Справа № 930/476/24
Пров. № 2/930/336/24
про залишення позовної заяви без руху
21.02.2024 року м. Немирів
Суддя Немирівського районного суду Вінницької області Алєксєєнко В.М. розглянувши позовну заяву ОСОБА_1 до Брацлавської селищної ради про визначення додаткового строку для прийняття спадщини, -
ОСОБА_1 звернулася в Немирівський районний суд Вінницької області з позовом до Брацлавської селищної ради про визначення додаткового строку для прийняття спадщини.
Дослідивши матеріали позовної заяви, суддя приходить до висновку, що позовну заяву слід залишити без руху, виходячи із наступного.
Згідно з пунктами 5, 6 ч. 3 ст.175 ЦПК України позовна заява повинна містити: виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини; відомості про вжиття заходів досудового врегулювання спору, якщо такі проводилися, в тому числі, якщо законом визначений обов'язковий досудовий порядок урегулювання спору.
Згідно з листом Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 16.05.2013 року № 24-753/0/4-13 «Про судову практику розгляду цивільних справ про спадкування» у справах про спадкування права власності на нерухоме майно суди не повинні задовольняти позовні вимоги про визнання права власності в порядку спадкування за законом чи за заповітом за відсутності спору між спадкоємцями стосовно спадщини, оскільки реалізація прав позивачів має інші механізми: звернення до нотаріальної контори із заявою про прийняття спадщини, встановлення факту прийняття спадщини, продовження строку прийняття спадщини (у разі відкриття спадщини до 01.01.2004 року), про визначення додаткового строку для прийняття спадщини, про встановлення факту постійного проживання спадкоємця разом із спадкодавцем щодо правовідносин, які виникли після набрання чинності ЦК. Одночасно судам необхідно враховувати, що свідоцтво про право на спадщину видається нотаріусом на підставі письмової заяви спадкоємців після закінчення шести місяців з дня відкриття спадщини, а у випадках, передбачених ч. 2 ст.1270, ст.1276 ЦК України,не раніше зазначених у цих статтях строків. Свідоцтво про право на спадщину видається спадкоємцям, що прийняли спадщину, тобто тим, які постійно проживали разом зі спадкодавцем чи подали заяву нотаріусу про прийняття спадщини.
Відповідано до п. 24 постанови Пленуму Верховного Суду України «Про судову практику у справах про спадкування» від 30.05.2008 року № 7, особа, яка не прийняла спадщину в установлений законом строк, може звернутися до суду з позовною заявою про визначення додаткового строку для прийняття спадщини відповідно до ч. 3 ст. 1272 ЦК України.
За змістом висловленої позиції Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду у справі № 759/3515/19, відповідачами у справах щодо визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини, є саме спадкоємці, які прийняли спадщину. В разі відсутності інших спадкоємців за заповітом і за законом чи усунення їх від права на спадкування, неприйняття ними спадщини, а також відмови від її прийняття відповідачами є територіальні громади в особі відповідних органів місцевого самоврядування за місцем відкриття спадщини.
Так, при розгляді справ про спадкування суди мають встановлювати, зокрема, коло спадкоємців, які прийняли спадщину. Для вирішення заявлених позовних вимог важливим є встановлення наявності/відсутності інших спадкоємців.
Відсутність таких відомостей позбавляє суд можливості визначити суб'єктний склад учасників спірних правовідносин, зокрема визначити належного відповідача.
Із позовної заяви та доданих матеріалів видно, що позивач просить визначити їй додатковий строк для подання заяви про прийняття спадщини після смерті ОСОБА_2 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 . Також зазначила про відсутність інших спадкоємців і що спадщину після смерті ОСОБА_2 фактично ніхто не прийняв. Проте, будь - яких доказів щодо відсутності інших спадкоємців, довідки про склад сім'ї на момент смерті спадкодавця, до позову не додала, як і не подала доказів наявності спадкового майна після смерті ОСОБА_2 .
Окрім того, відповідно до п. 24 Постанови №7 Пленуму Верховного Суду України «Про судову практику у справах про спадкування» від 30 травня 2008 року особа, яка не прийняла спадщину в установлений законом строк, може звернутися до суду з позовною заявою про визначення додаткового строку для прийняття спадщини відповідно до частини третьої статті 1272 ЦК. Зазначене положення застосовується до спадкоємців, в яких право на спадкування виникло з набранням чинності зазначеним Кодексом.
При розгляді справ у спорах щодо спадкування, судам слід перевіряти наявність або відсутність спадкової справи стосовно спадкодавця у державній нотаріальній конторі за місцем відкриття спадщини, наявність у матеріалах справи обґрунтованої постанови про відмову нотаріуса у вчиненні нотаріальної дії, зокрема відмови у видачі свідоцтва про право на спадщину.
За наявності у спадковій справі заяви спадкоємця про відмову від права на спадщину його вимоги про визначення додаткового строку для прийняття спадщини задоволенню не підлягають.
Також, за наявності умов, передбачених ст. 49 Закону України «Про нотаріат», на нотаріуса покладається завдання, по-перше, відмовити у вчиненні нотаріальної дії, якщо вона суперечить вимогам чинного законодавства; по-друге, обґрунтувати своє рішення на підставі норм чинного законодавства.
Відповідно до ч.2 ст.83 ЦПК України позивач, особи, яким законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб, повинні подати докази разом з поданням позовної заяви.
Якщо доказ не може бути поданий у встановлений законом строк з об'єктивних причин, учасник справи повинен про це письмово повідомити суд та зазначити: доказ, який не може бути подано; причини, з яких доказ не може бути подано у зазначений строк; докази, які підтверджують, що особа здійснила всі залежні від неї дії, спрямовані на отримання вказаного доказу (ч. 4 ст. 83 ЦПК України).
Натомість, всупереч вказаним вимогам цивільного процесуального закону, до матеріалів позову позивачем не долучено обґрунтовану постанову нотаріуса про відмову у вчиненні нотаріальної дії, яка, в свою чергу, є передумовою для звернення до суду для захисту прав позивача, оскільки в результаті винесення нотаріусом відповідної постанови встановлюється коло спакоємців, які мають право на спадкування після померлого.
Згідно ч. 3 ст. 185 ЦПК України, якщо позивач відповідно до ухвали суду у встановлений строк виконає вимоги, визначені статтями 175 і 177 цього Кодексу, позовна заява вважається поданою в день первісного її подання до суду. Якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, заява вважається неподаною і повертається позивачеві.
З наведених підстав вважаю, що позовну заяву слід залишити без руху та надати позивачці строк для усунення недоліків.
На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 95, 175, 177, 185 ЦПК України, суддя,-
Позовну заяву ОСОБА_1 до Брацлавської селищної ради про визначення додаткового строку для прийняття спадщини, залишити без руху, надавши позивачці строк для усунення зазначених в ухвалі недоліків протягом 5 днів з дня отримання копії ухвали.
Роз'яснити позивачці, що у разі неусунення недоліків позовна заява вважатиметься не поданою та повертається позивачу.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя: В.М. Алєксєєнко