м. Київ
14 квітня 2010 року Справа № 2-а-2542/10/1070
Київський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого - судді Виноградової О.І.,
при секретарі: Варданян О.В.,
за участю
представника позивача - Вітер І.О.,
представник відповідача - не з'явився,
розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу
за позовом Управління Пенсійного фонду України у Баришівському районі Київської області
до
про Комунального підприємства «Баришівський виробничо-комерційний комбінат комунальних послуг»
стягнення заборгованості у сумі 10 426 грн 44 коп.,
Управління Пенсійного фонду України у Баришівському районі Київської області (далі ? позивач) звернулося до суду з позовом до Комунального підприємства «Баришівський виробничо-комерційний комбінат комунальних послуг» (далі ? відповідач) про стягнення заборгованості у сумі 10 426 грн 44 коп.
Позовні вимоги мотивовані тим, що відповідач має перед відповідачем заборгованість по сплаті страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування за жовтень 2009 р.
У судове засідання з'явився представник позивача. Представник відповідача у судове засідання не з'явився, про дату, час та місце судового розгляду справи повідомлений належним чином (а.с. 21), заперечень проти позову суду не надав.
За таких обставин суд ухвалив розглянути справу за відсутності представника відповідача.
Представник позивача у судовому засіданні позов підтримав та просив його задовольнити з підстав, викладених у позовній заяві.
Суд у судовому засіданні , розглянувши подані документи і матеріали, заслухавши пояснення представника позивача, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, встановив таке.
13 грудня 2002 р. відповідач зареєстрований Баришівською районною державною адміністрацією Київської області, що підтверджується копією свідоцтва про державну реєстрацію суб'єкта підприємницької діяльності - юридичної особи (а.с. 9), та перебуває на обліку у відповідача, а, отже, є страхувальником в розумінні Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» (далі ? Закон № 1058 - IV).
Відповідачем до позивача було подано розрахунок суми страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування за жовтень 2009 року із самостійно визначеною ним сумою ? 10 426 грн 44 коп. (а.с. 12 - 13).
1 грудня 2009 р. позивачем було направлено відповідачу вимога про сплату боргу № Ю - 198 (а.с. 11), яку останній отримав 2 грудня 2009 р., що підтверджується його підписом представника відповідача на корінці вимоги (а.с. 11).
При вирішенні справи судом взято до уваги , що згідно з вимогами ч. 1 ст. 15 Закону № 1058 - IV платниками страхових внесків до солідарної системи є страхувальники, зазначені в ст. 14 цього Закону, які відповідно до вимог частин 3 - 4 наведеної норми набувають статусу платників страхових внесків із дня їх реєстрації у територіальному органі Пенсійного фонду.
Як убачається з абз. 6 ч. 2 ст. 17 та ч. 6 ст. 20 Закону № 1058 - IV, страхувальник зобов'язаний нараховувати, обчислювати і сплачувати в установлені строки та в повному обсязі страхові внески.
Обчислення страхових внесків здійснюється щомісячно за ставками, визначеними п.п. 4.1, 4.2 Інструкції про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України, затвердженої постановою правління Пенсійного фонду України 19 грудня 2003 р. № 21-1 та ст. 4 Закону України "Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування" від 25 червня 1997 р. № 400/97-ВР.
Згідно з вимогами частин 6, 12 ст. 20 Закону № 1058 - IV страхувальники зобов'язані сплачувати страхові внески, нараховані за відповідний базовий звітний період, не пізніше ніж через 20 календарних днів із дня закінчення цього періоду, незалежно від фінансового стану платника.
Відповідно до вимог ч. 2 ст. 106 Закону № 1058 - IV суми страхових внесків своєчасно не нараховані та/або не сплачені страхувальниками у строки, визначені ст. 20 цього Закону, в тому числі обчислені територіальними органами Пенсійного фонду у випадках, передбачених ч. 3 названої статті, вважаються простроченою заборгованістю із сплати страхових внесків і стягуються з нарахуванням пені та застосуванням фінансових санкцій, розмір яких визначено п.п. 8 - 9 ст. 106 цього Закону.
Як убачається з абз. 8 ч. 3 ст. 106 Закону № 1058 - IV, у разі, якщо страхувальник, який одержав вимогу територіального органу Пенсійного фонду про сплату недоїмки і протягом десяти робочих днів після її отримання не сплатив зазначену у вимозі суму недоїмки разом з застосованою до нього фінансовою санкцією, включеної до вимоги, або не узгодив вимогу з відповідним органом Пенсійного фонду, або не оскаржив вимогу в судовому порядку, а також у разі якщо страхувальник узгодив вимогу, але не с платив узгоджену суму недоїмки протягом десяти робочих днів після отримання узгодженої вимоги, відповідний орган Пенсійного фонду звертається в установленому законом порядку і подає вимогу про сплату недоїмки до відповідного підрозділу державної виконавчої служби. У зазначених випадках орган Пенсійного фонду також має право звернутися до суду чи господарського суду з позовом про стягнення недоїмки.
Наявні матеріали справи свідчать, що на дату розгляду справи та винесення рішення по суті доказів сплати заборгованості у сумі 10 426 грн 44 коп. відповідачем суду надано не було.
За таких обставин суд дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог та вважає їх такими, що підлягають задоволенню.
Враховуючи, що спір вирішено на користь суб'єкта владних повноважень, звільненого від сплати судового збору, а також за відсутності понесених ним витрат, судові витрати (судовий збір) стягненню з відповідача не підлягають.
Керуючись статтями 69, 70, 71, 158 - 163, 167, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
Позов задовольнити.
Стягнути з Комунального підприємства «Баришівський виробничо-комерційний комбінат комунальних послуг» на користь Управління Пенсійного фонду України у Баришівському районі Київської області заборгованість у сумі 10 426 (десять тисяч чотириста двадцять шість) грн 44 коп.
Постанова відповідно до частини 1 статті 254 Кодексу адміністративного судочинства України набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, встановленого цим Кодексом, якщо таку заяву не було подано. Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана у строк, постанова суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення цього строку. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.
Постанова може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції протягом десяти днів з дня її складення в повному обсязі за правилами, встановленими статтями 185-187 Кодексу адміністративного судочинства України, шляхом подання через суд першої інстанції заяви про апеляційне оскарження з наступним поданням протягом двадцяти днів апеляційної скарги. Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження.
Суддя О.І. Виноградова
Постанову складено у повному обсязі та підписано 16 квітня 2010 року.