Справа № 129/303/24
Провадження у справі № 2/129/417/2024
"23" лютого 2024 р. Гайсинський районний суд Вінницької області
в складі головуючого судді Дєдова С.М.
розглянувши у відсутність сторін та їх представників в місті Гайсині заяву позивача ОСОБА_1 про відвід головуючого судді Дєдова Сергія Миколайовича в цивільній справі № 129/303/24 (провадження у справі № 2/129/417/2024) за позовом ОСОБА_1 до Департаменту патрульної поліції, Головного управління Державної казначейської служби України, про відшкодування моральної шкоди, -
Установив:
22.01.2024 р. позивач ОСОБА_1 звернувся до суду з даною позовною заявою із додатками.
25.01.2024 р. ухвалою Гайсинського районного суду Вінницької області відкрито загальне позовне провадження у справі за позовом ОСОБА_1 до Департаменту патрульної поліції, Головного управління Державної казначейської служби України, про відшкодування моральної шкоди та призначено справу до розгляду в підготовчому засіданні на 06.03.2024 р. о 11:00 год.
До проведення призначеного підготовчого судового засідання позивач ОСОБА_1 подав до суду заяву, в якій заявив відвід головуючому судді Дєдову С.М. в цивільній справі № 129/303/24 (провадження у справі № 2/129/417/2024) за позовом ОСОБА_1 до Департаменту патрульної поліції, Головного управління Державної казначейської служби України, про відшкодування моральної шкоди.
Заяву про відвід обґрунтував тим, що суддя Дєдов С.М. не може брати участь у розгляді даної справи.
Зважаючи на те, що здійснення права кожного на судовий захист на основі принципу верховенства права, здійснення правосуддя від імені держави Україна виключно на підставі Конституції та законів України, міжнародних договорів України, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, висувають високі вимоги до моральних якостей кожного судді.
Відповідно ч.1 ст. 57 ЗУ “Про судоустрій та статус суддів”, де: “Особа, призначена на посаду судді, складає присягу судді такого змісту: "Я, (ім'я та прізвище), вступаючи на посаду судді, урочисто присягаю Українському народові об'єктивно, безсторонньо, неупереджено, незалежно, справедливо та кваліфіковано здійснювати правосуддя від імені України, керуючись принципом верховенства права, підкоряючись лише закону, чесно і сумлінно здійснювати повноваження та виконувати обов'язки судді, дотримуватися етичних принципів і правил поведінки судді, не вчиняти дій, що порочать звання судді або підривають авторитет правосуддя", керуючись Кодексом суддівської етики та Бангалорські принципи поведінки суддів, схвалені резолюцією Економічної та Соціальної Ради ООН від 27 липня 2006 року другим показником яких Принцип об'єктивності де суддя при виконанні своїх обов'язків суддя вільний від будь-яких схильностей, упередженості чи забобонів.
Враховуючи вищевикладене, впевнений, що суддя Дєдов С.М., який є головуючий в даній справі, з невідомих йому причин не може бути неупереджений до його особисто, та як свідчить попередній досвід, якщо одна з сторін є представником органу Національної поліції України, то суддя Дєдов С.М. не задовольняє його вимоги.
Так 08.01.2024 року, суддею Дєдовим С.М. розглядалися заяви про відвід прокурора та слідчого у справі, яка закривалася чотири рази та була оскаржена ним у апеляційному суді, суддя незважаючи на усі докази упередженості та порушення вимог КІТК України при проведенні досудового слідства, відмовив у його праві, як потерпілому, а ухвали були банально перекопійовані, на що вказує помилка в рішенні про відмову у відводі слідчого, де пишеться наступне: «Як вбачається із змісту заяви про відвід слідчого, яка подана потерпілим, заявник не погоджується з діями слідчого, який проводить досудове розслідування у кримінальному провадженні №4202302212000094, а також із строком, протягом якого триває досудове розслідування у даному кримінальному провадженні, та процесуальними рішеннями про закриття цього кримінального провадження №4202302212000094, які були ухвалені у формі постанов та в наступному скасовані. При цьому, до заяви про відвід прокурора, заявником не додано письмових доказів на підтвердження обставин, якими обґрунтована заява про відвід.» Більш того, рішення про відмову у задоволенні відводу слідчого було вмотивовано тим, що зі слів слідчого він, як потерпілий усіляко уникав зустрічей з ним та не являвся на допит, що є відвертою брехнею, яка була прийнята суддею бездоказово.
Зважаючи на те, що у даній справі одним з відповідачів є Національна поліція України, він впевнений, що з тих самих причин ОСОБА_2 не зможе винести неупереджене, та обґрунтоване рішення тому, з вищезазначених підстав змушений користуватись своїми правами, відповідно до норм Конституції України та ЦПК України.
Відповідно до вимог ст. 40 ЦПК України суд вирішив питання про відвід судді без повідомлення учасників справи, - позивача ОСОБА_1 та представників відповідачів.
Відповідно до п.5) ч.1 ст.36 ЦПК України суддя не може брати участі в розгляді справи і підлягає відводу за наявності обставин, які викликають сумнів в об'єктивності та неупередженості судді.
Відповідно до ч.7 ст.40 ЦПК України питання про відвід вирішується невідкладно. Вирішення питання про відвід суддею, який не входить до складу суду, здійснюється протягом двох робочих днів, але не пізніше призначеного засідання по справі. У разі розгляду заяви про відвід суддею іншого суду - не пізніше десяти днів з дня надходження заяви про відвід. Відвід, який надійшов поза межами судового засідання, розглядається судом у порядку письмового провадження.
