Рішення від 23.02.2024 по справі 920/24/23

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД СУМСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

23.02.2024м. СумиСправа № 920/24/23(920/1431/23)

Господарський суд Сумської області у складі головуючого судді Яковенка В.В., розглянувши матеріали справи № 920/24/23(920/1431/23)

за позовом ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 )

до відповідача Державного підприємства "Шосткиснький завод "Зірка" (вул. Садовий бульвар, буд. 36, м. Шостка, Сумська область, 41100)

про стягнення 32472 грн 00 коп.

Без виклику представників сторін

ВСТАНОВИВ:

18.12.2023 до Господарського суду Сумської області надійшла позовна заява б/н від 11.12.2023 (вх.№ 4958 від 18.12.2023) у справі №920/1431/23 за позовом ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ( АДРЕСА_1 , ІПН НОМЕР_1 ) до Державного підприємства "Шосткинський завод "Зірка" (41100, Сумська область, м. Шостка, вул. Садовий бульвар, 36, код ЄДРПОУ 14315351) про стягнення 32 472, 00 грн середнього заробітку за час затримки розрахунку.

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 18.12.2023 справу призначено судді Джепі Ю.А.

Ухвалою від 20.12.2023 суд постановив матеріали справи № 920/1431/23 передати до Господарського суду Сумської області для розгляду в межах справи № 920/24/23 про банкрутство Державного підприємства "Шосткинський завод "Зірка" (41100, Сумська область, м. Шостка, вул. Садовий бульвар, 36, код ЄДРПОУ 14315351).

На підставі протоколу передачі судової справи раніше визначеному складу суду від 25.12.2023 справу передано судді Яковенку В.В.

Ухвалою від 27.12.2023 суд постановив прийняти позовну заяву ОСОБА_1 до розгляду у відокремленому провадженні в межах провадження у справі № 920/24/23 банкрутство Державного підприємства "Шосткинський завод "Зірка"; справа № 920/24/23(920/1431/23) підлягає розгляду в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними у справі матеріалами.

02.01.2024 відповідач подав до суду відзив на позовну заяву, в якому просить суд відмовити позивачу у виплаті компенсації у вигляді розміру середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні, посилаючись на правову позицію Великої Палати Верховного Суду від 26.06.2019 у справі № 761/9584/15-ц щодо можливості суду, керуючись принципами співмірності, справедливості та пропорційності, зменшити розмір середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні працівника незалежно від того, чи він задовольняє позовні вимоги про стягнення належних звільненому працівникові сум у повному обсязі чи частково. Відповідач зазначив, що нарахована сума середнього заробітку за несвоєчасний розрахунок при звільненні - 32472,00 грн, не враховує поточний фінансово-господарський стан підприємства, яке перебуває в процедурі банкрутства на стадії розпорядження майном та має сплатити велику суму на погашення заборгованості перед усіма кредиторами.

За приписами ст. 248 ГПК України суд розглядає справи у порядку спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів з дня відкриття провадження у справі.

Відповідно до ч. 2 ст. 252 ГПК України розгляд справи по суті в порядку спрощеного провадження починається з відкриття першого судового засідання або через тридцять днів з дня відкриття провадження у справі, якщо судове засідання не проводиться.

Враховуючи достатність часу, наданого сторонам для подання доказів в обґрунтування своїх позицій по справі, приймаючи до уваги принципи змагальності та диспозитивності господарського процесу, господарський суд, в межах наданих йому повноважень, створив належні умови для реалізації учасниками процесу своїх прав.

Розглянувши матеріали справи, дослідивши та оцінивши надані суду докази, суд дійшов висновку про задоволення позову, враховуючи наступне.

Як вбачається з матеріалів справи, ОСОБА_1 перебував у трудових правовідносинах з КП «Шосткинський казенний завод «Зірка» з 29.07.2009 до 03.11.2020.

Наказом по підприємству № 281-к від 03.11.2020 ОСОБА_1 був звільнений з посади за власним бажанням у зв'язку із невиконанням роботодавцем законодавства про працю на підставі ч. 3 ст. 38 КЗпП, що підтверджується копією трудової книжки.

Відповідно до довідки від 05.12.2023 № 42-ВГБ, виданої відповідачем, середньоденна заробітна плата ОСОБА_1 становила 246,00 грн.

15.09.2023 відповідачем було перераховано позивачу заборгованість по заробітній платі в сумі 94991,59 грн, що підтверджується випискою по рахунку позивача в банку.

Як зазначає позивач, станом на день звільнення відповідач не виплатив їй нараховану заробітну плату.

Заборгованість із заробітної плати в сумі 94991,59 грн була виплачена ОСОБА_1 у повному обсязі лише у вересні 2023 року.

З огляду на несвоєчасну сплату відповідачем заборгованості із заробітної плати, позивач нарахував та просить суд стягнути з відповідача суму нарахованого середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні за період з 15.03.2023 до 14.09.2023 у загальній сумі 32472,00 грн.

Предметом даного позову є майнова вимога позивача про стягнення з відповідача суми нарахованого середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні за період з 15.03.2023 до 14.09.2023 у загальній сумі 32472,00 грн.

Відповідно до статті 116 КЗпП при звільненні працівника виплата всіх сум, що належать йому від підприємства, установи, організації, провадиться в день звільнення. Якщо працівник в день звільнення не працював, то зазначені суми мають бути виплачені не пізніше наступного дня після пред'явлення звільненим працівником вимоги про розрахунок. Про суми, нараховані та виплачені працівникові при звільненні, із зазначенням окремо кожного виду виплати (основна та додаткова заробітна плата, заохочувальні та компенсаційні виплати, інші виплати, на які працівник має право згідно з умовами трудового договору і відповідно до законодавства, у тому числі при звільненні) роботодавець повинен письмово повідомити працівника в день їх виплати.

У разі спору про розмір сум, нарахованих працівникові при звільненні, роботодавець у будь-якому разі повинен у визначений цією статтею строк виплатити не оспорювану ним суму.

Згідно зі ст. 117 КЗпП (у редакції чинній з 19.07.2022) у разі невиплати з вини роботодавця належних звільненому працівникові сум у строки, визначені статтею 116 цього Кодексу, при відсутності спору про їх розмір підприємство, установа, організація повинні виплатити працівникові його середній заробіток за весь час затримки по день фактичного розрахунку, але не більш як за шість місяців.

При наявності спору про розміри належних звільненому працівникові сум роботодавець повинен сплатити зазначене в цій статті відшкодування у разі, якщо спір вирішено на користь працівника. Якщо спір вирішено на користь працівника частково, розмір відшкодування за час затримки визначає орган, який виносить рішення по суті спору, але не більш як за період, встановлений частиною першою цієї статті.

Таким чином, закон покладає на підприємство, установу, організацію обов'язок провести зі звільненим працівником повний розрахунок, виплатити всі суми, що йому належать. У разі невиконання такого обов'язку наступає передбачена статтею 117 КЗпП відповідальність.

Метою такого законодавчого регулювання є захист майнових прав працівника у зв'язку з його звільненням з роботи, зокрема захист права працівника на своєчасне одержання заробітної плати за виконану роботу, яка є основним засобом до існування працівника, необхідним для забезпечення його життя.

Позивач нарахував та просить суд стягнути з відповідача середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні у загальній сумі у загальній сумі 32472,00 грн за період з 15.03.2023 до 14.09.2023.

Середній заробіток для виплати працівникові компенсації за час затримки розрахунку при звільненні визначається відповідно до ст. 27 Закону України «Про оплату праці» за правилами, передбаченими Порядком обчислення середньої заробітної плати, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 08 лютого 1995 року № 100 (далі Порядок).

Відповідно до п. 2 Порядку середньомісячна заробітна плата працівника обчислюється виходячи з виплат за останні два календарні місяці роботи, що передують події, з якою пов'язана виплата, тобто, що передують дню звільнення працівника з роботи. Пунктом 3 Порядку визначено, що усі виплати включаються в розрахунок середньої заробітної плати у тому розмірі, в якому вони нараховані, без виключення сум відрахування на податки, стягнення аліментів тощо, за винятком відрахувань із заробітної плати осіб, засуджених за вироком суду до виправних робіт без позбавлення волі.

При цьому згідно з п. 5 Порядку основою для визначення загальної суми заробітку, що підлягає виплаті за час затримки розрахунку при звільненні, є середньоденна (середньогодинна) заробітна плата працівника, яка відповідно до п. 8 цього Порядку визначається діленням заробітної плати за фактично відпрацьовані протягом двох місяців робочі (календарні) дні на число відпрацьованих робочих днів (годин), а у випадках, передбачених чинним законодавством - календарних днів за цей період.

Відповідно до наданої відповідачем довідки середньоденний заробіток ОСОБА_1 становить 246,00 грн.

Відповідно до змісту позовної заяви, кількість робочих днів за період з 15.03.2023 до 14.09.2023 становить 132 робочі дні.

За таких обставин середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні за період з 15.03.2023 до 14.09.2023 з урахуванням кількості робочих днів у зазначений період становить 32472,00 грн (132 робочі дні х 246,00 грн).

Проаналізувавши доводи відповідача, суд зазначає, що за відсутності спору щодо розміру сум, належних до виплати ОСОБА_1 у зв'язку з його звільненням, ДП «Шосткинський завод «Зірка» жодним чином не наводить обставин та причин, якими зумовлено затримку такої виплати. Відповідач сплатив позивачу заборгованість із виплати заробітку в розмірі 94991,59 грн, який був нарахований та невиплачений протягом 2018-2020 років (як вбачається з матеріалів справи про банкрутство). При цьому, з дня звільнення ОСОБА_1 (03.11.2020) до дня отримання ним остаточного розрахунку (15.09.2023) минуло більше ніж два з половиною роки. З огляду на викладене, саме лише посилання на поточний фінансово-господарський стан підприємства, яке перебуває в процедурі банкрутства, не є підставою для відмови у задоволенні позову.

Ураховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку задовольнити позовні вимоги про стягнення середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні за період з 15.03.2023 до 14.09.2023 у розмірі 32472,00 грн у повному обсязі.

Зважаючи на те, що суд дійшов до висновку про задоволення позовних вимог, судові витрати в розмірі 2684,00 грн підлягають стягненню з відповідача на користь позивача.

Керуючись статтями 73, 74, 76-79, 129, 233, 238, 241, 252 Господарського процесуального кодексу України, суд,

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Державного підприємства "Шосткинський завод "Зірка" (41100, Сумська область, м. Шостка, вул. Садовий бульвар, 36, код ЄДРПОУ 14315351) на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) 32472 грн 00 коп. (тридцять дві тисячі чотириста сімдесят дві гривні) середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільнення та 2684 грн 00 коп. (дві тисячі шістсот вісімдесят чотири гривні) витрат по сплаті судового збору.

3. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Рішення складено 23.02.2024.

Згідно зі статтею 241 Господарського процесуального кодексу України рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Відповідно до статті 256 Господарського процесуального кодексу України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів, а на ухвалу суду - протягом десяти днів з дня його (її) проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження: 1) рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду; 2) ухвали суду - якщо апеляційна скарга подана протягом десяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду. Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій статті 261 цього Кодексу.

Суддя В.В. Яковенко