Справа № 930/3227/23
Провадження №2/930/145/24
про повернення зустрічної позовної заяви
20.02.2024 року м. Немирів
Суддя Немирівського районного суду Вінницької області Алєксєєнко В.М. вирішуючи питання про прийняття зустрічної позовної заяви ОСОБА_1 до ТОВ "ЕНЕРА ВІННИЦЯ" про стягнення суми боргу за спожиту електроенергію у цивільній справі №930/3227/23 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ЕНЕРА Вінниця" в особі представника Косунець Д. до ОСОБА_1 про стягнення суми боргу за спожиту електричну енергію, -
В провадженні Немирівського районного суду Вінницької області перебуває вищевказана справа.
20.02.2024 від відповідача ОСОБА_1 надійшла зустрічна позовна заява про стягнення суми боргу за спожиту електроенергію, в якій він просить зобов'язати ТОВ "ЕНЕРА ВІННИЦЯ" повернути безпідставно сплачені ним кошти за електроенергію, яку він не споживав, а також відшкодувати моральну шкоду в розмірі 95000 грн; визнати дії ТОВ "ЕНЕРА ВІННИЦЯ" щодо ОСОБА_1 як Споживача незаконними.
Дослідивши зустрічну позовну заяву та додані до неї матеріали, суд приходить до наступного висновку.
Відповідно до частин першої, другої та четвертої статті 12 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених законом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.
Згідно з частиною першою статті 49 ЦПК України сторони користуються рівними процесуальними правами.
Відповідно до ч.1 ст. 193 ЦПК України Відповідач має право пред'явити зустрічний позов у строк для подання відзиву.
Право на пред'явлення зустрічної позовної заяви не є абсолютним, подаючи зустрічну позовну заяву заявник повинен дотримуватись вимог ЦПК України щодо її подання.
Так, ухвалою суду від 11.12.2023 було відкрито спрощене позовне провадження у справі за позовною заявою Товариства з обмеженою відповідальністю "ЕНЕРА Вінниця" в особі представника Косунець Д. до ОСОБА_1 про стягнення суми боргу за спожиту електричну енергію, а також роз'яснено відповідачу право подати заяву із запереченнями проти розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження та відзив на позов протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі.
Копія ухвали суду від 11.12.2023 про відкриття провадження у справі та копія позовної заяви з додатками разом з зворотнмим поштовим повідомленням направлялася позивачеві за адресою вказаною у позовній заяві, а саме АДРЕСА_1 (така ж сама адреса зазначена ОСОБА_1 і в зустрічній позовній заяві) та згідно поштового повідомлення поштове відправлення повернулося з відміткою: "адресат відсутній за вказаною адресою".
Пунктом 99-1 Правил надання послуг поштового зв'язку визначено, що рекомендовані листи з позначкою «Судова повістка», адресовані фізичним особам, під час доставки за зазначеною адресою вручаються особисто адресату, а у разі його відсутності - будь-кому з повнолітніх членів його сім'ї, який проживає разом з ним. У разі відсутності адресата (будь-кого із повнолітніх членів його сім'ї) за вказаною на рекомендованому листі адресою працівник поштового зв'язку інформує адресата за наявним номером телефону та/або вкладає до абонентської поштової скриньки повідомлення про надходження рекомендованого листа з позначкою «Судова повістка». Якщо протягом трьох робочих днів після інформування адресат не з'явився за одержанням рекомендованого листа з позначкою «Судова повістка», працівник поштового зв'язку робить позначку «адресат відсутній за вказаною адресою», яка засвідчується підписом з проставленням відбитку календарного штемпеля і не пізніше ніж протягом наступного робочого дня повертає його до суду.
Частиною 1 ст. 131 ЦПК України встановлено, що учасники судового процесу зобов'язані повідомляти суд про зміну свого місця проживання (перебування, знаходження) або місцезнаходження під час провадження справи. У разі відсутності заяви про зміну місця проживання або місцезнаходження судова повістка надсилається на останню відому судові адресу і вважається доставленою, навіть якщо особа за цією адресою більше не проживає або не знаходиться.
Частиною 11 статтею 272 ЦПК України визначено, що у випадку розгляду справи за матеріалами в паперовій формі судові рішення надсилаються в паперовій формі рекомендованим листом із повідомленням про вручення.
Відповідно до п.4 ч.6 ст. 272 ЦПК України днем вручення судового рішення є день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, повідомленою цією особою суду.
Таким чином, ухвала суду від 11.12.2023 про відкриття провадження у справі вважається належним чином врученою ОСОБА_1 20.01.2024 (дата проставлення відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження).
Перебіг процесуального строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов'язано його початок (стаття 123 ЦПК України).
Згідно з пунктом 6 частини першої статті 43 ЦПК України учасники справи мають право виконувати процесуальні дії у встановлені законом або судом строки.
Перебіг строку, закінчення якого пов'язане з подією, яка повинна неминуче настати, закінчується наступного дня після настання події (частина четверта статті 124 ЦПК України).
Аналізуючи зазначені норми права, можна дійти висновку про те, що обрахування строку на подання відзиву на позов починається відповідно для кожного учасника справи з наступного дня після дати отримання ним ухвали суду про відкриття провадження у справі.
Реалізація процесуальних прав та обов'язків учасників справі перебуває у тісному зв'язку зі стадіями судового провадження і пов'язана з перебігом процесуальних строків.
Процесуальний строк, виступає одним з ключових елементів цивільно-процесуальної форми, і в цілому направлений на забезпечення оперативного, динамічного й просторового перебігу провадження цивільного процесу у визначених ЦПК України часових рамках.
Зокрема, під процесуальними строками, з огляду на системний аналіз ЦПК України, розуміють встановлений законом та/або судом проміжок часу, протягом якого повинна або може бути вчинена певна процесуальна дія або розпочата та/чи завершена та чи інша стадія судочинства.
