Справа № 144/219/24
Провадження № 1-кс/144/96/24
22.02.2024 смт. Теплик
Теплицький районний суд Вінницької області в складі:
головуючої судді ОСОБА_1 ,
з участю секретаря судових засідань ОСОБА_2 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду у смт. Теплик заяву адвоката ОСОБА_3 , що діє в інтересах обвинуваченого ОСОБА_4 про відвід судді Теплицького районного суду ОСОБА_5 у кримінальному провадженні № 12023020000000640 від 08.08.2023 року про обвинувачення ОСОБА_4 та ОСОБА_6 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 187 КК України, -
20 лютого 2024 року адвокатом ОСОБА_3 , що захищає інтереси обвинуваченого ОСОБА_4 , подано заяву про відвід судді Теплицького районного суду Вінницької області ОСОБА_5 у кримінальному провадженні № 12023020000000640 від 08.08.2023 року про обвинувачення ОСОБА_4 та ОСОБА_6 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 187 КК України.
Заява мотивована тим, що суддею ОСОБА_5 06.02.2024 року під час розгляду справи було допущено низку процесуальних порушень, а саме: не було вручено розписку про права та обов'язки захисникам; не встановлено особу захисників згідно чинного законодавства (не перевірено особу); судом безпідставно оголошено перерву за для того, щоб прокурор підтвердив свої повноваження; суд всупереч чинному законодавству розглянув продовження строку тримання під вартою (стороні захисту дане клопотання не вручалося, хоча в чинному законодавстві передбачено); додатки до клопотання не було завірено належним чином.
Учасники судового розгляду в судове засідання з розгляду заяви про відвід судді не з'явилися, про дату, час та місце розгляду справи повідомлялися належним чином, їх неявка не перешкоджає вирішенню вказаної заяви про відвід.
Захисник обвинуваченого ОСОБА_6 - адвокат ОСОБА_7 подав до суду письмову заяву, в якій просив заяву про відвід судді ОСОБА_5 задовольнити з викладених у ній мотивів, розгляд такої проводити без його участі та без участі його підзахисного ОСОБА_6 .
У відповідності до вимог ч. 4 ст. 107 КПК України фіксування під час розгляду судом заяви про відвід за допомогою технічних засобів не здійснювалось.
Ознайомившись з матеріалами судового провадження, суд дійшов наступного висновку.
Згідно з вимогами ч. 1 ст. 81 КПК України у разі заявлення відводу слідчому судді або судді, який здійснює судове провадження одноособово, його розглядає інший суддя цього ж суду, визначений у порядку, встановленому частиною третьою статті 35 цього Кодексу.
Положеннями ст. 75 КПК України передбачені обставини, що виключають участь слідчого судді, судді або присяжного в кримінальному провадженні.
Серед них пунктом 4 вказаної статті визначено наявність інших обставин, які викликають сумнів у неупередженості судді.
Відповідно до вимог ст. 2 Закону України «Про судоустрій та статус суддів», суд, здійснюючи правосуддя на засадах верховенства права, забезпечує кожному право на справедливий суд та повагу до інших прав і свобод, гарантованих Конституцією України і законами України, а також міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України.
З практики Європейського суду з прав людини, особиста безсторонність суду, що означає відсутність упередженості або прихильності, презюмується, поки не надано доказів протилежного. При ухваленні рішення про те, чи є законна підстава побоюватися, що конкретний суддя або склад суду проявили недостатню неупередженість, думка відповідної особи є важливою, але не вирішальною. Вирішальним є те, чи може це побоювання бути об'єктивно обґрунтованим (рішення у справах «Білуха проти України», «Веттштайн проти Швейцарії», «Мікалеф проти Мальти»).
З матеріалів судового провадження вбачається, що суддею ОСОБА_5 06.02.2024 року проведено підготовче судове засідання з розгляду обвинувального акту в кримінальному провадженні № 12023020000000640 від 08.08.2023 року про обвинувачення ОСОБА_4 та ОСОБА_6 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 187 КК України, за результатами якого постановлено ухвалу про призначення кримінального провадження до судового розгляду та продовження строку тримання обвинувачених під вартою.
Як вбачається зі змісту поданої заяви про відвід, доводи сторони захисту зводяться до оцінки процесуальних дій судді при розгляді справи.
Так, з журналу судового засідання в режимі відеоконференції №2425255 від 06.02.2024 року вбачається, що після вчинення судом усіх підготовчих дій, не зважаючи на обставини, які зазначає захисник ОСОБА_3 у заяві про відвід, ні останній, ні його підзахисний недовіри суду не висловлювали, навпаки вказували, що довіряють судді ОСОБА_5 та вважають, що вона може розглядати справу одноособово (№ 92 час 15:10:21).
Серед іншого, захисник ОСОБА_3 висловлював і довіру прокурору (№47 час 14:27:08), хоча у заяві про відвід судді зазначає про безпідставну перерву для того, щоб прокурор підтвердив свої повноваження.
Окрім того, як на підставу відводу судді ОСОБА_5 захисник ОСОБА_3 посилається і на те, що суд всупереч чинному законодавству розглянув продовження строку тримання під вартою, оскільки стороні захисту таке клопотання не вручалось, однак під час розгляду вказаного клопотання захист заперечував лише проти задоволення такого, жодним чином не заявляв суду про неотримання чи неознайомлення із таким клопотанням, не заперечував проти його розгляду, а навпаки просив суд розглянути таке та оголосити перерву в підготовчому засіданні (№62 час 14:46:13).
Перелік підстав, за наявності яких може бути заявлено відвід судді, передбачений ст. ст. 75-76 КПК України, і жодна з наведених захисником ОСОБА_3 у заяві про відвід судді ОСОБА_5 підстав до вказаного переліку не входить.
Суд звертає увагу, що вимогами чинного КПК України передбачено, що заявлений відвід повинен бути вмотивований, однак всупереч зазначеним положенням закону, жодних інших, окрім наведених обставин, які б дійсно викликали сумніви в об'єктивності та неупередженості судді ОСОБА_5 під час розгляду кримінального провадження № 12023020000000640 від 08.08.2023 року про обвинувачення ОСОБА_4 та ОСОБА_6 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 187 КК України, в поданій заяві не зазначено.
Проаналізувавши вищевикладене суд прийшов до висновку, що обставини, викладені у заяві про відвід, нічим не підтверджені та не свідчать про упередженість судді, а тому не можуть вважатися достатнім аргументом для її відводу. Суд вважає, що презумпція особистої неупередженості судді чинна, доки немає доказів протилежного. Наявність безсторонності, відповідно до п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, як зазначає Європейський суд з прав людини в рішенні від 09.11.2006 року по справі "Білуха проти України", повинна визначатися як за суб'єктивним критерієм, коли особиста безсторонність суду презюмується, поки не надано доказів протилежного, так і за об'єктивним критерієм, який обґрунтовується фактами, які б могли свідчити про безсторонність судді.
За наведених обставин, у задоволенні заяви про відвід слід відмовити.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст.75, 76, 80, 81 КПК України суд -
В задоволенні заяви захисника обвинуваченого ОСОБА_4 - адвоката ОСОБА_3 про відвід судді ОСОБА_5 в кримінальному провадженні №12023020000000640 від 08.08.2023 року відмовити.
Заперечення проти ухвали можуть бути включені до апеляційної скарги на судове рішення, передбачене ч. 1 ст. 392 КПК України.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя