеріали, заслухавши пояснення представника позивача, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, встановив таке.
28 липня 2003 р. відповідач зареєстрований Васильківською районною державною адміністрацією Київської області, що підтверджується копією свідоцтва про державну реєстрацію фізичної особи - підприємця серії В02 № 680199, номер запису 2 333 001 0003 002340 (а.с. 7), та перебуває на обліку у Васильківській об'єднаній державній податковій інспекції Київської області як платник податків з 9 грудня 2005 р. за № 6766 (а.с. 8).
11 серпня 2008 р. посадовими особами позивача було здійснено перевірку відповідача за дотриманням порядку проведення розрахунків за товари (послуги), вимог з регулювання обігу готівки, наявності торгових патентів і ліцензій, за результатами якої у цей же день складено акт № 0858/2650/23/НОМЕР_1 (а.с. 11 - 12) (далі - акт перевірки).
Згідно з актом перевірки перевіряючими було встановлено факт порушення ст. 11 Закон України "Про державне регулювання виробництва та обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів" від 19 грудня 1995 р. № 481/95-ВР (далі - Закон України № 481/95), а саме: виявлено факт роздрібної торгівлі алкогольними напоями без марок акцизного збору встановленого зразка, а також порушення п.п. 1, 2 ст. 3 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» від 6 липня 1995 р. № 265/95-ВР (далі - Закон № 265/95-ВР) та п.п. 2.6 п. 2 “Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні” затвердженого Постановою Правління Національного банку України від 15 грудня 2004 N 637 (далі - Положення ), а саме, не забезпечено оприбуткування готівкових коштів в сумі 470 грн 04 коп. (а.с. 11- 12).
10 вересня 2009 р. за результатами перевірки позивачем було прийнято рішення № НОМЕР_2, згідно з яким до відповідача за порушення ст. 11 Закону України № 481/95 застосовано фінансові санкцій в сумі 1700 грн 00 коп. (а.с. 13).
Крім того, 10 вересня 2009 р. відповідачу було виставлено рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій № НОМЕР_3, згідно з яким до відповідача було застосовано санкції в сумі 2350 грн 20 коп. (а.с. 14).
При вирішенні справи судом взято до уваги, що спеціальним законом, який визначає основні засади державної політики щодо регулювання виробництва, експорту, імпорту, оптової і роздрібної торгівлі спиртом етиловим, коньячним і плодовим, спиртом етиловим ректифікованим виноградним, спиртом етиловим ректифікованим плодовим, спиртом-сирцем виноградним, спиртом-сирцем плодовим, алкогольними напоями та тютюновими виробами, забезпечення їх високої якості та захисту здоров'я громадян, а також посилення боротьби з незаконним виробництвом та обігом алкогольних напоїв і тютюнових виробів на території України, є Закон України № 481/95.
Відповідно до вимог ст. 11 Закону № 418/95-ВР алкогольні напої та тютюнові вироби, які виробляються в Україні, а також такі, що імпортуються в Україну, позначаються марками акцизного збору в порядку, визначеному законодавством.
Згідно з вимогами п. 2 ст. 7 Закону України «Про акцизний збір на алкогольні напої та тютюнові вироби» від 15 вересня 1995 р. № 329/95-ВР наявність марки акцизного збору на пляшці (упаковці) алкогольних напоїв та пачці (упаковці) тютюнових виробів є однією з умов для ввезення на митну територію України і реалізації їх споживачам. Забороняється ввезення, зберігання, транспортування, прийняття на комісію з метою продажу та реалізації на території України алкогольних напоїв та тютюнових виробів, на яких немає марок акцизного збору встановленого зразка.
Як убачається з п. 21 Постанови Кабінету Міністрів України «Про запровадження марок акцизного збору нового зразка з голографічним захистом елементами для маркування алкогольних напоїв та тютюнових виробів» від 23 квітня 2003 р. № 567, для прикріплення марок повинен використовуватися клей (дисперсійний, дескрин тощо), який не дає змоги зняти їх з виробів без пошкодження і змивається у разі потреби в митті пляшок для повторного їх використання.
Відповідно до вимог п. 12 Правил роздібної торгівлі алкогольними напоями, затверджених постановою Кабінету Міністрів України «Про затвердження Правил роздрібної торгівлі алкогольними напоями» від 30 липня 1996 р. № 854, зберігання та реалізація алкогольних напоїв дозволяється тільки за наявності марки акцизного збору встановленого зразка на пляшці або на іншій тарі згідно із законодавством.
Згідно з вимогами ст. 17 Закону № 418/95-ВР відповідальність за зберігання, транспортування, реалізацію фальсифікованих алкогольних напоїв та тютюнових виробів, алкогольних напоїв та тютюнових виробів без марок акцизного збору встановленого зразка або з підробленими марками акцизного збору 100 відсотків вартості товару, але не менше 1700 гривень.
Як убачається з ч. 4 ст. 17 зазначеного Закону, рішення про стягнення штрафів, передбачених частиною другою цієї статті, приймаються органом, який видав ліцензію на право виробництва і торгівлі спиртом етиловим, коньячним і плодовим, спиртом етиловим ректифікованим виноградним, спиртом етиловим ректифікованим плодовим, спиртом-сирцем виноградним, спиртом-сирцем плодовим, алкогольними напоями і тютюновими виробами, та іншими органами виконавчої влади у межах їх компетенції визначеної законами України.
Відповідно до вимог п. 1, 2 ст. 3 Закону № 265/95-ВР суб'єкти підприємницької діяльності, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг зобов'язані проводити розрахункові операції на повну суму покупки (надання послуги) через зареєстровані, опломбовані у встановленому порядку та переведені у фіскальний режим роботи реєстратори розрахункових операцій з роздрукуванням відповідних розрахункових документів, що підтверджують виконання розрахункових операцій, або у випадках, передбачених цим Законом, із застосуванням зареєстрованих у встановленому порядку розрахункових книжок та видавати особі, яка отримує або повертає товар, отримує послугу або відмовляється від неї, розрахунковий документ встановленої форми на повну суму проведеної операції.
Згідно з вимогами п. 1 ст. 17 Закону № 265/95-ВР у разі проведення розрахункових операцій на неповну суму вартості проданих товарів (наданих послуг), у разі непроведення розрахункових операцій через реєстратори розрахункових операцій, у разі нероздрукування відповідного розрахункового документа, що підтверджує виконання розрахункової операції, або проведення її без використання розрахункової книжки до суб'єктів господарської діяльності застосовуються фінансові санкції у п'ятикратному розмірі вартості проданих товарів (наданих послуг), на які виявлено невідповідність.
Як убачається з п. 1 Указу Президента України від 12 червня 1995 р. № 463/95 «Про застосування штрафних санкцій за порушення норм з регулювання обігу готівки» у редакції Указу Президента N 491/99 від 11 травня 1999 р.) за неоприбуткування (неповне та/або несвоєчасне) оприбуткування у касах готівки застосовуються штрафні санкції у п'ятикратному розмірі від суми, що не була оприбуткована.
Як убачається зі ст. 238 Господарського кодексу України, за порушення встановлених законодавчими актами правил здійснення господарської діяльності до суб'єктів господарювання можуть бути застосовані уповноваженими органами державної влади або органами місцевого самоврядування адміністративно-господарські санкції, тобто заходи організаційно-правового або майнового характеру, спрямовані на припинення правопорушення суб'єкта господарювання та ліквідацію його наслідків.
Відповідно до вимог п. 10 Порядку застосування фінансових санкцій, передбачених статтею 17 Закону України № 481/95, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 790 від 02.06.2003 р., у разі невиконання суб'єктом підприємницької діяльності рішення про застосування фінансових санкцій протягом 30 днів після його отримання, сума санкцій стягується на підставі рішення суду.
Згідно зі ст. 71 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги чи заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу. У даній справі наведену вимогу позивачем було виконано.
Наявні матеріали справи свідчать , що на підставі акта перевірки позивачем були прийняті рішення № НОМЕР_2 та № НОМЕР_3, згідно з якими до відповідача було застосовано фінансові санкції в сумі 1700 грн 00 коп. (а.с. 13), а також штрафні (фінансові) санкції в сумі 2350 грн 00 коп.
Зазначені рішення відповідачем було отримано в день їх винесення ? 10 вересня 2009 р. (а.с. 14 - 15).
Відповідно до вимог п.п. 5.2.1 п. 5.2 ст. 5 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетом та державними цільовими фондами» від 21 грудня 2000 р. № 2181-III податкове зобов'язання платника податків, нараховане контролюючим органом відповідно до пунктів 4.2 та 4.3 статті 4 цього Закону, вважається узгодженим у день отримання платником податків податкового повідомлення.
Рішення № НОМЕР_2 та № НОМЕР_3 відповідачем оскаржені не були. Проте, визначені ними фінансові зобов'язання у добровільному порядку відповідачем не сплачені.
Наведене свідчить, що відповідач має податковий борг, який підлягає сплаті, а, отже, позовні вимоги є обґрунтованими та підлягають задоволенню.
Враховуючи, що спір вирішено на користь суб'єкта владних повноважень, звільненого від сплати судового збору, а також за відсутності витрат позивача - суб'єкта владних повноважень, пов'язаних із залученням свідків та проведенням судових експертиз, судові витрати (судовий збір) стягненню з відповідача не підлягають.
Керуючись ст.ст. 69, 70, 71, 158-163, 167, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
Позов задовольнити.
Стягнути з фізичної особи - підприємця ОСОБА_2 на користь Держави в особі Васильківської об'єднаної державної податкової інспекції Київської області податковий борг у сумі 4050 (чотири тисячі п'ятдесят) грн 20 коп.
Постанова відповідно до ч. 1 ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, встановленого цим Кодексом, якщо таку заяву не було подано. Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана у строк, постанова суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення цього строку. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.
Постанова може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції протягом десяти днів з дня її складення в повному обсязі за правилами, встановленими ст.ст. 185-187 КАС України, шляхом подання через суд першої інстанції заяви про апеляційне оскарження з наступним поданням протягом двадцяти днів апеляційної скарги. Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження.
Повний текст постанови виготовлено і підписано 30 квітня 2010 р.
Суддя О.І. Виноградова