Процесуальні строки, з поміж іншого, виступаючи засобом регламентації процесуальних дій учасників справи також виконують функцію юридичного факту, тобто спричиняють виникнення, зміну або припинення процесуальних прав та обов'язків. У механізмі правової регламентації судочинства процесуальні строки мають правоутворююче та преклюзивне значення для суб'єктивних процесуальних прав та обов'язків.
Так, з початком і закінченням перебігу процесуального строку пов'язане настання чітко встановлених юридичних наслідків.
Аналогічного висновку дійшов Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду у постанові від 20 січня 2021 року у справі № 175/957/19, Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду у постанові від 21 квітня 2021 року у справі № 766/12340/17.
Враховуючи вищенаведене, 05.02.2024 у відповідача був останні день для подання відзиву та зустрічної позовної заяви.
Отже, судом встановлено, що зустрічна позовна заява подана до суду поза межами строку для подання відзиву.
Разом з тим, відповідно до частин першої, другої статті 127 ЦПК України суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення. Встановлений судом процесуальний строк може бути продовжений судом за заявою учасниками справи, поданою до закінчення цього строку, чи з ініціативи суду.
Доступ до суду як елемент права на справедливий судовий розгляд не є абсолютним і може підлягати певним обмеженням у випадку, коли такий доступ особи до суду обмежується законом і не суперечить пункту першому статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, якщо воно не завдає шкоди самій суті права і переслідує легітимну мету за умови забезпечення розумної пропорційності між використаними засобами і метою, яка має бути досягнута.
Складовою правової визначеності є передбачуваність застосування норм процесуального законодавства. Європейський суд з прав людини зауважує, що процесуальні норми призначені забезпечити належне відправлення правосуддя та дотримання принципу правової визначеності, а також про те, що сторони повинні мати право очікувати, що ці норми застосовуються. Принцип правової визначеності застосовується не лише щодо сторін, але й щодо національних судів (DIYA 97 v. UKRAINE, №19164/04, § 47, ЄСПЛ, від 21 жовтня 2010 року).
Так, відповідач в зустрічній позовній заяві клопотання про поновлення пропущеного процесуального строку, зазначивши поважні причини його пропущення, не заявлено.
Однак, відповідач, інтереси якого згідно довіреності від 17.01.2024 представляє ОСОБА_2 , обізнаний про розгляд даної справи в суді, оскільки отримував повідомлення на номер його мобільного телефону, його представник ще 23.01.2024 зверталася до суду із заявобю про ознайомлення з матеріалами цивільної справи, а отже суд з власної ініціативи не знаходить підстав для продовження строків на подання зустрічного позову.
Окрім того, згідно ч.2 ст. 193 ЦПК України зустрічний позов приймається до спільного розгляду з первісним позовом, якщо обидва позови взаємопов'язані і спільний їх розгляд є доцільним, зокрема, коли вони виникають з одних правовідносин або коли задоволення зустрічного позову може виключити повністю або частково задоволення первісного позову.
Однак, враховуючи, що ОСОБА_1 в своєму зустрічному позові просить стягнути також моральну шкоду, суд приходить до висновку, що вимоги за первісним та зустрічним позовами не є взаємоповязаними та не вбачає доцільності в спільному їх розгляді.
Зустрічна позовна заява, подана з порушенням вимог частин першої та другої статті 193 цього Кодексу, ухвалою суду повертається заявнику. Копія зустрічної позовної заяви долучається до матеріалів справи.
Враховуючи, те що відповідач ОСОБА_1 лише 20.02.2024 року подав до суду зустрічний позов, чим пропустив встановлений ст. 193 ЦПК України строк для подання зустрічної позовної заяви, а також те, що відсутня доцільність в спільному розгляді зкстрічного та первісного позовів, суд вважає, що зустрічна позовна заява не може бути прийнята судом до розгляду з первісним позовом та підлягає поверненню відповідачу.
З рішення Європейського суду з прав людини у справах «Осман проти Сполученого Королівства» (Osman v. the United Kingdom) від 28.10.1998 року та «Креуз проти Польщі» (Kreuz v. Poland) від 19.06.2001 вбачається, що право на суд не є абсолютним та воно може бути піддане обмеженням, дозволеним за змістом, тому що право на доступ до суду за самою своєю природою потребує регулювання з боку держави. Із зазначеного слідує, що повернення зустрічної позовної заяви у відповідності до ст. 194 ЦПК України не є порушенням права на справедливий захист та не може вважатися обмеженням права доступу до суду, оскільки не позбавляє права позивача (заявника) на повторне звернення до суду із позовом.
Суд наголошує, що повернення зустрічного позову не обмежує право ОСОБА_1 звернутись до суду з позовною заявою на загальних підставах.
На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 175, 177, 185,193, 194 ЦПК України, суд
Зустрічну позовну заяву ОСОБА_1 до ТОВ "ЕНЕРА ВІННИЦЯ" про стягнення суми боргу за спожиту електроенергію - повернути заявнику.
Роз'яснити, що повернення зустрічної позовної заяви не перешкоджає повторному зверненню із заявою до суду, якщо перестануть існувати обставини, що стали підставою для повернення заяви.
Ухвала набирає законної сили негайно після її проголошення. Ухвали, що постановлені судом поза межами судового засідання або в судовому засіданні у разі неявки всіх учасників справи, розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, набирають законної сили з моменту їх підписання суддею.
Ухвала може бути оскаржена до Віннцького апеляційного суду шляхом подання до Немирівського районного суду Вінницької області апеляційної скарги протягом п'ятнадцяти днів з моменту отримання копії ухвали.
Суддя В.М. Алєксєєнко