Відповідно до ч.8 ст.40 ЦПК України суд вирішує питання про відвід судді без повідомлення учасників справи. За ініціативою суду питання про відвід судді може вирішуватися у судовому засіданні з повідомленням учасників справи. Неявка учасників справи у судове засідання, в якому вирішується питання про відвід судді, не перешкоджає розгляду судом питання про відвід судді.
Згідно із ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» суди застосовують при розгляді справ Конвенцію (Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод) та практику Суду як
Відповідно до ч.1 ст.40 ЦПК України питання про відвід (самовідвід) судді може бути вирішено як до, так і після відкриття провадження у справі.
Відповідно до ч.2 ст.40 ЦПК України питання про відвід судді вирішує суд, який розглядає справу. Суд задовольняє відвід, якщо доходить висновку про його обґрунтованість.
У п. 2.5 «Бангалорських принципів поведінки судді» (схвалені резолюцією 2006/23 Економічної та Соціальної Ради ООН від 27 липня 2006 року) зазначається, що суддя заявляє самовідвід від участі в розгляді справи в тому випадку, якщо для нього не є можливим винесення об'єктивного рішення у справі, або в тому випадку, коли у стороннього спостерігача могли б виникнути сумніви в неупередженості судді.
Стаття 6 Конвенції з прав людини і основоположних свобод гарантує кожному право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру.
Стаття 6 § 1 Конвенції 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод вимагає, аби кожен суд, до якого вона застосовується, був «безстороннім». Зазвичай безсторонність визначається як відсутність упередження або наперед складеної думки і може оцінюватись у різний спосіб (Kyprianou проти Кіпру [ВП], § 118; Micallef проти Мальти [ВП], § 93).
Згідно з рішенням ЄСПЛ у справі «Білуха проти України» наявність безсторонності відповідно до п.1 ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод повинна визначатися за суб'єктивним та об'єктивним критеріями.
У справі «Олександр Волков проти України» (Oleksandr Volkov v. Ukraine, рішення від 9 січня 2013 року, заява № 21722/11) ЄСПЛ зазначено «104. Як правило, безсторонність означає відсутність упередженості та необ'єктивності. Згідно з усталеною практикою Суду існування безсторонності для цілей пункту 1 статті 6 Конвенції повинно встановлюватися згідно з: (і) суб'єктивним критерієм, врахувавши особисті переконання та поведінку конкретного судді, тобто чи мав суддя особисту упередженість або чи був він об'єктивним у цій справі, та (іі) об'єктивним критерієм, іншими словами, шляхом встановлення того, чи забезпечував сам суд та, серед інших аспектів, його склад, достатні гарантії для того, щоб виключити будь-який обґрунтований сумнів у його безсторонності».
Відповідно до положень ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод суб'єктивна впевненість сторони в упередженості судді, навіть за відсутності об'єктивних підстав для неї є чинником, що перешкоджає реалізації її права на справедливий суд.
Якщо сторона має сумнів в безсторонності судді, навіть якщо об'єктивно це нічим не підкріплено, то практика Європейського суду з прав людини (справи «Пуллар проти Сполученого Королівства» і «Томанн проти Швейцарії», а також «Екедемі Трейдинг ЛТД та інші проти Греції» і «Дактарас проти Литви») наголошує на необхідності задоволення такої заяви про відвід, адже в іншому випадку це буде розцінено як порушення права особи на справедливий суд.
Оскільки заява про відвід судді Дєдову С.М. подана до суду позивачем ОСОБА_1 до початку підготовчого судового засідання у справі цим позовом, та позивач наполягає на задоволенні відводу головуючому у справі судді, вказуючи на особисту переконаність сторони позивача в упередженості головуючого у справі судді, про що на думку позивача свідчать рішення судді, які були ухвалені в інших справах за заявою ОСОБА_1 , у задоволенні яких було відмовлено, при цьому судом об'єктивних проявів упередженості головуючого у справі судді Дєдова С.М. не встановлено та таких немає; об'єктивних проявів упередженості головуючого у справі судді Дєдова С.М. немає, справа розглядається повноважним складом суду, будь-яка заінтересованість у результаті розгляду справи у головуючого у справі судді відсутня, однак з урахування позиції сторони позивача, який категорично не довіряє судді, задля забезпечення судом серед інших аспектів права сторін на судовий розгляд справи незалежним і безстороннім судом, забезпечення достатніх гарантій для того, щоб виключити будь-який обґрунтований сумнів у його безсторонності, суд вважає, що суб'єктивна впевненість позивача ОСОБА_1 в упередженості судді навіть за відсутності об'єктивних підстав для неї є чинником, що перешкоджає реалізації встановленого п.1 ст.6 Конвенції права на справедливий суд, а тому з метою усунення сумнівів у неупередженості та об'єктивності судді, суд визнає, що письмову заяву позивача ОСОБА_1 про відвід головуючому у справі судді Дєдову С.М. потрібно задовільнити на підставі п.5) ч.1 ст.36 ЦПК України, п.1 ст.6 Конвенції права на справедливий суд.
Керуючись ст.ст. 36, 37, 38, 39, 40 ЦПК України, -
Постановив:
Задовольнити заяву ОСОБА_1 про відвід головуючого судді Дєдова Сергія Миколайовича в цивільній справі № 129/303/24 (провадження у справі № 2/129/417/2024) за позовом ОСОБА_1 до Департаменту патрульної поліції, Головного управління Державної казначейської служби України, про відшкодування моральної шкоди.
Цивільну справу № 129/303/24 (провадження у справі № 2/129/417/2024) за позовом ОСОБА_1 до Департаменту патрульної поліції, Головного управління Державної казначейської служби України, про відшкодування моральної шкоди, - передати іншому судді в порядку, встановленому ст. 33 ЦПК України.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя: