м. Київ
20 травня 2010 р. № 2а-2833/10/1070
Київський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді - Виноградової О.І.,
при секретарі: Варданян О.В.
за участю:
представника позивача - Прими А.Ф.,
представника відповідача - Кривошеї О.Г.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю „ПАВЛ”
до
про Регіонального управління департаменту контролю за виробництвом та обігом спирту, алкогольних напоїв і тютюнових виробів Державної податкової адміністрації України в Київській області
скасування рішення про застосування фінансових санкцій,
Товариство з обмеженою відповідальністю «ПАВЛ» (далі - позивач) звернулося до суду з позовом до Регіонального управління департаменту контролю за виробництвом та обігом спирту, алкогольних напоїв і тютюнових виробів Державної податкової адміністрації України в Київській області (далі - відповідач) про скасування рішення про застосування фінансових санкцій від 21 вересня 2009 р. № 100849-32-206/0275.
Від позивача до суду надійшли заперечення, у яких він просив у задоволенні позову відмовити, оскільки вважає оскаржуване рішення законним та обґрунтованим (а.с. 33 - 39).
Представник позивача у судовому засіданні позов підтримав, просив позовні вимоги задовольнити з підстав, викладених у позовній заяві.
Представник відповідача у судовому засіданні позов не визнав, просив у його задоволенні відмовити з підстав, викладених у письмових запереченнях.
Суд у судовому засіданні , заслухавши представників сторін, допитавши свідків, розглянувши подані документи і матеріали, з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов та оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, встановив таке.
18 березня 1996 р. позивач, зареєстрований Броварською районною державною адміністрацією Київської області, що підтверджується копією свідоцтва про державну реєстрацію юридичної особи серії А00 № 080078 (а.с. 9), та перебуває на обліку у Броварській об'єднаній державній податковій інспекції Київської області як платник податків з 18 березня 1996 р. за № 593 (а.с. 16).
21 серпня 2009 р. посадовими особами відповідача на підставі направлення відповідача від 21 серпня 2009 р. № 396 (а.с. 50) було здійснено перевірку господарської одиниці позивача - магазину, розташованого за адресою: Київська область, Броварський район, с. Рожни, вул. Озерна, 1, за результатами якої у цей же день складено акт № 100835-32-206/0302 (а.с. 18) (далі - акт перевірки).
Згідно з актом перевірки перевіряючими виявлено, що роздрібна торгівля тютюновими виробами велася за цінами, вищими від максимальних роздрібних цін на тютюнові вироби, встановлених їх виробниками або імпортерами, а саме під час перевірки було здійснено реалізацію 1-ї пачки сигарет «R1» вартістю 6 грн 00 коп. за ціною 7 грн 00 коп. (а.с. 18 - 19).
Крім того, в акті зазначалося, що у магазині знаходилися, з метою реалізації, два пакети вина: 1 пакет (Tetra Pak) вина «Изабелла» виробництва ООО «Нидан» (м. Запоріжжя), ємністю 1 л, за ціною 14 грн 00 коп. та 1 пакет вина «Красное сухое» виробництва ООО «Нидан» (м. Запоріжжя), ємністю 1 л, за ціною 13 грн 50 коп.) без марок акцизного збору встановленого зразка (а.с. 18 - 19).
21 вересня 2009 р. за результатами перевірки відповідачем було прийнято рішення № 100849-32-206/0275 про застосування до відповідача фінансових санкцій в сумі 10247 грн 10 коп. (далі ? рішення № № 100849-32-206/0275) (а.с. 40), яке представником позивача отримано 8 жовтня 2009 р., що підтверджується копією повідомлення про вручення поштового відправлення (а.с. 41).
Зазначене рішення позивачем було оскаржено до Департаменту контролю за виробництвом та обігом спирту, алкогольних напоїв і тютюнових виробів, проте, скаргу залишено без задоволення (а.с. 51 - 52).
При вирішенні справи судом взято до уваги таке.
Згідно з рішенням № 100849-32-206/0275 до позивача було застосовано фінансові санкції за два окремих правопорушення, зокрема: 1) За реалізацію тютюнових виробів за цінами, вищими від максимальних роздрібних цін на тютюнові вроби, встановлених виробниками або імпортерами таких тютюнових виробів; 2) За зберігання, транспортування, реалізацію алкогольних напоїв без наявності акцизних марок встановленого зразка (а.с. 40)
Під час з'ясування питання правомірності застосування до позивача штрафних санкцій за торгівлю тютюновими виробами з порушенням вимог, передбачених ст. 11-1 Закону України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів» від 19 грудня 1995 р. № 481/95-ВР (далі ? Закон № 481/95-ВР) (а.с. 40), судом встановлено наступне.
Згідно з вимогами зазначеної норми встановлена виробником або імпортером максимальна роздрібна ціна на тютюнові вироби наноситься на пачку, коробку або сувенірну коробку тютюнових виробів разом з датою їх виготовлення. Максимальна роздрібна ціна за пачку, коробку або сувенірну коробку наноситься визначеним виробником способом у визначеному виробником місці і складається з її цифрового виразу та скороченого найменування грошової одиниці України.
Відповідно до вимог п. 22 Правил роздрібної торгівлі тютюновими виробами, затверджених наказом Міністерства економіки та з питань європейської інтеграції України від 24 липня 2002 р. № 218, розрахунки з покупцями за придбані тютюнові вироби здійснюються відповідно до встановленого законодавством порядку.
Як убачається з п. 12 названих правил, за наявності в місці торгівлі тютюнових виробів однієї власної назви на пачках, коробках та сувенірних коробках яких зазначені різні максимальні роздрібні ціни, продаж таких тююнових виробів здійснюється за цінами, не вищими ніж ті, що вказані на відповідних пачках, коробках та сувенірних коробках.
Відповідальність за порушення вимог Закону № 481/95-ВР встановлена ст. 17 названого нормативно - правового акта.
Зокрема, згідно до вимог ч. 2 ст. 17 до суб'єктів господарювання застосовуються фінансові санкції, з поміж іншого, за роздрібну торгівлю тютюновими виробами за цінами, вищими від максимальних роздрібних цін на тютюнові вироби, встановлені виробниками або імпортерами таких тютюнових виробів.
Як убачається з листа Міністерства економіки та з питань європейської інтеграції України від 25 лютого 2002 р. № 56-38/87, роздрібна торгівля ? сфера підприємницької діяльності з продажу товарів або послуг на основі усного або письмового договору купівлі - продажу безпосередньо кінцевим споживачам для їх власного некомерційного використання.
Згідно зі ст. 655 Цивільного кодексу України за договором купівлі - продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.
Наявні матеріали справи свідчать , що позивач здійснює торгівельну діяльність у магазині, розташованому за адресою Київська обл., Броварський район, с. Рожни, вул. Озерна, 1 (а.с. 18).
На дату здійснення перевірки ? 21 серпня 2009 р. на реалізації у магазині знаходилися однієї власної назви за різними цінами. Так, згідно з копією податкової накладної від 7 травня 2009 р. № РНВ-009734 ціна 1-ї пачки сигарет «R-1» та «R-1 слім лайн фреш» складала 6 грн 00 коп. (а.с. 21), тоді як, згідно з копією податкової накладної від 20 серпня 2009 р. № РНВ-020366, ціна 1-ї пачки зазначених сигарет складала 7 грн 00 коп. (а.с. 22).
Згідно з актом перевірки вона розпочалася 21 серпня 2009 р. о 16 год. 29 хв. (а.с. 18 - 19).
Згідно з показаннями свідків, перевіряючих ОСОБА_3, ОСОБА_4 та продавців магазину ОСОБА_5 та ОСОБА_6 з моменту початку перевірки та протягом наступних 25 - 30 хвилин відділ не працював і ніхто крім перевіряючих не вимагав роздрукувати фіскальні чеки.
Як убачається з наявних у матеріалах справи копій фіскальних чеків у період, зокрема, з 16 год. 29 хв. до 16 год. 58 хв. ОСОБА_6 (продавцем відділу, в якому проводилася перевірка) було роздруковано три фіскальних чека, а саме, на цигарки пріма срібна (16 год. 29 хв.), на сигарети «R-1» (16 год. 29 хв.) та чек на суму 7 грн 50 коп., у якому замість виду продукції було визначено ? відділ № 3 (16 год. 30 хв.) (а.с. 88).
Допитані судом свідки ОСОБА_5 та ОСОБА_6 (продавці магазину) пояснили, що перевіряючі сигарети не купували, гроші продавцю за сигарети не платили. Після почату перевірки один з перевіряючих зайшов за прилавок, визначав рукою пачку сигарет та пропонував продавцю ОСОБА_6 роздруковувати через реєстратора розрахункових операцій чек на даний товар. Таким чином було роздруковано три чеки, один з яких на сигарети «R-1» в сумі 7 грн 00 коп. Після чого перевіряючі, виявивши в магазині пачку сигарет «R-1» за ціною 6 грн 00 коп., зазначили в акті перевірки, що реалізацію пачки сигарет було здійснено за ціною вищою від встановленої.
Крім того, названі свідки показали, що 3 пачки сигарет, на які було роздруковано чеки о 16 год 29 хв. - 16 год. 30 хв., перевіряючі залишили у магазині.
Допитані судом свідки ОСОБА_3 та ОСОБА_4 (перевіряючі) пояснили, що після початку перевірки на їх вимогу було роздруковано лише один чек на сигарети «R-1». Жодного іншого чеку у період часу перевірки продавцем роздруковно не було.
Покази свідків ОСОБА_3 та ОСОБА_4 спростовуються копіями наданих позивачем фіскальних чеків, згідно з якими протягом 2-х хвилин після початку перевірки (о 16 год. 29 хв.) було роздруковано 3 чеки: два з яких на сигарети, один із зазначенням відділ № 3.
У судовому засіданні сторонами не оспорювалася та обставина, що роздрукований о 16 год. 30 хв. фіскальний чек на суму 7 грн 50 коп. був виданий на пачку сигарет, проте, у зв'язку з тим, що товар не було закодовано, - призначенням платежу було зазначено відділ № 3.
Після закінчення перевірки продавець ОСОБА_6 відмовилася від підписання акту перевірки у звязку з тим, що вважала дії перевіряючих неправомірними (а.с. 46).
Згідно з вимогами ч. 2 ст. 71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
У даній справі відповідачем цього зроблено не було.
Так, відповідачем жодним чином не було спростовано твердження представника позивача та свідків ОСОБА_6 та ОСОБА_7 про те, що сигарети перевіряючи не купували, гроші за них не платили, а після роздрукування на вимогу перевіряючих 3-х фіскальних чеків залишили 3 пачки сигарет в магазині.
До того ж у судовому засіданні свідки ОСОБА_3 та ОСОБА_4 (перевіряючі) не змогли пояснити якими саме купюрами вони розплатилися за товар та куди поділася пачка сигарет «R-1» після роздрукування фіскального чека № 9561 та складення акта перевірки
Таки чином, факт покупки перевіряючими пачки сигарет «R-1» за власні кошти, а також наявності на пачці цини 6 грн 00 коп. матеріалами справи не підтверджено.
За наведених обставин суд дійшов висновку, що факт реалізації (продажу) позивачем у роздрібній торгівлі 1-ї пачки сигарет «R 1» за ціною 7 грн 00 коп. в той час, як її ціна складала 6 грн 00 коп., у судовому засіданні свого підтвердження не знайшов.
При вирішенні питання правомірності застосування до позивача штрафних санкцій за зберігання, транспортування, реалізацію алкогольних напоїв без наявності акцизних марок встановленого зразка (а.с. 40) судом встановлено наступне.
Відповідно до вимог ст. 11 Закону № 418/95-ВР алкогольні напої та тютюнові вироби, які виробляються в Україні, а також такі, що імпортуються в Україну позначаються марками акцизного збору в порядку, визначеному законодавством.
Згідно з вимогами п. 2 ст. 7 Закону України «Про акцизний збір на алкогольні напої та тютюнові вироби» від 15 вересня 1995 р. № 329/95-ВР наявність марки акцизного збору на пляшці (упаковці) алкогольних напоїв та пачці (упаковці) тютюнових виробів є однією з умов для ввезення на митну територію України і реалізації їх споживачам. Забороняється ввезення, зберігання, транспортування, прийняття на комісію з метою продажу та реалізації на території України алкогольних напоїв та тютюнових виробів, на яких відсутні марки акцизного збору встановленого зразка.
Відповідно до вимог п. 21 постанови Кабінету Міністрів України «Про запровадження марок акцизного збору нового зразка з голографічним захистом елементами для маркування алкогольних напоїв та тютюнових виробів» від 23 квітня 2003 р. № 567 для прикріплення марок повинен використовуватися клей (дисперсійний, дескрин тощо), який не дає змоги зняти їх з виробів без пошкодження і змивається у разі потреби в митті пляшок для повторного їх використання.
Як убачається з п. 12 Правил роздібної торгівлі алкогольними напоями, затверджених постановою Кабінету Міністрів України «Про затвердження Правил роздрібної торгівлі алкогольними напоями» від 30 липня 1996 р. № 854, зберігання та реалізація алкогольних напоїв дозволяється тільки за наявності марки акцизного збору встановленого зразка на пляшці або на іншій тарі згідно із законодавством.
Відповідно до вимог ст. 17 Закону № 418/95-ВР до суб'єктів господарювання застосовуються фінансові санкції за зберігання, транспортування, реалізацію алкогольних напоїв без марок акцизного збору встановленого зразка або з підробленими марками акцизного збору.
Згідно з вимогами ч. 4 ст. 17 зазначеного Закону рішення про стягнення штрафів передбачених ч. 2 цієї статті, приймаються органом, який видав ліцензію на право виробництва і торгівлі спиртом етиловим, коньячним і плодовим, спиртом етиловим ректифікованим виноградним, спиртом етиловим ректифікованим плодовим, спиртом - сирцем виноградним, спиртом - сирцем плодовим, алкогольними напоями і тютюновими виробами, та іншими органами виконавчої влади у межах їх компетенції, визначеної законами України.
Наявні матеріали справи свдчать, що на час проведення перевірки у магазині знаходилися 2 пакети вина з пошкодженими (надірваними з одного боку) акцизними марками: 1 пакет вина «Изабелла» виробництва ООО «Нидан» (м. Запоріжжя), ємністю 1 л, за ціною 14 грн 00 коп. та 1 пакет вина «Красное сухое» виробництва ООО «Нидан» (м. Запоріжжя), ємністю 1 л, за ціною 13 грн 50 коп.) (а.с. 18 - 19).
Згідно з показаннями перевіряючих ОСОБА_3, ОСОБА_4 та продавців магазину ОСОБА_5 та ОСОБА_6 акцизні марки на цих пакетах вина були, проте, вони були надірвані, а самі пакети знаходилися в окремому ящику (окремо від іншого товару) та, згідно з поясненнями продавців були вилучені для знищення.
Крім того, згідно з поясненнями продавців ОСОБА_5 та ОСОБА_6 зазначені пошкодження акцизних марок виникли під час вилучення пакетів із картонного ящику, в який вино було упаковано.
Наведене свідчить, що вимоги ч. 2 ст. 71 КАС України позивачем у даній справі виконано не було.
Зокрема, позивачем жодним чино не було доведено факт зберігання 2 пакетів вина з метою їх реалізації, як зазначено в акті перевірки (а.с. 18 -19), а також відсутності на цих пакетах акцизних марок.
Крім того, наведений в акті перевірки висновок спростовується наявним у матеріалах справи актом від 21 серпня 2009 р. про вилучення комісією у складі 4-х осіб вина «Изабелла» виробництва ООО «Нидан» (м. Запоріжжя), ємністю 1 л, за ціною 14 грн 00 коп. та 1 пакету вина «Красное сухое» виробництва ООО «Нидан» (м. Запоріжжя), ємністю 1 л, за ціною 13 грн 50 коп.) (а.с. 93).
За наведених обставин суд дійшов висновку, що факт зберігання позивачем з метою реалізації у роздрібній торгівлі двох пакетів вина без марок акцизного збору у судовому засіданні свого підтвердження не знайшов.
Крім того, судом враховано, що повноваження Державної інспекції з контролю за цінами, встановлені постановою Кабінету Міністрів України від 13 грудня 2000 р. № 1819 із змінами, внесеними згідно з постановою Кабінету Міністрів України від 30 жовтня 2009 р. № 951.
До того ж згідно з вимогами ст. 13 Закону України «Про ціни та ціноутворення» від 3 грудня 1990 р. № 507-XII державні органи, що здійснюють контроль за цінами та їх посадові особи мають права, виконують обов'язки і несуть відповідальність, передбачені Законом України «Про державну службу в Україні», крім повноважень, передбачених пунктами 6 - 9 статті 11 вказаного Закону.
Як убачається з п. 5 постанови Кабінету Міністрів України «Про затвердження Порядку застосування фінансових санкцій», передбачених статтею 17 Закону України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів» від 2 червня 2003 р. № 790, підставою для прийняття рішення про застосування фінансових санкцій є акт перевірки додержання суб'єктом підприємницької діяльності встановлених законодавством вимог, обов'язкових для виконання під час здійснення оптової і роздрібної торгівлі алкогольними напоями та/або тютюновими виробами, складений органом, що видав ліцензію, у якому зазначається зміст порушення і конкретні порушені норми законодавства.
Враховуючи, що відображені в акті перевірки порушення під час судового розгляду не знайшли свого підтвердження, суд дійшов висновку, що рішення відповідача про застосування фінансових санкцій від 21 вересня 2009 р. № 100849-32-206/0275 є протиправним.
Наведене свідчить, що позовні вимоги є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.
Відповідно до вимог ч. 1 ст. 94 КАС України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України (або відповідного місцевого бюджету, якщо іншою стороною був орган місцевого самоврядування, його посадова чи службова особа).
З урахуванням викладеного здійснені позивачем судові витрати (а.с. 8) підлягають відшкодуванню в сумі 3 грн 40 коп. з Державного бюджету.
Керуючись статтями 69, 70, 71, 158 - 163, 167, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
Позов задовольнити.
Визнати протиправними та скасувати рішення Регіонального управління департаменту контролю за виробництвом та обігом спирту, алкогольних напоїв і тютюнових виробів Державної податкової адміністрації України в Київській області від 21 вересня 2009 р. № 100849-32-206/0275.
Стягнути з Державного бюджету України на користь Товариства з обмеженою відповідальністю „ПАВЛ” судовий збір у сумі 3 (три) грн 40 коп.
Постанова відповідно до ч. 1 ст. 254 КАС України набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, встановленого цим Кодексом, якщо таку заяву не було подано.
Постанова може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції протягом десяти днів з дня її складення в повному обсязі за правилами, встановленими ст.ст. 185 - 187 КАС України, шляхом подання через суд першої інстанції заяви про апеляційне оскарження з наступним поданням протягом двадцяти днів апеляційної скарги. Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження .
Суддя О.І. Виноградова
Постанову складено у повному обсязі та підписано 21 травня 2010 року.