Справа № 147/1721/23
Провадження № 1-кп/147/32/24
про продовження строку тримання під вартою
16 лютого 2024 року смт Тростянець
Тростянецький районний суд Вінницької області у складі:
головуючого судді ОСОБА_1 ,
із секретарем ОСОБА_2 ,
за участю:
прокурора ОСОБА_3 ,
обвинуваченої ОСОБА_4 ,
захисника - адвоката ОСОБА_5 ,
під час розгляду у відкритому судовому засіданні в режимі відеоконференції з Державною установою «Вінницька установа виконання покарань №1» в залі суду обвинувального акту у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12023020120000182 від 08.11.2023, про обвинувачення ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.121 КК України,
22 грудня 2023 року в провадження судді Тростянецького районного суду Вінницької області ОСОБА_1 з Гайсинської окружної прокуратури надійшов обвинувальний акт у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12023020120000182 від 08.11.2023, про обвинувачення ОСОБА_4 за ч.1 ст.121 КК України.
Ухвалою судді від 25 грудня 2023 року справа призначена до підготовчого судового засідання.
16 лютого 2024 року прокурором ОСОБА_3 подано клопотання про продовження запобіжного заходу у виді тримання під вартою обвинуваченої ОСОБА_4 на 60 днів. В обгрунтування клопотання прокурор зазначає, що 10 листопада 2023 року ухвалою слідчого судді Тростянецького районного суду Вінницької області підозрюваній ОСОБА_4 обрано запобіжний захід у виді тримання під вартою без визначення розміру застави. Відповідно до вимог п.4 ч.1 ст. 184 КПК України під час досудового розслідування встановлено наявність ризиків, передбачених п.1, п.3, п.4 та п.5 ч.1 ст. 177 КПК України, і в обґрунтування застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою щодо ОСОБА_4 покладається необхідність запобігання спробам переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; запобігання спробам незаконно впливати на потерпілого, свідків; перешкоджати кримінальному провадженню шляхом неявок до слідчого, прокурора та суду; вчинити інше кримінальне правопорушення. Наявність зазначених ризиків обгрунтовується тим, що ОСОБА_4 підозрюється у вчиненні тяжкого злочину, передбаченого ч.1 ст.121 КК України, за вчинення якого передбачене покарання виключно у виді позбавлення волі на строк від п'яти до восьми років. Відповідно до інформації, наданої Ободівською сільською радою Гайсинського району Вінницької області, ОСОБА_4 характеризується негативно: не має сім'ї, не працює, перебивається випадковими заробітками, підсобного господарства не утримує, город обробляє частково, зловживає спиртними напоями, веде аморальний спосіб життя. Зазначені обставини свідчать про відсутність у ОСОБА_4 міцних соціальних зв'язків. Тому, з огляду на страх перед невідворотно суворим покаранням за вчинене кримінальне правопорушення, ОСОБА_4 може переховуватись від органів досудового розслідування та/або суду, перешкоджати кримінальному провадженню неявками до прокурора та суду. ОСОБА_4 перебуваючи на волі, може незаконно впливати на потерпілого, свідків і змусити їх змінити показання, враховуючи те, що вона та потерпілий є співмешканцями, крім того свідки та підозрювана проживають по сусідству. У зв'язку з тим, що ОСОБА_4 вчинила зазначене кримінальне правопорушення у стані алкогольного сп'яніння, за місцем проживання зловживає спиртними напоями, тому є підстави вважати, що перебуваючи на волі вона може вчинити інше кримінальне правопорушення. З огляду на зазначені обставини запобігти вказаним ризикам шляхом застосування до ОСОБА_4 більш м'яких запобіжних заходів, ніж тримання під вартою, неможливо. Відповідно до вимог ч. 4 ст. 183 КПК України, враховуючи те, що зазначений злочин вчинений із застосуванням насильства, при застосуванні запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою є підстави не визначати розмір застави.
В судовому засіданні прокурор ОСОБА_3 подане клопотання про продовження строку тримання під вартою ОСОБА_4 підтримала покликаючись на доводи, викладені в ньому, а також зазначила, що ризики, які стали підставою для обрання запобіжного заходу не змінилися. Просила продовжити строк обвинуваченій без визначення застави.
Обвинувачена ОСОБА_4 з клопотанням прокурора не погодилася та заперечувала проти продовження строку тримання під вартою.
Захисник обвинуваченої - адвокат ОСОБА_5 заперечувала проти клопотання прокурора про продовження строку тримання під вартою обвинуваченої ОСОБА_4 зазначивши, що воно необгрунтоване, досудове розслідування завершене, потерпілий жодних претензій до її підзахисної немає.
Потерпілий ОСОБА_6 в судове засідання не з'явився, подав заяву про розгляд справи за його відсутності.
Заслухавши думку учасників кримінального провадження щодо поданого клопотання, дослідивши їх доводи, суд дійшов висновку про необхідність продовження строку тримання під вартою обвинуваченій та відповідно задоволення клопотання прокурора з огляду на таке.
Так, відповідно до ч.1 ст. 183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 КПК України. Метою запобіжного заходу у виді тримання під вартою є запобігання спробам переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду, вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється особа.
Частиною 3 статті 315 КПК України передбачено, що під час підготовчого судового засідання суд за клопотанням учасників судового провадження має право обрати, змінити чи скасувати заходи забезпечення кримінального провадження, в тому числі запобіжний захід, обраний щодо обвинуваченого. При розгляді таких клопотань суд додержується правил, передбачених розділом ІІ цього Кодексу.
Як вбачається з матеріалів справи, 10 листопада 2023 року ухвалою слідчого судді Тростянецького районного суду Вінницької області ОСОБА_4 обрано запобіжний захід у виді тримання під вартою на 60 днів до 06 січня 2024 року включно.
В подальшому, строк тримання під вартою обвинуваченій продовжено ухвалою суду від 28 грудня 2023 року до 25 лютого 2024 року.
Судом встановлено, що з моменту взяття ОСОБА_4 під варту та до моменту вирішення клопотання прокурора про продовження строку тримання під вартою, не змінилися обставини, які стали підставою для обрання запобіжного заходу у виді взяття під варту та не змінилася обстановка, яка дає суду підстави вважати, що належну процесуальну поведінку обвинуваченої може забезпечити і більш м'який запобіжний захід. Наведені прокурором в клопотанні та судовому засіданні підстави для продовження строку тримання під вартою ОСОБА_4 є належним чином обґрунтовані та мотивовані, ризики, які слугували підставою для обрання запобіжного заходу на даний час не змінилися.
Ризиками, які дають підстави суду продовжити обвинуваченій запобіжний захід у вигляді тримання під вартою потрібно вважати: те, що остання може ухилятись від суду, адже вчинила тяжкий злочин, за який передбачено покарання виключно у виді позбавлення волі; перебуваючи на свободі може здійснювати незаконний вплив на потерпілого та свідків, так проживає з потерпілим за однією адресою, а зі свідками в межах одного населеного пункту. Також, враховуючи особу обвинуваченої, яка розлучена, не працює, що свідчить про відсутність стійких соціальних зв'язків, веде аморальний спосіб життя, зловживає спиртними напоями, є обґрунтовані підозри вважати, що вона може перешкоджати кримінальному провадженню шляхом неявок до суду та продовжити вчиняти нові кримінальні правопорушення.
Відповідно до норм чинного законодавства право на свободу та особисту недоторканність є одним із найбільш значущих прав людини.
Відповідно до ч. 2 ст.29 Конституції України та ст. 5 пункту 1 підпункту «с» Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожен має право на свободу та особисту недоторканність. Нікого не може бути позбавлено свободи, крім таких випадків і відповідно до процедури, встановленої законом, а саме законний арешт або затримання особи, здійснене з метою допровадження її до компетентного судового органу за наявності обґрунтованої підозри у вчиненні нею правопорушення або якщо обґрунтовано вважається необхідним запобігти вчиненню нею правопорушення чи її втечі після його вчинення.
Практика Європейського суду з прав людини, свідчить про те, що рішення суду повинно забезпечити не тільки права підозрюваного, а й високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів. Забезпечення таких стандартів, як підкреслює Європейський суд з прав людини, вимагає від суду більшої суворості в оцінці порушень цінностей суспільства. У рішенні по справі «W проти Швейцарії» від 26.01.1993 Європейський суд з прав людини вказав, що врахування тяжкості злочину має свій раціональний зміст, оскільки вона свідчить про ступінь суспільної небезпечності цієї особи та дозволяє спрогнозувати з достатньо високим ступенем імовірності її поведінку, беручи до уваги, що майбутнє покарання за тяжкий злочин підвищує ризик того, що підозрюваний може ухилитись від слідства.
Відповідно до п.1 ч.4 ст. 183 КПК України, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою, враховуючи підстави та обставини, передбачені статтями 177 та 178 цього Кодексу, має право не визначати розмір застави у кримінальному провадженні щодо злочину, вчиненого із застосуванням насильства або погрозою його застосування.
З врахуванням наведеного, з метою забезпечення дієвості даного кримінального провадження, враховуючи особу обвинуваченої ОСОБА_4 та тяжкості інкримінованого їй діяння, віку, стану здоров'я, відсутності жодних медичних документів, які б могли підтвердити неможливість утримання обвинуваченої в слідчому ізоляторі, суд вважає за необхідне продовжити строк тримання під вартою обвинуваченій на шістдесят днів без визначення розміру застави.
Щодо доводів обвинуваченої та її захисника, то на переконання суду, цілі і завдання запобіжного заходу не будуть дотримані при обранні ОСОБА_4 більш м'якого запобіжного заходу, оскільки такі не підтверджені належними та допустимими доказами. Натомість, суд звертає увагу на те, що на даний час ризики, передбачені ст. 177 КПК України, а саме п.1, п.3, п.4, п.5 ч.1 цієї статті, не зменшились та не перестали існувати.
Разом з тим суд не може погодитись з доводами сторони захисту щодо необґрунтованості ризиків, оскільки ризиком у контексті кримінального провадження є певна ступінь вірогідності, що особа вдасться до вчинків, які будуть перешкоджати досудовому розслідуванню та судовому розгляду або ж створять загрозу суспільству. Суд, оцінюючи вірогідність такої поведінки обвинуваченого, має дійти обґрунтованого висновку про високу ступінь ймовірності позапроцесуальних дій зазначеної особи. КПК України покладає на слідчого, прокурора обов'язок обґрунтувати ризики кримінального провадження. При цьому КПК не вимагає доказів того, що обвинувачений обов'язково (поза всяким сумнівом) здійснюватиме відповідні дії, однак вимагає доказів того, що він має реальну можливість їх здійснити у конкретному кримінальному провадженні в майбутньому.
Під час розгляду клопотання судом, не встановлено відомостей, які б безумовно свідчили про неможливість тримання обвинуваченої під вартою, а також не отримано відомостей щодо інших обставин, які б переважили ризики, передбачені ст. 177 КПК України.
У матеріалах справи відсутні будь-які дані стосовно того, що відпали або зменшились ризики, які існували під час обрання запобіжного заходу обвинуваченій, отже підстави для зміни запобіжного заходу обвинуваченій ОСОБА_4 відсутні, а тому клопотання прокурора про продовження строків тримання під вартою обвинуваченої необхідно задовольнити.
Керуючись статтями 177, 178, 183, 194, 331 КПК України, суд
Клопотання прокурора ОСОБА_3 про продовження запобіжного заходу у виді тримання під вартою обвинуваченій ОСОБА_4 - задовольнити.
Продовжити строк запобіжного заходу у виді тримання під вартою обвинуваченій ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , на 60 (шістдесят) днів - тобто до 15 квітня 2024 року включно.
Копію ухвали вручити прокурору, захиснику та направити до Державної установи «Вінницька установа виконання покарань (№1)» для вручення обвинуваченій ОСОБА_4 , та виконання.
На ухвалу суду в частині продовження строку тримання під вартою може бути подана апеляційна скарга до Вінницького апеляційного суду протягом п'яти днів з дня її оголошення. Для особи, яка перебуває під вартою, строк подачі апеляційної скарги обчислюється з моменту вручення їй копії судового рішення.
Подання апеляційної скарги на ухвалу суду не зупиняє її виконання.
Повний текст ухвали складено та оголошено о 14:30 годині 19 лютого 2024 року.
Суддя ОСОБА_1